Ухвала

від 29.11.2023 по справі 471/1388/23

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/1388/23

Провадження №1-кс/471/346/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2023 р.

Слідчий суддя Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Братське клопотання про арешт майна, внесене в рамках кримінального провадження № 12023153170000171 від 18 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023153170000171 від 18 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190КК України, мотивуючи своє клопотання наступним.

16.11.2023 року ОСОБА_5 через інтернет платформу «OLX» знайшов оголошення про продаж дизельного палива. В даному оголошенні був розміщений номер мобільного телефону ( НОМЕР_1 ) зателефонувавши на який, слухавку підняв невідомий чоловік, який представився як « ОСОБА_6 » та повідомив, що він являється менеджером по продажу дизельного палива. Під час розмови ОСОБА_5 з невідомою особою останні домовились про поставку дизельного палива об`ємом 3000 л. Зі слів даного чоловіка на ім`я « ОСОБА_6 », ОСОБА_5 за вказане дизельне пальне повинен буде сплатити грошові кошти в загальній сумі 122 715 грн., також ОСОБА_5 у додаток «Viber» зазначив точне місце доставки дизелю.

17.11.2023 близько 11:56 год. до ОСОБА_5 зателефонував вище вказаний чоловік та повідомив, що бензовоз виїхав з м. Миколаїв та прямує в бік с. Велідарівка Вознесенського району Миколаївської області, надав номер мобільного телефону водія даного транспортного засобу на ім`я « ОСОБА_7 », який має поставити за вище вказаною адресою дизельне паливо.

Зателефонувавши до водія на ім`я ОСОБА_7 , останній повідомив, що наразі він перебуває при в`їзді до с. Велідарівка Вознесенського району Миколаївської області. Після цього ОСОБА_5 на своєму автомобілі поїхав йому на зустріч з метою скоординувати водія куди саме потрібно їхати. Приїхавши за адресою: вул. Перемоги, 22А, с. Велідарівка Вознесенського району Миколаївської області, водій в свою чергу заїхав на подвір`я ближче до резервуару. Відразу ж після цього, ОСОБА_5 поїхав до смт. Єланець Вознесенського району Миколаївської області задля оплати поставки дизельного палива. В ході цього зателефонувавши до чоловіка на ім`я ОСОБА_6 дізнався номер банківської картки на яку указав останній, а саме № НОМЕР_2 та здійснив оплату в касі відділення банку «Ощадбанк» в сумі 122 715 грн.

Цього ж дня, близько 17:00 год. зателефонував чоловік, який представився як ОСОБА_8 , який з його слів являється реалізатором дизельного палива та повідомив, що грошові кошти їм не надійшли і щоб ОСОБА_5 викачував дизель назад до резервуару вантажного автомобілю який її доставив. Після цього останній зателефонував на гарячу лінію банку «Ощадбанк» та пояснив ситуацію яка склалась, при цьому надав номер банківської картки банку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , на які було перераховано грошові кошти. Після цього картку було тимчасово призупинено.

Крім того, в ході відпрацювання вищевказаного повідомлення, було проведено огляд місця події на території володіння, яке належить ОСОБА_5 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проведеним оглядом було виявлено та вилучено вантажний автомобіль «Renault Premium» д/н/з НОМЕР_3 білого кольору, на кузові якого розміщено резервуар-цистерну зеленого кольору, в якій знаходиться невідома кількість речовини, з явними ознаками дизельного палива. Також водій відмовив дізнавачу у проведенні огляду вантажного автомобіля, зазначеного вище, у зв`язку з цим, було прийнято рішення про його зважування. Таким чином встановлено, що фактична вага «Renault Premium» д/н/з/ НОМЕР_3 білого кольору, на кузові якого розміщено резервуар-цистерну зеленого кольору разом із наявною всередині речовиною, за своїми ознаками схожою на дизельне паливо становить 18 160 кг.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вантажний автомобіль марки «Renault Premium» д/н/з НОМЕР_3 білого кольору, на кузові якого розміщено резервуар-цистерна зеленого кольору належить ОСОБА_9 .

18 листопада 2023 року до ЄРДР було внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Оскільки вантажний автомобіль «Renault Premium» д/н/з НОМЕР_3 білого кольору, на кузові якого розміщено резервуар-цистерну зеленого кольору, в якій знаходиться невідома кількість речовини, з явними ознаками дизельного палива має суттєве значення для цього кримінального провадження, тому виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Прокурор під час судового засідання підтримав клопотання.

Захисник ОСОБА_4 просив суд відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що прокурором пропущено строк звернення до суду із відповідним клопотанням. Окрім цього, досудовим слідством не встановлено, що існує зв`язок між власниками вилученого майна та чоловіка на ім`я « ОСОБА_6 », не доведено, що між потерпілим та ТОВ «Фарм Оіл Анна» та ФОП ОСОБА_10 існують будь-які договірні відносини на поставку палива, не доведено, що вказаний банківський рахунок належить комусь із вищевказаних осіб, водій транспортного засобу помилково відвантажив дизельне паливо потерпілому.

Повно та всебічно дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пп. 3 та 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

СД ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування, Єланецьким відділом Вознесенської окружної прокуратури-процесуальне керівництво, в кримінальному провадженні № 12023153170000171 від 18 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190КК України, зокрема за фактом заволодіння невідомими особами грошовими коштами в сумі 121500 грн.

В ході проведення огляду місця події за адресою: вул. Перемоги, 22А, с. Велідарівка, Вознесенського району Миколаївської області, 18.11.2023 року виявлено та вилучено вантажний автомобіль марки «Renault Premium» д/н/з НОМЕР_3 та причіп до автомобіля д/н НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2. ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що тимчасово вилучене майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт на майно допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 16.11.2023 року ОСОБА_5 з чоловіком на ім`я « ОСОБА_6 », який повідомив, що він являється менеджером по продажу дизельного палива, домовився про поставку дизельного палива об`ємом 3000 л на суму 122 715 грн.

17.11.2023 року водій на ім`я « ОСОБА_7 » доставив дизельне паливо за адресою, вказаною ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 .

В цей же день, ОСОБА_5 на банківську картку, вказану «Геннадієм» № НОМЕР_2 здійснив оплату в касі відділення банку «Ощадбанк» в сумі 122 715 грн.

Цього ж дня, близько 17:00 год. зателефонував чоловік, який представився як ОСОБА_8 , який з його слів являється реалізатором дизельного палива та повідомив, що грошові кошти за дизельне паливо їм не надійшли.

17.11.2023 року ОСОБА_5 звернувся до відділу поліції із заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій.

18.11.2023 року було проведено огляд місця події на території володіння, яке належить ОСОБА_5 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проведеним оглядом було виявлено та вилучено вантажний автомобіль «Renault Premium» д/н/з НОМЕР_3 білого кольору, на кузові якого розміщено резервуар-цистерну зеленого кольору, в якій знаходиться невідома кількість речовини, з явними ознаками дизельного палива.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вантажний автомобіль марки «Renault Premium» д/н/з НОМЕР_3 білого кольору, на кузові якого розміщено резервуар-цистерна зеленого кольору належить ОСОБА_9 .

Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП ТОВ «Фарм Оіл Анна» здійснює економічну діяльність у тому числі, «оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основна діяльність).

16 лютого 2023 року між ТОВ «Фарм Оіл Анна» та ФОП ОСОБА_9 укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно товарно-транспортної накладної від 17.11.2023 року ФОП ОСОБА_10 за замовленням ТОВ «Фарм Оіл Анна» отримав для перевезення дизельне паливо, загальним об`ємом 9300 л. Пунк розвантаження зазначено с. Велідарівка, Єланецький район, Миколаївська область.

Отже, доводи адвоката, щодо помилкового відвантаження палива потерпілому спростовуються вищевказаним.

Щодо тверджень захисника про пропуск прокурором строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Майно вилучене під час огляду 18.11.2023 року (субота).

З клопотання про арешт вказаного майна прокурор звернувся 20.11.2023 року (понеділок) поштовим зв`язком.

Таким чином, строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України не порушено.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню, а саме в частині накладення арешту на речовину, яка за своїми ознаками схожа на дизельне паливо розміщене в резервуарі-цистерні в об`ємі 3000 л, інше вилучене майно слід повернути законному володільцю.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання про арешт майна - задовольнити частково.

Накласти арешт на предмет вилучений 18.11.2023 року в ході проведення огляду місця події, а саме: речовину, яка за своїми ознаками схожа на дизельне паливо розміщене в резервуарі-цистерні, об`ємом 3000,00 літрів.

Вантажний автомобіль марки «Renault Premium» д/н/з/ НОМЕР_3 білого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_9 та речовину, яка за своїми ознаками схожа на дизельне паливо розміщене в резервуарі-цистерні, об`ємом 6300,00 літрів, повернути законному володільцю.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 04.12.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ,