Рішення

від 21.11.2023 по справі 911/789/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/789/23

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «УНІКА», м. Київ

до 1) Бучанської міської ради Київської області, Київська обл., м. Буча

2) Комунального підприємства «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради, Київська обл., м. Буча

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації

представники:

від позивача І.М.Лівак

від відповідача 1 М.О. Резнік

від відповідача 2 С.О.Овчінніков

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «УНІКА» №4069/1-2 від 14.03.2023 року (вх. №694/23 від 16.03.2023) (далі позивач) до Бучанської міської ради Київської області (далі відповідач 1) та Комунального підприємства «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради (далі відповідач 2) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації в розмірі 135727,70 грн.

Ухвалою суду від 14.04.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/789/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.06.2023 року вирішено розглядати справу №911/789/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.07.2023 року.

До суду від позивача надійшла заява №4069/5-2 від 05.07.2023 року (вх. №13273/23 від 10.07.2023) на виконання п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 19.06.2023 року.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання 11.07.2023 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 11.07.2023 року підготовче засідання відкладено на 01.08.2023 року.

Ухвалою суду від 01.08.2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/789/23 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 03.10.2023 року.

До суду від відповідача 1 надійшло клопотання б/н від 03.10.2023 року (вх. №18677/23 від 03.10.2023) про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач 2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 03.10.2023 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 03.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу №911/789/23 до судового розгляду по суту на 24.10.2023 року.

До суду від відповідача 2 надійшли пояснення №426/01-05 від 23.10.2023 року (вх. №20099/23 від 24.10.2023) по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 24.10.2023 року представник позивача просив суд відкласти розгляд справи по суті з метою ознайомлення з поясненнями відповідача 2.

У судовому засіданні 24.10.2023 року розгляд справи відкладено на 21.11.2023 року.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.2023 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні 21.11.2023 року проти позову заперечили та просили суд у позові відмовити.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 21.11.2023 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (за договором - страховик) та ОСОБА_1 (за договором - страхувальник) 08.01.2020 року укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №030414/4605/0000129 (далі Договір), згідно умов п. 2.1 якого, предметом даного Договору є майнові вимоги, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (Nisan Juke, 2013 рік випуску, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням. Страхова сума ТЗ, яка є дійсною вартістю ТЗ на момент укладення Договору 257000,00 грн. (п. 1.1.6 Договору). Строк дії Договору з 00 год. 00 хв. 13.01.2020 до 24 год. 00 хв. 12.01.2021 (п. 1.2.7 Договору). Страхова сума ТЗ та ДО 257000,00 грн. Страховий тариф 4.01% (п.п. 1.2.4, 1.2.5 Договору).

Згідно п.п. 1.2.1, 4.1.6 Договору, страхові ризики: незаконне заволодіння, ДТП, протиправні дії третіх осіб, стихійне лихо, пожежа, інші випадки. Страховим ризиком вважається, самовільне падіння дерев, каміння або інших предметів; напад тварин, пошкодження ТЗ водою або іншими предметами або рідинами внаслідок аварії комунальних мереж; пошкодження ТЗ внаслідок потрапляння ТЗ під дорожнє покриття («інші випадки»).

Відповідно до п. 4.2 Договору, страховим випадком є факт понесення збитків Страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або незаконного заволодіння застрахованого транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок подій, визначених у пункті 4.1. Договору.

Як зазначено позивачем, 14.03.2020 року ОСОБА_1 (страхувальник), перебуваючи в гостях у друзів у м. Буча по вул. Шота Руставелі, буд. 5-Б, почула гуркіт та спрацювала сигналізація, належного їй автомобіля. Вийшовши на вулицю вона побачила, що на її авто впало дерево, яке його пошкодило.

Згідно довідки капітана поліції Наталії Комарницької ДОП СП Бучанського відділення поліції Ірпінського ВП ГУНП в Київській області від 03.04.2020 року, зазначено, що 14.03.2020 року до Ірпінського ВП ГУНП в Київській області надійшло звернення ОСОБА_1 , яке зареєстровано у інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Ірпінського ВП ГУНП в Київській області за №6308 від 14.03.2020 року.

Дільничним офіцером поліції сектору превенції Бучанського відділення поліції Ірпінського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції Наталією Комарницькою проведено перевірку інформації та встановлено, що 14.03.2020 року близько 12:00 год в м. Буча по вул. Шота Руставелі 5-Б, на автомобіль Nisan державний номерний знак НОМЕР_2 впало сухе дерево. Внаслідок падіння дерева пошкоджено передні двері, передню ліву стійку, задній бампер, кришку багажника, заднє скло, передній правий стоп, заднє праве крило, задню праву арку автомобіля.

У листі Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.04.2020 року №4537 зазначено, що в ході перевірки події, яка мала місце в м. Буча по вул. Шота Руставелі, 5 внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Nisan державний номерний знак НОМЕР_2 встановити факти, які підпадали під ознаки кримінального правопорушення не представилось можливим. У зв`язку з чим складено довідку про відсутність кримінального правопорушення.

Внаслідок настання вказаної вище події, застрахованому транспортному засобу Nisan Juke, державний номерний знак НОМЕР_2 , завдано механічних ушкоджень, в результаті чого страхувальнику завдано матеріальні збитки.

16.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до страховика - ПрАТ «СК «Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування.

З метою визначення розміру шкоди, заподіяної власнику пошкодженого транспортного засобу, позивачем 19.03.2020 року проведено огляд ТЗ, за результатами якого складено Протокол огляду транспортного засобу та замовлено проведення оцінки матеріального збитку у суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 .

Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 08.04.2020 року №3278, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Nisan Juke державний номерний знак НОМЕР_2 складає 182730,17 грн.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі рахунку №00165 від 08.04.2020 фізичної особи - підприємця Амелькіна С.М., згідно якого, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 137227,70 грн.

Як вбачається зі страхового акту №00348241 від 09.04.2020 року, виконуючи взяті на себе зобов`язання за Договором, страховиком - ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 135727,70 грн. шляхом безготівкового перерахування суми 130574,70 грн. на рахунок виконавця відновлювального ремонту ФОП Амелькіна С.М., що підтверджується платіжним дорученням №146312 від 09.04.2020 року, та в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу - 5153,00 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» №019799.

Враховуючи викладене, позивач зазначає, що загальна вартість відновлювального ремонту автомобілю Nisan Juke державний номерний знак НОМЕР_2 складає 137227,70 грн.; згідно п. 1.2.3 Договору, франшиза за Договором складає 1500,00 грн. (257000* 0,5%, але не менше 1500,00 грн.); сума страхового відшкодування складає 135727,70 грн. (137227,70 грн. -1500,00 грн. = 135727,70 грн.), яка підлягає відшкодуванню відповідачами.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Перехід права вимоги страхувальника до страховика в порядку ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач зазначає, що, оскільки, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» здійснило виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу Nisan Juke, державний номерний знак НОМЕР_2 , він, відповідно до ст.ст. 993, 1166 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду, тобто, до Бучанської міської ради Київської області та Комунального підприємства «Бучазеленбуд» у зв`язку із неналежним виконанням ними заходів з благоустрою, враховуючи, що Бучанська міська рада є власником земельної ділянки, на якій росло дерево, що впало та пошкодило застрахований автомобіль, винні дії якої полягають у безконтрольності за діяльністю комунального підприємства «Бучазеленбуд», а Комунальне підприємство «Бучазеленбуд», якому відповідно до рішення 18 сесії сьомого скликання Бучанської міської ради Київської області від 06 жовтня 2016 року №795-18-VIІ, Бучанська міська рада передала для обслуговування зелені насадження в межах міста Буча, винні дії якого полягають у бездіяльності - невиконання обов`язків щодо якісного обслуговування зелених насаджень в м. Буча, а саме, утримання та догляд за зеленими насадженнями, наслідком чого стало падіння сухостою на застрахований автомобіль.

Позивач зазначає про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів і падінням сухого дерева сухостою, оскільки, саме внаслідок винних дій відповідачів, які полягають у невиконання обов`язків щодо обслуговування зелених насаджень в м. Буча, утримання та догляду за зеленими насадженнями, а також, відсутністю контролю та організації роботи з боку органів місцевого самоврядування сталося пошкодження транспортного засобу марки Nisan Juke державний номерний знак НОМЕР_2 . Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з Бучанської міської ради Київської області та Комунального підприємства «Бучазеленбуд» 135727,70 грн. завданих збитків в порядку суброгації.

Заперечуючи проти позову, відповідач 1 у відзиві зазначив, що згідно ч. 4 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частини) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами у разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян а також, майну громадян та/або юридичних осіб. Пунктом 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів та квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006, встановлено, що підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою. Однак, ні від мешканців прилеглих будинків ні від самого власника будинку в м. Буча по вул. Шота Руставелі 5-Б звернень до Бучанської міської ради або КП «Бучазеленбуд» про видалення сухостою чи аварійного древа не надходило, а тому, зазначене в позові дерево щодо подій 14.03.2020 року не мало ознак сухостою і не вважалось аварійним. На думку відповідача 1, позивачем не подано доказів на підтвердження того, що дерево мало ознаки сухостою, а отже, було аварійним. Відповідач 1 вважає, що дерево, яке впало на авто знаходилось на прилеглій ділянці приватного садибного будинку №5-Б по вул. Шота Руставелі, а тому, згідно Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України та Типових правил благоустрою території населеного пункту, утримання, збереження та належний догляд зелених насаджень здійснюється власниками або користувачами приватних садибних та прилеглих ділянок.

Заперечуючи проти позову, відповідач 2 зазначив, що позивачем не доведено належність зеленого насадження до компетенції відповідача 2, оскільки, у спірний період, зі слів відповідача 2 до останнього із заявою про пошкодження транспортного засобу внаслідок падіння зеленого засадження ні працівники поліції, ні власник авто, ні страховик, ні власники присадибної ділянки не звертались. Крім того, позивачем не надано доказів щодо причин падіння дерева, а саме, доказів його аварійності. На думку відповідача 2, позивачем не доведено, що відповідач 2 є заподіювачем шкоди, що виключає можливість покладення на нього обов`язку з відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи зі змісту ст. 1166 ЦК України та з урахуванням визначених господарським процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності господарського процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а на останнього, в даному випадку, покладається лише обов`язок доведення факту заподіяння шкоди та її розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Так, відповідно до ст.ст. 1,13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою відносяться парки, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, шляхи, площі, майдани, набережні, прибудинкові території, пляжі, кладовища, рекреаційні, оздоровчі, навчальні, спортивні, історико-культурні об`єкти, об`єкти промисловості, комунально-складські та інші об`єкти у межах населеного пункту.

Елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Пунктом 9 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.2.1,5.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105 (далі - Правила), на конкурсних засадах державними або місцевими органами влади призначаються підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства та є їх балансоутримувачами.

Відповідно до пункту 3.2 Правил, якими врегульовано питання утримання зелених насаджень, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Пунктом 5.5 вказаних Правил передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Відповідно до п. 5.8 Правил, догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.

Відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Рішенням Бучанської міської ради від 06.10.2016 року №795-18-VII з метою визначення організації, яка здійснюватиме утримання та догляд за зеленими насадженнями в межах існуючої території м. Буча, в тому числі і на території, умовною площею 890 га, а також, для посилення контролю за станом благоустрою в м. Буча, збереження, догляду та розширення мережі зелених насаджень та їх якісного обслуговування, керуючись ст. ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» створено Комунальне підприємство «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради та передано новоствореному комунальному підприємству для обслуговування зелені насадження в межах міста Буча.

Отже, балансоутримувачем зелених насаджень в межах міста Буча є уповноважене органом місцевого самоврядування Бучанською міською радою підприємство - Комунальне підприємство «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень в межах існуючої території м. Буча.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 373 ЦК України, право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно пп.7 п. «а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення; охорона зелених насаджень і водойм тощо.

Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Елементним складом цивільного правопорушення є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Наявність вини заподіювача презюмується, якщо він не доведе, що шкоди завдано не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2020 року близько 12:00 год в м. Буча по вул. Шота Руставелі, 5-Б, на автомобіль Nisan Juke державний номерний знак НОМЕР_2 впало сухе дерево.

Досліджуючи матеріали справи та подані сторонами докази, враховуючи надані заперечення відповідачів, суд зазначає, що для правильного та всебічного вирішення спору дослідженню у даній справі підлягають обставини щодо встановлення власника/балансоутримувача зеленого насадження, яке впало на автомобіль Nisan Juke державний номерний знак НОМЕР_2 .

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно довідки капітана поліції Наталії Комарницької ДОП СП Бучанського відділення поліції Ірпінського ВП ГУНП в Київській області від 03.04.2020 року, зазначено, що 14.03.2020 року до Ірпінського ВП ГУНП в Київській області надійшло звернення ОСОБА_1 , яке зареєстровано у інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Ірпінського ВП ГУНП в Київській області за №6308 від 14.03.2020 року.

Дільничним офіцером поліції сектору превенції Бучанського відділення поліції Ірпінського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції Наталією Комарницькою проведено перевірку інформації та встановлено, що 14.03.2020 року близько 12:00 год в м. Буча по вул. Шота Руставелі 5-Б, на автомобіль Nisan державний номерний знак НОМЕР_2 впало сухе дерево. Внаслідок падіння дерева пошкоджено передні двері, передню ліву стійку, задній бампер, кришку багажника, заднє скло, передній правий стоп, заднє праве крило, задню праву арку автомобіля.

У листі Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.04.2020 року №4537 зазначено, що в ході перевірки події, яка мала місце в м. Буча по вул. Шота Руставелі, 5, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Nisan державний номерний знак НОМЕР_2 встановити факти, які підпадали під ознаки кримінального правопорушення не представилось можливим. У зв`язку з чим складено довідку про відсутність кримінального правопорушення.

До матеріалів справи долучено додаток до протоколу про адміністративне правопорушення (рапорт) - схему наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 14.03.2020 року о 12:00 у м. Буча, вул. Шота Руставелі, 5-Б.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, з метою визначення балансоутримувача дерева, що впало на застрахований автомобіль, на адресу Бучанської міської ради скеровано адвокатський запит №4069/6-02 від 12.07.2023 та запит №4069/5-02 від 12.07.2023 на адресу КП «Бучазеленбуд» про надання інформації стосовно того, у кого станом на 14.03.2020 року перебувала в оренді/користуванні земельна ділянка з кадастровим номером 3210800000:01:070:0004.

Згідно відповіді Бучанської міської ради №12.1-09/2539 від 20.07.2023 року на адвокатський запит №4069/6-02 від 12.07.2023, земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 3210800000:01:070:0004 перебуває у постійному користуванні КП «Бучазеленбуд».

При цьому, судом враховано, що під час розгляду справи відповідачі не надали суду доказів, які б дозволяли встановити балансоутримувача зелених насаджень за адресою м. Буча, вул. Шота Руставелі, 5-Б.

Щодо місця настання страхового випадку, суд зазначає, що згідно наданих до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на житловий будинок, розташований за адресою: м. Буча вул. Шота Руставелі, №5-Б, відомості з Державного реєстру речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:070:0214, розташовану за адресою м. Буча вул. Шота Руставелі, №5-Б, витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку м. Буча вул. Шота Руставелі, №5-Б, витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку м. Буча вул. Шота Руставелі, №5, інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:070:0004, розташування: м. Буча вул. Шота Руставелі, б/н, а також, відкритих даних з Земельного кадастру України щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945300:01:070:0029, 3210800000:01:070:0004, 3210800000:01:070:0214 вбачається, що земельна ділянка будинку 5 по вул. Шота Руставелі кадастровий номер 3210945300:01:070:0029 та земельна ділянка б/н по вул. Шота Руставелі кадастровий номер 3210800000:01:070:0004 мають спільну межу. Земельна ділянка б/н по вул. Шота Руставелі кадастровий 3210800000:01:070:0004 відповідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку має цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури та спорту; форма власності - комунальна; вид використання - для облаштування спортивного майданчика; суб`єкт речового права на земельну ділянку Комунальне підприємство «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради.

Так, враховуючи зазначені вище докази, долучені позивачем на виконання вимог ухвали суду, додаток до протоколу про адміністративне правопорушення (рапорт) - схему наслідків дорожньо-транспортної пригоди, а також, долучені сторонами до матеріалів справи фотоматеріали, судом встановлено, що сухе дерево впало за межами ділянки будинку 5, а саме, з зовнішньої сторони огорожі (на вулицю Шота Руставелі) на ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3210800000:01:070:0004, що належить на праві постійного користування Комунальному підприємству «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради (вул. Шота Руставелі, б/н).

Вказані вище обставини судом досліджено із співставлення усієї сукупності доказів, пояснень та фотоматеріалів, наданих сторонами. Зазначене належними та допустимими доказами не спростовано відповідачами. Водночас, суд зазначає, що відповідачем 2 у своїх поясненнях підтверджено, що фото пня, які надані позивачем до матеріалів справи, є ідентичними з фото пня, наданими відповідачем 2.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зелене насадження, яке спричинило страховий випадок, внаслідок падіння на застрахований позивачем автомобіль, було розташовано на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3210800000:01:070:0004, тобто, його власником є територіальна громада міста, а з 16.09.2019 року зазначена земельна ділянка належить Комунальному підприємству «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради на праві постійного користування.

Відповідач 2 зазначає, що у сукупності всіх обставин справи та доданих документів, зелене насадження розміщувалось на присадибній ділянці приватного права по вул. Шота Руставелі, 5, в іншому випадку, можливо, на межі цієї присадибної ділянки, при цьому, відповідач 2 посилається на Межі утримання прилеглих територій, визначені Додатком до «Типових правил благоустрою», а саме, 20 (двадцять метрів від межі земельної ділянки та до проїжджої частини вулиці.

Однак, зазначені твердження відповідача 2 є необґрунтованими, оскільки, вказана земельна ділянка, як встановлено судом вище, є комунальною власністю територіальної громади міста та належить на праві постійного користування Комунальному підприємству «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради з 16.09.2019 року з цільовим призначенням - облаштування спортивного майданчика. Отже, власник земельної ділянки, на якій розташовані зелені насадження, здійснює догляд за такими насадженнями.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 року у справі №2-1474/11-ц, від 13.06.2018 року у справі №554/14547/14-ц, у постанові від 25.02.2019 року у справі №466/4051/15-ц.

Стосовно посилань відповідач 2 на обставини непереборної сили, що підтверджується листом Українського Гідрометеорологічного Центру від 24.05.2023 року, суд зазначає наступне.

Аналіз положень ст.ст. 11, 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди. Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. З огляду на наведене та, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди, а позивач доказує наявність шкоди та її розмір.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоду завдано не з його вини. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Непереборна сила - це дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору.

Не є підставою звільнення відповідача від відповідальності його доводи і про те, що падіння дерева сталося внаслідок обставин надзвичайної ситуації внаслідок природного явища - поривів сильного вітру.

Так, законодавство визначає непереборну силу як надзвичайну або невідворотну зовнішню подію (обставину), що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла відвернути чи уникнути її дії за звичайних обставин при всій обачливості, і ця подія завдала збитків.

Згідно нормативних документів Українського гідрометеорологічного центру, зокрема, Настанови по службі прогнозів і попереджень про небезпечні та стихійні явища погоди, затвердженої наказом Держгідромету України № 90 від 31 жовтня 2003 року, гроза (будь-яка), сильна злива, вітер швидкістю 15-24 м/с є небезпечними гідрометеорологічними явищами. За приписами наведеної Настанови, небезпечними гідрометеорологічними явищами є явища погоди, які при досягненні певних значень (чи у випадку їхньої появи) можуть порушити виробничу діяльність деяких галузей національної економіки.

Згідно наданого відповідачем листа Українського Гідрометеорологічного Центру від 24.05.2023, 14.03.2020 року з 11:02 до 18:20 хв. пориви вітру досягали 16 м/с.

Крім того, згідно наданого позивачем листа Гідрометеорологічного Центру №01-18/690 від 30.06.2023, 14.03.2020 року з 11 год. 02 хв до 18 год 20 хв мали місце пориви штормового вітру 16 м/с, за оперативними даними авіаційної станції Київ (аеропорт Жуляни) з 10 год 16 хв до 12 год 25 хв пориви штормового вітру сягали 15 м/с. Відповідно до листа від 04.07.2023 №991-002-1136/991-143/06-185 Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, у проміжок часу з 11 год. до 14 год. 14 березня 2020 року максимальна швидкість вітру складала 13-м/с.

Розбіжності у даних Українського Гідрометеорологічного Центру та Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського пояснюються проміжком часу, за який надано дані.

Так, відповідачем 2 суду не надано жодних доказів того, що відповідач 2 вчасно виконав заходи з благоустрою і не мав на своїй території пошкоджених дерев (адже доказів виконання свого обов`язку щодо щорічного обстеження об`єктів зелених насаджень на території міста відповідачем 2 суду не надано). Зі слів відповідача 2, причиною падіння дерева на автомобіль були пориви вітру згідно листа Українського Гідрометеорологічного Центру від 24.05.2023 року.

З цього приводу, суд зазначає, що поза розумним сумнівом дерево, яке перебувало в належному «здоровому» стані, не впало би через такі пориви вітру, що побічно підтверджується і наданими позивачем фотографіями пня цього дерева.

Стосовно тверджень відповідача 2 що дерево, що впало на застрахований автомобіль позивача, не є сухостоєм суд зазначає наступне.

Згідно ДСТУ 3404-96 визначено, що сухостій це - засохлі дерева і кущі, які стоять на корені.

Так, згідно довідки капітана поліції Наталії Комарницької ДОП СП Бучанського відділення поліції Ірпінського ВП ГУНП в Київській області від 03.04.2020 року, зазначено, що 14.03.2020 року близько 12:00 год в м. Буча по вул. Шота Руставелі 5-Б, на автомобіль Nisan державний номерний знак НОМЕР_2 впало сухе дерево. Внаслідок падіння дерева пошкоджено передні двері, передню ліву стійку, задній бампер, кришку багажника, заднє скло, передній правий стоп, заднє праве крило, задню праву арку автомобіля. Зазначене, також підтверджується протоколом про ДТП та фотографіями з місця події.

Будь-яких доказів у підтвердження відсутності своєї вини відповідачами до суду надано не було. Також, відповідачем 2 до суду не надано доказів того, що заподіяння такої шкоди відбулося у зв`язку із дією об`єктивних обставин, зокрема, те, що падіння сухого дерева на автомобіль відбулося внаслідок сильних вітрів. Будь-яких відомостей щодо таких обставин матеріали справи також не містять.

При цьому, позивач не зобов`язаний доказувати вину відповідача у заподіянні шкоди. Натомість, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Проте, відповідачами доказів відсутності своєї вини у порушенні вимог Господарського процесуального кодексу до суду не надано.

Щодо аргументів відповідача 2 стосовно того, що із додатку до протоколу про адміністративне правопорушення (рапорт) - схеми наслідків дорожньо-транспортної пригоди неможливо встановити розташування дерева відносно будинку та інші обставини, тому, неможливо встановити коло осіб, відповідальних за утримання елементів благоустрою, є безпідставними, враховуючи, що дерево знаходилось на земельній ділянці комунальної форми власності, тобто, орган місцевого самоврядування зобов`язаний утримувати таке майно.

Посилання відповідача 2, що подія, яка відбулась 14.03.2020 року, сталась з необережності потерпілої ОСОБА_1 , яка з грубим порушенням Правил дорожнього руху здійснила зупинку автомобіля не в спеціально відведеному місці, суд зазначає наступне.

Будь-яких доказів порушення Правил дорожнього руху матеріали справи не містять, та даних щодо того, що стоянка автотранспорту біля будинку по вул. Шота Руставелі, 5-Б заборонена, відповідачем 2 до суду також не надано.

При цьому, суд зазначає, що самостійне встановлення обставин щодо порушення фізичними особами Правил дорожнього руху виходить за межі компетенції господарських судів.

За таких обставин, відповідачами не спростовані твердження та докази, надані позивачем, що падіння сухого дерева пов`язано з неналежним виконанням відповідачем 2 заходів з благоустрою щодо контролю за належним станом дерев, не надано належних доказів того, що падіння сухого дерева відбулось внаслідок пориву вітру і не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем 2 заходів з благоустрою. Відповідачами належними та допустимими доказами не доведено відсутності своєї вини, а тому, саме вони мають відповідати за відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження автомобіля.

Оскільки, з наявних матеріалів справи вбачається, що сухе дерево, яке впало на транспортний засіб Nisan Juke державний номерний знак НОМЕР_2 було розташовано на землі комунальної власності, тобто, його власником є територіальна громада міста, з 16.09.2019 року право постійного користування вказаною земельною ділянкою належить КП «Бучазеленбуд», а згідно рішення Бучанської міської ради від 06.10.2016 року №795-18-VII Комунальному підприємству «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради передано для обслуговування зелені насадження в межах міста Буча, суд дійшов висновку, що обов`язок по відшкодуванню майнової шкоди в порядку суброгації слід покласти на Бучанську міську раду, як власника землі комунальної власності, на якій знаходилось сухе дерево, яке пошкодило автомобіль та КП «Бучазеленбуд», як користувача та балансоутримувача земельної ділянки яким не було належним чином забезпечено організацію роботи з питань благоустрою, а саме, утримання та догляд за зеленими насадженнями.

Щодо наявності підстав для стягнення збитку в розмірі 135727,70 грн. в порядку суброгації, внаслідок виплати страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №030414/4605/0000129 від 08.01.2020 року через пошкодження транспортного засобу в результаті падіння дерева, що мало місце 14.03.2020 року в м. Буча, вул. Шота Руставелі, 5-Б, судом враховане наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, наявний перехід права вимоги від страхувальника до страховика, що характеризується заміною кредитора: потерпілий, яким є страхувальник передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Частиною 2 ст. 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно страхового акту №00348241 від 09.04.2020 року позивачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 135727,70 грн. шляхом безготівкового перерахування суми 130574,70 грн. на рахунок виконавця відновлювального ремонту ФОП Амелькін С.М., що підтверджується платіжним дорученням №146312 від 09.04.2020 року, та в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу - 5153,00 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» №019799.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі Рахунку №00165 від 08.04.2020 фізичної особи - підприємця Амелькіна С.М., копію якого додано до матеріалів справи.

Таким чином, виплативши страхове відшкодування відповідно, до умов договору добровільного страхування, страховик (позивач) набув права зворотної вимоги до винної особи (відповідачів у справі) на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» у сумі виплаченого страхового відшкодування, тобто, 135727,70 грн.

Судом встановлено, що позивачем до відповідачів надсилались досудові вимоги про відшкодування шкоди №28455 (докази надіслання додано до матеріалів справи), однак, відповідачами не здійснено відшкодування збитків.

Судом враховано, що відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В матеріалах справи відсутні докази відшкодування відповідачами завданої шкоди на користь позивача.

Обов`язок доведення відсутності вини в даному випадку покладається саме на відповідачів, як завдавачів шкоди, чого ними не зроблено.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення суми страхового відшкодування підлягають задоволенню.

Усі інші твердження та заперечення відповідачів не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень абз. 3 п. 4.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року за №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів у сумі 1342,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до Бучанської міської ради Київської області та Комунального підприємства «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Бучанської міської ради Київської області (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, буд. 12, код ЄДРПОУ 04360586) та Комунального підприємства «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради (08292, Київська обл., м. Буча(з), вул. Сілезька, буд. 3/23, код ЄДРПОУ 41141202) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В, код ЄДРПОУ 20033533) 135727 (сто тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 70 коп. страхового відшкодування за завданні збитки, в порядку суброгації.

3. Стягнути з Бучанської міської ради Київської області (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, буд. 12, код ЄДРПОУ 04360586) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В, код ЄДРПОУ 20033533) 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Бучазеленбуд» Бучанської міської ради (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Сілезька, буд. 3/23, код ЄДРПОУ 41141202) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В, код ЄДРПОУ 20033533) 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 04.12.2023 року.

Суддя Д.Г. Заєць