Постанова

від 11.06.2024 по справі 910/14324/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. Справа№ 910/14324/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023

у справі № 910/14324/23 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "НОВОБУД"

про стягнення 187 803,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "НОВОБУД" про стягнення збитків у розмірі 187 803,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору підряду № 47-21 на роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт покрівлі санчастини відділу охорони здоров`я за ген. планом 17/14 (інв. № 10310004) Національної академії Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 )" від 15.12.2021 в частині завищення вартості робіт на суму 187 803,31 грн, видатки на оплату яких позивачем проведено у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на вказану суму.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі № 910/14324/23 відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у позовних вимогах, місцевий господарський суд виходив з того, що підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, елементи якого в діях відповідача відсутні, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 187 803,31 грн визнано судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі № 910/14324/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що погоджена у п. 5.4.9 умова договору спростовує мотиви Господарського суду міста Києва, які викладені в оскаржуваному рішення стосовно того, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного договору, оскільки сторони безпосередньо в тексті договору погодили протилежне.

Враховуючи обставини справи, та беручи до уваги акт Державної аудиторської служби України № 000800-21/8 від 10.08.2023 та направлену ним вимогу щодо усунення порушень № 000800-14/9596-2023 від 24.08.2023, відповідачем завищено вартість витрат по договору на загальну суму 36 936,95 грн, що є підставою для застосування наслідків, передбачених п. 5.4.9 договору.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що укладаючи договір сторони дійшли згоди стосовно всіх істотних його умов, в тому числі і розміру договірної ціни та підписали проектно-кошторисну документацію.

Разом з цим, відповідач зазначає, що сам по собі акт контролюючого органу, а також виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови, укладеного між позивачем та відповідачем договору та не змінюють їх.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (за формою КБ-3) підписані представниками сторонами без жодних зауважень та скріплені печатками, що насамперед свідчить про те, що позивач прийняв виконанні роботи згідно з умовами договору без зауважень та заперечень щодо якості, кількості та вартості робіт та матеріалів.

Також, відповідач вказує, що в акті Державної аудиторської служби України відсутні будь-які висновки стосовно невідповідності вартості виконаних робіт - договірній ціні, яка визначена сторонами в договорі.

За таких підстав, відповідач вважає, що вимога щодо усунення порушень № 000800-14/9596-2023 від 24.08.2023, на яку посилається позивач, як на підставу заявлених позовних вимог, адресовано саме позивача, тобто замовнику виконання робіт за договором.

Короткий зміст відповіді на відзиву та узагальнення його доводів

У відповіді на відзив, підтримуючи викладену у апеляційній скарзі правову позицію, позивач зазначає, що беручи до уваги акт Державної аудиторської служби України № 000800-21/8 від 10.08.2023 та направлену ним вимогу щодо усунення порушень № 000800-14/9596-2023 від 24.08.2023, відповідачем завищено вартість витрат по договору на загальну суму 36 936,95 грн, що є підставою для застосування наслідків, передбачених п. 5.4.9 договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 910/14324/23 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024, справу № 910/14324/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі № 910/14324/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15.12.2021 між Головним центром капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України (замовником, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "НОВОБУД" (підрядником, відповідачем) укладено договір підряду № 47-21 на роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт покрівлі санчастини відділу охорони здоров`я за ген. планом 17/14 (інв. № 10310004) Національної академії Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 )" (ДК 021:2015-45453000-7 капітальний ремонт і реставрація) (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується згідно із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, у відповідності до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов та умов цього договору виконати роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт покрівлі санчастини відділу охорони здоров`я за ген. планом 17/14 (інв. № 10310004) Національної академії Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 )" (ДК 021:2015-45453000-7 капітальний ремонт і реставрація) (надалі - об`єкт) та за участі замовника передати об`єкт у встановлений замовником термін експлуатуючій організації. Адреса розташування об`єкту: 26016, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

Пунктом 1.2 договору визначено, що підрядник зобов`язується на свій ризик, власними/залученими (у разі попереднього письмового узгодження з замовником) силами, за допомогою власних/залучених технічних засобів, із використанням власних/залучених матеріальних ресурсів (коштів), з високою якістю (відповідно до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов та договору) виконати роботи по об`єкту, що визначені договором.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що договірна ціна (додаток 2) формується підрядником, встановлюється на підставі пропозиції підрядника, за результатами процедури відкритих торгів та є невід`ємною частиною договору.

За положеннями п. 3.2 договору (в редакції додаткової угоди № 03-22 від 29.09.2022) договірна ціна робіт по об`єкту є динамічною і складає 1 836 831,58 грн, з урахуванням ПДВ 20% - 306 138,60 грн, а саме: обсяг фінансування робіт на 2021 рік складає 17 890,00 грн; обсяг фінансування робіт на 2022 рік складає 1 818 941,58 грн.

Додатковою угодою № 04-22 від 29.12.2022 пунтк 3.2. договору змінено в частині визначення обсягів фінансування робіт на 2021-2023 роки. Так, обсяг фінансування робіт на 2021 рік складає 17 890,00 грн; на 2022 рік - 1 657 727,49 грн; на 2023 рік - 161 214,09 грн.

Розрахунки за якісно (відповідно до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов та договору) виконані роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою КБ-3) згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, протягом 30 робочих днів з дати підписання сторонами форми КБ-3 (п. 3.5 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 28.02.2023 (п. 16.1 договору в редакції додаткової угоди № 04-22 від 29.12.2022).

До матеріалів справи позивачем долучено: календарний графік виконання робіт (додаток 1); договірну ціну (додаток 2), до якої сторони вносили зміни додатковою угодою № 03-22 від 29.09.2022; план фінансування (додаток 3) та локальний кошторис на будівельні роботи, із урахуванням внесених додатковими угодами № 01-22 від 13.05.2022, № 03-22 від 29.09.2022, № 04-22 від 29.12.2022 змін.

Сторонами складено та підписано акти №№: 3, 4 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №№: 3, 4 за вересень та жовтень 2022 року (форми КБ-3), згідно з якими вартість виконаних відповідачем робіт з початку року склала 1 657 727,49 грн.

Як вбачається із платіжних доручень: від 07.09.2022 № 25, від 01.10.2022 № 32 та 17.10.2022 № 37, позивачем сплачено на користь відповідача за виконані роботи грошові кошти в сумі 1 657 727,49 грн.

Звертаючись із даним позовом до суду першої інстанції, позивач посилався на те, що Державною аудиторською службою України, відповідно до п. 8.6 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на II квартал 2023 року, проводилась ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного центру за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, за наслідками якої складено акт № 000800-21/8 від 10.08.2023.

В ході проведення вказаної ревізії встановлено порушення відповідачем умов договору в частині завищення вартості робіт на суму 187 803,31 грн, видатки на оплату яких позивачем проведено в повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету на вказану суму коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі № 910/14324/23 відмовлено у задоволенні позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання сторін у даній справі виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач, керуючись принципом свободу договору (ст. 627 Цивільного кодексу України), уклали між собою договір підряду № 47-21 від 15.12.2021, яким відповідач виконав та передав, а позивач прийняв підрядні ремонтні роботи.

За умовами вказаного договору відповідач виконав роботи в обсязі та за вартістю, погодженими сторонами у договорі. Позивач прийняв та оплати виконані відповідачем роботи без зауважень до якості, обсягу та вартості

З матеріалів вбачається, що Державною аудиторською службою України відповідно до п. 8.6. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби на ІІ квартал 2023 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України за період з 01.01.2022 - по 31.12.2022.

За результатами ревізії складено акт № 000800-21/8 від 10.08.2023, яким встановлено, зокрема, таке:

- до вартості робіт за актом форми КБ-2в № 3 за вересень 2022 сторонами застосовано середньомісячну заробітну плату 1 робітника у розмірі 12 101,88 грн та враховано коефіцієнт 1,2, що суперечить вимогам п. 1.1 договору та п. 6.3 настанови з визначення вартості будівництва і призвело до завищених витрат за договором в сумі 81 611,37 грн, видатки на оплату яких позивачем проведено у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету;

- до акта № 3 за вересень 2022 підрядником враховано вишку на загальну суму 58 926,86 грн, замість нормативного крану переносного, що є порушенням вимог п. 5.4. Настанови з визначення вартості будівництва, видатки на оплату яких позивачем проведено у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на цю суму;

- при визначенні в акті № 4 за жовтень 2022 вартості робіт із улаштування огородження покрівель підрядником враховано і виготовлення дахового огородження, і грати металеві, що є порушенням п. 6.3 Настанови з визначення вартості будівництва і призвело до завищення витрат на суму 47 265,08 грн, видатки на оплату яких позивачем проведено у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на цю суму.

Враховуючи викладене, Державною аудиторською службою України на адресу позивача було направлено вимогу щодо усунення порушень від 24.08.2023 № 000800-14/9596-2023, у якій, зокрема, зазначалось, що на порушення вимог пунктів 5.4, 6.3. Настанови з визначення вартості будівництва, п. 1.1 договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "НОВОБУД" завищено вартість робіт на суму 187 803,31 грн, видатки на оплату яких Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України провів у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на цю суму.

При цьому, колегія суддів констатує, що єдиним документом, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог до відповідача, є акт ревізії Державною аудиторською службою України № 000800-21/8 від 10.08.2023. Будь-які інші документи на підтвердження завищення вартості виконаних робіт відповідачем по договору підряду № 47-21 від 15.12.2021 на загальну суму 187 803,31 грн в матеріалах справи відсутні.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У ст. 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судова колегія вважає, що самі лише висновки Державної аудиторської служби України, не підтверджені в судовому процесі належними доказами щодо завищення вартості підрядних робіт є недостатніми для того, щоб виснувати позивачем вимоги до відповідача про неналежне виконання останнім свого обов`язку перед позивачем щодо відшкодування вартості понесених позивачем витрат за надані відповідачем підрядні роботи.

Така позиція суду апеляційної інстанції є уставленою судовою практикою. Зокрема, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19, від 20.06.2019 у справі № 916/1906/18 та інших.

З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідним зазначити те, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між позивачем та відповідачем договору і не можуть їх змінювати.

Відтак, акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду № 47-21 від 15.12.2021. Інших доказів на підтвердження цього позивачем не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем докази (акт ревізії) не підтверджують належним чином правової підстави заявленого позову, а саме порушення відповідачем свого договірного обов`язку з відшкодування вартості понесених позивачем витрат по сплаті за виконані відповідачем підрядні роботи та/або наявність недобросовісності/обману з боку відповідача у договірних правовідносинах сторін, тому заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені на вказаних правових підставах, про що було правильно зазначено судом першої інстанції.

На підставі встановлених у справі обставин місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків за порушення господарського зобов`язання.

Таким чином наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.

В свою чергу, наведені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права та матеріального права.

Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі № 910/14324/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/14324/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Б. Михальська