Вирок

від 20.11.2023 по справі 317/1127/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 20.11.2023

Справа № 317/1127/23

Провадження № 1-кп/334/572/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Улан-Батор, Монголія, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого юрисконсультом ВСП «Запорізький електрофаховий коледж» Національного університету «Запорізька політехніка», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

12.03.2021 Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки, рішенням Запорізького апеляційного суду від 01.09.2021 змінено вирок в частині покарання на позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України,

установив:

в березні 2019 року, ОСОБА_4 склав присягу посадової особи органів місцевого самоврядування та урочисто присягнув, що буде вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки.

У подальшому, ОСОБА_4 , розпорядженням з кадрових питань сільського голови Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_6 від 31.07.2019 №78-к, призначено на посаду державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, як такого, що пройшов конкурсом з 2-х місячним випробувальним терміном.

Відповідно до п. 1.1 посадової інструкції державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), затвердженої розпорядженням сільського голови від 05.01.2021 № 06 (надалі - посадова інструкція), державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Широківської сільської ради (далі - державний реєстратор) є посадовою особою виконавчих органів Широківської сільської ради, призначається на посаду сільським головою і звільняється з посади в установленому порядку.

Відповідно до п. 1.4, 1.5 посадової інструкції державний реєстратор повинен знати та керуватись у своїй роботі Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» іншими законами; указами та розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими й нормативними документами за напрямом діяльності, рішеннями сільської ради та її виконавчого комітету, розпорядчими актами сільського голови, регламентами сільської ради та Дії виконавчого комітету, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, положенням про відділ, цією посадовою інструкцією.

Відповідно до розділу 2 посадової інструкції державний реєстратор з реєстрації нерухомого майна відповідно до покладених на нього завдань:

2.1. Здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону, а саме:

2.1.1. встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

2.1.3. відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

2.1.4. відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), відомостям, що містяться у поданих документах;

2.2. Перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

2.3. Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

2.5. Відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

2.7. Виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

2.9. Формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

2.12. Приймає та видає документи, пов`язані з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, взяттям на облік безхазяйного нерухомого майна, наданням інформації з Державного реєстру прав.

2.17. Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виникає сумнів щодо справжності поданих документів, то державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов`язаний повідомити про це правоохоронні органи.

Відповідно до розділу 4 посадової інструкції державний реєстратор несе відповідальність:

4.1. Державний реєстратор несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань.

4.2.1 За порушення законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно державний реєстратор несе дисциплінарну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

05.01.2021 ОСОБА_4 ознайомлений із посадовою інструкцією під особистий підпис.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції станом на 01.07.2021) державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції станом на 02.07.2021), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, у редакції станом на 11.08.2021 (далі - Порядок), Повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

Відповідно до п. 14 Порядку, у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Відповідно до п. 18 Порядку, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 19 Порядку, державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до п. 23 Порядку, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Відповідно до п. 41 Порядку, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Відповідно до п. 42 Порядку для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із ст. 263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції станом на 24.07.2021) адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України та ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною 50 метрів для ставків площею більше 3 гектарів, а якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Згідно із паспортом водного об`єкта - ставка, площею 5,4176 га, розташованого на північний схід від с. Івано-Ганнівка на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів) встановлено, що площа його водного дзеркала становить 5,4176 га.

Також, згідно із листом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 02.12.2022 за вих. № 10-8-0.41-3166/2-22 площа самовільно зайнятої земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 складається із земель водного фонду площею 0,03304 га та земель промисловості площею 1,0519 га.

Згідно із технічним звітом ФОП ОСОБА_7 з виконанням кадастрової зйомки з обстеження та встановлення меж, визначено прибережену захисну смугу ставка на відстані 50 метрів від урізу води загальною площею 0,3551 га та встановлено, що при геодезичному обстеженні самовільно зайнятих земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги ставка знаходяться самовільно збудовані 6 капітальних будівель, 4 споруди (дерев`яні та металеві) та 4 навіси.

Таким чином, установлено, що будівництво будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 проведено у межах прибережної захисної смуги, що відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України є природоохороною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації від 09.11.2012 № 1021 надано дозвіл ТОВ «Альянс-ЮК» (код ЄДРПОУ 38191943) на розробку проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду терміном на 12 років земельної ділянки орієнтовною площею 10,5000 га (в тому числі 4,2 га - під водою та 6,3 га прибережної захисної смуги (пасовища), для розведення та вирощування риби, із земель запасу Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, розташованої за межами населених пунктів.

Однак, у встановленому законом порядку землевпорядну документацію щодо вищезазначеної земельної ділянки затверджено не було.

Натомість, на земельній ділянці, яка мала бути передана у користування вказаному товариству, останнім здійснено забудову шляхом розміщення комплексу будівель та споруд.

При цьому, будь-яких дозвільних документів на будівництво товариством отримано не було.

Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З метою легалізації незаконного будівництва ТОВ «Альянс-Юк» замовлено розробку технічної документації на об`єкти нерухомості, розташовані на вищезазначеній земельній ділянці, а саме: технічний паспорт на будівлі та споруди від 01.10.2020 та акт обстеження від 01.10.2020 № 01/10.

Відповідно до указаних документів, самочинно збудовані об`єкти були нібито збудовані у 1991 році та їм присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 .

У подальшому, указані документи надані директором ТОВ «Альянс- Юк» ОСОБА_8 державному реєстратору виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району ОСОБА_9 для проведення державної реєстрації права власності на указані об`єкти, однак за результатами розгляду скарги Степненської сільської ради Запорізького району Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора 02.11.2020 року скасовано у зв`язку порушення вимоги законодавства у сфері державної реєстрації.

Після цього, ТОВ «Центральне БТІ», на підставі замовлення ОСОБА_10 , проведено технічну інвентаризацію комплексу будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами проведеної інвентаризації зазначеним Товариством складено акт від 27.07.2021 №27/07 та технічний паспорт від 27.07.2021 №27/07-21.

Відповідно до указаних документів, самочинно забудовані об`єкти були нібито збудовані у 1991 році, та їм присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 .

Проте встановлено, що указані будівлі є повністю ідентичними з тими, що значились і за адресою: АДРЕСА_3 (площа будівель, їх параметри, рік побудови, площа земельної ділянки тощо).

Указане свідчить, що даний комплекс будівель і споруд є одним і тим же об`єктом, але має іншу юридичну адресу та іншого власника.

Зазначений механізм ТОВ «Альянс-Юк» використало для повторної легалізації самочинно збудованих об`єктів.

У подальшому вказані документи надані ОСОБА_10 державному реєстратору виконавчому комітету Широківської сільської ради ОСОБА_4 для проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості.

Зокрема, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.09.2021 ОСОБА_11 вищезазначене майно внесене до статутного капіталу ТОВ «Альянс-Юк», про що 30.09.2021 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_12 внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Усупереч вищезазначених норм законодавства, ОСОБА_4 17.08.2021, о 18 годині 24 хвилини, перебуваючи на посаді державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області отримав від ОСОБА_10 на розгляд заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) №47383029, на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) ОСОБА_10 , в порушення вимог п. 41 та п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції станом на 02.07.2021) ОСОБА_4 не було надано:

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

- документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

- відомості про присвоєння кадастрового номеру відповідної земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації;

- документи, що підтверджують право власності та право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться вказаний комплекс будівель та споруд.

Однак, в порушення вищезазначених норм законодавства, незважаючи на неповноту поданих документів ОСОБА_13 , діючи з єдиним злочинним умислом, направленим на несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі, всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 № 1127, достовірно розуміючи здійснення ним несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах та маючи право доступу до них, 20.08.2021 о 12 годині 07 хвилин, використовуючи отримані особисті ідентифікатори доступу - логін і пароль користувача, за допомогою службової комп`ютерної технік, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 , відкрив розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна та зареєстрував право власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (номер запису про право 43591070) за ОСОБА_10 , податковий номер 2603824088, після чого завершив відкриття розділу.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 20.08.2021 о 12 годині 12 хвилин прийнято рішення індексний № 59953734 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого ним проведено державну реєстрацію права приватної власності на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 за суб`єктом - ОСОБА_10 , про що із використанням його особистого електронного цифрового підпису, логіну та паролю останнім було здійснено, запис № 43591070 про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером № 2438260423221.

Підставою внесення відповідного запису зазначено - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 59953734 від 20.08.2021 ОСОБА_4 , виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

В результаті несанкціонованого проведення вказаних дій, користувачем - державним реєстратором ОСОБА_4 , за даними Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності 20.08.2021 о годині 14 хвилин сформований витяг, із використанням його особистого електронного цифрового підпису, логіну та паролю.

У подальшому, за результатами розгляду скарги Степненської сільської ради Запорізького району Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора ОСОБА_4 від 20.08.2021 та рішення державного реєстратора ОСОБА_12 від 30.09.2021 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_10 та ТОВ «Альянс-Юк» скасовані у зв`язку із порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації.

Умисні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною першою статті 362 КК України, а саме: несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинена особою, яка має право доступу до неї.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину не визнав у повному обсязі, пояснивши, що вчиняючи відповідні реєстраційні дії діяв у межах наданих повноважень та у відповідності до положень чинного законодавства. Зазначив, що на момент здійснення ним реєстрації не було жодних спорів щодо майна. Відповідно до висновку Мінюсту він дійсно допустив формальні порушення при вчиненні цих дій, і поніс за це дисциплінарну відповідальність. Крім того, вказує на те, що він не вносив жодних змін до державного реєстру. Також ОСОБА_4 наголосив на тому, що він не взяв адресу об`єкту нерухомого майна «з голови», адже така адреса була зазначена в акті бюро технічної інвентаризації.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 не визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочині, його вина у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження у досліджених судом доказах, а саме:

показами представника потерпілої особи ОСОБА_14 , який пояснив суду, що сільська рада не укладала жодних договорів оренди земельної ділянки на якій розташовані спірні об`єкти, які були зареєстровані ОСОБА_4 . Оскільки вказана реєстрація порушувала права сільської ради, як власника земельної ділянки, вона (сільська рада) звернулась із відповідною скаргою до Міністерства юстиції України. За наслідками розгляду цієї скарги реєстрацію нерухомого майна було скасовано;

показами представника потерпілої особи ОСОБА_15 , який пояснив суду, що об`єкти нерухомого майна, які зареєстрував ОСОБА_4 вже намагались зареєструвати, і сільська рада вже зверталась із скаргами на таку реєстрацію до Міністерства юстиції України. Також він зазначив, що ані рішення про укладення договору оренди земельної ділянки, ані рішення про присвоєння об`єктам нерухомого майна сільської радою не приймались.

Також у судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази, які надані стороною обвинувачення:

?протокол огляду земельної ділянки від 25.07.2022;

?матеріали реєстраційної справи з реєстру нерухомого майна на об`єкти нерухомості по АДРЕСА_3 , які отриманні в ході тимчасового доступу до речей та документів в Департаменті реєстраційних послуг Запорізької міської ради, а також під час огляду інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

?копія технічного звіту ФОП ОСОБА_7 , за змістом якого з виконанням кадастрової зйомки з обстеження та встановлення меж, визначено прибережену захисну смугу ставка на відстані 50 метрів від урізу води загальною площею 0,3551 га та встановлено, що при геодезичному обстеженні самовільно зайнятих земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги ставка знаходяться самовільно збудовані 6 капітальних будівель, 4 споруди (дерев`яні та металеві) та 4 навіси;

?висновок судового експерта від 09.09.2022 № КСЕ-19/108/22/7320;

?інформація ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 02.12.2022;

?протокол огляду від 21.07.2022 року із додатком до нього, у якому зафіксовано огляд матеріалів реєстраційної справи №2438260423221;

?копія технічного паспорту, складеного ТОВ «Центральне БТІ», на об`єкт «комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_3 ;

?копія акту, складеного ТОВ «Центральне БТІ», від 27.07.2021 року №27/07;

?копія наказу міністра юстиції від 30.12.2021 №4727/5;

?копія заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2021 з реєстраційним номером 47383029, яка була подана ОСОБА_10 та сформована ОСОБА_4

?копія рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.08.2021 №59953734, яке прийнято державним реєстратором ОСОБА_4 ;

?копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №271459669 від 20.08.2021, який сформований державним реєстратором ОСОБА_4 ;

?копії матеріалів особової справи ОСОБА_4 , як державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг»;

?копія висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 30.11.2021 року.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за частиною першою статті 362 КК України як несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого частиною першою статті 362 КК України, полягає у несанкціонованій зміні, знищенні або блокуванні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації.

Обов`язковими ознаками зміни, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації є те, що ці дії є несанкціонованими, тобто на вчинення таких дій особа, яка має доступ до цієї інформації, не має ні дійсного, ні передбачуваного права.

Зміна інформації полягає у будь-якій модифікації інформації, що призводить до її перекручування, хоча при цьому інформація в цілому зберігається. До зміни інформації слід віднести і її доповнення іншими, фальсифікованими даними. При чому йдеться про модифікацію змісту інформації.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (в редакції від 01.07.2021 року) визначено такий порядок проведення державної реєстрації прав:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Суд наголошує на тому, що приписи Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» є спеціальними у сфері державної реєстрації речових прав, а відтак саме терміни вжиті у цьому Законі мають пріоритет при вирішені питань, пов`язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно.

Названий Закон не оперує таким поняттям як «зміна інформації», натомість законодавцем використано поняття «внесення відомостей до реєстру». При цьому будь-яка дія державного реєстратора із Державним реєстром є «внесенням відомостей до нього», отже суд дійшов висновку про те, що будь-яке внесення відомостей до реєстру, вчинене державним реєстратором є зміною інформації, яка міститься в автоматизованій системі, якою у даному випадку є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до наказу Мінюсту від 30.12.2021 №4727/5 та висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 30.11.2021 року ОСОБА_4 здійснив державну реєстрацію прав на нерухоме майно за відсутності в повному обсязі документів, необхідних для державної реєстрації прав, а саме: документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, хоча за змістом вимог законодавства був зобов`язаний перевірити їх наявність.

При вчинені цих реєстраційних дій ОСОБА_4 не дотримано вимог п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Згідно із приписами п. 41 названого Порядку:

Для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в Єдиному реєстрі документів.

Тобто вищенаведеними приписами спеціального нормативно-правового акту визначено чіткий та вичерпний перелік документів за наявності, яких державним реєстратором можливе вчинення держаної реєстрації прав. Здійснення такої реєстрації за відсутності документів, що вимагаються законодавством, свідчить про відсутність у державного реєстратора дійсного права її вчиняти, а відтак її несанкціонованість.

Досліджена судом копія технічного паспорту, складеного ТОВ «Центральне БТІ», на об`єкт «комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_3 , не містить відміток про введення об`єктів в експлуатацію чи про їх відповідність, встановлених державою будівельних норм. А досліджена судом копія акту, складеного ТОВ «Центральне БТІ», від 27.07.2021 року №27/07 має вказівку не про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна, а про «доцільність» такого присвоєння, на що державний реєстратор, як відповідальна посадова особа зобов`язаний був звернути увагу.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що потерпілою особою у цьому провадженні має бути відповідний тримач Державного реєстру, а не сільська рада, адже державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об`єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Тобто наслідком здійснення ОСОБА_4 державної реєстрації прав на нерухоме майно стало визнання державою права власності на майно, яке розташоване на земельній ділянці саме сільської ради, і саме її права, як власника землі зачіпає.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 КПК України кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї повністю доведена «поза розумним сумнівом».

Стосовно тверджень сторони захисту про те, що ОСОБА_4 вже поніс відповідальність за ці дії, суд зазначає про таке.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Це означає, що суд може постановити обвинувальний вирок лише у разі, якщо надані докази спростовують всі розумні сумніви стосовно винуватості особи. Докази, які не витримують критерію щодо «поза розумним сумнівом» є підставою для виправдувального вироку.

Велика Палата Верховного Суду зазначила таке: дисциплінарна і кримінальна відповідальність належать до різних видів юридичної відповідальності, а тому їх застосування з огляду на положення статті 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини першої статті 61 Конституції України не є взаємовиключним. Відтак кримінальна та дисциплінарна відповідальність є відокремленими правовими інститутами з різними підставами, порядком застосування, колом суб`єктів, характером стягнень, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності та одночасне існування кримінального провадження не суперечать принципам справедливості й пропорційності та не є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення (постанови від 04 квітня 2019 року у справі № 11-945сап18, від 19 травня 2021 року у справі №9901/997/18).

Аналізуючи об`єктивно з`ясовані обставини, підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується поза розумним сумнівом комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 362 КК України, а саме: несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинена особою, яка має право доступу до неї.

Обставин, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно із приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Коли санкція закону, за яким особу визнано винною, нарівні з позбавленням волі на певний строк передбачає більш м`які види покарання, при постановленні вироку потрібно обговорювати питання про призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі

Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, на обліку у психіатра чи нарколога не перебуває.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки зазначене покарання відповідає тяжкості та обставинам вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого.

За змістом роз`яснень, які містить постанова Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7, у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку статей 75, 79, 104 КК, та призначення покарання, яке згідно з частиною 3 статті 72 КК за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги статті 71 КК і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Призначити ОСОБА_4 остаточне покарання відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 12.03.2021, у виді трьох років позбавлення волі та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_4 за цим вироком покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1