Рішення

від 04.12.2023 по справі 910/14324/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023Справа № 910/14324/23Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «НОВОБУД»

про стягнення 187 803,31 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «НОВОБУД» про стягнення 187 803,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору підряду № 47-21 на роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі санчастини відділу охорони здоров`я за ген. планом 17/14 (інв. № 10310004) Національної академії Державної прикордонної служби України (в/ч 9960)» від 15.12.2021 в частині завищення вартості робіт на суму 187 803,31 грн, видатки на оплату яких позивачем проведено у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14324/23, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

11.10.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який містив, зокрема, вимогу про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву.

Крім того, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено клопотання про призначення у справі № 910/14324/23 судової оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «НОВОБУД» пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву. Також вказаною ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи з підстав, викладених в ухвалі суду.

25.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли відповідь на відзив та пояснення з приводу клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.12.2021 між Головним центром капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «НОВОБУД» (підрядник) укладено договір підряду № 47-21 на роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі санчастини відділу охорони здоров`я за ген. планом 17/14 (інв. № 10310004) Національної академії Державної прикордонної служби України (в/ч 9960)» (ДК 021:2015-45453000-7 капітальний ремонт і реставрація) (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується згідно із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, у відповідності до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов та умов цього Договору виконати роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі санчастини відділу охорони здоров`я за ген. планом 17/14 (інв. № 10310004) Національної академії Державної прикордонної служби України (в/ч 9960)» (ДК 021:2015-45453000-7 капітальний ремонт і реставрація) (надалі - Об`єкт) та за участі замовника передати Об`єкт у встановлений замовником термін експлуатуючій організації. Адреса розташування Об`єкту: 26016, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що підрядник зобов`язується на свій ризик, власними/залученими (у разі попереднього письмового узгодження з замовником) силами, за допомогою власних/залучених технічних засобів, із використанням власних/залучених матеріальних ресурсів (коштів), з високою якістю (відповідно до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов та Договору) виконати роботи по Об`єкту, що визначені Договором.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що договірна ціна (додаток 2) формується підрядником, встановлюється на підставі пропозиції підрядника, за результатами процедури відкритих торгів та є невід`ємною частиною Договору.

За положеннями п. 3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 03-22 від 29.09.2022) договірна ціна робіт по Об`єкту є динамічною і становить 1 836 831,58 грн, з урахуванням ПДВ 20% - 306 138,60 грн, а саме: обсяг фінансування робіт на 2021 рік складає 17 890,00 грн; обсяг фінансування робіт на 2022 рік складає 1 818 941,58 грн.

Додатковою угодою № 04-22 від 29.12.2022 пункт 3.2. Договору змінено в частині визначення обсягів фінансування робіт на 2021-2023 роки. Так, обсяг фінансування робіт на 2021 рік складає 17 890,00 грн; на 2022 рік - 1 657 727,49 грн; на 2023 рік - 161 214,09 грн.

Розрахунки за якісно (відповідно до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов та Договору) виконані роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою КБ-3) згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, протягом 30 робочих днів з дати підписання сторонами форми КБ-3 (п. 3.5. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 28.02.2023 (п. 16.1. Договору в редакції додаткової угоди № 04-22 від 29.12.2022).

До матеріалів справи позивачем долучено Календарний графік виконання робіт (додаток 1); Договірну ціну (додаток 2), до якої сторони вносили зміни додатковою угодою № 03-22 від 29.09.2022; План фінансування (додаток 3) та локальний кошторис на будівельні роботи, із урахуванням внесених додатковими угодами № 01-22 від 13.05.2022, № 03-22 від 29.09.2022, № 04-22 від 29.12.2022 змін.

Сторонами складено та підписано акти №№3, 4 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №№ 3, 4 за вересень та жовтень 2022 року (форми КБ-3), згідно з якими вартість виконаних відповідачем робіт з початку року склала 1 657 727,49 грн.

Як вбачається із платіжних доручень від 07.09.2022 № 25, від 01.10.2022 № 32 та 17.10.2022 № 37, позивачем сплачено на користь відповідача за виконані роботи грошові кошти в сумі 1 657 727,49 грн.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що Державною аудиторською службою України, відповідно до п. 8.6 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на II квартал 2023 року, проводилась ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного центру за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, за наслідками якої складено акт № 000800-21/8 від 10.08.2023. В ході проведення вказаної ревізії встановлено порушення відповідачем умов Договору в частині завищення вартості робіт на суму 187 803,31 грн, видатки на оплату яких позивачем проведено в повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету на вказану суму коштів.

Відповідач проти позовних вимог заперечував та зазначав, що підписані сторонами без зауважень та заперечень акти приймання виконання будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форми КБ-3) є належними доказами, що підтверджують виконання відповідачем та прийняття позивачем робіт згідно з умовами Договору. В той же час, за доводами відповідача, акт контролюючого органу та виявлені останнім порушення під час перевірки не впливають на умови укладеного між сторонами Договору та не породжують для відповідача юридичних наслідків. Крім того, Державною аудиторською службою України не було встановлено, що загальна сума, яка зазначена в актах приймання виконаних робіт перевищує договірну ціну, зазначену у відповідній кошторисній документації, а висновок контролюючого органу про завищення вартості робіт за Договором на загальну суму 187 803,31 грн не стосується завищення вартості робіт у порівнянні з встановленою Договором вартістю.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом частин 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд встановив, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором будівельного підряду щодо виконання робіт із капітального ремонту приміщення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частиною 1 ст. 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (ч. 1 ст. 883 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 845 Цивільного кодексу України якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Положеннями ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, із посиланням на п. 5.4.9. Договору, позивач вказує на завищення відповідачем вартості виконаних робіт за Договором на загальну суму 187 803,31 грн, що підтверджується проведеною Державною аудиторською службою України перевіркою, складеним за результатами такої перевірки актом та надісланою вимогою про усунення порушень.

Умовами п. 5.4.9. Договору сторони погодили, що у разі виявлення замовником (в т.ч. із залученням третіх осіб) або державними контролюючими органами обсягів робіт, які не виконані (неякісно виконані), але включені в акти виконаних робіт, та/або неправильно застосованих розцінок, підрядник знімає з виконання такі роботи та відшкодовує замовнику їх вартість, а також (в т.ч. у разі виявлення недоліків (дефектів) під час виконання робіт) безоплатно виправляє виявлені недоліки (дефекти) у строк, визначений замовником та сплачує штрафні санкції передбачені цим Договором та чинним законодавством України.

З матеріалів справи суд встановив, що Державною аудиторською службою України відповідно до п. 8.6. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби на ІІ квартал 2023 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

За результатами ревізії складено Акт № 000800-21/8 від 10.08.2023, яким встановлено, зокрема, таке:

- до вартості робіт за актом форми КБ-2в № 3 за вересень 2022 року сторонами застосовано середньомісячну заробітну плату 1 робітника у розмірі 12 101,88 грн та враховано коефіцієнт 1,2, що суперечить вимогам п. 1.1. Договору та п. 6.3. Настанови з визначення вартості будівництва і призвело до завищених витрат за Договором в сумі 81 611,37 грн, видатки на оплату яких позивачем проведено у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету;

- до акта № 3 за вересень 2022 року підрядником враховано вишку на загальну суму 58 926,86 грн, замість нормативного крану переносного, що є порушенням вимог п. 5.4. Настанови з визначення вартості будівництва, видатки на оплату яких позивачем проведено у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на цю суму;

- при визначенні в акті № 4 за жовтень 2022 року вартості робіт із улаштування огородження покрівель підрядником враховано і виготовлення дахового огородження, і грати металеві, що є порушенням п. 6.3. Настанови з визначення вартості будівництва і призвело до завищення витрат на суму 47 265,08 грн, видатки на оплату яких позивачем проведено у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на цю суму.

Враховуючи викладене, Державною аудиторською службою України на адресу позивача було направлено вимогу щодо усунення порушень від 24.08.2023 № 000800-14/9596-2023, у якій, зокрема, зазначалось, що на порушення вимог пунктів 5.4, 6.3. Настанови з визначення вартості будівництва, п. 1.1. Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «НОВОБУД» завищено вартість робіт на суму 187 803,31 грн, видатки на оплату яких Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України провів у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на цю суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється (п. 12 ч. 1); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку(п. 13 ч. 1).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, інспектування (ревізії).

Відповідно до підпункту 23 п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Нормами ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов`язання), як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини. При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, договір підряду № 47-21 на роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі санчастини відділу охорони здоров`я за ген. планом 17/14 (інв. № 10310004) Національної академії Державної прикордонної служби України (в/ч 9960)» (ДК 021:2015-45453000-7 капітальний ремонт і реставрація) № 47-21 від 15.12.2021 виконано сторонами.

Вище було встановлено, що відповідач відповідно до умов Договору виконав, а позивач прийняв будівельні роботи на суму 1 657 727,49 грн, що підтверджується підписаними сторонами довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень та жовтень 2022 року.

При цьому, вищевказані акти приймання будівельних робіт та видаткові накладні підписані сторонами без будь-яких зауважень щодо якості виконаних робіт. Більше того, акти приймання виконаних будівельних робіт містять відмітки щодо підтвердження об`ємів виконаних робіт та відповідності цін на матеріальні ресурси та розцінок робіт договірній ціні.

Крім того, відповідачем зазначено, а позивачем не заперечувалось, що Договір укладено між сторонами внаслідок проведення публічних закупівель відповідно до положень Закону України «Про публічну закупівлі», за положеннями якого переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Тобто, у даному випадку позивач, як замовник, за результатами проведення торгів визначив найбільш вигідну для себе пропозицію, здійснив подальше узгодження з переможцем торгів всіх істотних умов, в результаті чого укладено Договір та погоджено відповідну договірну ціну.

Так, сторонами було погоджено ціну Договору - 1 836 831,58 грн, в той час як відповідачем виконано роботи на суму 1 657 727,49 грн, яка є меншою від визначеної сторонами договірної ціни.

Отже, суд не може розцінювати Акт Держаудитслужби № 000800-21/8 від 10.08.2023 як належний та допустимий доказ факту завдання відповідачем збитків державі на суму 187 803,31 грн, у зв`язку із завищенням вартості робіт, оскільки між сторонами існують договірні відносини, які встановлюють обсяг та вартість послуг.

Крім того, пункт 5.4.9. Договору, із посиланням на який позивач обґрунтовує позовні вимоги, містить умову щодо відшкодування замовнику вартості робіт, стосовно яких неправильно застосовані розцінки, у строк, визначений замовником. В той же час, матеріали справи не містять жодних звернень позивача до відповідача щодо відшкодування вартості завищених витрат за виконані роботи.

Також показовим є те, що у вказаному акті Держаудитслужби керівником позивача стосовно врахування в акті № 3 за вересень 2022 року вишки, замість нормативного крану переносного, зазначено таке: «За завданням Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України проектною організацією ТОВ «Консалтинг-Зембудпроект» було відкориговано проектно-кошторисну документацію. … Під час коригування проекту проектною організацією ТОВ «Консалтинг-Зембудпроект» було уточнено використання будівельних машин, які необхідні для проведення відповідних робіт. Після чого підписано додаткову угоду від 29.09.2022 № 03-22 до договору від 15.12.2021 № 47-21 в частині уточнення договірної ціни. Керуючись п. 6.3. Настанови про визначення вартості будівництва, що договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджується замовником та використовується при проведенні взаєморозрахунків. Таким чином підрядна організація використала вишку для проведення відповідних робіт не перевищуючи норм, що затверджені в проектно-кошторисній документації».

Вказане ще раз підтверджує узгодженість сторін щодо вартості виконаних відповідачем будівельних робіт за Договором та відсутність з цього приводу будь-яких заперечень.

Зважаючи на те, що підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, елементи якого в діях відповідача відсутні, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 187 803,31 грн визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18).

Таким чином, позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції на іншою суд і виносить власне рішення (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 зі справи № 917/1307/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, під час судового провадження суд оцінює подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, і, оскільки оптимальним стандартом доказування є аргументи, викладені сторонами, то через призму наданих доказів суд приймає рішення.

Ураховуючи встановлені судом обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог та поданих в матеріали справи доказів, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04.12.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко