ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.23 Справа № 917/508/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Михатило А.В., за участю представника позивача за первісним позовом - Колісника Б.О., представник відповідача за первісним позовом не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП", вул. Шумського Юрія, 1А, офіс 312, м. Київ, 02098
про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу по справі №917/508/23
за первісною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП", вул. Шумського Юрія, 1А, офіс 312, м. Київ, 02098
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА", вул. Миру, 2/1, с. Гиряві Ісківці, Миргородський район, Полтавська область, 37223
про стягнення 796 490,16 грн
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА", вул. Миру, 2/1, с. Гиряві Ісківці, Миргородський район, Полтавська область, 37223
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП", вул. Шумського Юрія, 1А, офіс 312, м. Київ, 02098
про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 181 699,07 грн, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Господарського суду Полтавської області перебувала справа за первісною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" про стягнення 796 490,16 грн заборгованості за договором постачання природного газу № 2022/РПГ-118 від 16.09.2022 року, з яких: 173 166,22 грн- пеня, 13 273,89 грн - 3% річних та 610 050,05 грн- штраф, та за зустрічною позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" до Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 181 699,07 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 року у справі №917/508/23 первісний позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" 173 156,22 грн пені, 13 273,89 грн -3% річних, 610 050,05 грн штрафу, 11 947,36 грн витрат по сплаті судового збору. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову.
За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
В позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовно розмір витрат на правничу допомогу буде становити 119 824,50 грн та те, що докази про розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі буде подано до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Представником позивача за первісним позовом в засіданні 26.10.2023 року було зроблено заяву про подачу ним доказів про понесення витрат на правову (правничу) допомогу у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.
30.10.2023 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" - Колісника Б. О. надійшла заява щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу (вх. № 13814), в якій зазначено, що відповідно до договору про надання правової допомоги №12/10 від 12.10.2022 року та додаткової угоди від 15.02.2023 року до вищезазначеного договору, розмір витрат клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складає 80 000,00 грн (фіксований гонорар) та «гонорару успіху» в розмірі 5% від стягнутої рішенням суду суми 39 824,50 грн. Загальна вартість послуг, наданих адвокатом у даній справі становить 119 824,50 грн.
Ухвалою суду від 09.11.2023 року прийнято заяву представника позивача за первісним позовом - Колісника Б. О. до розгляду, розгляд заяви призначено на 22.11.2023 року на 09:00 год.
Ухвалою суду від 10.11.2023 року задоволено заяву представника позивача за первісним позовом про його участь в судовому засіданні 22.11.2023 року по справі №917/508/23 у режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 14479 від 10.11.2023 року).
21.11.2023 року на електронну адресу суду та 22.11.2023 року через систему «Електронний суд» до суду від відповідача за первісним позовом надійшли два ідентичних клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (відповідно вх.№№14975, 14995), в яких відповідач посилався на те, що:
- наданий опис надання послуг, якими опосередковуються судові витрати на правову допомогу передбачає надання послуг з 15.02.2023 року, а саме ознайомлення з документами, попередня консультація і підписання додаткової угоди - ці дії не можуть вважатися дійсно необхідними для цілей вирішення цього спору, адже обрання позивачем адвоката та обговорення деталей доручення не охоплюється поняттям необхідності правової допомоги у зв`язку з цим спором;
- не співмірність заявленої позивачем суми фіксованого гонорару є очевидною з огляду на складність справи, ціною позову, обсягу матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Підготовка процесуальних заяв по суті не була складною з огляду на наведений представником позивача список аналогічних справ, в яких він надавав послуги. Наведене свідчить про те, що надання правової допомоги у даній справі не потребувало значних зусиль та затрат часу;
- участь у судових засіданнях проводилися представником позивача у режимі відео конференції, що не потребувало значних витрат часу та зусиль;
- «гонорар успіху», заявлений позивачем до розподілу, не був неминучий і необхідний, тому не може вважатися справедливим покладання його сплати на відповідача, особливо ураховуючи обставини виникнення спору, які не залежали від волі відповідача ( відключення електроенергії через обстріли та неможливість роботи газового обладнання, затяжні тривоги, що зумовлювали зміну робочого графіку обслуговуючого обладнання персоналу).
При вирішенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП"- Колісника Б. О. про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 119 824,50 грн суд враховує наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.
Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги) серія СЕ №1058720 від 21.03.2023 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.10.2018 року, договору про надання правової допомоги №12/10 від 12.10.2022 року, додаткової угоди від15.02.2023 року до договору про надання правової допомоги №12/10 від 12.10.2022 року, акту приймання передачі наданих послуг від 26.10.2023 року, опису наданих послуг у справі № 917/508/23,
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Крім того, чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як "гонорар успіху", проте суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року в справі N 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи N 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями у присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява N 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72).
Як вбачається з матеріалів справи, п. 3.1 договору про надання правової допомоги №12/10 передбачає, що клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), вартість яких визначається в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 15.02.2023 року до договору про надання правової допомоги №12/10, сторони погодили, що розмір витрат клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складає 80 000,00 грн, виходячи із погодженого між клієнтом та адвокатом Колісником Б. О. фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення заборгованості з ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» (ідентифікаційний код 36190829) за договором постачання природного газу №2022/РПГ-118 від 16.09.2022 року.
Пунктом 2 додаткової угоди від 15.02.2023 року до договору про надання правової допомоги №12/10 передбачено, що окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в п. 1 цієї додаткової угоди, клієнт також зобов`язується сплатити адвокату додаткову винагороду за стягнення заборгованості («гонорар успіху») в розмірі 5% від стягнутої рішенням суду суми.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 26.10.2023 року, адвокатом надано клієнту, у справі № 917/508/23, яка розглядається Господарським судом Полтавської області, відповідні послуги. Також в акті зазначено, що «гонорар успіху» в розмірі 5% від стягнутої суми , що складає у даній справі 39 824,50 грн (796490,16*5%= 39 824,50 грн). Загальна вартість наданих послуг становить 119 824,50 грн (80 000,00 грн + 39 824,50 грн).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Суд зазначає, що представником позивача здійснювався належний юридичний супровід клієнта під час судового розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, у додатковій постанові Верховного Суду від 15.11.2022 у справі № 873/29/22 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанова від 16.11.2022 у справі №916/2016/21 тощо).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідач, заявляючи, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає зменшенню, відмітив, що надання послуг з 15.02.2023 року, а саме ознайомлення з документами, попередня консультація і підписання додаткової угоди, не можуть вважатися дійсно необхідними для цілей вирішення цього спору, адже обрання позивачем адвоката та обговорення деталей доручення не охоплюється поняттям необхідності правової допомоги у зв`язку з цим спором; не співмірність заявленої позивачем суми фіксованого гонорару є очевидною з огляду на складність справи, ціною позову, обсягу матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Підготовка процесуальних заяв по суті не була складною з огляду на наведений представником позивача список аналогічних справ, в яких він надавав послуги. Наведене свідчить про те, що надання правової допомоги у даній справі не потребувало значних зусиль та затрат часу; участь у судових засіданнях проводилися представником позивача у режимі відео конференції, що не потребувало значних витрат часу та зусиль; «гонорар успіху» не був неминучий і необхідний, тому не може вважатися справедливим покладання його сплати на відповідача, особливо ураховуючи обставини виникнення спору, які не залежали від волі відповідача (відключення електроенергії через обстріли та неможливість роботи газового обладнання, затяжні тривоги, що зумовлювали зміну робочого графіку обслуговуючого обладнання персоналу).
Суд критично оцінює доводи відповідача за первісним позовом про те, що участь представника позивача у судових засіданнях в режимі відео конференції не потребувала значних витрат часу та зусиль. На переконання суду порядок участі представника у судовому засіданні не впливає на якість наданих адвокатом послуг, відтак, не повинен зменшувати вартості таких послуг. Тим більше такий порядок участі сторони у судовому засіданні передбачений нормами ГПК України, та не відрізняє такого учасника за жодними ознаками від того, що прийняв участь у судовому засіданні особисто. Доцільно також враховувати в даному випадку час очікування, витрачений адвокатом з незалежних від нього причин, підготовку та подачу клопотань про участь учасника в судовому засіданні в режимі ВКЗ, тощо.
При цьому, суд зазначає, що такі послуги, як: ознайомлення з наявними документами, попередня консультація клієнта з приводу правових підстав для стягнення з відповідача пені, штрафів, 3 % річних охоплюється поняттям складання (написання) позовної заяви, а направлення відповідачеві та до суду позовної заяви з додатками, клопотання про доручення до матеріалів справи копій адвокатського запиту №05/04 від 05.04.2023 року, листа ТОВ «Оператор ГТС України» від 11.04.2023 року №ТОВВИХ 23- 4584, відповіді на відзив, пояснень щодо заперечень, відзиву на зустрічну позовну заяву, заперечень по зустрічному позову, заяви щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, направлення адвокатського запиту не є професійною правничою допомогою в розумінні норм процесуального права, оскільки такі дії не потребують спеціальних професійних навичок, відповідно, не підлягають відшкодуванню.
Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Зазначена позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі N 910/3547/21 від 27.09.2022.
Отже, заявлена позивачем за первісним позовом до стягнення з відповідача на підставі договору про надання правової допомоги сума як гонорар успіху не є безумовною підставою для відшкодування її в зазначеному розмірі за рахунок відповідача. Наразі судом враховано, що судові витрати на правничу допомогу у вигляді "гонорару успіху" за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді ("гонорар успіху") до оплати за фактично надані послуги, про яку сторони договору про надання правової допомоги також домовились у договорі про надання правової допомоги.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює вказані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (відповідача).
Також, під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для представника позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід участі у судових засіданнях, є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.
Отже, заявлений представником позивача за первісним позовом розмір витрат на професійну правничу допомогу (119 824,50 грн), на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.
Зазначене є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.
Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у cправі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, критеріїв розумності та необхідності витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 60 000,00 грн.
Керуючись статтями 126,129, 240, 244 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу по справі №917/508/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" (вул. Миру, 2/1, с. Гиряві Ісківці, Миргородський район, Полтавська область, 37223, ідентифікаційний код 36190829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" (вул. Шумського Юрія, 1А, офіс 312, м. Київ, 02098, ідентифікаційний код 41260164) 60 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу
Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.
3. Відмовити в іншій частині заяви.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 04.12.2023 року.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. М. Тимощенко
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 06.12.2023 |
Номер документу | 115372988 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Тимощенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні