ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2023 року м.Дніпро Справа № 917/1466/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів:Чус О.В., Дарміна М.О.,
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Богданова М.Г. - адвокат
від позивача: Прилуцький О.С. - самопредставництво
від відповідача: Касьян Л.Л.- адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Агрегатмаш"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 р.
( суддя Бєлік В.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 25.07.2023 р.)
у справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Агрегатмаш",
м. Кременчуг, Полтавська область
до
Акціонерного товариства "Марганецький Гірничо-Збагачувальний Комбінат",
м. Марганець, Дніпропетровська область
про визнання договору недійсним.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Агрегатмаш" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Марганецький Гірничо-Збагачувальний Комбінат", у якій просить визнати недійсним з моменту укладення договору поставки № 148 від 22.04.2021 р., укладеного між Відповідачем та Позивачем.
В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що відмова Відповідача надати Позивачу необхідний комплект конструкторської документації згідно ЄСКД унеможливлює виконання договору Позивачем та являється підставою недійсності договору згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі мотивуючи тим, що Позивач протягом зазначеного строку поставки не звертався до Відповідача із заявами щодо неможливості виконання зобов`язання з виготовлення та поставки товару через недостатність технічної документації, яка погоджена сторонами, або з інших причин, а на лист Відповідача щодо прискорення поставки товару від 05.08.2021 р., тобто вже після закінчення строку поставки товару за Специфікацією № 1, Відповідач листом № 81 від 17.08.2021 р. повідомив про неможливість її здійснення через поширення корона вірусної інфекції (COVID-19), а також через збільшення захворюваності серед працівників підрозділу.
Відповідач наголошує на тому, що на недостатність технічної документації для виготовлення товару для покупця за договором, ТОВ "Завод "Агрегатмаш" послався лише після пред`явлення до нього позову про стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару. А вже після виконання судового рішення про стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару за договором № 148 від 22.04.2021 р. звернувся з позовом про визнання договору недійсним, що свідчить про зловживання Позивачем процесуальними правами.
Відповідач зазначив, що за умов підтвердження обома сторонами у Специфікації № 1 факту погодження ними технічної документації на підставі якої здійснюється виготовлення товару для Покупця, та наявності погодженого сторонами креслення на цей договір, така поведінка ТОВ "Завод "Агрегатмаш" свідчить як про його недобросовісність як сторонни спірних договірних правовідносин, так і про безпідставність його доводів щодо визнання недійсним договору поставки № 148 від 22.04.2021 р..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 р. у задоволенні позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Агрегатмаш" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 24.07.2023 р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 917/1466/22 від 24.07.2023 р. ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, є невідповідність висновків, викладених у спірному рішенні, обставинам справи, судом не дотримано вимог ст. 238 ГПК України.
Водночас, на думку Скаржника, висновок суду першої інстанції про укладання між сторонами змішаного договору поставки та підряду може бути правильним за умови передання Відповідачем Позивачу Технічних вимог, Технічних умов, конструкторської документації. Натомість у даному випадку було укладено договір, однак конструкторська документація не передана, тому такий договір має усі ознаки договору поставки та договору на створення і передачу науково-технічної продукції, на виконання якого мав бути розроблений зразок нового виробу та конструкторська документація на нього.
При цьому Скаржник зазначає, що судом не враховано, та не надано оцінки доводам Позивача, щодо того, що фактично на момент укладання договору у Відповідача - Постачальника товар був відсутній, оскільки замовлений Позивачем товар є індивідуальним. Він мав виготовлятися для конкретного Покупця - Позивача, по документації Позивача, або з початку Відповідачем мала бути розроблена технічна документація на підставі технічних вимог Позивача та узгоджена з Позивачем. Після чого повинен був бути виготовлені пульти управління.
Скаржник наголошує на тому, що суд не дав оцінку відмові Відповідача передавати технічну документацію та його твердженню, що підписання специфікації підтверджує передачу технічної документації, що являється умислом Відповідача отримати не продукцію, а лише притягнути Позивача до відповідальності у вигляді штрафу. Будь-яких збитків по даному договору Відповідач не поніс.
На переконання Скаржника - судом першої інстанції не надано оцінку тому, що Позивач у штаті не має юрисконсульта. Директор Позивача отримавши текст договору прочитав його та підписав, маючи на меті отримання замовлення, виконання якого забезпечить роботою його та його працівників. Речення у Специфікації № 1 до Договору поставки № 148 від 22.04.2021 р. «Підписання цієї специфікації підтверджує узгодження Покупцем і Постачальником технічної документації (креслення, або інше) на підставі якої здійснюватиметься виготовлення для Покупця.» директор Позивача розумів, як узгодження з ним технічної документації, яку зобов`язаний передати Відповідач, при підписанні Специфікації обгрунтовані очікування керівника Позивача були спрямовані на виконання договору. Директор не мав вибору на зміну формулювання при укладенні договору. В іншому випадку Відповідач не уклав би даний договір з Позивачем. Фактично волевиявлення Позивача правочину не було вільним.
Скаржник вважає, що Позивач, як розробник проекту договору, навмисно увів Відповідача в оману, щодо обставин які мають істотне значення вказавши у специфікації № 1 до Договору поставки №148 від 22.04.2021 р. - «Підписання цієї специфікації підтверджує узгодження Покупцем і Постачальником технічної документації (креслення, або інше) на підставі якої здійснюватиметься виготовлення для Покупця.» Однак, Позивачу було відомо що без необхідного комплекту конструкторської документації виготовлення товару згідно договору неможливе. При наданні проекту договору для укладення Позивачем не було надано для погодження технічна документація згідно п. 2.4 Договору.
Відтак, на думку Скаржника, дії Позивача вже при укладанні договору не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Вказане є порушенням ч. 5 ст. 203 ЦК України, у відповідності до якої правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тому подальша відмова Позивача надати Відповідачу необхідний комплект конструкторської документації згідно ЄСКД, являється підставою недійсності договору згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Присутній у судовому засіданні представник Відповідача не погоджувався з доводами апеляційної скарги, вважав її безпідставною і необґрунтованою.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 917/1466/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Агрегатмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 р. у справі № 917/1466/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
25.08.2023 р. матеріали справи № 917/1466/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Агрегатмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 р. у справі № 917/1466/22 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3 721грн. 50 коп..
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 29.11.2023 р..
Від представника Акціонерного товариства "Марганецький Гірничо-Збагачувальний Комбінат" до суду надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
Розпорядженням керівника апарату суду від 02.11.2023 р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України Про судоустрій та статус суддів, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 р. зі змінами.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2023 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято до свого провадження справу № 917/1466/22. Судове засідання у справі № 917/1466/22, призначене на 29.11.2023 р., вирішено провести з представником Акціонерного товариства "Марганецький Гірничо-Збагачувальний Комбінат", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Агрегатмаш" - адвоката Богданової Марини Григорівни до суду надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 р., колегією суддів у визначеному складі, прийнято до свого провадження справу № 917/1466/22. Ухвалено провести судове засідання у справі № 917/1466/22 з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Агрегатмаш", призначене на 29.11.2023 р. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
У судовому засіданні 29.11.2023 р., проведеному в режимі відеоконференції була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
22.04.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Агрегатмаш" ( Постачальник ) та Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" ( Покупець ) укладено Договір поставки № 143 від ( далі Договір ), згідно з умовами якого, сторони домовилися, про наступне:
- п. 1.1. - з метою здійснення господарської діяльності Постачальник зобов`язується передати і власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються у специфікаціях (додатках) до договору (далі - товар), які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором;
- п. 2.1. - детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в специфікаціях (додатках) до цього договору;
- п. 2.2 у специфікаціях (додатках) до договору зазначаються також такі відомості про товар: повне найменування товару; код товару згідно з УКТ ЗЕД; виробник, країна походження товару; одиниця виміру товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна кількість товару; якісні характеристики товару (посилання ГОСТ, ТУ ДСТУ, тощо); технічні характеристики товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, технічну документацію тощо); ціна кожного найменування (сорту виду) товару; загальна вартість товару; комплектність, фасування товару (при необхідності); позначення змісту і способу нанесення маркування на товар порядок оплати та форма розрахунків; умови поставки товару. За згодою сторін в специфікаціях (додатках) до договору можуть бути вказані також і інші відомості про товар;
- п. 3.4. підтвердженням належної якості Товару є сертифікат (та/або паспорт) якості з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК), виданий виробником Товару, а також інші документи передбачені чинним законодавством України, підтверджують якість Товару і його відповідність національним стандартам, технічним умовам і іншим встановленим законодавством вимогам;
- п. 2.4. технічна документація (креслення ТУ, опитувальні листи га ін.) на індивідуальний (несерійний) товар повинна бути належним чином погоджена сторонами у письмовому вигляді і є невід`ємною частиною цього договору;
- п. 3.1. Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010;
- п. 3.7. датою поставки товару є: дата передачі товару Постачальником Покупцеві, яка зазначена в підписаній обома сторонами видатковій накладній, товарно-транспортній накладній; дата передачі товару згідно залізничної накладної Постачальником органу залізничного транспорту при поставці товару на умовах FСА, СРТ - станція відправлення; дата отримання товару згідно залізничної накладної Покупцем від органу залізничного транспорту при поставці товару на умовах DDР - станція призначення;
- п. 3.8. зобов`язання Постачальника щодо поставки товару вважаються повністю виконаними в момент підписання сторонами договору акту прийому-передачі товару за кількістю та якістю;
- п. 3.10. Постачальник зобов`язується поставити товар Покупцю в строки визначені в специфікації до цього договору, а також провести за свій рахунок завантаження на автомобільний або залізничний транспорт покупця товару належної якості;
- п. 3.11. дата поставки товару визначається в специфікаціях до договору;
- п. 4.2. ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказуються в специфікаціях (додатках) до договору;
- п. 4.5. у специфікаціях (додатках) до цього договору сторони також вказують про включення або не включення у вартість кожної партії товару вартості упаковки, маркування, тари, транспортних та інших витрат, пов`язаних з постачанням товару, з урахуванням положень Інкотермс.
- з п. 8.1. сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких зі своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком настання таких обставин непереборної сили, як повінь пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, рішення органів влади а також будь-яких інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін;
- п. 8.2. термін виконання зобов`язань відсувається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини;
- п. 8.3. настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом Торгово-промислової палати, виданими відповідно до чинного законодавства, або підтверджується висновком компетентного державного органу;
- п. 8.4. сторона зобов`язана негайно, не пізніше 3 (трьом) календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин, у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх настання, передбачуваний термін їх дії та їх припинення;
- п. 8.5. неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону, яка оголосила про форс-мажорних обставин, права посилатися на вказані обставини як на підставу що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим Договором;
- п.11.2. у разі порушення термінів поставки товару за цим договором Покупець має право стягнути з Постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнута з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару;
- п. 13.1. цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.06.2022 р., а в частині гарантійних зобов`язань Постачальника протягом усього гарантійного строку на товар.
У Додатку № 1 до Договору сторони узгодили персональну відповідальність для посадових осіб.
У специфікації № 1 від 22.04.2021 р. до вказаного договору сторони узгодили наступне: ТОВ "Завод Агрегатмаш" на умовах DDР, склад АТ Марганецький ГЗК, зобов`язався в термін - 60 календарних днів з дати підписання Специфікації ( тобто до 21.06.2021 року ) поставити АТ Марганецький ГЗК товар - пульт управління в зборі ППН 1.06.00.000 на суму 340 500,00 грн з ПДВ; підписання цієї специфікації підтверджує узгодження Покупцем і Постачальником технічної документації ( креслення, або інше ) на підставі якої здійснюватиметься виготовлення для Покупця; виробник товару - ТОВ 'Завод "Агрегатмаш" Україна; товар новий, рік виготовлення не раніше 2021 рік.
Згідно з п. 1 Специфікації № 1 ціна на товар, зазначений в даній специфікації, включає в себе вартість упаковки, маркування, транспортні та інші витрати, пов`язані з поставкою товару, з урахуванням положень Інкотермс. Коригування ціни в сторону підвищений не дозволяється.
Згідно з п. 2 Специфікації № 1 умови поставки Товару: DDP. м Марганець, склад AT Марганецький ГЗК згідно з Правилами Інкотермс. Приймання товару по кількості та якості проводиться на складі Покупця.
24.06.2022 р. адвокат Богданова М.Г. в інтересах ТОВ "Завод Агрегатмаш" звернулася до АТ Марганецький ГЗК з адвокатським запитом з проханням надати Технічні Вимоги (ТВ) на Пульт управління ППШ 06.00.000 та комплект конструкторської документації необхідний для виготовлення даних пультів; надати Технічні Умови (ТУ), розроблені на підставі даної конструкторської документації, які підтверджували б кількісні і якісні характеристики при виготовленні пульту згідно наданого комплекту конструкторської документації та Технічних Вимог.
У відповідь на адвокатський запит АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат ( № 1551/1 від 30.06.2022 р. ) зазначив, що умовами Специфікації № 1 від 22.04.2021 р. до Договору поставі № 148 від 22.04.2021 р. передбачено, що підписання вказаної Специфікації підтверджує узгодження Покупцем і Постачальником технічної документації (креслення або інше), підстави якої здійснюватиметься виготовлення товару.
Посилаючись на відмову АТ Марганецький ГЗК надати необхідний комплект конструкторської документації згідно ЄСКД, що унеможливлює виконання договору Постачальником, та являється підставою недійсності договору згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, ТОВ "Завод Агрегатмаш" звернулося до господарського суду з позовними вимогами до АТ Марганецький ГЗК про визнання недійсним з моменту укладення договору поставки № 148 від 22.04.2021 р., укладеного між сторонами.
За наслідками розгляду позову, господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Позовом у процесуальному сенсі є вимога Позивача до Відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, стосовно якої Позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
Підставами заявленого позову є обставини, якими Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги Позивача до Відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога Позивача.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права Позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими Позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).
Предметом судового розгляду у даній справи є вимога ТОВ "Завод Агрегатмаш" про визнання недійсним Договору поставки № 143 від 22.04.2021 р., укладеного між ТОВ "Завод Агрегатмаш" та АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" обґрунтована із посиланням на приписи ч. 1 статті 215 ЦК України - відмовою Відповідача надати Позивачу необхідний комплект конструкторської документації згідно ЄСКД, що унеможливлює виконання договору Позивачем.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.
За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Положення частини другої статті 16 цього ж Кодексу та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Стаття 203 цього ж Кодексу передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із частинами першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Верховний Суд у постанові від 19.09.2023 р. у справі № 910/19668/21 сформував висновок, що: "У розумінні наведених положень законодавства ( статті 16, 203, 215 ЦК України, статті 20 ГК України) оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин".
Вирішуючи спори про визнання правочинів ( господарських договорів ) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів ( господарських договорів ) недійсними на момент їх вчинення ( укладення ) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
В обгрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на те, що Відповідачем вчинено правочин без наміру його виконувати, оскільки не були надані технічні вимоги у яких мали бути відображені технічні характеристики і вимоги по якості пульта управління. В порушення п. п. 2.2, 2.4.. Договору не надавалася для погодження будь-яка технічна документація. При цьому, Специфікація № 1 до Договору поставки № 148 від 22.04.2021 р. не відповідає вимогам розділу 2 Договору, у тому числі не вказано якісні характеристики Товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, тощо), технічні характеристики Товару, конкретна технічна документація, тощо. Фактично на момент укладання договору у Позивача - Постачальника товар був відсутній, оскільки замовлений Відповідачем товар є індивідуальним. Він мав виготовлятися для конкретного Покупця - Відповідача, по документації останього.
Як слушно зазначив суд першої інстанції - таке обґрунтування вимог Позивача стосується неналежного виконання прийнятих на себе Відповідачем зобов`язань за спірним договором, та не містить доказів невідповідності договору вимогам діючого законодавства, з якими ст. 203 ЦК України пов`язує визнання правочину недійсним. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.
При цьому, як зазначалося раніше у специфікації № 1 від 22.04.2021 р. до вказаного договору, сторони встановили, що підписання цієї специфікації підтверджує узгодження Покупцем і Постачальником технічної документації ( креслення, або інше ) на підставі якої здійснюватиметься виготовлення для Покупця; виробник товару - ТОВ 'Завод "Агрегатмаш" Україна; товар новий, рік виготовлення не раніше 2021 рік.
На думку Скаржника, дії Позивача вже при укладанні договору не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, відповідно до змісту статті 234 ЦК України є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Отже фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину ( постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 р. у справі № 910/7547/17 ).
Позивачем не надано суду доказів про наявність умислу в усіх сторін правочину, про те, що сторони мали інші цілі, ніж передбачені правочином.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції про недоведеність Позивачем наявності обставин, які є підставою для визнання Договору поставки № 148 від 22.04.2021 р. недійсним, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Агрегатмаш".
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Агрегатмаш".
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Агрегатмаш" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 р. у справі № 917/1466/22 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.12.2023 р.
Головуючий суддяІ.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2023 |
Оприлюднено | 06.12.2023 |
Номер документу | 115370089 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кощеєв Ігор Михайлович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні