Рішення

від 29.11.2023 по справі 905/411/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/261/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 Справа № 905/411/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, ідентифікаційний код юридичної особи 00130872)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Експо-Трейдінг (вул. Східна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69083, ідентифікаційний код юридичної особи 40049460)

про стягнення 654 352 грн 00 коп.

представники сторін

від позивача: Зекунов А.Е., адвокат, довіреність № 7-ДнЕ від 20.12.2022 (в режимі відеоконференцзв`язку)

від відповідачів: Оніщук Є.О., адвокат, ордер серія ВХ № 1049165 від 07.09.2023 (в режимі відеоконференцзв`язку)

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство ДТЕК Дніпроенерго звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Експо-Трейдінг 654 352 грн 97 коп. збитків, у зв`язку із нездійсненням реєстрації податкової накладної.

22.05.2023 Господарським судом Донецької області постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

04.07.2023 за вх. № 6298/23 господарський суд одержав клопотання відповідача про передачу справи на розгляд до Господарського суду Запорізької області з посиланням на те, що на момент відкриття провадження у справі він був зареєстрований за адресою 69083, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9.

Ухвалою суду від 11.07.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Експо-Трейдінг за вх. № 6298/23 від 04.07.2023 про передачу справи на розгляд до Господарського суду Запорізької області задоволено. Передано справу № 905/411/23 за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Експо-Трейдінг про стягнення 654 352 грн за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарському суду Запорізької області.

07.08.2023 справа № 908/411/23 надійшла до Господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи № 905/411/23 між суддями та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/411/23, присвоєно справі номер провадження 27/261/23. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження призначено на 20.09.2023.

08.09.2023 через підсистему Електронний суд ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Експо-Трейдінг надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023, заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції призначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 11.09.2023 задоволена заява Товариства з обмеженою відповідальністю Експо-Трейдінг про проведення судового засідання 20.09.2023 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у справі 905/411/23 поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

13.09.2023 через підсистему електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Експо-Трейдінг надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.09.2023 задоволено заява Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго про проведення судового засідання 20.09.2023 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у справі 905/411/23 поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 20.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання, засідання суду призначено на 02.11.2023.

02.11.2023 через підсистему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Експо-Трейдінг надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 02.11.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті 14.11.2023.

У судовому засіданні 14.11.2023 в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 29.11.2023.

29.11.2023 судове засідання проводилось в режимі відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів сторін у справі.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

29.11.2023 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві.

29.11.2023 в судовому засіданні представник відповідача підтримав свої заперечення, викладені у відзиві.

Позивач та відповідач скористалися своїм правом та надали відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

14.11.2023 позивач надав додаткові пояснення у справі.

В засіданні суду 29.11.2023 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 29.11.2023, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

Судові дебати частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

05.01.2022 між Акціонерним товариством ДТЕК Дніпроенерго (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Експо-Трейдінг (Постачальник) укладено договір № 1539-ДЭ (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця мазут паливний марки 40 та/або мазут паливний марки 100 (далі Товар) в асортименті, кількості, в строк, по ціні і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях до цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору Покупець зобов`язується прийняти поставлений у його власність Товар і своєчасно оплатити його вартість згідно з умовами цього Договору і Специфікацій, які після їх підписання сторонами і скріплення печаткам Сторін будуть невід`ємними частинами цього Договору.

Ціни на Товар, що постачається Постачальником, встановлюються Сторонами у відповідних Специфікаціях до цього Договору (п. 5.1 Договору)

Згідно 5.2 Договору загальна сума цього договору на момент його підписання становила 30 000 000,00 грн. (тридцять мільйонів гривень 00 коп.) без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 5.3 Договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування покупцем коштів у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 35 календарних днів з дати постачання відповідної партії Товару на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі за результатами приймання у Вантажоодержувача та виставленого рахунку Постачальника.

Згідно п. 3.5 Договору зобов`язано Виконавця на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі.

У разі не надсилання Виконавцем Замовнику податкової накладної або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен отримати за такою податковою накладною, протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії Замовника.

Специфікацією від 05.01.2022 до договору № 1539-ДЄ від 05.01.2022 визначено найменування товару, їх кількість, вартість та строк поставки на загальну суму з ПДВ 34 949 194 грн 60 коп.

Додатковою угодою № 2 від 24.01.202 сторони внесли зміни у розділ 5.2 Договору та змінили орієнтовну суму Договору, яка складатиме 266 666 666 грн 67 коп., крім того ПДВ 53 333 333 грн 33 коп., разом 320 000 000 грн 00 коп.

Специфікацією № 2 від 25.01.2022 до договору № 1539-ДЄ від 05.01.2022 визначено найменування товару, їх кількість, вартість та строк поставки на загальну суму з ПДВ 48 753 744 грн 00 коп.

Позивач зазначив, що на виконання умов Договору відповідачем було поставлено позивачу мазут паливний 100 малозольний малосірчистий на підставі актів прийому-передачі № 35 від 17.02.2022 на загальну суму 1 291 041 грн 54 коп. з ПДВ, № 36 від 17.02.2022 на загальну суму 1 320 717 грн 73 коп. з ПДВ та № 37 від 17.02.2022 на загальну суму 1 314 358 грн 55 коп. з ПДВ. Всього загальна сума поставленого Постачальником товару відповідно до актів прийому-передачі №№ 35, 36, 37 з ПДВ складає 3 926 117 грн 82 коп.

За вказані поставки партії продукції позивачем проведено розрахунок з відповідачем, сплачено 3 926 117 грн 82 коп. з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями № 2574104 від 05.07.2022 на суму 1 000 000 грн 00 коп., № 2592115 від 22.07.2022 на суму 291 041 грн 54 коп., № 2592116 від 22.07.2022 на суму 1 320 717 грн 73 коп., № 2592117 від 22.07.2022 на суму 1 314 358 грн 55 коп.

Податкові накладні щодо здійснених поставок продукції від 17.02.2021 на загальну суму 3 926 117 грн 82 коп. в т.ч. ПДВ на суму 654 352 грн 97 коп. відповідачем зареєстровано не було, що змусило позивача звернутися зданим позовом до суду.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених збитків за не реєстрацію зі сторони відповідача податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за поставлений 17.02.2022 мазут паливний 100 малозольний мало сірчистий в розмірі ПДВ 654 352 грн 97 коп.

Юридичними підставами позову є ст. 22 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

Фактичними підставами позову є не зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних за поставлений 17.02.2022 мазут паливний 100 малозольний мало сірчистий, у зв`язку з чим, позивач втратив право на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі в розмірі 654 352 грн 97 коп.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні заявлених позовних вимогах слід відмовити, виходячи з наступного.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору відповідачем було поставлено Позивачу мазут паливний 100 малозольний малосірчистий на підставі актів прийому-передачі № 35 від 17.02.2022 на загальну суму 1 291 041 грн 54 коп. з ПДВ, № 36 від 17.02.2022 на загальну суму 1 320 717 грн 73 коп. з ПДВ та № 37 від 17.02.2022 на загальну суму 1 314 358 грн 55 коп. з ПДВ. Всього загальна сума поставленого Постачальником товару відповідно до актів прийому-передачі №№ 35, 36, 37 з ПДВ складає 3 926 117 грн 82 коп.

За вказані поставки партії продукції позивачем проведено розрахунок з відповідачем сплачено 3 926 117 грн 82 коп. з ПДВ., що підтверджується платіжними інструкціями № 2574104 від 05.07.2022 на суму 1 000 000 грн 00 коп., № 2592115 від 22.07.2022 на суму 291 041 грн 54 коп. грн., № 2592116 від 22.07.2022 на суму 1 320 717 грн 73 коп., № 2592117 від 22.07.2022 на суму 1 314 358 грн 55 коп.

Податкові накладні щодо здійснених поставок продукції від 17.02.2021 на загальну суму 3 926 117 грн 82 коп. грн. в т.ч. ПДВ на суму 654 352 грн 97 коп. відповідачем зареєстровано не було.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17 (на яку посилається скаржник), Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18 (на яку посилається скаржник), від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22 (стосується коригування відповідачем суми ПДВ).

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 15 червня 2023 року у справі № 914/2524/21.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1). Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (пункт 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:1) дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; 2) дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, придбання або виготовлення товарів та послуг.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг.

У відповідності до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 224 Господарського кодексу України внормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В силу приписів частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Ключовим у цьому питанні є наявність/відсутність вини в діях постачальника та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю постачальника та неотриманням покупцем податкового кредиту.

Разом з тим, відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення) (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/284/21).

Як слідує з постанов Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Касаційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19, без надання доказів того, що постачальник неправомірно не зареєстрував податкову накладну та що саме через це покупець не отримав податковий кредит, покупець не зможе через суд навіть стягнути з постачальника збитки у вигляді втраченого ним податкового кредиту.

Водночас якщо постачальник вживає заходів для розблокування податкової накладної (подає пояснення, скаргу чи позов) і тим більше якщо такі його вимоги задовольняються (зокрема, суд визнає неправомірною зупинку реєстрації), то підстави для стягнення з нього на користь позивача збитків відсутні (постанова Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 916/978/19).

17.02.2022 відповідач здійснив поставку товару та отримав від позивача кошти за поставлений товар в сумі 3 926 117 грн 82 коп. з ПДВ 654 352 грн 97 коп., тобто у відповідача 17.02.2022 виникло зобов`язання зареєструвати податкові накладні в строк до 15 березня 2022 року, відповідно до встановлених ст. 201.10.14 Податкового кодексу України строків, а виходячи зі змісту п. 3.5. договору, в строк до 28.02.2022 включно.

Однак, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, в Україні запроваджений воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, а з 24.02.2022 доступ до Єдиного реєстру податкових накладних обмежено, заблоковано можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних, подання пояснень та скарг на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Тобто, зумовленими обставинами збройної агресії російської федерації проти України, обмежена можливість виконати відповідачем зобов`язання з реєстрації податкових накладних в період, коли визначений законодавством та договором, строк не закінчився (з 24.02.2022 по 28.02.2022).

27.05.2022 набрав чинності Закон України № 2260 від 12 травня 2022 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану".

Згідно з абз. 4 п. 69.1 та п. 69.1 ПК України (в редакції Закон України № 2260 від 12 травня 2022 року) відновлена реєстрація податкових накладних в ЄРПН.

Абзацом третім пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, зокрема, обов`язок щодо дотримання термінів реєстрації ПН/РК, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-ІХ, за умови реєстрації такими платниками ПН/РК в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Отже, оскільки граничний строк реєстрації відповідачем податкових накладних, обов`язок з реєстрації яких виник 17.02.2022, припадає на 28.02.2022, тобто на період починаючи з 24 лютого 2022 року, відповідач мав право з 27.05.2022 по 15.07.2022 зареєструвати податкові накладні в строк до 15.07.2022, і це не вважалося б порушенням строків реєстрації податкових накладних.

При цьому, у разі порушення таких строків контролюючий орган застосовує штрафні санкції до платника податків, згідно з Податковим кодексом України.

Разом з тим, порушення строку реєстрації податкової накладної не звільняє такого платника податку від обов`язку здійснити реєстрацію податкової накладної, строк реєстрації якої порушено.

Так, строк, установлений ст. 201.10.14 Податкового кодексу України, встановлений для платника податку (продавця товару) для реєстрації податкової накладної не є граничним. Порушення такого строку спричиняє негативні наслідки для такого платника у формі штрафних санкцій з боку держави в особі контролюючого органу. Однак, порушення строку реєстрації податкової накладної не звільняє такого платника податків (продавця товарів) від обов`язку здійснити реєстрацію податкової накладної, строк реєстрації якої був прострочений, і такий обов`язок залишається за платником в межах строку, за яким покупець товару має право скористатися податковим кредитом за такою податковою накладною, оскільки, в результаті закінчення строку, за яким покупець товару має право скористатися податковим кредитом, призводить до остаточної втрати покупцем права на такий податковий кредит.

Згідно з пп. 4 п. 6 ст. 198 Податкового кодексу України змінено, строк, за яким зберігається право платника податку на включення до податкового кредиту сум податку з ПДВ за податковими накладними, що несвоєчасно зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, становить 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунку коригування.

Оскільки відповідач мав право зареєструвати податкові накладні до 15.07.2022 включно без порушення строків реєстрації податкових накладних згідно пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, за відповідачем зберігається обов`язок та можливість зареєструвати складені 17.02.2022 податкові накладні протягом 365 днів після закінчення граничного терміну, тобто з 15.07.2022 до 15.07.2023 включно.

Вказане зокрема також підтверджується тим, що 17.02.2022 відповідачем складено податкові накладні №№ 58, 59, 60 на суму поставки позивачу товару 3 926 117 грн 82 коп. з ПДВ 654 352 грн 97 коп., а новопризначеним 01.07.2023 керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Трейдінг» вживаються заходи з реєстрації вказаних податкових накладних, що підтверджується квитанціями з ЄРПН від 04.07.2023, відповідно до яких податкові накладні не прийняті до реєстрації через невідповідність відомостей про особу, яка склала податкові накладні та особи, що відправила податкові накладні на реєстрацію, що зумовлено зміною керівника відповідача.

Усунувши вказану у квитанціях від 04.07.2023 невідповідність, податкові накладні знову відправлено на реєстрацію, так, податкову накладну № 58 зареєстровано в ЄРПН за № 9312247424, № 59 зареєстровано в ЄРПН за № 9312249497, а № 60 зареєстровано в ЄРПН за № 9312249390.

При цьому, щодо жодної з податкових накладних не відмовлено у реєстрації через пропущення строків реєстрації таких накладних. Вказані податкові накладні збережено, але реєстрація зупинена 31.07.2023 на підставі пункту 201.16 статті 201 ПКУ, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, оскільки податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку).

Додатково відповідача повідомлено, що показник D=/1755%, P=13801382.08, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкових накладних.

Згідно з п. 201.16. ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, Відповідач мав можливість подати пояснення для прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних, оскаржити рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в адміністративному або судовому порядку, якщо буде прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні /розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На виконання пунктів 4-7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (надалі - Порядок № 520), засобами електронного зв`язку відповідач 01.09.2023 надіслав до ГУ ДПС у Запорізькій області Повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних виписаних на АТ «ДТЕК Дніпроенерго», реєстрацію яких зупинено (61 додатків з поясненнями вих. № 22-08/01), що підтверджується квитанцією від 01.09.2023, реєстраційний № 9224063572.

Згідно з пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

11.09.2023 відповідач отримав від ГУ ДПС у Запорізькій області Повідомлення від 06.09.2023 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної рішення про реєстрацію податкової накладної, відповідно до яких відповідачу запропоновано надати: первинні документи щодо транспортування від постачальників, видаткові накладні на покупця. Надати пояснення щодо неподачі Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року та не відображення операцій по заблокованим податковим накладним.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 10 Порядку № 520 визначено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 25 - 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (Порядку № 1165), врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, згідно п. 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, навіть якщо комісія ДПС прийме рішення про відмову у реєстрації податкових накладних виписаних відповідачем, відповідач зможе оскаржити такі рішення в адміністративному або судовому порядку, в межах визначених КАС України строків позовної давності, і у разі задоволення адміністративної скарги або адміністративного позову, позивач зможе використати своє право на податковий кредит.

Як вже зазначалося, згідно з пункту 9 Порядку № 520 платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Відповідно до абзаців 6-7 пункту 9 Порядку № 520, відповідачем 13.09.2023 року засобами електронного зв`язку надіслав до ГУ ДПС у Запорізькій області: повідомлення № 1 про подання додаткових пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення щодо податкової накладної № 58, реєстрацію якої зупинено (8 додатків з поясненнями вих. № 13-09/1), що підтверджується квитанцією від 13.09.2023, реєстраційний № 9236616617; повідомлення №2 про подання додаткових пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення щодо податкової накладної № 59, реєстрацію якої зупинено (16 додатків з поясненнями вих. № 13-09/2), що підтверджується квитанцією від 13.09.2023, реєстраційний № 9236616628; повідомлення №3 про подання додаткових пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення щодо податкової накладної № 60, реєстрацію якої зупинено (16 додатків з поясненнями вих. № 13-09/3), що підтверджується квитанцією від 13.09.2023, реєстраційний № 9236633567.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі Комісія ДПС) прийнято Рішення: № 9537579/40049460 від 18.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 58 від 17.02.2022; № 9537581/40049460 від 18.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 59 від 17.02.2022; № 9537582/40049460 від 18.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 60 від 17.02.2022, у зв`язку з ненаданням необхідних документів.

Згідно п. 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

18.09.2023 відповідач оскаржив вищевказані рішення до комісії з питань розгляду скарг ДПС України та повторно надав копії підтверджуючих документів, до яких крім документів були додані також пояснення.

02.10.2023 року Комісією з питань розгляду скарг прийняті рішення, якими залишені скарги без задоволення та оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.09.2023 без змін, підставою зазначено: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Виходячи з положень частини четвертої статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, в даному випадку, відповідач оскаржував рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області в досудовому порядку шляхом подання скарг до ДПС України, рішення від 18.09.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних виписаних відповідачем на поставку товару позивача, тобто рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань відповідача, відповідач має право на подання позову до адміністративного суду про скасування рішень від 18.09.2023 та зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні, в строк до 03.01.2024 включно три місяці з наступного дня після отримання рішень від 02.10.2023 про відмову у задоволенні скарг відповідача.

Також, незважаючи на прийняття комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішень про відмову у реєстрації податкових накладних виписаних відповідачем, відповідач ще до 03.01.2024 може оскаржити такі рішення в судовому порядку, і у разі задоволення адміністративного позову, позивач зможе використати своє право на податковий кредит.

Таким чином, відповідач вживав заходів щодо реєстрації податкових накладних.

В зв`язку із цим, збитки Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» може понести лише після закінчення вищевказаних граничних строків, оскільки після настання цих дат право на включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними буде остаточно втрачено.

Таким чином, на момент звернення з позовом Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» не втратило право на податковий кредит за податковими накладними від Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Трейдінг», відповідно на день розгляду справи № 905/411/23 в Господарському суді Запорізької області, Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» не зазнало збитків як втрату можливості скористатись податковим кредитом за зазначеними податковими накладними, зобов`язання з реєстрації яких виникло 17.02.2022.

Порушення передбачених п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є підставою для застосування до такого платника податків штрафів в розмірі, встановленому Податковим кодексом України. Водночас приписами Податкового кодексу України не обмежуються максимальні строки для реєстрації платником податку податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що за покупцем - одержувачем товарів/послуг право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість, зазначену в податковій накладній, зареєстрованій, зокрема, із запізненням у Єдиному реєстрі податкових накладних, зберігається протягом 1095 календарних днів із дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Строк у 1095 календарних днів, передбачений вищевказаною нормою для можливості включення суми у відповідному розмірі до податкового кредиту в інші періоди, не є вичерпаним, що свідчить про передчасність доводів позивача про втрату ним права на податковий кредит.

Позивачем не було подано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення ним реальних збитків в розмірі суми, яку останній не може зарахувати до податкового кредиту з ПДВ, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання з реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, а сам факт зупинення реєстрації податкових накладних №№ 58, 59, 60 не є таким доказом, оскільки не свідчить про безумовну втрату позивачем права на включення податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до п. 3.5 Договору на дату виникнення податкових зобов`язань Виконавець складає податкову накладну в електронній формі. Реєстрація податкових накладних здійснюється Виконавцем протягом 10-ти календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань. У разі не надсилання Виконавцем Замовнику податкової накладної або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен отримати за такою податковою накладною, протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії Замовника.

Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу в розмірі 20 % від вартості товару, тобто у розмірі ПДВ, який сплачує покупець при оплаті поставленого товару, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв`язку з цим податкового кредиту.

Тобто передбачена п. 3.5 Договору відповідальність Постачальника не пов`язана з виконанням ним своїх зобов`язань щодо поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання Постачальником вимог податкового законодавства.

Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Також суд зазначає, що суд господарської юрисдикції у спорі між двома суб`єктами господарювання не може встановити факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних тобто у відносинах, що виникли між платником податку та державою.

Згідно зі статтею 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Сторони господарського договору, навіть будучи платниками податків, зокрема ПДВ, не мають прямих податкових відносин між собою, і відповідно податкове порушення стосується обов`язків платника перед державою, яка адмініструє податки, а не прав та законних інтересів іншого платника податку (навіть якщо таке податкове порушення похідним чином впливає на розмір його податкового кредиту).

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 910/17743/18.

Відтак, позивачем у розумінні ст.ст. 73, 74 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами оплату позивачем заборгованості за оренду приміщення та комунальних послуг, а також не доведено обґрунтованість заявлених до стягнення сум по оренді та комунальних послуг, зазначених в рахунку, та доказів їх оплати позивачем саме в такому розмірі, що заявлений до стягнення з відповідача.

Сам факт виставлення рахунків за відсутності доказів на підтвердження зобов`язань відповідача щодо їх оплати в заявленому розмірі не створює правових підстав для стягнення з відповідача спірної заборгованості.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

Позивачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Твердження позивача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, самі лише посилання на те, що відповідач не виконав вимог статті 201 Податкового кодексу України та Порядку, що призвело до нездійснення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, тому позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 654 352 грн 97 коп. чим завдано позивачу збитків, без надання до суду належних та допустимих доказів у підтвердження причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та наявністю протиправних дій, чи бездіяльності зі сторони відповідача.

Будь-яких інших доказів, у підтвердження наявності складових елементів правопорушення, щодо суми збитків у розмірі 654 352 грн 97 коп. позивачем до суду надано не було.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 654 352 грн 97 коп. збитків є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Експо-Трейдінг відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.