Рішення

від 29.11.2023 по справі 686/24109/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/24109/23

Провадження № 2/686/5952/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Павлової-Шлапак Т.Ю., Бейлика А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембуд-транс» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

В вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ТОВ «Рембуд-транс» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в обґрунтування якого вказав, що позивач працював на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ «Рембуд-транс», згідно наказу № 161 від 30.08.2023р. його було звільнено за п. 4 ст. 40 КЗпП України - за прогули без поважних причин. Із вказаним звільненням не погоджується, оскільки згідно Подорожнього листа № 9, 30 серпня 2023р. позивач вийшов на маршрут № 23 до якого був допущений механіком та лікарем підприємства. При звільненні позивача не дотримано процедуру звільнення за дисциплінарне стягнення, а саме, не з`ясовано причину відсутності позивача на роботі, факт відсутності позивача не був належним чином зафіксований, не витребувано пояснення позивача щодо причин відсутності на роботі, не проведено службове розслідування щодо причин відсутності працівника на роботі, не отримано згоду профспілкової організації на звільнення, у зв`язку з чим просить скасувати наказ № 161 від 30.08.2023 про звільнення ОСОБА_1 та поновити його на посаді водія транспортних засобів ТОВ «Рембуд-транс», стягнути з ТОВ «Рембуд-транс» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.08.2023 до дня поновлення на роботі, зобов`язати ТОВ «Рембуд-транс» видалити запис в трудовій книжці про звільнення з роботи за прогули без поважних причин.

02.10.2023представник відповідачаТОВ «Рембуд-транс»подав відзивна позов,де зазначив,що ТОВ«Рембуд-транс»приватної формивласності надаєпослуги зперевезення пасажирівавтобусами наміських автобуснихмаршрутах вм.Хмельницькому.Підприємство працюєна ринкупасажирських перевезеньз 18.01.2012року згідноЛіцензії Міністерстватранспорту тазв`язку серіяAB№ 610200.Відповідно додоговорів звиконавчим комітетомХмельницької міськоїради ТОВ«Рембуд-транс»здійснює перевезенняпасажирів 105транспортними засобамина 11міських автобуснихмаршрутах.Відповідно доНаказу ТОВ«Рембуд-транс»№110від 17.07.2023року ОСОБА_1 з18липня 2023року прийнятийна роботуна посадуводія автотранспортнихзасобів. Всі транспортнізасоби підприємстваТОВ «Рембуд-транс»обладнані GPSтрекерами тапід`єднані системи ОСОБА_3 за допомогоюяких відслідковуєтьсярух транспортнихзасобів.Відповідно доданих GPSтрекера якийзнаходиться втранспортному засобіяким керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 ,в 12:18год.самовільно залишивтранспортний засібна якомуздійснював перевезенняпасажирів поміському автобусномумаршруті,а відповідноі робочемісце табув відсутнійна територіїпідприємства,про щоскладено відповіднийакт. 01вересня 2023року комісіяв складізаступника директораз забезпеченняохорони тагосподарської діяльності,юриста тамеханіка підприємства TOB«Рембуд-транс»з метоюз`ясування причинивідсутності ОСОБА_1 наробочому місці30,31серпня та01вересня 2023року,відвідали місцепроживання ОСОБА_1 заадресою,яка вказанав заявіпро прийняттяна роботута особовійкартці - АДРЕСА_1 .За зазначеноюадресою ОСОБА_1 неперебував.За вказаноюадресою знаходитьсябагатоповерховий будинокз 4під`їздами.За результатамивище вказаноюкомісією складеноАкт від01вересня 2023року провідвідування ОСОБА_1 вдомата йоговідсутності заадресою проживання. 04вересня 2023року комісієюв складізаступника директораз безпекидорожнього рухута пасажирськихперевезень,заступника директораз забезпеченняохорони тагосподарської діяльностіта юристапідприємства ТОВ«Рембуд-транс»складено актпро відсутністьна робочомумісці тана територіїпідприємства ОСОБА_1 з31серпня 2023р.по 04вересня 2023р. На територіїпідприємства ТОВ«Рембуд-транс» ОСОБА_1 з`явився 04вересня 2023року.Надав поясненняпро відсутністьна робочомумісці посилаючисьна те,що вимушенийбув відпочивати.Отже,водій автотранспортнихзасобів ненадав належнихдоказів,що йоговідсутність наробочому місціта територіїпідприємства булаповажною. За результатамивідсутності ОСОБА_1 наробочому місціз 30.08.2023року,враховуючи наданіним поясненняприйнято рішенняпро звільнення ОСОБА_1 з роботиз посадиводія автотранспортнихзасобів напідставі п.4ст.40КЗпП України-за прогулибез поважнихпричин.Видано Наказ№161від 04.09.2023р.«Про припиненнятрудового договору(контракту)».Відповідно доп.2.27Інструкції пропорядок веденнятрудових книжокпрацівників затвердженоїНаказом Міністерствапраці України,Міністерства юстиціїУкраїни таМіністерства соціальногозахисту населенняУкраїни №58від 29.07.93р.зроблено записв трудовійкнижці. Водій автотранспортнихзасобів ОСОБА_1 зтекстом Наказу«Про припиненнятрудового договору(контракту)»№ 161від 04.09.2023р.ознайомлений вприсутності заступникадиректора збезпеки дорожньогоруху тапасажирських перевезень,заступника директораз забезпеченняохорони тагосподарської діяльностіі юристаТОВ «Рембуд-транс»,екземпляр наказуотримав,від підписув наказівідмовився,при цьомуотримав своютрудову книжку,що підтверджуєтьсяпідписом вКнизі облікуруху трудовихкнижок івкладишів дляних. Підприємство дотрималосьпроцедури звільненняза прогул,яка передбачаєврахування нелише загальнихправил звільненняпрацівників (ч.1ст.47,ст.116КЗпПУ),але йпорядку звільненняпрацівників зініціативи роботодавця(ч.3ст.40,ст.43КЗпПУ),а такожстроків застосування,правил тапорядку накладанняі оголошеннядисциплінарних стягнень(ст.ст.147-149КЗпПУ). TOB «Рембуд-транс» до первинної профспілкової організації не належить, просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 згідно наказу від 17.07.2023 № 110, прийнятий на роботу з 18.07.2023 на посаду водія автотранспортних засобів ТОВ «Рембуд- транс», з посадовим окладом 6800грн.

30.08.2023комісія TOB«Рембуд-транс»в складізаступника директораз безпекидорожнього рухута пасажирськихперевезень,механіка,начальника ремонтно-транспортноїбази склалиакт проте,що ОСОБА_1 ,самовільно,без відповідногодозволу залишив 30.08.2023після 12:18год.робоче місцеі буввідсутній натериторії підприємства.

01вересня 2023року комісієюв складізаступника директораз забезпеченняохорони тагосподарської діяльності,юриста тамеханіка підприємства TOB «Рембуд-транс» складено акт про те, що о 10.25год. відвідали вдома (за вказаним місцем проживання в заяві про прийняття на роботі АДРЕСА_1 ) водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 з метою з`ясування причин відсутності на робочому місці з 30.08.2023, у вказаний час ОСОБА_1 за зазначеною адресою не перебував.

ОСОБА_1 04.09.2023 надав пояснення, на ім`я директора TOB «Рембуд-транс», де зазначив, що був відсутній на роботі, оскільки працював безперервно 10 днів, після чого безперервно 5 днів, а тому вимушений був відпочити, оскільки через втому ледь не скоїв дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно наказу №161 від 04.09.2023 р. «Про припинення трудового договору (контракту)», ОСОБА_1 звільнено 30.08.2023 з посади водія автотранспортних засобів на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП, за прогули без поважних причин.

04.09.2023 складено акт про те, що водій автотранспортних засобів ОСОБА_1 відмовився від підпису в наказі від 04.09.2023 № 161, з наказом ознайомився, примірник наказу отримав.

Згідно п. 5.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку TOB «Рембуд-транс», затверджених протоколом зборів трудового колективу від 27.12.2018 № 1, на підприємстві встановлено режим роботи : кількість робочих днів на тиждень 5, вихідні дні субота, неділя, тривалість робочого дня 8 годин, понеділок четвер: початок роботи о 8 год., закінчення роботи о 17 год. 15 хв., п`ятниця : початок роботи о 8 год., закінчення роботи о 16 год. 00 хв., обідня перерва : 1 година ( з 12.00 год. до 13.00 год.).

Працівникам, зайнятим позмінною роботою : механікам, медичним працівникам по проведенню передрейсових та післярейсових оглядів водіїв, охоронникам та ін. встановлено помісячний сумарний облік робочого часу з обов`язковим складанням графіків змінності.

Час початку роботи, перерви і закінчення може бути змінено відповідно до діючого режиму роботи. Згідно ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу для всіх працівників підприємства не може перевищувати 40 год. на тиждень. Можливий особливий графік роботи деяких підрозділів та окремих працівників в межах даного обмеження, що встановлюється директором підприємства за погодженням з працівниками.

Згідно витягу з табелю обліку використання робочого часу ТОВ «Рембуд-транс» за серпень 2023 року, ОСОБА_1 відпрацював 339 год., з 109 год. надурочно, в табелі відображено 30.08.2023 як робочий день та відпрацьовано 7 год., 31.08.2023 відображено як прогул.

04.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Західного управління міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із заявою в якій вказав на незаконне звільнення за прогул, недотримання графіку робочого часу та вимоги сплати штрафів.

Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено акт № ЦЗ/ХМ/24654/073 від 27.09.2023, де зокрема встановлено, що роботодавцем не надано достатніх доказів аби вважати що звільнення ОСОБА_1 за п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, таким, що відбулося із дотриманням чинного законодавства.

29.09.2023 Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці видано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЦЗ/ХМ/24654/073/П, яким зобов`язано директора ТОВ «Рембуд-транс» забезпечити додержання норм законодавства про працю.

27.09.2023 головним державним інспектором відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці складено протокол про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ «Рембуд-транс» ОСОБА_4 .

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.11.2023 справа № 686/26586/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44 КУпАП.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівник зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул, під яким розуміється відсутність на робочому місці без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня, за своєю правовою природою є порушенням трудової дисципліни (дисциплінарним проступком), під яким варто розуміти невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Частинами першою, третьою статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Звільнення за вчинення прогулу є дисциплінарним стягненням і повинне здійснюватися з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

За змістом положень статей 147-1, 149 КЗпП України, статті 81 ЦПК України у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Крім того, пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що при розгляді справ щодо притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Порушення трудової дисципліни - це невиконання або виконання на неналежному рівні працівником покладених на нього трудових обов`язків.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Роботодавець має право вимагати від працівника виконання лише тих трудових обов`язків, які обумовлені між ними, і застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності встановленої особи працівника, яка порушила трудові обов`язки, її вини, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов`язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.

Разом з тим при винесенні оскаржуваного наказу відповідач не дотримався правил та порядку застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, не враховано тяжкість вчиненого проступку, не зазначено чи була заподіяна шкода, обставини за яких вчинено проступок, попередня робота працівника.

Так, в наказі №161 від 04.09.2023 р. «Про припинення трудового договору (контракту)» роботодавець вказав підставу для звільнення акт від 30.08.2023, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , самовільно, без відповідного дозволу залишив 30.08.2023 після 12:18 год. робоче місце і був відсутній на території підприємства, при цьому не зазначено, період часу, протягом якого позивач був відсутній.

Акт від 01.09.2023 складений проте, що ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання, що не може бути доказом відсутності позивача на роботі.

Акт від 04.09.2023 складений про те що ОСОБА_1 відмовився від підпису на наказі про звільнення.

Крім цього, наказТОВ «Рембуд-транс» №161від 04.09.2023р.«Про припиненнятрудового договору(контракту)»виданий 04.09.2023,а датазвільнення зазначена«30.08.2023»,що суперечитьнормам трудовогозаконодавства,зокрема, відповідно доч.1ст.47КЗпП Укранироботодавець зобов`язанийу деньзвільнення видатипрацівникові копіюнаказу (розпорядження)про звільнення,письмове повідомленняпро нарахованіта виплаченійому сумипри звільненні(стаття116)та провестиз нимрозрахунок устроки,визначені статтею116цього Кодексу,а такожна вимогупрацівника внестиналежні записипро звільненнядо трудовоїкнижки,що зберігаєтьсяу працівника,ст.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, таким чином дата звільнення за прогул не може бути раніше дати наказу про звільнення, адже лише на підставі наказу можна зробити запис до трудової книжки.

Надані представником відповідача адвокатом Бейликом А.Б. додаткові пояснення від 27.11.2023 та долучені акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці за 30.08.2023, 31.08.2023, 01.09.2023, 02.09.2023, 03.09.2023, 04.09.2023 суд оцінює критично, оскільки посилання на вказані акти відсутнє в наказі №161 від 04.09.2023 р., крім цього, акти за 31.08.2023, 01.09.2023, 02.09.2023, 03.09.2023, 04.09.2023 на мають правового значення, оскільки роботодавець в наказі зазначив дату звільнення «30.08.2023», про що внесено запис до трудової книжки позивача.

Враховуючи вищевикладене притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням норм трудового законодавства України, у зв`язку з чим наказ від 04 вересня 2023 року № 161 «Про звільнення водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 » підлягає скасуванню.

Частинами першою та другою статті 235 КЗпП України встановлено, що в разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком № 100.

Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Оскільки ОСОБА_1 пропрацював менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

За довідкою про одержані доходи та утримані податки, виданою ТОВ «Рембуд-транс», нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за роботу на посаді водія за липень, серпень складала 10037,89 грн. (3237,98+6800), а з урахуванням 32 робочих днів у зазначений період, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складала 313,68 грн.

Враховуючи вищенаведені докази, надані відповідачем, виходячи з положень статті 235 КЗпП України та Порядку № 100, оскільки виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2023 року по дату ухвалення рішення суду про поновлення позивача на роботі (29 листопада 2023 року) в сумі 20389,46 грн. (313,68 грн. х 65 днів).

Щодо вимоги про зобов`язання видалити запис в трудовій книжці про звільнення з роботи за прогулу без поважних причин, то слід зазначити, порядок заповнення трудової книжки чітко врегульовано, зокрема, відповідно до п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом у разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Представництво позивача здійснювала адвокат Вітязь О.П. на підставі ордеру серія ВХ № 1055779 від 25.10.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 17.10.2023, відповідно до умов якого адвокат здійснює представництво в суді., а Гулієв А.Р. зобов`язався оплатити надання правової допомоги.

Згідно акту виконаних робіт від 27.11.2023, гонорар адвоката за надану правничу допомогу складає 8500 грн., як слідує з акту виконаних робіт, послуги, які надавалися адвокатом складаються з проведення консультації, підготовки адвокатських запитів, клопотань про доручення доказів, участі у судових засіданнях.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 сформульовано правовий висновок : «…суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони».

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 8500грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивач звільнений від сплати судового збору, а тому відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2147 грн. 20 коп. (1073,60 грн. з немайнової вимоги та 1073,60 грн. з майнової вимоги).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 21, 41, 147-149, 235 КЗпП, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембуд-транс» від 04 вересня 2023 року № 161 «Про звільнення водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембуд-транс» з 31 серпня 2023 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембуд-транс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2023 року по 29 листопада 2023 року в розмірі 20 389 грн. 46 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембуд-транс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 8500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембуд-транс» на користь держави судовий збір в розмірі 2147 грн. 20 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальність «Рембуд-транс», код ЄДРПОУ 37920814, вул. П.Болбочана, 3/2, м. Хмельницький, 29000.

Дата складення повного тексту рішення суду 04.12.2023.

Суддя: