Ухвала

від 01.12.2023 по справі 922/618/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/618/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (колегія суддів у складі: Крестьянінов О.О. - головуючий, Білоусова Я.О., Шевель О.В.)

та рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 (суддя Шарко Л.В.)

у справі № 922/618/22

за позовом керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області

до Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство"

про стягнення 1748385,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" 23.10.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 у справі № 922/618/22.

Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2023 касаційну скаргу Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 41961,25 грн.

14.11.2023 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08.11.2023 Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, додавши докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 08.11.2023 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Скаржник у касаційній скарзі як на підставу для касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції посилається на п.1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 щодо того, що певна обставина не може вважтися доведеною, допоки інша сторона її не спростовує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (застосування ст.ст. 2, 13, 73, 74 ГПК України); не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 15.06.2022 у справі № 909/114/21, від 16.08.2022 у справі № 925/1598/20, від 16.12.2021 у справі № 922/3414/19 від 18.05.2023 у справі № 914/669/22 щодо застосування ст.ст.73, 74, 76, 77, 86 ГПК України (відсутність в матеріалах справи належних, допустимих доказів щодо кількості незаконно вирублених дерев, їх діаметру тощо, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову); не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 19.06.2020 у справі № 140/388/19, від 25.04.2023 у справі № 520/3328/2020, від 20.03.2023 у справі № 640/9782/21, від 22.04.2022 у справі № 813/2521/17 щодо того, що не підписання одним із перевіряючих акту перевірки в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновки щодо протиправності рішень контролюючого органу ( застосування ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"); не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 10.09.2023 у справі № 21-237а13, від 20.03.2019 у справі № 810/5854/14, від 24.10.2022 у справі № 826/9747/17, від 27.03.2018 у справі № 813/2524/17, від 10.05.2018 у справі № 811/119/13-а, від 09.08.2018 у справі № 826/5302/14, від 16.07.2020 у справі № 826/4/16, від 09.06.2022 у справі № 640/5976/19, від 13.04.2022 у справі № 826/13923/17, від 15.07.2021 у справі № 826/16689/18, від 23.06.2021 у справі № 805/3068/17-а щодо того, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялась, тому його висновки не можуть бути предметом спору (застосування ст.ст. 1, 4, 5, 7, 10, 14 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"); не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.05.2023 у справі № 924/883/21 щодо того, що саме лише посилання в акті на факт вирубки дерев, проведений в порядку спеціального лісокористування на підставі дозвільних документів - лісорубних квитків, не може свідчити про порушення відповідачем природоохоронного законодавства та наявність підстав для нарахування збитків (застосування ст.ст. 67-69, 78 Лісового Кодексу); не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.05.2023 у справі № 911/2298/21 щодо необхідності встановлення факту засмічення земельної ділянки саме відповідачем та покладення на нього відповідальності (застосування ст. 1166 ЦК України); не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.05.2018 у справі № 903/449/17 щодо того, що концепція добросовісності може використовуватися судом в будь-який ситуації, щоб виправдати несправедливість, яка б мале місце, якщо б застосовувалися традиційні правила; не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 03.10.2018 у справі № 461/3584/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 446/2033/16-ц, від 26.09.2018 у справі № 641/11590/15-ц стосовно застосування доктрини "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права"; не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.10.2021 у справі № 920/759/20 щодо застосування ст. 23 Кодексу України про надра.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство", заяви про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів ст. 294 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 у справі № 922/618/22.

2. Призначити розгляд справи № 922/618/22 за касаційною скаргою Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" у відкритому судовому засіданні на 11 січня 2024 року о 11:45 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22 грудня 2023 року.

4. Витребувати з Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/618/22.

5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

В. Пєсков

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв`язку з чим:

-максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

-про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий".

Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет.

Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу «Повітряна тривога», розташовано за наступними адресами:

м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6;

м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5;

м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8.

Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна".

Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п`ятої - дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду