Постанова

від 04.12.2023 по справі 917/758/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року м. Харків Справа № 917/758/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А. , суддя Радіонова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу відповідача (вх.1887П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.08.2023 (суддя Мацко О.С.) у справі №917/758/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдвуд», м.Київ,

до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м.Київ, в особі філії «Миргородське лісове господарство», м.Миргород Полтавської області,

про стягнення 153 405,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдвуд» (далі ТОВ «Трейдвуд») звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі ДП «Ліси України») в особі філії «Миргородське лісове господарство» (з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 21.08.2023 про заміну сторони правонаступником) про стягнення 153 405,26 грн., з яких: 132 213,79 грн. попередня оплата за договором купівлі-продажу необробленої деревини №652-А/Л від 08.12.2022; 17 187,79 грн. пеня; 4 003,68 грн. інфляційні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови договору №652-А/Л від 08.12.2022 щодо передачі товару у власність позивача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.08.2023 у справі №917/758/23, ухваленим у порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 132 213,79 грн. попередня оплата за договором купівлі-продажу необробленої деревини №652-А/Л від 08.12.2022, 17 187,79 грн. пеня, 4 202,37 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із означеним рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 29.08.2023 у справі №917/758/23 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Трейдвуд» відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 4 027,50 грн.

На переконання апелянта, при винесенні оскаржуваного рішення судом не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушені норми процесуального права, а висновки, викладені в рішенні, суперечать фактичним обставинам справи з огляду на наступне:

- надана позивачем відповідь на відзив на адресу відповідача не надходила, внаслідок чого останній був позбавлений можливості подати заперечення;

- хибним є висновок суду про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем умов договору №652-А/Л від 08.12.2022 щодо передачі товару у власність позивача. Згідно з товаро-транспортною накладною екземпляр 1 від 13.12.2022 серія ПЛБ №800952 передача товару від продавця до покупця відбулася та покупець набув право власності на товар, як і обумовлено сторонами договору. Судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що ДП «Миргородський лісгосп» не надавало послуги з перевезення ТОВ «Трейдвуд», що водій був перевізником зі сторони позивача;

- податкові накладні підтверджують факт здійснення господарської операції;

- безпідставним є посилання суду на п.11.6 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки в наданій відповідачем товарно-транспортній накладній зазначений перелік деревини, а саме: діаметр, клас якості, кількість та об`єм;

- зі змісту ухвали Полтавського апеляційного суду від 13.03.2023 у справі №544/1715/22 вбачається, що при розгляді справи ТОВ «Трейдвуд» називав себе власником майна, отриманого за договором купівлі-продажу необробленої деревини №652-А/Л від 08.12.2022. Окрім того, до матеріалів справи позивачем долучено протокол огляду предметів від 21.12.2022, світлини, протокол огляду місця події від 13.12.2022, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.12.2022, які отримані позивачем, як власником майна, що фігурує в кримінальному провадженні;

- згідно з резолютивною частиною оскаржуваного рішення з відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 4 202,37 грн., який є надмірним та не відповідає ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідачем до апеляційної скарги для дослідження та оцінки надано копії податкових накладних №479 від 12.10.2022, №605 від 12.12.2022, №621 від 13.12.2022 та №620 від 13.12.2022. При цьому скаржником зазначено, що відповідач був позбавлений права подати заперечення на відповідь на відзив, у котрому позивач обґрунтовував необхідність підписання акту приймання-передачі, а розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, апелянтом надано, як доказ факту довготривалих господарських відносин, попередній договір купівлі-продажу необробленої деревини №488-АЛ від 24.08.2022 (з додатком), за яким, за твердженнями відповідача, позивач в аналогічному порядку отримував товар та претензій з цього приводу не виникало.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху.

Після отримання від апелянта супровідного листа на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2023, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.08.2023 у справі №917/758/23, розгляд означеної апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Через підсистему «Електронний суд» 17.10.2023 від ТОВ «Трейдвуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), за змістом якого позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому за коротким змістом відзиву заявник зауважує наступне:

- безпідставними є твердження апелянта про те, що останньому стало відомо про подання до матеріалів справи відповіді на відзив від 07.06.2023 лише після ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення Господарського суду Полтавської області. Позивачем подано відповідь на відзив з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, докази надсилання документа відповідачу наявні у підсистемі електронного суду;

- за умовами п.1.3 договору право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого на аукціоні товару та підписання акта його приймання-передачі. Позивачем не підписано жодного акту приймання-передачі товару з огляду на не отримання товару відповідно до умов договору та аукціонного свідоцтва №3026/081222/39205214/1 про результати аукціону. Товарно-транспортна накладна не регулює питання переходу права власності на товар чи право розпорядження товаром;

- вилучені лісоматеріали, які мали бути доставлені покупцю, не відповідають кількісним і якісним характеристикам по договору. Вказане додатково підтверджується наданою відповідачем товарно-транспортною накладною від 13.12.2022, відповідно до якої наявні розбіжності між товаром, який мав бути поставлений позивачеві, та товаром, параметри якого вказані у договорі та аукціонному свідоцтві.

Щодо наданих апелянтом додаткових документів судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Обґрунтовуючи подання нових доказів відповідач зазначає, що відповідь на відзив на адресу відповідача не надходила, внаслідок чого останній був позбавлений можливості подати заперечення із відповідними доказами.

У свою чергу, як убачається з матеріалів справи, позивачем відповідь на відзив була подана 07.06.2023 через підсистему «Електронний суд» та згідно з квитанцією №156258 була доставлена до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - ДП «Ліси України» 07.06.2023.

Отже, за висновками судової колегії, відповідач не був позбавлений права подати заперечення на відповідь на відзив із наданням відповідних доказів за потреби.

Оскільки апелянтом не наведено причин, що об`єктивно не залежали від нього, для подання додаткових доказів (копій податкових накладних та договору №488-АЛ від 24.08.2022), суд апеляційної інстанції залишив означені документи без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

08.12.2022 між Державним підприємством Миргородське лісове господарство (далі ДП Миргородське лісове господарство, продавець), правонаступником якого є ДП Ліси України, та ТОВ Трейдвуд (далі покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №652-А/Л (далі - договір), за умовами п.1.1 якого за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі IV кварталу 2022 року, який відбувся 08.12.2022, продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (лот №15 - верхній) лісопродукцію (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Загальна сума договору 131 888,00 грн., у тому числі 21 981,33 грн. ПДВ (п.4.2 договору).

У п.4.3 договору зазначено, що враховуючи нестабільну економічну ситуацію, сторони домовились про можливість обґрунтованого коригування цін, у разі зміни відпускних цін на лісопродукцію по підприємству, що можуть виникнути в період дії цього договору порівняно з календарним місяцем, у якому укладено цей договір.

Відповідно до п.5.3 договору при необхідності покупець оплачує додатково послуги механізованого навантаження (розвантаження) та вивезення (перевезення) деревини по цінам, діючим на момент надання послуг, на підставі виставленого рахунку.

Згідно з п.7.1 договору платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати.

Сума гарантійного внеску перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні з продажу ресурсів необробленої деревини, зараховується продавцю в якості частини оплати за проданий товар пропорційно до загального об`єму придбаного на аукціоні товару (п.7.4 договору).

Продавець зобов`язаний передати покупцю товар після сплати рахунку-фактури на протязі 10 календарних днів (п.8.3 договору).

Як убачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень №1452841 від 12.10.2022, №11572 від 12.12.2022, №11579 від 14.12.2022, №11581 від 15.12.2022 та №4210 від 15.12.2022, ТОВ Трейдвуд перераховано на рахунок ДП Миргородське лісове господарство 132 213,79 грн., з яких 115 048,07 грн. попередня оплата за лісоматеріали, 5 950,51 грн. оплата за навантажувально-розвантажувальні роботи, 11 215,21 грн. гарантійний внесок за майно ДП Миргородське лісове господарство.

За твердженнями ТОВ Трейдвуд, ДП Миргородське лісове господарство не було виконано умови договору №652-А/Л від 08.12.2022 щодо передачі товару.

Позивач звернувся до відповідача з листом-претензією від 04.04.2023, за змістом якого вимогав передати ТОВ Трейдвуд товар за договором №652-А/Л від 08.12.2022 або повернути сплачену в повному обсязі суму за товар на рахунок покупця. ТОВ Трейдвуд також зазначило про необхідність сплати штрафних санкцій.

У відповіді на лист-претензію (вих.№10-05/500 від 11.04.2023) Філія Миргородське лісове господарство повідомило, що на виконання умов договору філія передала у власність ТОВ Трейдвуд лісопродукцію, що підтверджується товарно-транспортною накладною. Згідно товарно-транспортної накладної передача товару від продавця до пукупця відбулася та покупець набув право власності на товар. Викладене стало підставою для відхилення претензії ТОВ Трейдвуд.

Судова колегія враховує наступне.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до положень ст.655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу обов`язку продавця передати майно (товар) у власність покупцеві кореспондується обов`язок останнього прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 1, 2 ст.693 ЦК України унормовано, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2).

Як установлено Господарським судом Полтавської області та не оспорюється сторонами, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором щодо здійснення попередньої оплати на суму 132 213,79 грн.

За висновками суду першої інстанції, матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем умов договору щодо передачі товару у власність позивача. У свою чергу, за змістом апеляційної скарги відповідач наголошує, що згідно з товаро-транспортною накладною від 13.12.2022 серія ПЛБ №800952 передача товару від продавця до покупця відбулася та покупець набув право власності на товар, як обумовлено сторонами договору.

Дослідивши означене питання, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 ст.627 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За умовами п.1.1 укладеного між сторонами договору продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (лот №15 - верхній) лісопродукцію.

Відповідно до п.5.1 договору поставка товару по даному договору здійснюється згідно щомісячного графіку поставок, який є невідємною частиною договору, на умовах франко-складу продавця.

Безпосередньо умови щодо прийому-передачі товару погоджені сторонами в розділі 6 договору.

Так, згідно з п.6.1 договору прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-склад продавця (лот №15-верхній) у Приміському лісництві.

Судова колегія враховує, що франко склад це умови EXW Інкотермс. Термін позначає умовне місце, куди буде доставлений товар постачальником. Продавець/Постачальник маркує товар,проводить підготовку до відвантаженняі надає покупцю доступ до складу. Відповідальність за отримання товару зі складу продавця лежить на покупцеві, який призначає перевізника, який забере товар зі складу продавця до місця покупця. У даному місці(франко-склад) товар повністю належить покупцеві з моменту відвантаження, до нього переходить право власності, відповідальність за товар.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що датою передачі товару продавцем та прийом його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної.

Перехід права власності та всі ризики на лісоматеріали від продавця покупцю здійснюються в момент підписання уповноваженими представниками покупця товаро-транспортної накладної (п.6.6 договору).

Отже, за висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи вказані вище умови договору, саме товарно-транспортна накладна є належним та достатнім доказом передачі товару продавцем та переходу права власності на товар до покупця.

Суд першої інстанції не врахував особливрсті поставки продукції та переходу права власності за умови передачі товару за правилами EXW Інкотермс- франко-склад.

Як убачається з долученої відповідачем до матеріалів справи товарно-транспортної накладної від 13.12.2022 серія ПЛБ №800952, передача товару на загальну суму 126 263,28 грн. від продавця (відповідача) до покупця (позивача) відбулася та покупець набув право власності на товар (а.с.151).

Безпідставними є посилання місцевого господарського суду на те, що у наданій відповідачем копії товарно-транспортної накладної відсутня інформація про прізвище та посаду відповідальної особи вантажоодержувача.

Так, відповідно до п.43 Інструкції з ведення електронного обліку деревини, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №621 від 27.09.2021, облік реалізації деревини здійснюється за допомогою КПК шляхом створення ТТН-ліс.

Для цього відповідальна особа здійснює наступні операції:

вибирає в КПК інформацію щодо вантажовідправника (повне найменування (прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності)), пункту навантаження, контрагента та номер договору (контракту);

сканує або вводить номера бирок та завантажує інформацію про кількісні та якісні характеристики деревини, що підлягає реалізації;

вводить ціни та вносить інформацію щодо перевізника (повне найменування (прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності)), транспортного засобу (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) водія та номер його посвідчення, вантажоодержувача (повне найменування (прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності)) та пункту розвантаження;

перевіряє внесену інформацію та друкує ТТН-ліс у трьох примірниках.

Всі примірники ТТН-ліс засвідчуються підписами вантажовідправника та водія, третій примірник, крім того, засвідчується підписом вантажоодержувача.

Перший примірник ТТН-ліс залишається у лісокористувача, другий - водій передає вантажоодержувачу, третій примірник передається перевізнику.

Отже, відповідачем долучено до матеріалів справи перший примірник товарно-транспортної накладної, який за жодних обставин не може містити підпису з боку вантажоодержувача. При цьому судова колегія зазначає, що позивачем не долучено до матеріалів справи другий примірник товарно-транспортної накладної, який має бути засвідчений підписом вантажоодержувача.

Господарський суд Полтавської області також зазначив про те, що у наданій відповідачем товарно-транспортній накладній не зазначається, що до неї додаються документи, без яких товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником.

Разом з тим, відповідно до п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Згідно з п.11.6 Правил у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж.

У таких випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником.

За висновками судової колегії, безпідставними є посилання Господарського суду Полтавської області на означені пункти Правил, оскільки в наданій відповідачем товарно-транспортній накладній зазначений перелік деревини (усі найменування вантажу), а саме: діаметр, клас якості, кількість та об`єм.

Суд апеляційної інстанції, разом з іншим, звертає увагу, що відповідно до п.5.4. договору при доставці товару автомобільним транспортом покупець зобов`язаний надати власний транспорт під навантаження, а в разі доставки товару транспортом продавця, покупець зобов`язаний оплатити продавцю вартість послуг з перевезення.

На виконання умов вказаного пункту договору саме покупець (позивач) надав свій транспорт під навантаження. Означені обставини позивачем не спростовані, матеріали справи не містять доказів оплати послуг ДП «Миргородський лісгосп» з перевезення на виконання п.7.1 договору.

Обставини справи щодо затримання вантажного автомобіля поліцією під час перевезення придбаного покупцем вантажу за межами підприємства відповідача( приміського лісництва-точки видачі деревини) також свідчать про одержання позивачем товару.

За умовами пункту 1.3 договору, на яких наголошує позивач, сторонами погоджено, що право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого на аукціоні товару та підписання акта його приймання-передачі.

Однак, судова колегія зауважує на тому, що у розглядуваном випадку, враховуючи розділ шостий договору купівлі-продажу, відсутність акта приймання-передачі за наявності належним чином оформленої товарно-транспортної накладної не може бути підставою для висновку про відсутність спірної господарської операції.

Як за змістом позовної заяви, так і у відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ Трейдвуд стверджує, що лісоматеріали, які мали бути доставлені покупцю, не відповідають кількісним і якісним характеристикам по договору №652-А/Л від 08.12.2022.

Відповідно до ч.1 ст.672 ЦК України, на яку посилається позивач за змістом позовної заяви, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Разом з тим, за умовами п.6.1 договору прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-склад продавця (лот №15-верхній) у приміському лісництві за якістю у відповідності з нормами відповідних ГОСТ, ТУ, інших умов згідно законодавства України; за кількістю у відповідності з товарно-транспортними чи залізничними накладними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця.

Пунктом 6.5 договору сторони погодили, що в разі, якщо при прийманні-передачі товару покупець виявить неякісний товар, розходження по кількості товару між фактично наявним і зазначеним у товаросупровідних документах обсягах, складається акт за підписами представників обох сторін в двох екземплярах по одному для кожної із сторін.

Відповідно до п.15.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4.

Згідно з п.15.2 означених правил перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними (п.15.3 Правил).

Відповідно до п.15.4 Правил жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку Особливі відмітки і засвідчити її підписом.

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (п.15.5 Правил).

Як вірно зазначено Господарським судом Полтавської області за змістом оскаржуваного рішення, доказів складання актів про розбіжність між кількістю чи якістю наявного товару та характеристиками, що вказані у товаросупровідних документах, ТОВ Трейдвуд до матеріалів справи не надано, що виключає можливість останнього посилатися на невідповідність товару кількісним і якісним характеристикам.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про належне виконання відповідачем зобов`язань за договором №652-А/Л від 08.12.2022 з поставки товару.

Судова колегія звертає увагу на те, що у справі, що розглядається ТОВ"Трейдвуд" заперечував факт переходу до нього права власності на спірну необроблену деревину.

До матеріалів справи додано ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13.03.2023 у справі №544/1715/22, із змісту якої вбачається, що при розгляді цієї справи ТОВ «Трейдвуд» називав себе власником майна, отриманого за договором купівлі-продажу необробленої деревини №652-А/Л від 08.12.2022.

Вказане свідчить про суперечливість позиції позивача (покупця) у цій справі та у справі за кримінальним провадженням.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що така ухвала суду не може вважатися рішенням, що є обов`язковим для господарського суду, у контексті приписів ст.75 ГПК України.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ Трейдвуд щодо стягнення з відповідача 132 213,79 грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу необробленої деревини №652-А/Л від 08.12.2022 є необгрунтованими та, як наслідок, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З огляду на те, що вимоги про стягнення з відповідача 17 187,79 грн. пені та 4 003,68 грн. інфляційних є похідними від вимоги про стягнення 132 213,79 грн. попередньої оплати, у задоволенні якої відмовлено, судова колеія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення означених похідних вимог.

Судова колегія зауважує на тому, що за змістом оскаржуваного рішення місцевий господарський суд відмовив у задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних (нарахованих за період з січня 2023 по березень 2023) з тих підстав, що зобов`язання відповідача з передачі товару не є грошовим, а тому відсутні підстави для стягнення інфляційних нарахувань починаючи з січня 2023 по березень 2023 (до початку прострочення відповідачем грошового зобов`язання з повернення суми попереньої оплати). Однак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення інфляційних з інших підстав, викладених вище за текстом постанови.

Слід зазначити, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у означеному рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача та скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 29.08.2023 у справі №917/758/23 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (зі здійсненням нового розподілу судових витрат).

Такий результат апеляційного перегляду з урахуванням положень ст.129 ГПК України має наслідком покладення на позивача судових витрат за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги (з урахуванням ставок судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір»).

Надмірно сплачений відповідачем при поданні апеляційної скарги судовий збір у розмірі 806,70 грн. відповідно до положень ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернутий за ухвалою суду за клопотанням відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.08.2023 у справі №917/758/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдвуд» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдвуд» (03127, м.Київ, пр.Голосіївський, буд.130/57, оф.163; код ЄДРПОУ 39205214) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м.Київ, вул.Руставелі Шота, буд.9А; код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Миргородське лісове господарство» (37602, Полтавська обл., м.Миргород, вул.Козацька, буд.22/1) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 220,80 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.12.2023.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова