Рішення

від 27.11.2023 по справі 644/2839/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/2839/23

Провадження № 2/644/975/23

27.11.2023

РІШЕННЯ

іменем України

20 листопада 2023 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі судді Шевченка С.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Охорона-14» про стягнення коштів за період простою,

учасники судового розгляду: позивач та його представник адвокат Юрченко В.В., представник відповідача адвокат Чобітько І.В.,

у с т а н о в и в :

У поданому до суду позові ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «Охорона-14» 151428,26 грн компенсації за час простою у період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2023 року.

На обґрунтування вимоги позивач посилався на те, що з 02 квітня 2018 року він працював на посаді охоронця у ТОВ «Охорона-14». 26-27 лютого 2022 року йому зателефонував представник роботодавця і повідомив, що через початок 24 лютого 2022 року повномасштабної збройної агресії РФ проти України він на роботу виходити не повинен, про можливість поновлення виконання трудових обов`язків його повідомлять у телефонному режимі. В подальшому він неодноразово намагався зв`язатися з товариством в телефонному режимі, також приїжджав за місцем роботи, однак до праці він допущений не був і представник товариства повідомив йому, що він буде внесений до списку бажаючих працювати і коли буде фактична можливість, його запросять на роботу. 28 березня 2023 року роботодавець повідомив його про те, що оскільки з ним трудові відносини не розривались, товариство не припиняло своєї діяльності, то він може ставати до роботи. З урахуванням того, що у період з 25 лютого 2022 року по 30 квітня 2023 року він не перебував у відпустці, не перебував на лікарняному, з ним трудові правовідносини не призупинялись, однак з вини відповідача він не був забезпечений роботою й оплатою за неї, то вказаний період слід визнати простоєм і стягнути з відповідача відповідну грошову компенсацію.

Відповідач проти позову заперечував у повному обсязі. У поданому відзиві посилався на те, що під простоєм розуміється зупинення роботи, проте ТОВ «Охорона-14» не зупиняло своєї роботи та продовжувало працювати в умовах повномасштабної збройної агресії РФ.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року працював на посаді охоронця у ТОВ «Охорона-14».

01.03.2022 року директор ТОВ «Охорона-14» видав наказ № 10-к з якого вбачається, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та знаходження м. Харкова під артилерійськими обстрілами та ракетними ударами, що призвело до вимушеного виїзду частини робітників товариства за межі міста чи за межі країни, з метою збереження за такими особами їх робочих місць, відсутність працівників, зокрема й ОСОБА_1 , на робочому місці визнана з поважних причин і збережено за такими працівниками їх посади до фактичного виходу на роботу чи встановлення з ними зв`язку.

З наданих відповідачем копій табелю обліку використання робочого часу вбачається, що весь час відсутності на роботі ОСОБА_1 , починаючи з 24.02.2022, позначався "І", як інші види неявки.

Відповідно до ст. 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

ТОВ «Охорона-14», як свідчать надані представником відповідача довідки про зарахування грошових коштів на рахунки товариства за послуги з охорони за березень червень 2022 року, своєї діяльності не припиняло, що також підтверджується копіями табелів обліку використання робочого часу та витягами про трудовий та страховий стаж працівників охоронного товариства за 2022 рік.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ході судового розгляду позивачем не було доведено того факту, що він не працював через зупинення роботи відповідачем. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи позивачем, а також не наведено посилання на докази таких обставин, зокрема на такі, які б свідчили про об`єктивну неможливість здійснення роботи позивачем саме через введення воєнного стану.

На підставівикладеного вище,керуючись ст.ст. 2-13, 76, 81, 242-246, 263-265, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складений 27.11.2023.

Суддя С.В. Шевченко