Рішення

від 22.11.2023 по справі 911/1305/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2023 р. м. Київ

Справа № 911/1305/23

Господарський суд Київської області у складі:

Cудді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БСР-ГАС», Вишгородської районної державної адміністрації про припинення трудових відносин, зобов`язання вчинити дії за участі представників від:

позивачаКоган Р.В. (ордер АЕ № 1178965 від 24.04.2023);

відповідача 1 не з`явилися;

відповідача 2не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженої відповідальністю «БСР-ГАС» (далі відповідач 1; ТОВ «БСР-ГАС»), Вишгородської районної державної адміністрації (далі відповідач 2, Вишгородська РДА) та просить:

визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «БСР-ГАС», у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади генерального директора ТОВ «БСР-ГАС» за власним бажанням з 28.02.2022 ;

зобов`язати Вишгородську районну державну адміністрацію внести зміни до відомостей про керівника ТОВ «БСР-ГАС», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом внесення інформації про припинення трудових відносин ОСОБА_1 , у зв`язку зі звільненням з посади генерального директора ТОВ «БСР-ГАС» за власним бажанням.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 26.01.2022 нею подана заява про звільнення за власним бажанням з 28.02.2022 та скликані загальні збори учасників товариства для вирішення відповідного питання на 28.02.2022, однак, такі збори не відбулись внаслідок неявки усіх учасників ТОВ «БСР-ГАС» (а.с.1-3, 52-54).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2023 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.06.2023 о 14:00 та встановлено строк відповідачам для подання відзивів на позов (а.с.62-63).

Відповідна ухвала направлена на адресу електронної пошти представника позивача 05.06.2023 (а.с.65); відповідачу 1 копія ухвала суду направлена поштовим відправленням №0600028086382, яке отримана ним 21.06.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.74); відповідачу 2 копія ухвали суду направлена поштовим відправленням №0600028086544, що отримано 13.06.2023, як підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.66).

В силу п. 3 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Отже, відповідна ухвала суду вважаються врученою: ТОВ «БСР-ГАС» - 21.06.2023, а Вишгородській РДА - 13.06.2023.

В строк, встановлений ухвалою від 05.06.2023, відповідач 1 та відповідач 2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2023 провадження по даній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23) за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС 36», державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Вінограй І.В. Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання звільненим з посади керівника та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022 (а.с.78-82).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 провадження у даній справі поновлено, призначено проведення підготовчого засідання на 16.10.2023 о 14:00 (а.с.101-102).

Вказана ухвала суду доставлена до електронного кабінету представника позивача 19.09.2023 о 16:10 (а.с.103); копія ухвали направлена відповідачу 2 засобами поштового зв`язку та отримана ним 22.09.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600047205279 (а.с.113).

При цьому, поштове відправлення № 0600047204957, у якому направлено копію даної ухвали, повернуто відділенням поштового зв`язку з довідкою від 28.09.2023, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.115-116). Адреса відповідача 1, за якою направлено згадане відправлення, відповідає адресі ТОВ «БСР-ГАС», що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням зазначеного, відповідна ухвала вважається врученою відповідачу -ТОВ «БСР-ГАС» 28.09.2023.

16.10.2023 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання, якою відкладено підготовче засідання на 03.11.2023 о 11:30 (а.с.119-120).

Підготовче засідання відкладено судом на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, враховуючи усне клопотання позивача та його намір уточнити зміст позовних вимог.

02.11.2023 позивачем подано позовну заяву, в якій без зміни предмету та підстав позову, уточнено зміст позовних вимог, а саме спосіб захисту, визначений п.п.1,2 позовної заяви, який позивач просив застосувати суд, а саме позивач відповідно до поданої заяви просить: припинити трудові відносини ОСОБА_1 та ТОВ «БСР-ГАС» y зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади генерального директора ТОВ «БСР-ГАС» за власним бажанням з дати набрання цим судовим рішенням законної сили; зобов`язати Вишгородську РДА внести зміни до відомостей про керівника ТОВ «БСР-ГАС», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом внесення інформації про припинення трудових відносин ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з посади генерального директора ТОВ «БСР-ГАС» за власним бажанням (а.с.139-141,148-150).

Також подано клопотання про долучення до матеріалів справи копію наказу ТОВ «БСР-ГАС» №4/2015 від 01.12.2015 (а.с.141, зворот-143, 151-152). Необхідність подання такого доказу обумовлена, як свідчить подане клопотання, позицією Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, щодо необхідності підтвердження у справах відповідної категорії факту виникнення трудових відносин.

03.11.2023 судом постановлено ухвали, що занесені до протоколу підготовчого засідання, якими:

- прийнято уточнену позовну заяву та додаткові докази, встановлено строк відповідачам для подання заперечення щодо уточненої позовної заяви - 5 днів з дня отримання копії такої заяви та ухвали про повідомлення;

- закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.2023 о 14:00.

Уточнена позовна заява прийнята судом, враховуючи, те, що позивач без зміни предмета та підстав позову фактично уточнив зміст позовних вимог, а саме спосіб захисту, що є його правом, як вбачається із змісту п.3 ч.2ст.182 ГПК України, в силу якої у підготовчому засіданні суд заслуховує, у разі необхідності, уточнення позовних вимог.

Строки для подання заперечень відповідачам щодо прийнятої заяви встановлені судом з метою забезпечення дотримання прав учасників судового процесу на підставі ч.1 ст.113 ГПК України.

Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, у зв`язку із виконанням завдань підготовчого провадження.

З метою повідомлення відповідачів про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті ним направлена копія ухвали від 03.11.2023. При цьому, поштове відправлення № 0600058810930, у якому відповідачу 1 ТОВ «БСР-ГАС» направлено копію даної ухвали, повернуто відділенням поштового зв`язку з довідкою від 07.11.2023, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою», що є підставою вважати, в силу положень п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, таку ухвалу врученою.

Відповідачу 2 вказана ухвала доставлена до електронного кабінету 03.11.2023 о 19:41 (а.с.164) та вважається врученою відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України наступного робочого дня.

У судовому засідання 22.11.2023 представник позивача брав участь в режимі відеоконференції; відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, але є такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч.3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи зазначене судом розглянуто справу за відсутності представників відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «БСР-ГАС», що оформлено протоколом № 3 від 30.11.2015 позивача ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора (а.с.17).

У відповідності до наказу № 4/2015 від 01.12.2015 позивач заступила на посаду генерального директора ТОВ «БСР-ГАС» з 01.12.2015 (а.с.151а).

ТОВ «БСР-ГАС» діє на підставі статуту, затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 30.11.2015 №3.

У відповідності до п.п.5.2, 7.1 статуту ТОВ «БСР-ГАС» (далі статут): генеральний директор є виконавчим органом товариства.

За положеннями п. 7.2 статуту генеральний директор товариства підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень та вправі приймати рішення з будь-якого питання діяльності товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Вищим органом товариства є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників (п. 6.1 статуту). До компетенції загальних зборів віднесено, зокрема питання звільнення з посади директора товариства (п. «г» п.6.14 статуту).

Згідно п.п. 6.11, 6.12 статуту: загальні збори учасників можуть бути черговими і позачерговими; звичайні збори скликаються генеральним директором товариства не рідше 2 разів на рік для розгляду та затвердження річного звіту і балансу товариства, визначення основних напрямів діяльності, розподілу прибутку та інших питань, що віднесені до компетенції загальних зборів учасників.

Відповідно до п. 6.14 статуту передбачено, що дата і місце проведення загальних зборів учасників та порядок денний повідомляються письмово всім учасникам персонально не пізніше ніж за 30 днів до дати початку зборів.

26.01.2022 позивачкою підписано заяву про її звільнення з посади генерального директора ТОВ «БСР-ГАС» з 28.02.2022 за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), адресовану загальним зборам товариства (а.с.20).

На момент подання відповідної заяви учасниками товариства, як вбачається з інформації є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також п.п.3.1, 4.2 статуту ТОВ «БСР-ГАС» (а.с.45,8-16) є фізичні особи - громадяни Туреччини: ОСОБА_4 (56% статутного капіталу) та ОСОБА_5 (44% статутного капіталу).

Позивач 26.01.2022 рекомендованими листами №RB490007734UA, №RB490007748UA направив на адресу вказаних учасників товариства разом із копією відповідної заяви повідомлення про скликання загальних зборів товариства 28.02.2022 о 10:00 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25-26). Аналогічне повідомлення разом із заявою направлено на адресу товариства рекомендованим листом № 4900102061271 з описом вкладення (а.с.24).

До порядку денного загальних зборів згідно вказаного повідомлення включені наступні питання: 1) звільнення з посади генерального директора ТОВ «БСР-ГАС» ОСОБА_1 з 28.02.2022 за власним бажанням на підставі заяви; 2) проведення повного розрахунку з генеральним директором; 3) виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про керівника ТОВ «БСР-ГАС» Шушпанову А.І.

28.02.2022 у зв`язку із неявкою учасників, збори не відбулися, про що позивачкою складено протокол №4 від 28.02.2022 (а.с.27).

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивачка просить припинити її трудові відносини з відповідачем ТОВ «БСР-ГАС» у зв`язку із звільненням за власним бажанням, оскільки товариством в особі його вищого органу загальних зборів відповідне питання не вирішено.

Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (аб.1 ч.1 ст. 19 ЦПК України).

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому п. 3.2 рішення №1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч.3 ст. 99 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме ч.1 ст. 98 та ч.1 ст. 99 ЦК України, а також чинні на той час ч.1 ст. 23, п. «г» ч.5 ст. 41, ч.1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» і ч.5 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України у відповідному рішенні наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у п.54 постанови від 14.06.2023 у справі №443/362/22, звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади генерального директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. У п.55 відповідної постанови зауважено, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора).Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої; належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.

Зважаючи на зазначене, а також враховуючи положення п.12 ч.1 ст.20 ГПК України, яка відносить до повноважень господарського суду розгляд справи у спорах між юридичною особою та посадовою особою, розгляд переданого спору належить до компетенції саме господарського суду.

Стаття 16 ЦК України та ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України) містять перелік способів захисту суб`єктивного матеріального права та охоронюваних законом інтересів, які не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Як визначено ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації (відповідні висновки містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21).

Свобода праці невід`ємно пов`язана із правом особи у встановленому порядку припинити трудові відносини.

Судом у даній справі встановлено виникнення між позивачем та відповідачем ТОВ «БСР-ГАС» трудових відносин, про що свідчить наказ ТОВ «БСР-ГАС» № 4/2015 від 01.12.2015 відповідно до чинного у відповідний період законодавства.

Так, ч. 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Письмова форма трудового договору обов`язкова лише у випадках, визначених ч.1 ст.24 КЗпП України.

Відповідно до ч.4 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу.

Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

За загальними правилами трудового законодавства України, керівник товариства (генеральний директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення генерального директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Окрім того, у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 98 ЦК України визначено, що: загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом; рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом; порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства; учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 99 ЦК України: загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад; виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб;виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим ч.2 ст. 98 цього Кодексу; повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Так, ч.1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», норми якого є спеціальними у відповідних відносинах, оскільки відповідач створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства (ч. 1 ст. 30 вказаного Закону).

В силу п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону визначено, що до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства При цьому, ч.4 такої статті установлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

У постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках наглядової ради товариства (ч.2 ст. 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини, як вказала Велика Палата Верховного Суду у відповідній постанові також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (ч. 12 ст. 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Відповідно до ч.ч.2-3 ст. 32 Закону: виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства; виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене ч.3 ст.32 Закону, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення, що установлено ч.4 статті. При цьому, вказаною нормою передбачено, що статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення учасників. Згідно ч.5 ст.32 Закону, у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Судом встановлено, що позивач як виконавчий орган товариства у порядку, визначеному п.6.12 статуту товариства та ст.32 вказаного Закону, з урахуванням компетенції вищого органу такого товариства загальних зборів, яким в силу п. 2 «г» ст.6.14 належить повноваження звільнити з посади директора товариства, скликав загальні збори товариства, направивши у встановлений статутом строк та відповідно до визначеного статутом порядку, який відмінний від положень ч.4 ст.32 Закону, повідомлення про відповідні збори із включенням до порядку денного зборів питання про своє звільнення з посади генерального директора товариства.

Як визначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21, для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення. При цьому, у п.8.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначено, що до порядку денного має бути включено питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Не зважаючи на те, що у запропонованому позивачем порядку денного загальних зборів визначено лише питання про звільнення з посади генерального директора товариства, що означає припинення повноважень внаслідок розірвання трудового договору, без ініціювання позивачем призначення генерального директора або виконувача його обов`язків, підстав вважати, що позивачем порушено встановлену процедуру не має. Так, ініціювання питання звільнення з посади одноособового виконавчого органу товариства генерального директора фактично обумовлює призначення іншої особи на відповідну посаду або визначення особи, яка буде виконувати його обов`язків до призначення іншої особи в установленому порядку.

Як визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22, у випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивач вжив необхідних заходів для повідомлення учасників ТОВ «БСР-ГАС» про своє волевиявлення звільнитись з посади генерального директора за власним бажанням та ініціював скликання загальних зборів учасників для вирішення відповідного питання компетентним органом загальними зборами, натомість відповідач 1 в особі компетентного органу загальних зборів учасників не розглянув таку заяву позивача про звільнення.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

З урахуванням зазначеного, а також враховуючи, що у відповідності з п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника, заявлені вимоги в частині припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «БСР-ГАС» у зв`язку зі звільненням її з посади генерального директора за власним бажанням з дати набрання цим судовим рішенням законної сили є такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача 2 внести зміни до відомостей про керівника ТОВ «БСР-ГАС», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом внесення інформації про припинення трудових відносин ОСОБА_6 у зв`язку зі звільненням з посади генерального директора ТОВ «БСР-ГАС» за власним бажанням.

Відповідні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4. ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі Закон № 755-IV) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п.13 ч.2 ст. 9 Закону № 755-IVдо Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості, зокрема про керівника юридичної особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону №755-IV, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі, щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який підтверджує припинення відносин з управління товариством у зв`язку з цим.

Згідно зіст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 1- ТОВ «БРС-ГАС» як особи з вини якої виник спір у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСР-ГАС» (ідентифікаційний код 39925673; 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пров. Квітковий, 2-А, офіс 30) y зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БСР-ГАС» за власним бажанням з дати набрання цим судовим рішенням законної сили.

3. Зобов`язати Вишгородську районну державну адміністрацію (ідентифікаційний код 23569369; 07300, Київська область. Вишгородський район, місто Вишгород, пл. Шевченка, 1) внести зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БСР-ГАС», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом внесення інформації про припинення трудових відносин ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у зв`язку зі звільненням з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БСР-ГАС» (ідентифікаційний код 39925673) за власним бажанням.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БСР-ГАС» (ідентифікаційний код 39925673; 07300, Київська область, Вишгородський район, м.Вишгород, пров. Квітковий, 2-А, офіс 30) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) 5 368,00 грн в рахунок відшкодування витрат по оплаті позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.12.2023.

Суддя А.Р. Ейвазова