Ухвала

від 04.12.2023 по справі 705/5770/23

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

04.12.2023 2-з/394/9/23

705/5770/23

У Х В А Л А

п р о з а б е з п е ч е н н я п о з о в у

04 грудня 2023 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого-судді: Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Уманська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки адвокат Козачков В.Л. в інтересах останньої звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що 26 вересня 1992 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 26.09.1992 року, виданим відділом ЗАГС Новоархангельської райдержадміністрації Кіровоградської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 народилася донька ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 26.11.2009 року, виданим відділом Реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області.

В 2020 році з метою оформлення документів для виїзду доньки ОСОБА_2 за кордон, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 формально припинили шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 04.08.2020 року, виданим Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), але шлюбні відносини не припинили та продовжили проживати спільно однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали спільний побут, мали розподіл прав та обов`язків членів подружжя.

ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивачки ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 24.04.2023 року, виданим Новоархангельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).

14 червня 2023 року ОСОБА_6 змінила прізвище на дівоче ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серія НОМЕР_5 від 14.06.2023 року, виданим Новоархангельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

З моменту одруження, а саме з 26 вересня 1992 року по день смерті ОСОБА_4 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було набуто у спільну сумісну власність подружжя рухоме та нерухоме майно, в тому числі:

- Земельна ділянка загальною площею 0,0118 га., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3523655100:50:044:0004;

- Земельна ділянка загальною площею 0,0,2340 га., розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Солдатське, кадастровий номер 3523655100:55:000:0093;

- Земельна ділянка загальною площею 0,0100 га., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3523655100:50:083:0015;

- Земельна ділянка загальною площею 0,0511 га., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3523655100:50:100:0032;

- Земельна ділянка загальною площею 0,0396 га., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3523655100:50:100:0033;

- Земельна ділянка загальною площею 0,3228 га., розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7124386200:01:000:0363;

- Нежитлова будівля магазину та підвалу, загальною площею 485,41 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2649034035020);

- Будівля магазину та підвалу, загальною площею 94,77 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 49,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 728263635236);

- Квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 64,3 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15337382);

- Транспортний засіб CITROEN, державний номерний знак НОМЕР_6 .

Щодо набуто у спільну сумісну власність подружжя рухомого та нерухомого майна, а саме:

- Земельної ділянки загальною площею 0,0118 га., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3523655100:50:044:0004;

- Земельної ділянки загальною площею 0,0,2340 га., розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Солдатське, кадастровий номер 3523655100:55:000:0093;

- Земельної ділянки загальною площею 0,0100 га., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3523655100:50:083:0015;

- Земельної ділянки загальною площею 0,0511 га., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3523655100:50:100:0032;

- Земельної ділянки загальною площею 0,0396 га., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3523655100:50:100:0033;

- Земельної ділянки загальною площею 0,3228 га., розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7124386200:01:000:0363;

- Нежитлової будівлі магазину та підвалу, загальною площею 485,41 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2649034035020);

- Будівлі магазину та підвалу, загальною площею 94,77 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 64,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15337382);

- Транспортного засобу CITROEN, державний номерний знак НОМЕР_6 , подружжям ОСОБА_9 23 листопада 2022 року було укладено договір про поділ майна подружжя, який зареєстровано в реєстрі за №929.

Стосовно квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 49,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 728263635236), яка була куплена подружжям ОСОБА_9 за 10000 доларів США згідно договору купівлі-продажу від 12 липня 2021 року, який зареєстровано в реєстрі за №918 та яка була оформлена на ОСОБА_4 , договору про поділ майна подружжя не укладалося, оскільки дану квартиру подружжя ОСОБА_9 купляло, як подарунок на майбутнє весілля їхньої доньки ОСОБА_2 . Проте, донька ОСОБА_2 до моменту смерті ОСОБА_4 так і не одружилася та й відповідно квартира так і не була їй подарована.

16 травня 2023 року Другою Уманською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу номер у спадковому реєстрі 70656871, заведеної після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований на день смерті АДРЕСА_7 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 подала до Другої Уманської державної нотаріальної контори заяву (реєстраційний №462/02-14 від 18.10.2023р.) якою просила повідомити про спадкоємців, які прийняли спадщину, після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований на день смерті АДРЕСА_7 ) який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та зупинити дії та не проводити дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований на день смерті АДРЕСА_7 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, 18 жовтня 2023 року ОСОБА_10 подала до Другої Уманської державної нотаріальної контори заяву (реєстраційний №463/02-14 від 18.10.2023р.) в якій викладено наступне прохання: «Я, ОСОБА_1 , являюся спадкоємцем за законом на майно померлого мого чоловіка ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований на день смерті АДРЕСА_7 ) який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та приймаю належну мені частку у спадщині після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований на день смерті АДРЕСА_7 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Я, ОСОБА_1 , прошу видати мені свідоцтво про право на спадщину за законом на належну мені частку у спадщині після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований на день смерті АДРЕСА_7 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Я, ОСОБА_1 , прошу видати мені свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя після померлого чоловіка ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований на день смерті АДРЕСА_7 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ."

Проте, станом на день звернення з даною заявою, ОСОБА_10 не отримала витягу зі спадкового реєстру щодо прийняття спадщини, не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, не отримала свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, так як і не отримала постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Як відомо, спадщину після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований на день смерті АДРЕСА_7 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняли ОСОБА_2 (донька померлого ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 (мати померлого ОСОБА_4 ).

Таким чином, ОСОБА_10 є спадкоємцем за законом на майно померлого чоловіка ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований на день смерті АДРЕСА_7 ) який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та має право на частку майна набутого нею з ОСОБА_4 за спільні кошти за час спільного проживання сім`єю, а саме на - квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 49,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 728263635236).

В зв`язку з вищевикладеним та з урахуванням того, що протягом трьох днів Другою Уманською державною нотаріальною конторою не розглянуто заяви ОСОБА_11 від 18 жовтня 2023 року, так само як і не видано постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії, та з метою захисту майнових прав позивачка змушена звернутися з даною заявою та у встановлений Цивільним процесуальним кодексом України строк подасть позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Друга Уманська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку в спільному майні подружжя.

З метою захисту законних прав та інтересів ОСОБА_11 та з метою унеможливлення будь-яких дій з боку відповідачів та Другої Уманської державної нотаріальної контори, спрямованих на видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину та на реєстрацію права власності на спадкове майно, що, в свою чергу, унеможливить виконання можливого судового рішення, представник позивачки вбачає за доцільне звернутися з даною заявою про вжиття заходів забезпечення позову та вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову.

Представник позивачки просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Другій Уманській державній нотаріальній конторі (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Незалежності, будинок 1, Код ЄДРПОУ 02887541) видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований на день смерті АДРЕСА_7 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та проводити реєстрацію права власності на спадкове майно.

Дослідивши цивільну справу, заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

В розумінніч.1ст.153ЦПКУкраїни заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У ч. 1 ст. 150 ЦПК України перераховано види забезпечення позову.

Згідно частин1та2ст.1ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» нотаріатвУкраїні -цесистемаорганів іпосадовихосіб,наякіпокладено обов`язокпосвідчуватиправа,атакожфакти,щомаютьюридичне значення,тавчинятиінші нотаріальнідії,передбаченіцимЗаконом,зметоюнадання їмюридичноївірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

В ч. 1 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» дана дефініція нотаріуса, ним є уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

У статтях 4 та 5 Закону України «Про нотаріат» визначені права та обов`язки нотаріуса.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України«Пронотаріат»нотаріуси вчиняютьтакунотаріальнудію: видають свідоцтва про право на спадщину.

Ст. 66 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що намайно,щопереходитьза правомспадкоємствадоспадкоємців абодержави,нотаріусомабов сільськихнаселенихпунктах-посадовоюособоюоргану місцевогосамоврядування,якавчиняєнотаріальні дії,замісцемвідкриття спадщинивидаєтьсясвідоцтвопро правонаспадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

Ч. 1 ст. 67 Закону України «Про нотаріат» вказує, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Ч. 1 ст. 68 Закону України «Про нотаріат» визначає, що нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

В розумінніч.1ст.1298ЦКУкраїни свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Подана представником позивачки заява про забезпечення позову відповідає положенням ст. 151 ЦПК України.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов`язковість, яких надано Верховною Радою України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивачки за захистом яких вона звернулася до суду.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (заборони вчиняти певні дії) підставою для його застосування є встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності, оскільки після настання часу та права визначеного ч. 1 ст. 1298 ЦК України на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачами, і в подальшому отримання свідоцтв про право на спадщину - свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Крім того, за змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що під забезпеченням позову погрібно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14- 88цс20) Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки, згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Верховний Суд у постанові від 17 січня 2022 року у справі № 927/461/21 виснував, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача та баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу і у який спосіб; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, допоки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715'06).

Враховуючи предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивачки, суд вважає за доцільне заборонити Другій Уманській державній нотаріальній конторі вчиняти дії по оформленню права на спадщину та видачі свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до набраннязаконної силирішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Уманська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності.

Суд не вбачає підстав для застосування стосовно позивачки зустрічного забезпечення позову (ст.154 ЦПК України), оскільки відсутні підстави такого забезпечення.

Враховуючи вмотивоване, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 8, 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 4, 12, 13, 19, 149, 150, 151, 152, 153, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 , адвоката Козачкова ВіталіяЛеонідовича про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Уманськадержавна нотаріальнаконтора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності - задовольнити у повному обсязі.

Заборонити Другій Уманськійдержавній нотаріальнійконторі вчиняти діїпооформленню правана спадщинута видачісвідоцтв про право на спадщину спадкоємцям,післясмерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 смт Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області до набраннязаконноїсилирішеннямсуду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Уманська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ст. 382 КК України).

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Копію ухвали негайно після постановлення направити учасникам поштою, в разі наявності електронних адрес на електрону пошту.

Роз`яснити учасникам справи положення ч. 1 ст. 158 ЦПК України, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького Апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: