Рішення

від 01.12.2023 по справі 910/11392/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2023Справа № 910/11392/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром"доКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"простягнення 249188,57 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 249188,57 грн, з яких 245490,00 грн основного боргу та 3698,57 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем п.4.7.4 укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів №3733/ДЗЗ-22 від 16.12.2022 в частині своєчасного повернення позивачу забезпечувального платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/11392/23; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали суду від 24.07.2023 направлено на адресу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", яка вказана в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та вручено представнику відповідача 31.07.2023, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105494174649.

Відповідно до ч.1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.ч.1, 2 ст.114 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, враховуючи встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 строк, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву до 15.08.2023 включно, однак Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у визначений строк відзив на позов не подало.

Відзив на позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" був сформований у системі "Електронний cуд" 16.08.2023 та надійшов до суду без клопотання про поновлення пропущеного строку для вчинення відповідної дії, у зв`язку з чим зазначений документ залишається судом без розгляду.

Відповідно, немає підстав для розгляду аргументів відповідача, викладених у відзиві на позов.

За приписами ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

21.08.2023 від позивача надійшли відповідь на відзив, а також клопотання про долучення доказів понесених судових витрат на суму 10000,00 грн.

28.08.2023 від відповідача надійшли заперечення по справі.

29.08.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

11.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача, в якому відповідач просить або відмовити у стягненні зазначених витрат або зменшити їх розмір.

Справу розглянуто в розумні строки, враховуючи запровадження в Україні воєнного стану та постійні сигнали повітряної тривоги в місті Києві, що впливає на особливості роботи Господарського суду міста Києва.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

16.12.2022 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів №3733/ДЗЗ-22 (договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари згідно з ДК 021:2015:42160000-8 - Котельні установки (Дизельні транспортабельні котельні для Солом`янського району м.Києва) (далі - товар), а покупець прийняти і оплатити товар.

Найменування товару, кількість, ціна та якісні характеристики товару зазначені в специфікації (додаток №1) до цього договору. Постачальник на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується передати покупцю товар у власність (п.п.1.2, 1.5 договору).

Згідно п.3.1 договору ціна договору становить 20457500,00 грн, крім того ПДВ в розмірі 4091500,00 грн. Загальна ціна договору з урахуванням ПДВ становить 24549000,00 грн.

Для забезпечення належного виконання постачальником всіх умов цього договору, постачальником надано покупцю забезпечення виконання умов договору у вигляді безвідсоткового депозиту (перерахування постачальником грошових коштів на рахунок Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго". Розмір (сума) забезпечення виконання договору становить 1% від загальної ціни договору та діятиме до повного, належного та своєчасного виконання постачальником всіх умов та зобов`язань за цим договором. За наявності істотного порушення постачальником умов цього договору покупець має право в односторонньому порядку на свій розсуд, в повному розмірі або частково, стягнути надане забезпечення виконання умов договору, повідомивши про це постачальника в письмовій формі із зазначенням допущеного ним порушення умов цього договору. Стягнення покупцем забезпечення виконання умов договору не звільняє постачальника від сплати штрафних санкцій, передбачених договором, а також від належного виконання постачальником всіх умов цього договору. Покупець повертає забезпечення виконання умов договору згідно з умовами, зазначеними у договорі, не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дати настання зазначених обставин: повного, належного та своєчасного виконання постачальником всіх умов цього договору; визнання судом результатів відповідної процедури закупівлі та договору недійсними (у разі набрання законної сили відповідним судовим рішенням); розірвання договору (за умови відсутності невиконання та неналежного, несвоєчасного, неповного виконання постачальником умов договору) (п.п.4.7.1, 4.7.2, 4.7.3, 4.7.4 договору).

Пунктом п.5.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється постачальником на підставі окремого замовлення покупця до 18.02.2023 включно.

Також в п.5.3 договору сторонами узгоджено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2020) за вказаною у відповідному замовленні адресою розміщення підрозділів покупця в м.Києві. Вантажоодержувачем є підрозділ покупця.

Товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами відповідних видаткових накладних (дала поставки товару). Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами відповідних видаткових накладних (п.п.5.5, 5.6 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 19.02.2023 включно, а в частині грошових зобов`язань-до повного їх виконання (п.11.1 договору).

26.12.2022 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору щодо попередньої оплати за договором.

17.02.2023 між сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору, в якій погоджено термін закриття попередньої оплати за договором до 28.03.2023, поставку товару постачальником на підставі окремого замовлення покупця до 28.03.2023 включно та строк дії договору до 31 травня 2023 року включно, а в частині гарантійних та невиконаних зобов`язань - до повного їх виконання.

Згідно платіжного доручення №5330 від 14.12.2022 позивачем сплачено забезпечення виконання договору на суму 245490,00 грн.

В подальшому, на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем 28.03.2023 поставлено товар (транспортабельна котельна установка ТКУ-600 в комплекті з дизель-генератором ЕР-25 у кількості 5 одиниць та ЗІП у кількості 1 одиниця), що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №ВН-0000014 від 28.03.2023.

Крім того, разом з товаром постачальником поставлено покупцю весь необхідний пакет технічної документації, передбаченої п.5.7 договору, що підтверджується підписаною сторонами товарно-транспортною накладною від 28.03.2023 №2803-1 та актом обстеження та перевірки транспортабельних дизельних котлів поставлених відповідно до договору про закупівлю товарів від 16.12.2022 №3733/ДЗЗ-22 на предмет цілісності, комплектності та відповідності технічним специфікаціям від 28.03.2023.

В результаті здійснення покупцем попередньої оплати за товар, позивач склав та направив на реєстрацію податкові накладні від 28.12.2022 №98 та від 29.06.2023 №24, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29.03.2023 позивач звернувся до відповідача з листом №68 про повернення забезпечення виконання умов договору на суму 245490,00 грн, однак відповідач відповіді на цей лист не надав, сплачене позивачем забезпечення згідно умов укладеного між сторонами договору не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.267 Господарського кодексу України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як слідує з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити відповідачу товари згідно з ДК 021:2015:42160000-8, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити зазначений товар.

При цьому, сторонами погоджено порядок оплати загальної ціни договору на суму 24549000,00 грн, термін закриття попередньої оплати за договором до 28.03.2023, строк поставки товару до 28.03.2023 включно та строк дії договору до 31 травня 2023 року включно, а в частині гарантійних та невиконаних зобов`язань - до повного їх виконання у додатковій угоді №2 від 17.02.2023 до договору.

Зазначений договір укладено сторонами за процедурою закупівель "відкриті торги з особливостями", проведеною відповідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" від 12.10.2022 №1178 (постанова №1178), прийнятої Кабінетом Міністрів України в рамках повноважень наданих п.37 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що наразі, відсутні правові підстави вважати додаткову угоду №2 від 17.02.2023 до договору нікчемною у зв`язку з порушенням п.19 постанови №1178, оскільки така недійсність прямо не встановлена ст.43 Закону України "Про публічні закупівлі" та/або п.21 постанови №1178, а оскільки в матеріалах справи відсутні докази оскарження додаткової угоди №2 від 17.02.2023 до договору в установленому законом порядку, суд виходить з презумпції правомірності цього правочину.

Отже, як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору з урахуванням додаткових угод до нього позивачем було поставлено у погоджений між сторонами строк, а відповідачем прийнято товар за договором на загальну суму 24549000,00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковою накладною №ВН-0000014 від 28.03.2023, товарно-транспортною накладною від 28.03.2023 №2803-1 та актом обстеження та перевірки транспортабельних дизельних котлів поставлених відповідно до договору про закупівлю товарів від 16.12.2022 №3733/ДЗЗ-22 на предмет цілісності, комплектності та відповідності технічним специфікаціям від 28.03.2023. Зазначені документи підписані між сторонами без зауважень та заперечень.

Пунктом 4.7.4 договору встановлено, що покупець повертає забезпечення виконання умов договору згідно з умовами, зазначеними у договорі, не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дати настання зазначених обставин: повного, належного та своєчасного виконання постачальником всіх умов цього договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, повернення забезпечення виконання умов договору, сплаченого позивачем у розмірі 245490,00 грн, покупець у встановлений п.4.7.4 договору строк не здійснив.

З урахуванням наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем свого обов`язку з повернення позивачу забезпечувального платежу настав 04.04.2023, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, враховуючи невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо повернення суми забезпечення за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3698,57 грн за період з квітня 2023 року по червень 2023 року.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Оскільки факт порушення відповідачем грошового зобов`язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат також визнається судом обґрунтованою.

Розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем за заявлений період, є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову та відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Також позивач просив суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу на суму 10000,00 грн.

При цьому, відповідач у поданому клопотанні просив суд або відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу позивача або зменшити їх розмір, з огляду на їх неспівмірність зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч.3-5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

До клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

- договір №04-01/23 про надання правової допомоги від 04.01.2023, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська група сприяння бізнесу", додаткову угоду №3 від 11.07.2023 до цього договору, в якій вказано, що клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо стягнення в судовому порядку з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь клієнта заборгованості (забезпечення виконання договору) за договором про закупівлю товарів від 16.12.2022 №3733/Д33-22 у розмірі 245490,00 грн, штрафних санкцій та інфляційних втрат, а також інших понесених у зв`язку з виконанням цього доручення судових витрат (далі - окреме доручення), вартість послуг об`єднання з виконання окремого доручення, зазначеного в п.1 додаткової угоди, узгоджена сторонами, є фіксованою та становить - 10000,00 грн, рахунок на оплату №16/08/3 від 16.08.2023, платіжну інструкцію №7540 від 18.08.2023 на суму 10000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10182/10 від 30.08.2021, ордер серії АІ №1392635.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн підтверджені документально та підлягають розподілу між сторонами у відповідності до ст.ст.126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зауважує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Суд зазначає, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На думку суду, із наданих позивачем документів вбачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі, що розглядається є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною), а отже суд дійшов висновку про присудження до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м.Київ, площа Івана Франка, буд.5, ідентифікаційний код 40538421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" (03170, місто Київ, вул.Збруцька, будинок 2, 2-й поверх, ідентифікаційний код 32589733) 245490 (двісті сорок п`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн 00 коп. основного боргу, 3698 (три тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн 57 коп. інфляційних втрат, 3737 (три тисячі сімсот тридцять сім) грн 83 коп. судового збору та 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова