Постанова

від 29.11.2023 по справі 904/3423/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 року м. Дніпро Справа № 904/3423/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Ткаченко Д.В.,

посвідчення № 3086 від 03.09.2021 р., адвокат

від відповідача за первісним позовом: Гоменюк Ю.В.,

посвідчення № 1238 від 27.02.2014 р., адвокат

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 р.

( суддя Фещенко Ю.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 20.06.2023 р.)

у справі

за первісним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос"

(м. Суми)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс"

(м. Дніпро)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Українського фонду соціальних інвестицій

(м. Київ)

про стягнення заборгованості за договором субпідряду

про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р.

у розмірі 760 700 грн. 00 коп.

та

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс"

(м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос"

(м. Суми)

про стягнення заборгованості за договором субпідряду

про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р.

у загальному розмірі 779 090 грн. 73 коп. Су.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з первісною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" заборгованість за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р. у розмірі 760 700 грн. 00 коп.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані порушенням Відповідачем зобов`язань за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р. в частині повного та своєчасного надання оплачених Позивачем послуг, внаслідок чого у Відповідача за первісним позовом утворилась заборгованість в сумі 760 700 грн. 00 коп., яка становить суму здійсненої попередньої оплати.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос", в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" заборгованість за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р. у загальному розмірі 779 090 грн. 73 коп.. Ціна зустрічного позову складається з наступних сум: 588 759 грн. 08 коп. - основний борг; 164 200 грн. 43 коп. - інфляційні втрати; 26 131 грн. 22 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані порушенням Відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р. в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані Позивачем за зустрічним позовом роботи, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 588 759 грн. 08 коп. На підставі ст. 625 ЦК України, Позивач за зустрічним позовом нарахував та просить суд стягнути з Відповідача за зустрічним позовом інфляційні втрати за період з травня 2021 року по вересень 2022 року в сумі 164 200 грн. 43 коп., а також 3% річних за період прострочення з 01.05.2021 р. по 22.10.2022 р. у сумі 26 131 грн. 22 коп.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 р. у задоволенні позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" про стягнення заборгованості за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р. у розмірі 760 700 грн. 00 коп. - відмовлено у повному обсязі. Позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" про стягнення заборгованості за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р. у загальному розмірі 779 090 грн. 73 коп. - задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" - 588 759 грн. 08 коп. основного боргу, 108 022 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 12 049 грн. 40 коп. 3% річних та 10 632 грн. 46 коп. частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні виомги за первісним позовом задовольнити у повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи і, як наслідок, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи.

Зокрема, Скаржник зазначає на тому, що судом необгрунтовано відмовлено ухвалою суду від 17.05.2023 р. у задоволенні клопотання ТОВ «ПСП Кронос» про призначення судової експертизи, що призвело до неповноти встановлення всіх дійсних обставин у даній справі. Клопотання ТОВ «ПСП Кронос» про проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів обґрунтоване тим, що надані суду додаток № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р., акт прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30 березня 2021 р., додаток № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 року, акт прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26 квітня 2021 року, акт прийому-передачі послуг № М1 3003-1 від 30 березня 2021 року та акт прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26 квітня 2021 року, підписані не директором ТОВ «ПСП Кронос» Примаковою Маргаритою Федорівною, а іншою особою. Вказані документи ніколи не надходили до ТОВ «ПСП Кронос», не складалися позивачем, не підписувалися та на них не проставлялася печатка ТОВ «ПСП Кронос», отже, ці документи були сфабриковані (підроблені, виконані за допомогою монтажу) спеціально відповідачем вже після подачі позову та відкриття провадження у справі № 904/3423/22.

Апелянт впевнений, що проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів є доцільним та необхідним, оскільки письмові докази, які наявні в матеріалах справи № 904/3423/22, не є достатніми, не містять повної та безсумнівної інформації про обставин, що мають вирішальне значення для справи.

При цьому Скаржник зазначає, що роботи за основним договором, укладеним 16.11.2020 р. між ТОВ «ПСП Кронос» та Українським Фондом Соціальних Інвестицій, в повному обсязі виконані 28.10.2021 р., про що свідчить наявний в матеріалах справи Акт № 6, підписаний 28.10.2021 р. між цими сторонами. Роботи виконані на загальну суму 4 639 266,00 грн. Встановити з акту прийому-передачі послуг від 26.04.2021 р. повного переліку та обсягу виконаних робіт за основним договором не вбачається можливим через відсутність Акту № 2, укладеного 22.04.2021 р. між Позивачем та Замовником робіт УФСІ Акт прийому-передачі послуг № М1-З003-1 датований 30.03.2021 р., в той час як Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 підписаний між Позивачем та УФСІ 18.03.2021 р.. Первинні документи, що надані Відповідачем, як-то: рахунки, платіжні доручення, видаткові накладні, акти надання послуг, ТТН ( пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Ризька, 27) складені в інший період часу, ніж зазначений у оспорюваних актах, та не підтверджують виконання Відповідачем послуг, зазначених в оспорюваних актах.

Водночас, на думку Скаржника, наявна в матеріалах справи нотаріально посвідчена заява свідка є тільки додатковим доказом та її оцінка здійснюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України.

Від Скаржника також надійшло клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи. На вирішення експертизи Скаржник просить поставити питання: Чи виконано підпис в додатку № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 року, укладеного 30.03.2021 року між ТОВ «Битум Плюс» та ТОВ «ПСП Кронос», в акті прийому-передачі послуг № М1 -3003-1 від 30.03.2021, укладеного 30 березня 2021 року між ТОВ «Битум Плюс» та ТОВ «ПСП Кронос», додатку № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 року, укладеного 26.04.2021 року між ТОВ «Битум Плюс» та ТОВ «ПСП Кронос», акті прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, укладеного 26.04.2021 року між ТОВ «Битум Плюс» та ТОВ «ПСП Кронос», в графі «Від Замовника: М.Ф. Примакова», ОСОБА_1 чи іншою особою?

В обгрунтування свого клопотання Заявник стверджує, що: вказані документи підписані не директором ТОВ «ПСП Кронос» Примаковою Маргаритою Федорівною, а іншою особою; вказані документи ніколи не надходили до ТОВ «ПСП Кронос», не складалися позивачем (Апелянтом), не підписувалися та на них не проставлялася печатка ТОВ «ПСП Кронос»; зазначені вище документи були сфабриковані (підроблені, виконані за допомогою монтажу).

Позивач (Апелянт) подав до суду першої інстанції клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи. Однак, судом першої інстанції, було винесено ухвалу від 17.05.2023 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи.

Апелянт впевнений, що зазначені вище документи були сфабриковані (підроблені, виконані за допомогою монтажу) відповідачем. Тому, Апелянт вважає, що проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів є доцільним та необхідним, оскільки письмові докази, які наявні в матеріалах справи № 904/3423/22, не є достатніми, не містять повної та безсумнівної інформації про обставин, що мають вирішальне значення для справи, та правильного вирішення спору. Однак, для їх з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити ці обставини неможливо.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що твердження Апелянта, що судом першої інстанції йому було необгрунтовано відмовлено ухвалю від 17.05.2023 р. у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи підпису директора та відтиску печатки ТОВ "ПСП КРОНОС", які містяться на додатках та актах прийому-передачі послуг, і це як наслідок призвело до неповноти встановлення всіх дійсних обставин справи, є безпідставним та необґрунтованим. Адже проведення судової експертизи є правом, а не обов`язком суду, й відповідно до вимог процесуального законодавства судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, о входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не мо уть замінити іні засоби доказування.

У зв`язку з чим ТОВ "Битум плюс" зазначає, і по призначення у даній справі судової експертизи для дослідження підпису директора та відтиску печатки ТОВ "ПСП КРОНОС", які містяться на додатках та актах прийому-передачі послуг, не є необхідним, та вважаємо, що судом першої інстанції було правомірно та обґрунтовано відмовлено у її призначенні за недоцільністю, оскільки в матеріалах справи наявні інші достатні та достовірні докази, які підтверджують виконання робіт ТОВ «БИТУМ ПЛЮС» та безпідставність вимог Апелянта.

Товариство також вказує на те, що в матеріалах справи наявні первинні документи (рахунки, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, ТТН, тощо), які напряму свідчать про виконання ТОВ «БИТУМ ПЛЮС» відповідних робіт та здійснення у відповідні періоди (лютий- квітень 2021р.) Дій (закупівля та Доставка) щодо забезпечення робочого майданчику на об`єкт будівництва за адресою : м. Маріуполь, вулиця Ризька,27, необхідними матеріалами і засобами, що підтверджується товарно-транспортними накладними (пункт розвантаження: м. Маріуполь, вулиця Ризька,27), номенклатурою товару та електронним листуванням між представниками сторін. Всі витрати та оплати по закупівлі матеріалів на об`єкт, по замовленню послуг доставки, перевезення тощо, проводились безпосередньо виконавцем (ТОВ «БИТУМ ПЛЮС») за власні кошти та власними зусиллями, що підтверджується відповідними первинними документами за період з лютого по квітень 2021 р..

Крім того, Товариство зазначає про те, що саме з боку ТОВ "ПСП КРОНОС" має місце неналежне виконання умов Договору у частині оплати прийнятих робіт. У зв`язку з чим, ТОВ «БИТУМ ПЛЮС», користуючись своїм правом, було подано до суду зустрічний позов про стягнення наявної суми боргу у розмірі 588 759,08 грн., разом із нарахованими у відповідності до ст. 625 ЦК України, сумами інфляційних нарахувань та 3 % річних.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.07.2023 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо витребування матеріалів справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М., у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Антоніка С.Г..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/3423/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 р. по справі № 904/3423/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

14.07.2023 р. матеріали справи № 904/3423/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 17.07.2023 р., у зв`язку з вирішенням питання щодо витребування матеріалів справи, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/3423/22, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 р. у справі № 904/3423/22 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 21.09.2023 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 14.09.2023р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Орєшкіної Е.В., відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Дарміна М.О., Чус О.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 р. у справі № 904/3423/22 прийнято до свого провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 р. оголошено переву в судовому засіданні до 29.11.2023рр

Розглянувши у судовому засіданні 29.11.2023 р. клопотання Скаржника про призначення у справі судової комплексної почеркознавчої та технічної експертизи, колегія суддів апеляційного господарського суду протокольною ухвалою відмовила у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 98, 99 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання Позивача за первісним позовом про призначення судової комплексної почеркознавчої та технічної експертизи задоволенню не підлягає, оскільки у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для призначення судової експертизи, та, окрім іншого, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Колегія суддів, враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, дійшла висновку, що для вирішення спору у даній справі у суду відсутня потреба у проведенні судової почеркознавчої експертизи у даній справі.

У судовому засіданні 29.11.2023 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

17.11.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" ( Замовник, Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" ( Виконавець, Відповідач за первісним позовом, Позивач за зустрічним позовом ) укладено договір субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/22/2020, відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2. якого на умовах, визначених договором, Виконавець за дорученням Замовника зобов`язується надати послуги, пов`язані з господарською діяльністю замовника, що визначені у відповідних додатках-Актах до договору ( надалі послуги ). Обсяг та перелік послуг, порядок та строки їх надання, вартість послуг, порядок та строки розрахунків за послуги, узгоджуються сторонами у відповідних додатках до договору, які з моменту їх підписання сторонами становлять невід`ємну частину договору.

Умови пункту 1.2. договору передбачають, що порядок та строки розрахунків за послуги узгоджуються сторонами у відповідних додатках до договору.

У пункті 4.3. договору передбачено, що підставою для проведення розрахунків за договором є рахунок-фактура, виставлений виконавцем не пізніше ніж за три банківських дні до закінчення відповідного строку оплати.

У пункті 10.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021 р., а в частині невиконаних зобов`язань до їх повного виконання сторонами, взятих на себе за договором.

В березні - квітні 2021 р., на виконання умов договору, ТОВ "Битум Плюс" були виконані роботи, на загальну суму 1 349 459 грн. 08 коп., що підтверджується: додатком № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р. та Актом прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021 р. на загальну суму 400 778 грн. 00 коп. ( а. с.124-126, а.с.130-132 у томі 1 ); додатком № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р. та Актом прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021 р. на загальну суму 948 681 грн. 08 коп. ( а.с.127-129, а.с.133-135 у томі 1).

ТОВ "Битум Плюс" звернувся до ТОВ "ПСП Кронос" із вимогою № 19 від 28.01.2022 р., в якій вимагав негайно погасити, зокрема, заборгованість за договором " МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р. в сумі 588 759 грн. 08 коп. (а.с.110 у томі 2). В матеріалах справи наявні докази направлення вказаної вимоги засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" 03.02.2022 на юридичну адресу ТОВ "ПСП Кронос" у поштовому відправленні №4903816849092 (а.с.111-112 у томі 2).

В матеріалах справи наявні копії вказаних документів, що підписані з обох сторін та скріплені печатками обох підприємства. Крім того, у судовому засіданні судом першої інсанції було оглянуто оригінали вказаних документів, і зазначено про їх відповідність наявним у матеріалах справи копіям.

У той же час, ТОВ "ПСП Кронос" ( Замовник за договором ) заперечував факт підписання ним вказаних документів, а також скріплення їх печаткою підприємства; ТОВ "ПСП Кронос" заперечував взагалі факт виконання ТОВ "Битум Плюс" робіт за договором. Отже, посилаючись на невиконання робіт за договором, за які ТОВ "ПСП Кронос" було здійснено попередню оплату в сумі 760 700 грн. 00 коп., ТОВ "ПСП Кронос" звернувся із первісним позовом про стягнення 760 700 грн. 00 коп.

У свою чергу, ТОВ "Битум Плюс" посилається на те, що роботи за договором на загальну суму 1 349 459 грн. 08 коп. були ним виконані належним чином, більше того, частково оплачені Замовником ( ТОВ "ПСП Кронос") на суму 760 700 грн. 00 коп. Однак, через те, що у повному обсязі виконані ТОВ "Битум Плюс" роботи не були оплачені ТОВ "ПСП Кронос", він звернувся із зустрічним позовом про стягнення вартості неоплачених робіт в сумі 588 759 грн. 08 коп. (1 349 459,08 грн. - 760 700,00 грн. ), що є причиною спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовлено у повному обсязі, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" - 588 759 грн. 08 коп. основного боргу, 108 022 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 12 049 грн. 40 коп. 3% річних та 10 632 грн. 46 коп. частину витрат по сплаті судового збору, в задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовлено.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Укладений між сторонами договір субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/22/2020 від 17.11.2020 р. за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як зазначалося раніше, у березні-квітні 2021 року на виконання умов договору ТОВ "Битум Плюс" були виконані роботи на загальну суму 1 349 459 грн. 08 коп.

Так, у матеріалах справи наявні: додаток № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 та Акт прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021 на загальну суму 400 778 грн. 00 коп. (а.с.124-126, а.с.130-132 у томі 1); додаток № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 та Акт прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021 на загальну суму 948 681 грн. 08 коп. (а.с.127-129, а.с.133-135 у томі 1). Копії вказаних документів, підписані з обох сторін та скріплені печатками обох підприємства. Крім того, у судовому засіданні місцевим господарським судом було оглянуто оригінали вказаних документів.

У той же час, під час розгляду справи судом, ТОВ "ПСП Кронос" ( Замовник за договором ) заперечував факт підписання ним вказаних документів, а також скріплення їх печаткою підприємства; ТОВ "ПСП Кронос" заперечував взагалі факт виконання ТОВ "Битум Плюс" робіт за договором. Отже, посилаючись на невиконання робіт за договором, за які ТОВ "ПСП Кронос" було здійснено попередню оплату в сумі 760 700 грн. 00 коп., ТОВ "ПСП Кронос" звернувся із первісним позовом про стягнення 760 700 грн. 00 коп.

У свою чергу, ТОВ "Битум Плюс" посилається на те, що роботи за договором на загальну суму 1 349 459 грн. 08 коп. були ним виконані належним чином, більше того, частково оплачені замовником (ТОВ "ПСП Кронос") на суму 760 700 грн. 00 коп. Однак, через те, що у повному обсязі виконані ТОВ "Битум Плюс" роботи не були оплачені ТОВ "ПСП Кронос", він звернувся із зустрічним позовом про стягнення вартості неоплачених робіт в сумі 588 759 грн. 08 коп. (1 349 459,08 грн. - 760 700,00 грн. ) Вказане і є причиною спору.

Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Так, як було вказано вище, умови пункту 1.2. договору передбачають, що порядок та строки розрахунків за послуги узгоджуються сторонами у відповідних додатках до договору.

У пункті 4.3. договору передбачено, що підставою для проведення розрахунків за договором є рахунок-фактура, виставлений виконавцем не пізніше ніж за три банківських дні до закінчення відповідного строку оплати.

Оскільки за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а в даному випадку такі реквізити містилися, зокрема у договорі, а ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов`язку з оплати поставленого товару - суд першої інстанції не досліджував питання фактичного отримання рахунку.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 922/1831/15 від 09.07.2020, у справі № 908/771/19 від 18.02.2020, у справі № 910/1558/19 від 13.02.2020, у справі ; 910/14282/18 від 17.07.2019, у справі № 918/537/18 від 02.07.2019, у справі № 910/19702/17 від 20.12.2018, у справі № 910/21406/17 від 10.10.2018, у справі № 910/22589/17 від 05.09.2018, у справі № 905/915/17 від 13.07.2018.

Як слушно зауважив суд першої інстанції - в договорі сторонами не було встановлено чіткий порядок оплати робіт за договором. Також у матеріалах справи відсутні підписані обома сторонами додатки до договору, в яких би сторони узгодили порядок оплати виконаної за договором роботи. У той же час, в матеріалах справи наявні докази оплати Замовником (ТОВ "ПСП Кронос") виконаних ТОВ "Битум Плюс" робіт на загальну суму 760 700 грн. 00 коп., а саме: платіжне доручення № 1774 від 31.03.2021 на суму 360 700 грн. 00 коп. з призначенням платежу "Оплата за виконані роботи згідно з договором № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020" (а.с.136 у томі 1); платіжне доручення № 1829 від 29.04.2021 на суму 350 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "Оплата за виконані роботи згідно з договором № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020" (а.с.137 у томі 1); платіжне доручення № 1831 від 30.04.2021 на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "Оплата за виконані роботи згідно з договором № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020" (а.с.138 у томі 1). У призначені всіх трьох платежів ТОВ "ПСП Кронос" зазначив, що вказані платежі є не попередньою оплатою, а оплатою вже виконаної роботи.

Отже, ТОВ "ПСП Кронос" 31.03.2021 р., 29.04.2021 р. та 30.04.2021 р. здійснював оплату вже виконаної роботи, про що сам зазначав у кожному із трьох здійснених платежів, отже своїми діями визнавав та підтверджував факт виконання ТОВ "Битум Плюс" робіт, але в подальшому під час розгляду справи в суді посилався вже на те, що роботи ТОВ "Битум Плюс" не виконувались, чим, на думку суду, допустив прояв суперечливої поведінки (поведінки, яка суперечить добросовісності, оскільки не відповідає попередній його поведінці).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що встановлені у справі обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд обгрунтовано зазначив, що обставини справи свідчить, що ТОВ "ПСП Кронос", яке прийняло виконані ТОВ "Битум Плюс" роботи, а в подальшому стало заперечувати факт їх надання ТОВ "Битум Плюс", в такий спосіб діє недобросовісно та з порушенням меж здійснення цивільних прав, встановлених статтею 13 ЦК України, що не відповідає ані конституційним принципам, ані загальним принципам права, встановленим статтею 3 ЦК України. При цьому, фактичне виконання ТОВ "Битум Плюс" робіт за договором підтверджується також наявними в матеріалах справи первинними документи (видатковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, тощо), які додатково свідчать про виконання ТОВ "Битум плюс" відповідних робіт та здійснення у відповідні періоди (лютий-квітень 2021 року) дій (закупівля та доставка) щодо забезпечення робочого майданчику на об`єкті будівництва за адресою: м. Маріуполь, вулиця Ризька, 27, необхідними матеріалами і засобами, що підтверджується товарно-транспортними накладними (пункт розвантаження: м. Маріуполь, вулиця Ризька, 27), номенклатурою товару тощо ( а. с. 216 - 250 у томі 1, а. с. 144 - 154 у томі 4 ). Вказані докази підтверджують закупівлю ТОВ "Битум плюс" будівельних та інших матеріалів, замовлення та отримання транспортних послуг з перевезення вантажу по маршруту Дніпро - Маріуполь, послуги оренди риштувань на об`єкті виконання робіт тощо.

Судом також враховано, що з порівняльної таблиці даних ТОВ "Битум плюс" вбачається, що об`єми виконаних робіт, що були здані ТОВ "ПСП Кронос" та сплачені УФСІ, згідно з підписаними актами № 1, № 2, № 3, відповідають об`ємам виконаних робіт, згідно з актами за березень та квітень 2021 року, а саме: Актом прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021 р. на загальну суму 400 778 грн. 00 коп. та Актом прийому-передачі послуг №М1-2604-1 від 26.04.2021 р. на загальну суму 948 681 грн. 08 коп. Вказане також вбачається з наданих УФСІ на вимогу суду документів ( а.с.187-250 у томі 3, а.с.1-140 у томі 4 ).

При цьому, ТОВ "ПСП Кронос", як учасник господарської операції вчинило юридично значимі дії, а саме: сформувало податковий кредит у відповідні періоди березень-квітень 2021 року, за відповідними господарськими операціями з ТОВ "Битум плюс" та відобразило це у своєму податковому обліку ( а. с. 72-131 у томі 3 ).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що докази на підтвердження фактичного виконання ТОВ "Битум Плюс" робіт на замовлення ТОВ "ПСП Кронос" та, як наслідок, відстуності правових підстав для стягнення суми оплати за договором у розмірі 760 700 грн. 00 коп., що є предметом спору за первісним позовом, є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування, що є підставою для відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення 760 700 грн. 00 коп.

З приводу доводів викладених в апеляційній скарзі щодо вимог за зустрічним позовом щодо стягнення заборгованості за виконані роботи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як було встановлено судом вище, сторонами не були узгоджені порядок та строки оплати виконаних робіт.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вказане, ТОВ "Битум Плюс" звернувся до ТОВ "ПСП Кронос" із вимогою № 19 від 28.01.2022 р., в якій вимагав негайно погасити, зокрема, заборгованість за договором " МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 р. в сумі 588 759 грн. 08 коп. ( а. с. 110 у томі 2 ). В матеріалах справи наявні докази направлення вказаної вимоги засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" 03.02.2022 р. на юридичну адресу ТОВ "ПСП Кронос" у поштовому відправленні № 4903816849092 ( а.с. 111-112 у томі 2 ).

Отже, враховуючи Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (Д+3 - м. Дніпро - м. Суми), а також положення частини 2 статті 530 ЦК України (+7 днів), граничним строком оплати залишкової вартості виконаної роботи в сумі 588 759 грн. 08 коп. є 15.02.2022 р..

Доказів на підтвердження повної оплати виконаних ТОВ "Битум Плюс" у березні-квітні 2021 року робіт на залишкову суму 588 759 грн. 08 коп. ТОВ "ПСП Кронос" не надав, доводи ТОВ "Битум Плюс" щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вимога Позивача за зустрічним позовом щодо стягнення основного боргу за договором є обґрунтованою та доведеною належними доказами, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Здійснивши власний розрахунок 3 % та інфляційних втрат, місцевим господарським судом встановлено, що 3% річних підлягають нарахуванню на суму 588 759 грн. 08 коп. у період з 16.02.2022 по 22.10.2022 та в цей період складали 12 049 грн. 40 коп., а інфляційні втрати складали 108 022 грн. 23 коп.

Оскільки, Скаржник в апеляційній скарзі не оскаржує правильність розрахунку виконаного господарським судом сум 3 % та інфляційних втрат, то суд апеляційної інстанції, згідно ст. 269 ГПК України, не перевіряє вказані розрахунки.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Позивача за первісним позовом.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 р. у справі № 904/3423/22 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.12.2023 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

СуддяО.В. Чус