Постанова

від 21.11.2023 по справі 398/5674/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2023 року м. Кропивницький

справа № 398/5674/21

провадження № 22-ц/4809/750/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А.М., Дуковський О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Зубіцької Н. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Кіровоградська обласна рада;

відповідач Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Кіровоградська обласна державна адміністрація,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної ради, Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування рішення та розпорядження, визнання трудової угоди такою, що діє, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 13березня 2023року (суддя Нерода Л.М.).

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою, що містить наступні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської обласної ради від 30 березня 2021 року №74 «Про призначення директора Олександрійського психоневрологічного інтернату»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 06 квітня 2021 року №104-гр «Про керівника Олександрійського психоневрологічного інтернату»;

- визнати трудову угоду від 04 грудня 2019 року, укладену між позивачем та Кіровоградською обласною радою, такою, що діє до вирішення питання щодо керівника Олександрійського психоневрологічного інтернату в установленому порядку;

- поновити ОСОБА_1 на посаді виконувача обов`язків директора Олександрійського психоневрологічного інтернату з 07 квітня 2021 року;

- стягнути з Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на день винесення судового рішення.

Позивач також просив визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою та поновити пропущений строк на її подання. Свої вимоги обґрунтував тим, що 04 грудня 2019 року між Кіровоградською обласною радою та ОСОБА_1 укладено трудову угоду, термін дії якої відповідно до п.6.1 визначено з 05 грудня 2019 року до вирішення питання щодо керівника даного закладу в установленому порядку. Рішенням Кіровоградської обласної ради від 30 березня 2021 року № 74 «Про призначення директора Олександрійського психоневрологічного інтернату» на посаду директора закладу призначено ОСОБА_2 . За Розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 06 квітня 2021 року за №104-гр позивача звільнено від виконання обов`язків директора Олександрійського психоневрологічного інтернату, у зв`язку з вирішенням питання щодо керівника даного закладу згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України. Позивач вважає рішення Кіровоградської обласної ради від 30 березня 2021 року незаконним, оскільки воно не відповідає вимогам Закону України «Про соціальні послуги» щодо призначення керівника Олександрійського психоневрологічного інтернату на конкурсній основі, а тому підлягає скасуванню. Так, Кіровоградською обласною радою не було приведено у відповідність до норм вказаного закону Положення про порядок призначення на посади та звільнення з посад, укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств, закладів, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області, затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради від 27 січня 2015 року № 706 (у редакції рішення Кіровоградської обласної ради від 10 грудня 2019 року № 716). Крім того, всупереч п. 2.5. Додатку 1 до рішення обласної ради від 27 січня 2015 року № 706 «Про затвердження Положення про порядок призначення на посади та звільнення з посад, укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств, закладів, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області» (зі змінами та доповненнями) та пп. 5.2.1 п. 5.2. Додатку № 6 до рішення Кіровоградської обласної ради від 29 вересня 2006 року № 61 «Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області» (зі змінами та доповненнями), лист Кіровоградської обласної державної адміністрації № 01-17/165/0.1 від 15 березня 2021 року, зазначений у оспорюваному рішенні Кіровоградської обласної ради, не містить обґрунтувань доцільності призначення директора Олександрійського психоневрологічного інтернату.

У зв`язку з тим, що розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 06 квітня 2021 року №104-гр «Про керівника Олександрійського психоневрологічного інтернату» прийнято на підставі такого, що не відповідає вимогам законодавства, рішення Кіровоградської обласної ради від 30 березня 2021 року № 74 «Про призначення директора Олександрійського психоневрологічного інтернату», є незаконним та підлягає скасуванню.

Позивач стверджує, що внаслідок вищевикладеного його було незаконно звільнено із займаної посади виконувача обов`язків директора Олександрійського психоневрологічного інтернату.

Звертає увагу, що порушення процедури призначення керівника Олександрійського психоневрологічного інтернату позбавило позивача та інших бажаючих осіб можливості брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади директора цього закладу.

Відтак звільнення із займаної посади із порушенням встановленого порядку, свідчить про протиправність такого звільнення і тягне за собою поновлення порушених прав працівника шляхом поновлення позивача на роботі з одночасною виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У відзивіна позовнузаяву Департаментсоціального захистунаселення Кіровоградськоїобласної державноїадміністрації вказав на те, що засновником Олександрійського психоневрологічного інтернату є Кіровоградська обласна рада, яка здійснює оплату праці відповідно до п. 1.1. трудової угоди зі ОСОБА_1 . У позові відсутнє обґрунтування порушення прав позивача саме Департаментом соціального захисту населення, а тому залучення його у якості відповідача є безпідставним (а.с.81-83 том 1).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 13 березня 2023року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Вирішуючи по суті спір у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що свою волю та згоду на укладення строкового трудового договору позивач виявив, подавши заяву до голови Кіровоградської обласної ради про призначення його виконуючим обов`язки директора Олександрійського психоневрологічного інтернату з 05 грудня 2019 року до вирішення питаннящодо керівника даного закладу в установленому порядку. Таким чином, свою волю та згоду позивач висловив у тому числі і стосовно підстави припинення контракту.

Також місцевий суд дійшов висновку, що поновлення позивача на займаній посаді неможливе, оскільки фактично призводить до поновлення позивача на посаді, якої в юридичному значенні для нього не існує.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що відсутність конкурсної процедури призначення директора Олександрійського психоневрологічного інтернату позивачем не оскаржувалась. На переконання суду, зазначене позбавляє можливості задоволити позовні вимоги про визнання протиправними і скасування рішення Кіровоградської обласної ради № 74 від 30 березня 2021 року та розпорядження голови Кіровоградської обласної ради №104-гр від 06 квітня 2021 року.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення середнього заробітку, що пред`явлена позивачем до Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, місцевий суд вказав на неналежність відповідача, оскільки оплату праці позивача здійснювала Кіровоградська обласна рада, а не особа до якої фактично звернута відповідна позовна вимога.

Крім того, вимога про стягнення середнього заробітку є похідною, а тому суд вказав на відсутність правових підстав для її задоволення, враховуючи зроблені висновки.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції у даній справі, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 13березня 2023року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 . Вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, не відповідає нормам матеріального та процесуального права

За доводами скаржника, Олександрійський психоневрологічний інтернат у розумінні Закону України «Про соціальні послуги» є надавачем соціальних послуг. Відповідно до ст. 13 зазначеного закону керівник надавача соціальних послуг державного/комунального сектору призначається на посаду на конкурсній основі за контрактом.

Однак, Кіровоградською обласною радою не було дотримано вимог Закону України «Про соціальні послуги», а також не було приведено у відповідність до вимог закону Положення про порядок призначення на посади та звільнення з посад, укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств, закладів, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області, затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради від 27 січня 2015 року № 706 (у редакції рішення Кіровоградської обласної ради від 10 грудня 2019 року № 716) та Порядку управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради від 29 вересня 2006 року № 61 (у редакції рішення Кіровоградської обласної ради від 20 травня 2016 року № 101).

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо неможливості задоволення вимог про визнання протиправними і скасування рішення Кіровоградської обласної ради №74 від 30 березня 2021 року та розпорядження голови Кіровоградської обласної ради №104-гр від 06 квітня 2021 року через неоскарження позивачем відсутності конкурсної процедури, оскільки саме через зазначену обставину позивачу було відмовлено у розгляді даної справи в адміністративному суді.

Стверджує, що звільнення його із займаної посади з порушенням встановленого порядку свідчить про протиправність такого звільнення та є підставою для поновлення порушених прав у спосіб, визначений у позові.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 23 червня 2023 року з підстав, що в ній зазначені, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

Оскільки недоліки апеляційної скарги були усунуті у встановлений строк, ухвалою апеляційного суду від 14 серпня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

24 серпня 2022 року закінчено підготовчі дії; справу за апеляційною скаргою призначено до розгляду у суді апеляційної інстанції на 11 жовтня 2023 року, про що апеляційним судом постановлено відповідну ухвалу.

11 жовтня 2023 року у судовому засіданні оглошувалась перерва до 21 листопада 2023 року.

15 листопада 2023 року скаржником на електронну та на поштову адреси апеляційного суду разом із заявою про приєднання доказів направлено письмові пояснення щодо строку звернення до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областіз позовом у даній справі, щодо визначення розміру середньомісячної заробітної плати для розрахунку середнього заробітку та щодо вимоги про стягнення середнього заробітку з Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації (а.с. 233-245 том 1,1 - 24 том 2).

У встановленому процесуальним законом порядку учасників повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 229-232 том 1).

17 листопада 2023 року від Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної військової адміністрації надійшла заява про розгляд справи без участі представника (а.с. 25 - 26 том 2).

21 листопада 2023 року Кіровоградською обласною радою подано до апеляційного суду інформацію щодо сум заробітної плати за останні два місяці роботи позивача на посаді в. о. директора Олександрійського психоневрологічного інтернату (а.с. 27-29 том 2).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача і відповідача 1, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступного.

Обставини справи, встановлені судами

Як виходить із записів у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 з 11 жовтня 1996 року по 04 грудня 2019 року займав посаду директора Олександрійського психоневрологічного інтернату (з урахуванням зміни закладом найменування та правонаступництва), з 05 грудня 2016 року трудові відносини здінювались керівником закладу на підставі контракту (а.с. 18-21 том 1).

З наявних у справі матеріалів вбачається, що 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 подано заяву на ім`я голови Кіровоградської обласної ради про призначення його виконувачем обов`язків директора Олександрійського психоневрологічного інтернату з 05 грудня 2019 року до вирішення питання щодо керівника даного закладу в установленому порядку (а.с. 30 том 1).

29 листопада 2019 року, у звязку із закінченням 04 грудня 2019 року терміну дії контракту, постійна комісія Кіровоградської обласної ради з питань власності вирішила рекомендувати голові обласної ради, зокрема, звільнити ОСОБА_1 з посади директора Олександрійського психоневрологічного інтернату та призначити зазначену особу виконувачем обов`язків директора Олександрійського психоневрологічного інтернату з 05 грудня 2019 року з правом підпису фінансово-господарських, банківських документів і договорів до вирішення питання щодо керівника даного закладу в установленому порядку (а.с. 31-32 том 1).

03 грудня 2019 року постійна комісія Кіровоградської обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики вирішила підтримати рішення постійної комісії обласної ради з питань власності від 29 листопада 2019 року № 619 «Про керівників комунальних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення (а.с. 33 том 1).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 04 грудня 2019 року № 353-гр ОСОБА_1 звільнено із займаної посади директора Олександрійського психоневрологічного інтернату 04 грудня 2019 року у зв`язку із закінченням терміну дії контракту, п. 8 ст. 36 КЗпП України та призначено його виконувачем обов`язків директора Олександрійського психоневрологічного інтернату з правом першого підпису фінансово - господарських, банківських документів і договорів даного закладу, з 05 грудня 2019 року до вирішення питання щодо керівника даного закладу в установленому порядку, уклавши з ним трудову, що додається (а.с. 25 том 1).

04 грудня 2019 року між Кіровоградською обласною радою згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до рішень Кіровоградської обласної ради від 29 вересня 2006 року № 61 «Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області» та від 27 січня 2015 року № 706 «Про затвердження положення про порядок призначення на посади та звільнення з посад, укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств, закладів, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області» та ОСОБА_1 укладено трудову угоду (а.с. 26-29 том 1).

У згаданій трудовій угоді Сторони погодили, зокрема, що ОСОБА_1 призначається виконувачем обов`язків директора Олександрійського психоневрологічного інтернату (далі Керівник), що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, з 05 грудня 2019 року до вирішення питання щодо керівника даного закладу в установленому порядку.

Відповідно до п. 1. 2. трудової угоди ця трудова угода є трудовим договором. На підставі трудової угоди виникають трудові відносини між Керівником та обласною радою, які з боку останньої реалізуються через заклад.

Пунктом 5.2. трудової угоди передбачено, що ця трудова угода припиняється: а) за закінченням строку дії цієї трудової угоди; б) за угодою сторін; в) з ініціативи обласної ради або уповноваженого нею органу у випадках, передбачених п. 5.3. цієї трудової угоди; д) з інших підстав, передбачених законодавством.

Трудова угода діє з 05 грудня 2019 року до вирішення питання щодо керівника даного закладу в установленому порядку (п. 6.1.трудової угоди).

15 березня 2021 року голова Кіровоградської обласної державної адміністрації звернувся до голови Кіровоградської обласної ради із листом, у якому просив внести для розгляду обласною радою питання про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Олександрійського психоневрологічного інтернату терміном на три роки (а.с. 24 том 1).

Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Кіровоградської обласної ради від 30 березня 2021 року № 74 «Про призначення директора Олександрійського психоневрологічного інтернату» призначено ОСОБА_2 на посаду директора Олександрійського психоневрологічного інтернату, уклавши в установленому порядку з ним контракт строком на три роки, з дати підписання даного контракту (а.с. 22 том 1).

Відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 06 квітня 2021 року № 104-гр «Про керівника Олександрійського психоневрологічного інтернату» звільнено ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора Олександрійського психоневрологічного інтернату 06 квітня 2021 року у зв`язку з вирішенням питання щодо керівника даного закладу, згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України; підстава: рішення Кіровоградської обласної ради від 30 березня 2021 року № 74 «Про призначення директора Олександрійського психоневрологічного інтернату»; розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 04 грудня 2019 року № 353-гр «Про директора Олександрійського психоневрологічного інтернату»; пп. а) п. 5.2. розділу 5 та п. 6.1. розділу 6 трудової угоди від 04 грудня 2019 року, укладеної зі ОСОБА_1 (а.с. 23 том 1).

Правовими підставами розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 06 квітня 2021 року № 104-гр зазначено: ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Кіровоградської обласної ради від 29 вересня 2006 року № 61 «Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області» (зі змінами і доповненнями) та від 27 січня 2015 року № 706 «Про затвердження положення про порядок призначення на посади та звільнення з посад, укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств, закладів, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області» (зі змінами і доповненнями).

Вважаючи свої права порушеними, у зв`язку з приняттям органами та посадовими особами органу місцевого самоврядування двох останніх актів, ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністравтиного суду з позовом до Кіровоградської обласної ради та Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення і розпорядження, визнання трудової угоди діючою, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с. 54-55 том 1).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністравтиного суду від 11 травня 2021 року у справі № 340/2168/21, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено; роз`яснено позивачу,що розглядсправи віднесенодо цивільноїюрисдикції (а.с. 56-59 том 1).Відкриваючи провадження у даній справі, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської областівід 13березня 2023року визнав поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку на звернення з позовною заявою та поновив позивачу строк на звернення до суду з даним позовом (а.с. 67 том 1).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

17січня 2019року ВерховноюРадою Україниприйнято ЗаконУкраїни №2671-VIII«Про соціальніпослуги» (далі Закон№2671-VIII),що набравчинності 28квітня 2019року тавведений вдію 01січня 2020року. Цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Стаття 1 Закону №2671-VIII передбачає, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

6) надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

10) отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги;

17) соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг.Порядокорганізації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1, 2 ст. 13 Закону №2671-VIIIпередбачено,зокрема,що надавачісоціальних послугпровадять своюдіяльність відповіднодо законодавствапро соціальніпослуги,на підставіустановчих таінших документів,якими визначеноперелік соціальнихпослуг такатегорії осіб,яким надаютьсятакі послуги,за умовизабезпечення їхвідповідності критеріямдіяльності надавачівсоціальних послуг,встановленим КабінетомМіністрів України. Надавачісоціальних послугможуть належатидо державного,комунального абонедержавного секторів. До надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору належать надавачі соціальних послуг, утворені органами, зазначеними уч. 1ст.11цього Закону,діяльність якихфінансується зарахунок коштіввідповідного бюджету/бюджетів. Донадавачів соціальнихпослуг державного/комунальногосектору належать: 1)установи/закладинадання соціальнихпослуг (стаціонарні,реабілітаційні,тимчасового перебування); 2) інші установи/заклади соціальної підтримки (обслуговування), у тому числі спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Керівник надавача соціальних послуг державного/комунального сектору призначається на посаду на конкурсній основі за контрактом.Положенняпро конкурсну комісію, умови та порядок проведення конкурсу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9 розділу 1 Положення про Олександрійський психоневрологічний інтернат, погодженого директором Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації 19 червня 2017 року та затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради 13 липня 2017 року № 209-гр (далі Положення про заклад, а.с. 49-52 том 1), Олександрійський психоневрологічний інтернат є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно із висновком лікарської комісії за участю лікаря - психіатра не протипоказане перебування в закладі.

Основною метою створення та діяльності Олександрійського психоневрологічного інтернату є реалізація державної політики у сфері соціального захисту громадян з психоневрологічними захворюваннями (п.1 розділу ІV Положення про заклад).

Як стверджується позивачем та не заперечується іншими учасниками справи, Олександрійський психоневрологічний інтернат у розумінні Закону №2671-VIII є надавачем соціальних послуг, ідентифікатор запису в Реєстрі надавачів соціальних послуг № 120200469.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 3березня 2020року №200затверджено Положення про конкурсну комісію, умови та порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника надавача соціальних послуг державного/комунального сектору.

У даній справі встановлено і зазначені обставини сторонами не заперечуються, що ОСОБА_1 виконував обов`язки директора Олександрійського психоневрологічного інтернату на підставі строкового трудового договору (контракту). Конкурсний відбір на посаду директораОлександрійського психоневрологічного інтернату не оголошувався.

Оспорюваним рішенням Кіровоградської обласної ради від 30 березня 2021 року № 74 на посаду директора закладу призначено ОСОБА_2 , а відповідно до оспорюваного розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 06 квітня 2021 року № 104-гр ОСОБА_1 було звільнено від виконання обов`язків директора закладу у зв`язку з вирішенням питання щодо керівника даного закладу згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Обгрунтовуючи доводипозову таапеляційної скаргина рішеннясуду першоїінстанції уданій справі,позивач доводив,що змоменту введенняв діюЗакону №2671-VIII рішення Кіровоградськоїобласної радивід 29вересня 2006року №61«Про управлінняоб`єктами спільноївласності територіальнихгромад сіл,селищ іміст області»та від27січня 2015року №706«Про затвердженняположення пропорядок призначенняна посадита звільненняз посад,укладення контрактівз керівникамикомунальних підприємств,закладів,установ іорганізацій спільноївласності територіальнихгромад сіл,селищ таміст Кіровоградськоїобласті»,які сталиправовим підґрунтямприйняття оскаржуванихним уданій справіактів,мали бутиприведені увідповідність довимог Закону№2671-VIII та прийнятих на його основі нормативно-правових актів, зокрема, у частині передбачення процедури призначення на посаду керівника надавача соціальних на конкурсній основі та порядку звільнення керівника із займаної посади.

Оскільки рішення від 29 вересня 2006 року № 61 та рішення від 27 січня 2015 року № 706 Кіровоградською обласною радою не були приведені у відповідність до вимог Закону №2671-VIII, зазначене призвело до порушення процедури призначення керівника Олександрійського психоневрологічного інтернату. У зв`язку з викладеним позивач стверджує про незаконність свого звільнення із посади в. о. директора Олександрійського психоневрологічного інтернату на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. Акцентується увага на тому, що порушення процедури призначення керівника закладу позбавило позивача та інших бажаючих осіб можливості брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади керівника закладу. Така позиція позивача є абсолютно слушною, на відміну від позиції відповідача 1 що недостатньо було часу і кропотлива процедура приведення у відповідність до вимог закону Положення. Вимоги законодавства в зазначеній частині відповідачем не виконана.

Однак,переглядаючи оскаржуванерішення судупершої інстанціїу межахдоводів тавимог апеляційноїскарги,апеляційний судвраховує,що навідміну відзаконодавства,яке дієergaomnes(щодовсіх,тобто зправовим ефектомщодо невизначеногокола суб`єктів),судове рішенняу приватноправовомуспорі дієinterpartes(тобтоз правовимефектом тількидля сторіну справі). Судове рішення за наслідками розгляду справи по суті покликане внести юридичну визначеність у спірні правовідносини. У п. 22 Висновку щодо якості судових рішень Консультативна рада європейських суддів зазначила, що для ухвалення судового рішення може виявитися необхідним не лише врахувати відповідні правові положення, а й взяти до уваги неправові поняття та реалії, які стосуються контексту спору.

Тож у правовідносинах, що є спірними, суд повинен враховувати, зокрема, правову мету звернення до суду, яка, разом з тим, не може бути поза зв`язком з конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події.

За викладеного, у контексті справи, що переглядається, беручи до уваги доводи позову щодо позбавлення позивача права на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади керівника закладу, метою звернення позивача до суду з позовом у даній справі має бути усунення обмежень на доступ до професії (посади).

Однак, означена мета не може бути досягнута шляхом задоволення позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішення Кіровоградської обласної ради від 30 березня 2021 року № 74 та розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 06 квітня 2021 року №104-гр які є первісними вирішенню вимоги про поновлення на роботі.

Зазначені позовні вимоги фактично спрямовані на повернення позивача до стану, який передував порушенню, що хоч і є передбаченим законом способом захисту, у даному конкретному випадку не відповідає змісту порушеного права. Задоволення судом зазначених вимог позову не надасть спірним правовідносинам усталеного характеру, оскільки не нівелює можливості до судового примусу Кіровоградської обласної ради внести зміни до відповідних актів органу місцевого самоврядування та провести процедуру конкурсного відбору на заміщення вакантної посади керівника Олександрійського психоневрологічного інтернату в установленому законом порядку. Разом з тим, лише вчинення зазначених дій відповідачем надасть можливість позивачу реалізувати своє право на доступ до професії (посади).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 сформульовані висновки, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Враховуючи визначені законом завдання цивільного судочинства, Верховний Суд неодноразово визнавав недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказуванняу провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

Отже,у задоволеннівимог позовупро визнання протиправними і скасування рішення Кіровоградської обласної ради від 30 березня 2021 року №74 «Про призначення директора Олександрійського психоневрологічного інтернату» та розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 06 квітня 2021 року №104-гр «Про керівника Олександрійського психоневрологічного інтернату» необхідно відмовити із наведених вище підстав. До того ж суд апеляційної інстанції звертає увагу що вирішення даної вимоги стосується інтересів ОСОБА_2 , який не залучений до участі у справі, але не дана процесуальна обставина становить підставу відмови у позові.

Переглядаючи рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 13березня 2023року у частині вимоги позову про поновлення на посаді та похідних від неї вимог, апеляційний суд зважає на наступне.

Відповідно дост. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбаченийст. 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу інезаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27 січня 2020 року у справі № 654/941/17 дійшла висновку, що тлумачення ст.5-1, ч. 1 ст.235 КЗпП Українисвідчать, що на особу, яка є виконуючим обов`язки, поширюється трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, у тому числі й можливість захисту від незаконного звільнення.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від24 листопада 2021 рокуу справі№ 569/14889/19, постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі №275/404/21.

За ч. 1ст. 21 КЗпП Українитрудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зіст. 23 КЗпП Українитрудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами

Підставами припинення трудового договору є закінчення строку (п.п. 2, 3 ст. 23 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення (п. 2 ч. 1ст. 36 КЗпП України).

У нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк, а саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк.

Термін дії строкового трудового договору може визначатися не лише конкретним строком, а й настанням певної події. Відповідне положення міститьпостанова КЦС ВС від 29 квітня 2021 року у справі № 266/3163/16-ц.

Колегія суддів зауважує, що укладення строкового трудового договору можливе виключно за погодженням сторін, без згоди працівника укладення такого договору є неможливим.

Отже, надавши згоду на призначення виконуючим обов`язки директора Олександрійського психоневрологічного інтернату до призначення керівника закладу у встановленому порядку, позивачмав усвідомлювати, що він виконуватиме такі обов`язки тимчасово, а відтак може бути звільнений від їх виконання у разі настання обумовленого факту.

Апеляційним судомвраховано,що заумовами укладеноїміж Кіровоградськоюобласною радоюта позивачемтрудової угодитермін діїконтракту до вирішенняпитання щодокерівника Олександрійськогопсихоневрологічного інтернатуне пов`язувавсяіз фактом проведення конкурсу на зайняття посади керівника надавача соціальних послуг та результатом такого конкурсу. Тобто, звільнення позивача відбулось не у зв`язку з наявністю чи то відсутністю змін до порядку призначення керівника закладу, що має статус надавача соціальних послуг, а саме у зв`язку із закінченням строку трудового договору, настанням факту до якого діяв договір.

Тож,зважаючи нате,що рішеннямКіровоградської обласноїради булопризначено директораОлександрійського психоневрологічногоінтернату,а строк діїтрудового договору,укладеного міжКіровоградською обласноюрадою та ОСОБА_1 визначався настанням юридичного факту - вирішенням питання щодо керівника Олександрійського психоневрологічного інтернату в установленому порядку, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням змісту трудової угодизвільнення позивача відповідає вимогам п. 2 ч. 1ст. 36 КЗпП України.

Колегією суддів також враховано те, що вимогу позову про поновлення на посаді позивач фактично обґрунтовує порушенням Кіровоградською обласною радою порядку призначення іншої особи на іншу, аніж ту, що займав позивач, посаду. Натомість, обгрунтувань порушення відповідачем саме порядку звільнення позивача із займаної посади, враховуючі передбачений термін до якого розповсюджувалася дія трудових відносин, ані позовна заява, ані апеляційна скарга не містять.

Оскільки, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач звільнений у зв`язку із закінченням строкового трудового договору відповідно до вимог законодавства та умов трудової угоди, підстави для його поновлення на роботі з одночасною виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Варто зауважити, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимога про стягнення середнього за час вимушеного прогулу пред`явлена позивачем до неналежного відповідача - Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з тим, що належним відповідачем за вказаною позовною вимогою є Кіровоградська обласна рада.

Так, відповідно до змісту розділу ІІ Положення про заклад, Олександрійський психоневрологічний інтернат є юридичною особою, права й обов`язки якої набуваються з дня державної реєстрації, має самостійний баланс, рахунок у відділенні Державного казначейства України, печатку із зображеням Державного герба України та своїм найменуванням та кодом ЄДРПОУ, печатким, штампи, бланки. Заклад не несе відповідальності за зобов`язаннями Кіровоградської обласної ради, а Кіровоградська обласна рада не несе відповідальності за зобов`язаннями закладу.

Кіровоградська обласна рада є засновником Олександрійського психоневрологічного інтернату (п. 5 розділу 1 Положення про заклад).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верхоавного Суду від 17 червня 2020 року у справі №771/3604/17, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб у трудових правовідносинах.

Отже, належним відповідачем за вимогою про стягнення середнього заробітку у даній справі є Олександрійський психоневрологічний інтернат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

До того ж, судове рішення, ухвалене у справі, ні за яких обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі в цій справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня2020року у справі №19/028-10/13). Не визначення позивачем в якості відповідача Олександрійський психоневрологічний інтернат, не є підставою відмови в позові про поновлення на роботі, ця юридична особа мала б відповідати за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За наслідком перегляду рішення суду, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги висновок суду не спростовують.

Право ОСОБА_3 як громадянина на участь у конкурсі на посаду керівника директора психоневрологічного диспансеру, підлягає захисту і вирішенню в порядку передбаченому законодавством, не в поєднанні із захистом трудових прав, про що вищевикладено.

Кіровоградська обласна рада зобов`язана була привести у відповідність до ЗУ «Про соціальні послуги» положення про порядок призначення на посади та звільнення з посад, укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств, закладів, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області, таким чином надати можливість громадянину реалізувати право приймати участь у конкурсі.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Підставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: 1)неповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи; 2)недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; 3)невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; 4)порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права. Неправильнимзастосуванням нормматеріального прававважається:неправильне тлумаченнязакону,або застосуваннязакону,який непідлягає застосуванню,або незастосуваннязакону,який підлягавзастосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України).

У зв`язкуз тим,що судпершої інстанціївідмовив узадоволенні позовнихвимог уповному обсязі,однак,дійшов такоговисновку,допустивши порушеннянорм процесуальногоправа танеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа,оскаржуване рішенняОлександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобластівід 13березня2023рокупідлягає змініз викладеннямйого мотивувальноїчастини уредакції даноїпостанови.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Олександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від13березня2023року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. Л. Дуковський