Рішення

від 02.11.2023 по справі 398/4087/22

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4087/22

провадження №: 2/398/901/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"02" листопада 2023 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

представника позивача - адвоката Гаморі М.В.,

представника відповідача - Ільєнко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Олександрії цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛОМОТО ЛТД», про визнання права власності на транспортний засіб,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного сервісного центру МВС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛОМОТО ЛТД», в якому просить визнати за ним право власності на транспортний засіб - мотоцикл марки VIPER V150J, двигун НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , 2014 року випуску, придбаний на підставі довідки-рахунку серії ВІА №597396, виданої ТОВ «ВЕЛОМОТО ЛТД» 28.06.2014 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.06.2014 року він придбав у ТОВ «ВЕЛОМОТО ЛТД» вказаний мотоцикл, що підтверджується довідкою-рахунком серії ВІА №597396, сертифікатом відповідності товару та митною декларацією. 04.07.2014 року позивач звернувся до Олександрійського ВРЕР ДАІ УМВС України в Кіровоградській області із заявою №42918757 про проведення операції «видача тимчасового талону за заявою власника для реєстрації у тому числі при уточненні реєстраційних даних ТЗ». У зв`язку з відсутністю на той момент номерних знаків для мотоциклів реєстрація транспортного засобу не відбулася. У період з 24.11.2016 року по 14.09.2022 року позивач перебував у Кіровоградському СІЗО та відбував покарання в ДУ «Арбузинська ВК №3». Отже здійснити реєстрацію придбаного транспортного засобу не мав можливості. 19.10.2022 року позивач звернувся до ТСЦ №3542 РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області щодо реєстрації придбаного на підставі довідки-рахунку серії ВІА №597396 від 28.06.2014 року мотоцикла. Листом ТСЦ №3542 РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області від 20.10.2022 року №31/11/3542-6-К-зв відмовлено в проведенні реєстрації транспортного засобу. Відмова вмотивована тим, що транспортні засоби реєструються протягом 10 діб після придбання або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Кім того йому було повідомлено, що довідка-рахунок не є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів та підставою для здійснення операції з транспортним засобом. У відповідності до вимог законодавства, чинного на час придбання моторолера, позивачем оплачена його вартість, проте його не зареєстровано у визначені законом строки та порядку, в зв`язку з чим позивач позбавлений можливості зареєструвати за собою право власності, а отже позбавлений можливості володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25.11.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 15.03.2023 року замінено первісного відповідача РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області належним відповідачем - Головним сервісним центром МВС.

30.03.2023 року до суду надійшов відзив відповідача Головного сервісного центру МВС, згідно з яким відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з огляду на наступне. Відмова РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області пов`язана виключно з виконанням Відповідачем як суб`єктом владних повноважень своїх функцій, зокрема щодо державної реєстрації у тому числі мотоциклів, та не стосується невизнання чи оскарження права власності Позивача на транспортний засіб. Саме через бездіяльність позивача та невиконання ним у встановлений законом строк обов`язку щодо реєстрації мотоцикла виникла дана ситуація. Постановою Кабінету Міністрів України №941 від 18.11.2015 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», затверджено зміни до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 №904), відповідно до яких скасовано використання довідок-рахунків при купівлі-продажу та оформленні транспортних засобів, причепів та ін.. Тому починаючи з 18.11.2015 року довідка-рахунок не є документом, який є підставою для здійснення реєстрації мотоциклу. В органах МВС. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - адвокат Гаморя М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові, просила задовольнити.

Представник відповідача Головного сервісного центру МВС - Ільєнко І.Л. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини викладені у відзиві просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення присутніх осіб, дослідивши докази у справі, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 28.06.2014 року придбав у ТРВ «ВЕЛОМОТО ЛТД» мотоцикл марки VIPER V150J, двигун НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки-рахунку серії ВІА №597396 . При цьому, дана довідка містить застереження, що транспортний засіб повинен бути зареєстрований (перереєстрований) у реєстраційно-екзаменаційному підрозділі ДАІ протягом 10 діб з моменту придбання (а.с.13).

Матеріали справи також містять копію сертифікату відповідності вказаного транспортного засобу серії ВГ з додатком №UA1.044.0010791-14 від 19.02.2014 року, копії гарантійного талону, митної декларації та накладної (а.с.14-18).

Згідно з листом територіального сервісного центру МВС №3542 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області Головного сервісного центру МВС від 20.10.2022 року №31/11/3542-6-К-зв, наданого на звернення позивача ОСОБА_1 від 19.10.2022 року стосовно реєстрації мотоциклу VIPER V150J , двигун НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , придбаного 28.06.2014 року на підставі довідки-рахунку серії ВІА №597396, у визначеному законодавством переліку документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, відсутня довідка-рахунок, з якою ОСОБА_1 звернувся для реєстрації транспортного засобу до територіального сервісного центру. Для підтвердження права власності на вказаний вище мотоцикл ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду.

Згідно зі ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений ст.16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно.

Тобто у позивача є право власності на певне майно, і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності.

Отже, ураховуючи, що відповідно до ст.328 ЦК України, набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Згідно з пунктами 7, 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Відповідно до п. 8 цього Порядку, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника, а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між покупцем та суб`єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб`єкта господарювання та скріплений печаткою (у разі наявності); укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою; договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном; рішеннями власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, оформлений в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру транспортних засобів підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів транспортного засобу та конкретного одержувача; документи, що підтверджують придбання транспортного засобу для необхідності використання його під час проведення оперативно-розшукових, контр розвідувальних, розвідувальних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до законодавства (крім транспортних засобів, не зареєстрованих у сервісних центрах МВС); митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу або зазначений у такому договорі окремий договір купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу, або інший договір, визначений договором фінансового лізингу; акт про проведений електронний аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем; рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, винесене комісією, утвореною відповідно до пункту 11 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №985; акт про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржників у справа про банкрутство (неплатоспроможність); договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, або акт про реалізацію активів на електронних торгах, виданий Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; акт про придбання товару на електронному аукціоні, виданий митним органом у разі продажу транспортних засобів у випадках, передбачених статтею 243 Митного кодексу України; договір купівлі-продажу, оформлений в електронній формі засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія.

У той же час, 18.11.2015 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №941 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ з питань реєстрації транспортних засобів», яка безпосередньо стосується скасування використання довідки-рахунка при купівлі-продажу та оформленні транспортних засобів, у зв`язку з чим з 18.11.2015 року довідка-рахунок не є документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності.

Таким чином, надана позивачем для реєстрації 19.10.2022 року довідка-рахунок серії ВІА №597396 вже не була документом, що підтверджує факт придбання транспортного засобу, а тому сторона відповідача обґрунтовано відмовила позивачу у реєстрації транспортного засобу.

Висновок щодо правильності таких дій відповідача зроблений Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року по справі №803/336/16.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При здійсненні заходів щодо реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, видачі відповідних документів тощо, сервісні центри МВС керуються Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок. Інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1988 №1388.

Сервісні центри МВС проводять лише реєстраційні дії щодо обліку транспортних засобів та не є органами, що визнають право власності, а тому не можуть здійснювати операції на підставі документів, що не передбачені Порядком.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач, звернувшись до суду у даній справі з позовними вимогами до відповідача про визнання за ним права власності на транспортний засіб, не врахував положення ст.392 ЦК України, оскільки відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на майно та видачі свідоцтва, у зв`язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права, не є оспорюванням права власності на майно. Зокрема, сервісний центр не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач вказаного вище Порядку реєстрації придбаного мотоциклу не дотримався, його вимоги, пред`явлені до відповідача про визнання права власності на мотоцикл в судовому порядку на підставі ст.392 ЦК України є безпідставними, оскільки передумовою для застосування норми цієї статті є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.07.2019 року (справа №607/72/17-ц), чого у даній справі не встановлено.

Крім того, позивачем не доведено суду, що відповідачем у справі не визнається чи оспорюється право власності позивача на вказаний мотоцикл, що також свідчить про безпідставність вимог позивача про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України.

Така позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.06.2011року у справі № 3-55гс11.

З наведеного слідує, що між сторонами відсутній будь-який цивільно-правовий спір стосовно права власності на спірний мотоцикл, оскільки відповідач є органом державної влади, який здійснює лише реєстраційні дії щодо цього майна.

Тобто відповідач не є учасником цивільно-правих відносин, а отже не є особою яка не визнає, порушує або оспорює право позивача на автомобіль.

Фактично між позивачем та відповідачем існує спір стосовно проведення державної реєстрації мотоцикла, а у разі незгоди з діями працівників сервісного центру позивач не позбавлений права звернутися до суду з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 161/19385/19 (провадження № 61-10739св20) та постанові Верховного Суду від 13 травня 2019 року у справі № 757/35505/17-ц (провадження № 61-32445св18).

З огляду на те, що між позивачем і відповідачем відсутній спір, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-83, 133, 137, 139, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛОМОТО ЛТД», про визнання права власності на транспортний засіб - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07.11.2023 року.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду: Л.І. Стручкова