Рішення
від 21.11.2023 по справі 755/4981/21
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4981/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Компанії з відповідальністю обмеженою акціями «Аргостейдж Холдінг ЛТД», Акціонерного товариства «Банк Січ», треті особи: Міністерство юстиції України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єременко Людмила Олексіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕВІНС ПРАЙМ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про скасування рішень державних реєстраторів та записів про реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

у с т а н о в и в :

18.03.2021 року позивач звернувся до суду із позовом про скасування рішень державних реєстраторів та записів про реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 08.08.2018 року, індексний номер - 42452955;

- скасувати запис про право власності №27407198 на нежитлове приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 (один, два, три) з № 1 (один) по № 11 (одинадцять) (групи приміщень № 4 (чотири), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б), загальною площею 2431,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єременко Людмили Олексіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.08.2018 року, індексний номер - 42534276;

- скасувати запис про право власності №27483280 на нежитлове приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 (один, два, три) з № 1 (один) по № 11 (одинадцять) (групи приміщень № 4 (чотири), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б), загальною площею 2431,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з чужого незаконного володіння Компанії з відповідальністю обмеженою акціями «Аргостейдж Холдінг ЛТД» на користь ОСОБА_1 нежитлове приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 (один, два, три) з № 1 (один) по № 11 (одинадцять) (групи приміщень № 4 (чотири), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б), загальною площею 2431,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що в одноосібній власності позивача перебувало вказане нерухоме майно на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 виданого 08.12.2010 року. 08.08.2018 року на підставі рішення державного реєстратора ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно зареєстроване за ПАТ «БАНК СІЧ» на підставі іпотечного договору №106. Разом з тим, 27.07.2018 року приватним виконавцем до державного реєстру на виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2018 року у справі №755/10918, було внесено запис №27239196 про обтяження згаданого нежитлового приміщення. Внесення до реєстру обтяження про арешт майна позивача станом на 08.08.2018 року було чинним і ця інформація містилась у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень». Позивач вказує, що належне йому нерухоме майно незаконно вибуло з його власності на підставі неправомірних реєстраційних дій державного реєстратора ОСОБА_3, оскільки не було здійснено належного пошуку запису про обтяження майна і реєстраційні дії були вчинені за наявності в державному реєстрі обтяження нерухомості. Посилаючись на положення Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №755/5072/17 позивач вказує, що наявність в Державному реєстрі прав запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте. Ураховуючи норми Порядку №1127 від 25.12.2015 року та Порядку №1141 від 26.10.2011 року державний реєстратор при вчиненні реєстраційних дій в першу чергу повинна була здійснити пошук відомостей про обтяження майна за його реєстраційним номером, зазначеним в іпотечному договорі, а в разі відсутності даних, за іншими параметрами - адресою об`єкта, ПІБ власника та ін. Натомість пошук був здійснений лише за ідентифікаційним кодом позивача, що не відображає інформації у спеціальному розділі, архівних та інших складових Державного реєстру прав. Не було здійснено пошуку відомостей про обтяження за жодним із основних ідентифікаторів, що значно звузило обсяг пошукової інформації та призвело до її невідповідності. Наведені факти встановлені постановою Київського апеляційного суду від 11.06.2020 року у справі №755/16537/18. 14.08.2018 року згідно рішення державного реєстратора - ПН Єременко Л.О. право власності на нежитлове приміщення було зареєстроване за КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №720 від 14.08.2018 року. Власник з дотриманням вимог ст.ст. 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, не залежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16). Спірне нежитлове приміщення вибуло з власності позивача поза межами його волі, внаслідок вчинення неправомірних реєстраційних дій, а в подальшому за договором купівлі-продажу майно перейшло до останнього набувача КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД», тому право позивача як законного володільця підлягає захисту шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 01.04.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 21.05.2021 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року залишено без задоволення клопотання представника відповідача АТ «Банк Січ» про забезпечення судових витрат.

15.09.2021 року до суду надійшов відзив відповідача АТ «Банк Січ» на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 23.09.2021 року відмовлено у прийнятті відзиву АТ «Банк Січ» за пропуском строків та роз`яснено, що сторони мають право подати пояснення.

Ухвалою суду від 23.09.2021 року задоволене клопотання представника позивача про направлення судового доручення та зупинене провадження у справі до виконання судового доручення.

28.09.2021 року до суду надійшла відповідь сторони позивача на відзив відповідача АТ «Банк Січ», у якій позивач просив залишити відзив без розгляду посилаючись на те, що подання позову не є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, оскільки у справі №755/16537/18 у задоволенні позову було відмовлено через неналежність відповідача, адже позивач позивався до державного реєстратора. Склад учасників у згаданій справі та у цьому спорі не є ідентичним, оскільки позов пред`явлено до інших відповідачів та доповнено його новими вимогами - скасування записів про право власності та витребування майна. Ухвалою суду від 21.05.2021 року було відкрите провадження у справі та встановлений відповідачам 15-денний термін для подання відзивів з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі. 19.07.2021 року представники АТ «Банк Січ» з`явились в засідання суду, отже останнім було відомо про наявність відповідної ухвали суду та встановлений термін для подання відзиву на позовну заяву. В судовому засіданні було встановлено, що АТ «Банк Січ» отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 19.07.2021 року, а відзив подано 01.09.2021 року, тобто із пропуском встановленого судом строку. Відповідач не навів обґрунтувань поважності причин пропуску строку та не поставив перед судом питання про поновлення або продовження строку, тому відзив має бути залишений без розгляду.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року відновлене провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 24.11.2021 року залишено без задоволення заяву представника позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року зупинене провадження у справі до виконання судового доручення.

16.12.2021 року до суду надійшов відзив відповідача АТ «Банк Січ» на позовну заяву, у якій відповідач просив поновити пропущений строк для подання відзиву, визнати подання позовної заяви зловживанням правом та вжити до позивача заходи, передбачені ЦПК України і відмовити у задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги відзиву відповідач посилався на положення ст. 129 Конституції України, ст. 12 ЦПК України та зміст рішення Європейського суду з прав людини «Салов проти України» і зазначав, що відмова у прийнятті відзиву створює умови для здійснення неповного розгляду справи і без дотриманням принципів рівності та змагальності сторін. Відповідач вказував, що був позбавлений можливості подати відзив у строк встановлений судом, оскільки було необхідно опрацювати значний обсяг документів та інформації, адже позивач вже неодноразово звертався до суду і для оцінки викладених вимог та формування своїх заперечень знадобився додатковий час. У справі №755/16537/18 вже було відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.12.2020 року у справі №755/14210/20 позовну заяву ОСОБА_1 до КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД», АТ «Банк Січ» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про право власності і витребування майна залишено без розгляду. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2019 року у справі №755/10918/18 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, і відповідно обтяження нерухомого майна позивача скасоване у судовому порядку. Подання чергової позовної заяви є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами. 08.08.2018 року відповідач як іпотекодержатель звернув стягнення на іпотечне майно, що належало позивачу. При цьому, Порядок №1141 не містить визначення «основних» або «додаткових» ідентифікаторів. За якими повинен здійснювати перевірку державний реєстратор, як не передбачено і обов`язку пошуку державним реєстратором відомостей за певним ідентифікатором. З метою перевірки нерухомого майна державним реєстратором було проведено пошук відомостей в Державному реєстрі у встановленому законодавством порядку. 12.08.2013 року між банком та ТОВ «Телесистеми України» був укладений кредитний договір №104/13. 12.08.2013 року між банком та позивачем, як іпотекодавцем, був укладений іпотечний договір у забезпечення виконання ТОВ «Телесистеми України» своїх зобов`язань за кредитним договором. 06.08.2013 року дружиною позивача було надано згоду на укладення позивачем договору іпотеки. У зв`язку з порушенням кредитних зобов`язань позивачу та позичальнику були направлені вимоги про усунення порушень. 08.08.2018 року у зв`язку із невиконанням позичальником та майновим поручителем вимог банку про усунення порушень кредитного зобов`язання, банк звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на спірні нежитлові приміщення, надавши державному реєстратору повний пакет документів необхідних для державної реєстрації права власності у відповідності до вимог законодавства. Посилання позивача на наявність в державному реєстрі обтяження (арешту) нерухомого майна спростовується Інформаційною довідкою 133697277, згідно якої будь-які записи про обтяження (арешт) нерухомого майна позивача відсутні. Крім того, відповідне обтяження було накладене ухвалою суду у справі №755/10918/18 за позовом ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а в подальшому позовна заява залишена без розгляду та скасовані заходи забезпечення позову. Відповідач вважає, що звернення із позовом про поділ майна подружжя та забезпечення такого позову є намаганням позивача уникнути виконання кредитних зобов`язань. Позивачем не доведено порушення саме його прав реалізацією банком свого права іпотекодержателя.

Ухвалою суду 31.12.2021 року відновлене провадження у справі для розгляду заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 31.12.2021 року залишено без задоволення заяву представника позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 31.12.2021 року зупинене провадження у справі до виконання судового доручення.

Постановою Київського апеляційного суду від 01.06.2022 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 31.12.2021 року скасовано, заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

У вказаній постанові суду апеляційної інстанції дослівно зазначено, зокрема, таке: «Щодо незаконності вибуття спірного майна з володіння заявника та необхідності прийняття даних обставин до уваги при розгляді заяви про забезпечення позову слід звернути увагу, що підстави звернення до суду позивачем виникли у зв`язку із захистом своїх майнових прав, передбачених статтею 41 Конституції України та статтям 316, 321 ЦК України, які порушені внаслідок неправомірних реєстраційних дій державного реєстратора - Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ряди Біляївського району Одеської області «Центр Реєстрації» ОСОБА_3. Зокрема, факти неправомірних дій встановлені постановою Київського апеляційного суду від 11.06.2020 року у справі №755/16537/18 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Січ". Крім того, в межах кримінального провадження №12021100040001201 20 жовтня 2021 року при допиті ОСОБА_3 в якості свідка встановлено, що фактично ніколи ніяких реєстраційних дій як державний реєстратор ОСОБА_3 не вчиняла, оскільки неправомірно отриманий нею флеш-носій з ключем державного реєстратора та паролем в період від 19 до 26 травня 2018 року вона передала третій особі, отримавши за це грошові кошти. Також показами свідка встановлено, що в серпні 2018 року, коли відбувалася незаконна перереєстрація права власності нежитлового приміщення загальною площею 2431,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «БАНК СІЧ», ОСОБА_3 взагалі не перебувала на території України. Вищевказані обставини підтверджують неправомірність реєстрації права власності спірного нерухомого майна за банком, а також те, що майно вибуло з володіння ОСОБА_1 поза його волею. За вказаних обставин, які прямо вказують на незаконність відчуження спірного нежитлового приміщення, позивач акцентовано звертає увагу, що невжиття заходу забезпечення позову може призвести до того, що протягом судового розгляду даної справи спірне нерухоме майно може бути відчужене на користь інших осіб, що призведе до значного ускладнення або взагалі унеможливлення виконання рішення суду (в разі його ухвалення на користь заявника), та, як наслідок, призведе до порушення прав позивача на судовий ефективний захист в цілому».

Ухвалою суду від 01.07.2022 року відновлене провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 20.10.2022 року задоволені клопотання представника позивача та представника відповідача АТ «Банк Січ», залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кевінс Прайм» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, замінено третю особу державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» м. Київ ОСОБА_3 на Міністерство юстиції України.

22.11.2022 року до суду надійшли пояснення Міністерства юстиції України, у яких зазначено, що наказом №3120/5 від 03.10.2018 року анульовано доступ державного реєстратора ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відтак міністерством вжито заходів контролю відносно реєстратора у відповідності до вимог законодавства. Державний реєстратор самостійно відповідає за результати проведення реєстраційних дій та завдану такими діями шкоду фізичним та юридичним особам. Міністерство лише здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій та приймає обов`язкові для виконання рішення відповідно до Закону №1952-ІV.

12.12.2022 року до суду надійшли пояснення відповідача КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» на позовну заяву зі змісту яких вбачається, що відповідач не визнає заявлених позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись, зокрема, на правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №199/8324/19. Відповідач зазначає, що АТ «Банк Січ» набуло права власності на спірне нерухоме майно відповідно до умов іпотечного договору від 12.08.2013 року і у своєму позові позивач не заявляє вимог про визнання іпотеки припиненою, не спростовує невиконання ним умов договору іпотечного договору. Відповідно до іпотечного договору, який позивачем не оспорено ні в цілому, ні в частині, передбачено можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в поряду, передбаченому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку». У позові позивач зазначає, що його права порушені саме здійсненням реєстрації права власності за іпотекодержателем, не заперечуючи право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з неналежним виконанням основного зобов`язання, що спричинило наявність заборгованості. Державна реєстрація права власності за іпотекодержателем не свідчить про суперечність зареєстрованому обтяженню - арешту майна на користь самого іпотекодержателя та не є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-ІV у сукупності з п. 5 цієї ж частини. Права позивача не порушено, оскільки іпотека виникла до внесення запису про заборону відчуження на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2018 року у справі №755/10918/18. Заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів і скасування записів про право власності не впливають і не можуть вплинути на права позивача щодо права на предмет іпотеки. Майно позивача вибуло з його власності на підставі умов, передбачених іпотечним договором, які передбачають право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Вимоги позивача не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки іпотекодержатель законно набув право власності на іпотечне майно. У постанові суду апеляційної інстанції в справі №755/16537/18 вже наголошувалось на тому, що в даному випадку спір виник через невиконання позивачем своїх зобов`язань за іпотечним договором. Натомість позивач подав новий позов фактично з тих самих підстав і безпідставно заявляє вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння. Поряд із цим, позивач паралельно приймає участь у Господарському суді м. Києва (справа №910/5459/19), у якій стверджує, що вимоги банку до поручителя вважаються задоволеними відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку». Отже, поведінка позивача є недобросовісною. Також відповідач зазначає, що обставини справи №755/5072/17 не є подібними до обставин у цій справі, тому висновки ВП ВС викладені у постанові від 03.04.2019 року у справі №755/5072/17 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Обтяження майна на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2018 року у справі №755/10918/18 було внесене до державного реєстру у справі про поділ майна подружжя і арешт накладено не за клопотанням ОСОБА_1 , а в якості забезпечення позову ОСОБА_2 , яка між іншим надавала згоду на укладення договору іпотеки. Поряд із цим, запис про обтяження на підставі іпотечного договору внесений до реєстру 12.08.2013 року. У справі №755/10918/18 арешт накладений не на користь позивача та не на виконання рішення суду у справі про припинення (оспорення тощо) іпотеки, а тому враховуючи, що іпотекодержатель має переважне право на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, такий арешт не може бути перешкодою для вчинення реєстрації права власності за іпотекодержателем. Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2019 року у справі №755/10918/18 позов про поділ майна подружжя був залишений без розгляду та скасовані вжиті судом заходи забезпечення позову. Ухвала суду свідчить про відсутність інтересу сторін до справи, у тому числі і щодо подальшого арешту майна, який наразі використовується позивачем в якості підстав цього позову, що є неприпустимим зловживанням позивачем процесуальними правами. Яким чином вказаний арешт стосується забезпечення прав позивача та в чому наявне порушення його прав через здійснення реєстрації права власності за наявності такого арешту, позовна заява та інші матеріали справи не містять.

Протокольною ухвалою суду від 12.12.2022 року задоволено заяву сторони позивача про виклик в судове засідання та допит в якості свідка ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 12.12.2022 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

14.02.2023 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи у справі ТОВ «Кевінс Прайм», у яких третя особа просить відмовити у задоволенні позову. Третя особа посилається на правові висновки викладені у постанові ВП ВС від 13.07.2022 року у справі №199/8324/19 та зазначає, що АТ «Банк Січ» на підставі іпотечного договору, який містить іпотечне застереження, було зареєстровано за собою право власності на предмет іпотеки (нежитлові приміщення). У своєму позові позивач не заявляє вимог про визнання іпотеки припиненою, не спростовує невиконання ним умов іпотечного договору. Відповідно до іпотечного договору, який позивачем не оспорено ні в цілому, ні в частині, передбачено можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в поряду, передбаченому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку». У позові позивач зазначає, що його права порушені саме здійсненням реєстрації права власності за іпотекодержателем, не заперечуючи право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з неналежним виконанням основного зобов`язання, що спричинило наявність заборгованості. Права позивача не порушено, оскільки іпотека виникла до внесення запису про заборону відчуження на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2018 року у справі №755/10918/18. Заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів і скасування записів про право власності не впливають і не можуть вплинути на права позивача щодо права на предмет іпотеки. Майно позивача вибуло з його власності на підставі умов, передбачених іпотечним договором, які передбачають право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Вимоги позивача не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки іпотекодержатель законно набув право власності на іпотечне майно. У постанові суду апеляційної інстанції в справі №755/16537/18 вже наголошувалось на тому, що в даному випадку спір виник через невиконання позивачем своїх зобов`язань за іпотечним договором. Натомість позивач подав новий позов фактично з тих самих підстав і безпідставно заявляє вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння, що передбачає безпідставне позбавлення права власності законного власника такого майна. Прав на майно, про витребування якого просить позивач, останній взагалі ніяких не має, оскільки ним було порушено умови договору на підставі чого та в силу приписів законодавства і відбувся перехід права власності. Також третя особа зазначає, що обставини справи №755/5072/17 не є подібними до обставин у цій справі, тому висновки ВП ВС викладені у постанові від 03.04.2019 року у справі №755/5072/17 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Обтяження майна на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2018 року у справі №755/10918/18 було внесене до державного реєстру у справі про поділ майна подружжя і арешт накладено не за клопотанням ОСОБА_1 , а в якості забезпечення позову ОСОБА_2 , яка між іншим надавала згоду на укладення договору іпотеки. Поряд із цим, запис про обтяження на підставі іпотечного договору внесений до реєстру 12.08.2013 року. У справі №755/10918/18 арешт накладений не на користь позивача та не на виконання рішення суду у справі про припинення (оспорення тощо) іпотеки, а тому враховуючи, що іпотекодержатель має переважне право на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, такий арешт не може бути перешкодою для вчинення реєстрації права власності за іпотекодержателем. Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2019 року у справі №755/10918/18 позов про поділ майна подружжя був залишений без розгляду та скасовані вжиті судом заходи забезпечення позову. Ухвала суду свідчить про відсутність інтересу сторін до справи, у тому числі і щодо подальшого арешту майна, який наразі використовується позивачем в якості підстав цього позову, що є неприпустимим зловживанням позивачем процесуальними правами. Яким чином вказаний арешт стосується забезпечення прав позивача та в чому наявне порушення його прав через здійснення реєстрації права власності за наявності такого арешту, позовна заява та інші матеріали справи не містять.

14.02.2023 року до суду надійшли пояснення відповідача КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» з урахуванням поданих позивачем доказів, у яких відповідач зазначає, що підставою позову є посилання на те, що на думку позивача, майно незаконно вибуло з його володіння через порушення реєстратором порядку проведення реєстраційних дій із внесення запису про право власності при наявному обтяження (арешту) нерухомого майна. Намагання позивача залучити вирок в якості доказів призводить до спотворення підстав позову для досягнення результату у вигляді задоволення позовних вимог. Існування вироку суду не може свідчити про незаконне вибуття майна з володіння позивача, оскільки підставою внесення запису про право власності банку на майно є невиконання іпотечного договору і саме це має значення для вирішення справи в контексті дослідження наявності чи відсутності порушення прав позивача. Вирок лише констатує можливі незаконні дії реєстратора, що становлять втручання в роботу інформаційних систем та не може підтвердити чи спростувати обставини справи. У вироку вказано про відсутність потерпілих, що підтверджує відсутність порушення прав позивача внаслідок дій реєстратора і позивач не заявляв цивільний позов у кримінальному провадженні, що також вказує на відсутність порушення його прав та відсутність у нього збитків. Скасування запису про право власності не скасовує саме право володіння майном, яке виникає, у тому числі, на підставі договору. Скасування записів без оспорювання права власності, порушує права власника майна, безпідставно створює перешкоди у користуванні та розпорядженні майном. Як зазначено в рішенні Конституційного Суду від 16.11.2022 року у справі №3-270/2019 (6302/19) рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно може бути кваліфіковане як припинення офіційного визнання і підтвердження державою юридичного факту набуття особою такого права, унаслідок чого до Державного реєстру прав уносять запис про скасування державної реєстрації права власності. Отже, унаслідок внесення реєстраційного запису про скасування державної реєстрації права власності до Державного реєстру прав Товариство втрачає можливість вільно та на власний розсуд розпоряджатись нерухомим майном у спосіб його відчуження, оскільки за чинним законодавством України відчуження нерухомого майна можливе лише в разі наявності реєстраційного запису про державну реєстрацію. Скасування рішення про державну реєстрацію спричиняє юридичну невизначеність у відносинах власності та обмежує Товариство в розпорядженні майном. Зважаючи на прохальну частину позову, позивач за допомогою механізму скасування запису має на меті позбавити права власності законного власника майна. За допомогою забезпечення позову, це вже фактично здійснено та власник майна неправомірно позбавлений права вільно розпоряджатись своїм майном незважаючи на те, що саме право власності не оскаржене в судовому порядку, у зв`язку із чим позовні вимоги не відповідають завданням цивільного судочинства, які направлені на захист порушених прав та інтересів, а не на безпідставне позбавлення права власності.

Протокольною ухвалою суду від 16.02.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання сторони позивача про долучення доказів.

В судовому засіданні 16.02.2023 року представником позивача подано додаткові письмові пояснення у яких представник вказує, що позов обґрунтований з самого початку тим, що спірне майно вибуло із власності позивача поза межами його волі у зв`язку з неправомірною реєстрацією права власності на майно за банком та подальшим його переходом за договором купівлі-продажу у власність КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД». Незаконність перереєстрації права власності підтверджується також протоколом допиту ОСОБА_3 в якості свідка у кримінальному провадженні №12021100040001201 та вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16.12.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_3 . Із цих документів вбачається, що ОСОБА_3 фактично ніколи ніяких реєстраційних дій як державний реєстратор не вчиняла, оскільки отриманий флеш-носій з ключем державного реєстратора та паролем вона неправомірно передала третій особі в період з 19 по 26 травня 2018 року, за що отримала грошові кошти. Крім того, в серпні 2018 року, коли відбулась перереєстрація права власності на майно за банком, ОСОБА_3 взагалі не перебувала на території України. Такі обставини вкотре підтверджують неправомірність дій банку щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та вибуття майна з власності позивача поза його волею. 14.08.2018 року, менш ніж через тиждень після реєстрації права власності на нерухомість за банком, останній продав приміщення КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» у зв`язку із чим право власності було зареєстроване за КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД». Позивач вважає, що дії КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» є недобросовісними, адже договір купівлі-продажу від імені покупця на підставі довіреності був підписаний ОСОБА_4 , яка з березня 2012 року є директором ТОВ «Леандер», орендаря спірного приміщення. В період з квітня 2013 року по січень 2016 року ОСОБА_4 була заступником Голови Ревізійної Комісії ПАТ «Банк Січ», а з січня 2016 року по листопад 2016 року - Головою Ревізійної Комісії ПАТ «Банк Січ». За містом договору про надання правової допомоги №154/1/22 від 14.10.2022 року, укладеного між АО Джастлікторз та КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» ОСОБА_4 є директором цього нерезидента. Отже, КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» укладаючи договір купівлі-продажу могла володіти інформацією щодо незаконності права власності банку на майно або ж принаймні проявити розумну обачність при купівлі спірного нерухомого майна. Відповідачі під час розгляду справи вкотре проявили недобросовісність, адже між відповідачами був укладений договір іпотеки від 17.06.2022 року за яким КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» виступила поручителем спірним майном перед банком за ТОВ «Кевінс Прайм» в сумі кредиту 15 млн. грн., надивлячись на те, що постановою суду апеляційної інстанції від 01.06.2022 року на нерухоме майно було накладено арешт та встановлено заборону стосовно вчинення щодо нього будь-яких реєстраційних дій, про що принаймні банку було достеменно відомо, оскільки представник банку був присутнім в судовому засіданні в Київському апеляційному суді. ТОВ «Кевінс Прайм» було створене лише 09.02.2022 року зі статутним капіталом 500 грн., а договір іпотеки в інтересах КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» був підписаний директором ТОВ «Кевінс Прайм», що є недобросовісною поведінкою відповідачів з метою здійснення перешкод у поверненні майна законному власнику. На теперішній час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100040001201 за фактом незаконного заволодіння майном позивача та ТОВ «Телесистеми України», в тому числі посадовими особами банку. Спірне нежиле приміщення вибуло з власності позивача поза межами його волі внаслідок вчинення банком неправомірних реєстраційних дій та відчуження майна, на яке він не мав права, КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД».

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду №148 від 28.04.2023 року «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 року, справу передано в провадження судді Марфіної Н.В.

Згідно абз. 2 ч. 12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ураховуючи положення наведеної норми цивільного процесуального закону, новий склад суду повторно розпочав розгляд справи по суті, не вбачаючи підстав для повторного проведення підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою суду від 19.06.2023 року задоволені клопотання представника позивача та представника відповідача КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» про долучення доказів.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній та додаткових письмових поясненнях, просить позов задовольнити і додатково пояснила суду, що 08.08.2018 року спірне нерухоме майно вибуло з власності позивача через незаконні дії банку та незаконну перереєстрацію права власності. Після набуття права власності на нерухомість банк відчужив майно за договором купівлі-продажу КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД». При цьому, при здійсненні державної реєстрації права власності за банком у Державному реєстрі був наявний запис про арешт майна і у такому разі державна реєстрація відбулась незаконно, що також підтверджено постановою суду апеляційної інстанції у цій справі. Крім того, вироком суду та протоколом допиту ОСОБА_3 встановлено, що остання ніколи не вчиняла реєстраційних дій, а ключ для доступу до реєстру передала сторонній особі, тож реєстраційної дії з реєстрації права власності на спірне майно за банком взагалі не було. При наявності арешту на нерухоме майно банк відчужив нежитлове приміщення КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД». В подальшому КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» передало нерухоме майно в іпотеку банку знаючи про те, що ухвалою Київського апеляційного суду спірне майно у цій справі арештоване. Відповідачі у справі є пов`язаними особами та діють явно недобросовісно. Представник наголошує на необхідності дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності і зазначає, що державна реєстрація права власності на майно за банком вчинена невстановленими особами, а потім банк вчинив відчуження майна нерезиденту. Відповідачі намагались приховати майно, адже передали його в іпотеку тому ж Банку Січ. У матеріалах справи наявний вирок та наявні покази ОСОБА_3 , які вказують на те, що для реєстрації за собою права власності на спірне майно банк звернувся до «чорного» реєстратора. Отже, перереєстрація права власності на іпотечне майно відбулась незрозумілим чином, а тому позивач незаконно був позбавлений права власності на своє майно.

Представники відповідача КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у їх письмових поясненнях і додатково пояснили суду, що банк надав кредит, який був забезпечений договором іпотеки, предметом якого було належне позивачу нерухоме майно. Поскільки кредитні зобов`язання не були виконані, банк направив позичальнику та майновому поручителю вимоги про усунення порушень, які не були виконані, тому банк звернув стягнення на предмет іпотеки звернувшись до державного реєстратора, а в подальшому банк відчужив майно КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» за договором купівлі-продажу. Позивач оскаржує проведення реєстраційних дій, але жодним чином не спростовано відсутність порушення кредитних зобов`язань та чинність договору іпотеки. Поряд із цим, ТОВ «Телесистеми України» у Господарському суді м. Києва стверджує, що за рахунок стягнення на предмет іпотеки кредитні вимоги припинені і позивач підтримує таку позицію позичальника. З урахуванням позиції ВП ВС слід звернути увагу на те, що іпотека була зареєстрована в державному реєстрі раніше ніж ухвала суду про арешт майна позивача. Крім того, арешт виник у спорі про поділ майна подружжя і цей арешт був накладений за зверненням дружини позивача та в її інтересах. При цьому, під час укладення договору іпотеки дружина позивача надавала свою згоду на укладення цього договору. Оскільки умови договору кредиту не були виконані, банк законно звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Стосовно обставин, які стосуються ОСОБА_3 , то такі обставини нічим не підтверджені. Товариство є власником нерухомого майна. Попередньо банк набув право власності на майно на підставі договору іпотеки. Оскільки кредит не було повернуто, банк звернув стягнення на предмет іпотеки і договір іпотеки не було скасовано чи визнано недійсним. Банк направляв вимоги про усунення порушень і оскільки вони не були виконані, банк звернувся до державного реєстратора. Підстава набуття банком права власності на майно наявна, це договір іпотеки, і не власник не може витребувати майно у власника, а вимог щодо права власності позовна заява не містить. За висновками ВП ВС не можна скасовувати рішення державних реєстраторів та відповідні записи у державному реєстрі, а помилки не є підставою для здійснення відповідних скасувань. Банк звернувся до державного реєстратора і не може нести відповідальність за його дії. Позов є безпідставним. Арешт на майно був накладений після реєстрації іпотеки у спорі між подружжям і такий позов був поданий спеціально для отримання ухвали про забезпечення позову. Поряд із цим, заходи забезпечення позову вже скасовані, оскільки позов про поділ майна був залишений без розгляду. Оскільки банк є фінансовою установою, він відповідно до законодавства мав право звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку і наявність арешту не перешкоджала здійсненню перереєстрації. Чинність іпотеки і право власності на майно за відповідачем не оспорюється. Вирок і свідчення ОСОБА_3 позову не стосуються, вони не спростовують право банку на реалізацію предмета іпотеки. Позов є недоведеним, позивач не є власником майна, а тому не має право його витребовувати. ОСОБА_3 існує і суд в цьому переконався, її бачили і вона була допитана. Необхідних похідних вимог у цій справі не заявлено, що є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача АТ «Банк Січ» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву і зазначає, що банк звернув стягнення на предмет іпотеки у відповідності до вимог законодавства, оскільки умови договору кредиту не були виконані. Банк направляв вимоги про усунення порушень та попереджав про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимог. Оскільки вимоги кредитодавця не були виконані, банк звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність звернувшись до державного реєстратора із необхідним пакетом документів. Представник зазначив, що договір іпотеки не оскаржений та не скасований, а тому стягнення на предмет іпотеки здійснене законно. Позивач вже намагався уникнути відповідальності в 2018 році. Реституції у цьому позові не заявлено і у разі задоволення позову, позивача буде звільнено від іпотеки. Господарський суд м. Києва на теперішній час вирішує питання про визнання іпотеки припиненою у вимогах до ТОВ «Телесистеми України», при чому позивач є директором цього товариства.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду показала, що у 2018 році її подруга запропонувала свідку заробити 500 дол. США. Для цього свідок мала повчитись у м. Києві і повернутись додому віддавши отриману після навчання флешку. Після проходження навчання свідок віддала видану їй флешку та повернулась додому до м. Донецьк. На кого навчалась свідок не пам`ятає, навчання проходило тиждень, юридичної освіти свідок не має. Свідок лише відсиділа на курсі на якому були якісь вчителі. Після навчання свідок отримала флешку, але ніколи нею не користувалась, оскільки одразу після її отримання віддала флешку іншій особі. Свідок стверджує, що 08.08.2018 року ніяких реєстраційних дій вона не вчиняла і ніколи не вчиняла ніяких реєстраційних дій, державним реєстратором не працювала. Свідок має дві судимості за продаж отриманої нею флешки. Про те, що у 2018 році кримінальна справа стосовно неї була закрита свідку не відомо. Одна людина, яка також продала свою флешку після навчання, знайшла свідка у м. Донецьку та попрохала приїхати до м. Київ. Перебуваючи у м. Києві свідок пішла на угоду з прокурором. Адвоката у свідка не було. У серпні 2018 році свідок не перебувала у м. Києві, поскільки в травні 2018 року вже поїхала до м. Донецьк. Свідок зазначила, що їй підказали піти на угоду.

Треті особи ПН КМНО Єременко Л.О., ТОВ «КЕВІНС ПРАЙМ» та/або їх представники в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи наявні клопотання вказаних третіх осіб про розгляд справи без їх участі.

Представники третіх осіб Міністерства юстиції України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, покази свідка, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.05.2013 року, 31.05.2013 року за позивачем зареєстроване право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 2431,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності: серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 08.12.2010 року, видавник: Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Т. 1, а.с. 26-27).

12.08.2013 року між ПАТ «БАНК СІЧ» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір на забезпечення виконання кредитного договору №104/13 від 12.08.2013 року укладеного з ТОВ «Телесистеми України». Предметом іпотеки стали нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 з № 1 по № 11 (групи приміщень № 4), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б), загальною площею 2431,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1, а.с. 28-36).

Згідно даних інформаційної довідки №134258589 від 14.08.2018 року, 08.08.2018 року право приватної власності на нерухомість зареєстроване за АТ «Банк Січ» рішенням державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Цент реєстрації», м. Київ, ОСОБА_3 на підставі іпотечного договору №106 посвідченого ПН КМНО Колесник С.А. Також інформаційна довідка містить дані про реєстрацію 12.08.2013 року іпотеки (іпотекодержатель - ПАТ «Банк Січ»; іпотекодавець - ОСОБА_1 ) (Т. 1, а.с. 18-20).

На підтвердження законності здійснення банком звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем, представником відповідача КзВОА «АРГОСТЕЙДЖ ХОЛДІНГ ЛТД» долучено до матеріалів справи:

- копію нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_2 на укладення її чоловіком ОСОБА_1 договору іпотеки щодо спірного нежитлового приміщення від 06.08.2013 року (Т. 4, а.с. 226);

- копію вимоги ПАТ «Банк Січ» №74/11 від 22.01.2018 року на ім`я ОСОБА_1 про усунення порушення зобов`язання за кредитним договором №104/13 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 12.08.2013 року, забезпеченого іпотекою (Т. 4, а.с. 227).

- копію вимоги ПАТ «Банк Січ» №76/11 від 22.01.2018 року на ім`я ОСОБА_1 про виконання забезпечених порукою зобов`язань за кредитним договором №104/13 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 12.08.2013 року (Т. 4, а.с. 228);

- копію розрахунку заборгованості позичальника ТОВ «Телесистеми України» згідно кредитного договору №104/13 від 12.08.2013 року станом на 22.01.2018 року (Т. 4, а.с. 229);

- копію опису вкладення у цінний лист із штампом поштового відділення від 22.01.2018 року на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 щодо направлення наведених вище вимог та розрахунку заборгованості, а також копію фіскального чеку про надання послуг поштового зв`язку (Т. 4, а.с. 230);

- копію вимоги (повідомлення) АТ «Банк Січ» №1053/11 від 20.06.2018 року на ім`я ОСОБА_1 про усунення порушення забезпеченого обтяженнями зобов`язання, а саме: про сплату заборгованості за кредитним договором №104/13 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 12.08.2013 року згідно договору поруки (Т. 4, а.с. 231-232);

- копію описів вкладення у цінні листи із штампом поштового відділення від 20.06.2018 року на ім`я ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_1 щодо направлення наведеної вище вимоги (повідомлення) №1053/11 від 20.06.2018 року (Т. 4, а.с. 233-234);

- копію вимоги (повідомлення) АТ «Банк Січ» №1054/11 від 20.06.2018 року на ім`я ОСОБА_1 про усунення порушення забезпеченого обтяженнями зобов`язання, а саме: про сплату заборгованості за кредитним договором №104/13 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 12.08.2013 року, забезпеченого іпотекою (Т. 4, а.с. 235-236);

- копію описів вкладення у цінні листи із штампом поштового відділення від 20.06.2018 року на ім`я ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 щодо направлення наведеної вище вимоги (повідомлення) №1054/11 від 20.06.2018 року (Т. 4, а.с. 237-238).

За змістом наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.02.2021 року, 14.08.2018 року право власності на нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 з № 1 по № 11 (групи приміщень № 4), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б), загальною площею 2431,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за Компанією з відповідальністю обмеженою акціями «АРГОСТЕЙДЖ ХОЛДІНГ ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2018 року №720, посвідченого ПН КМНО Єременко Л.О. (Т. 1, а.с. 9-17).

За даними цієї ж Інформаційної довідки, 18.03.2011 року право власності на вказані нежилі приміщення прибудованого офісного блоку було зареєстроване за позивачем на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 08.12.2010, Головне управління комунальної власності м. Києва / наказ від 08.12.2010 №1101-В / (Т. 1, а.с. 9-17).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2018 року у справі №755/10918/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешт, зокрема, на нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 з № 1 по № 11 (групи приміщень 4), №№ І, ІІ, ІІІ, підвалу, з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б) загальною площею 2431, 20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на які посвідчено Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 08.12.2010 року, виданого на підставі Наказу № 1101-В Головного управління Комунальної власності м. Києва від 08.12.2010 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно номер запису: 9512-П в книзі: 190п-154. Реєстраційний номер майна 33178027 вартістю 40 903 182, 00 грн. (Т. 1, а.с. 46-47).

На виконання вказаної ухвали суду приватним виконавцем Кісельовою В.В. відкрите виконавче провадження №56875125 постановою від 27.07.2018 року (Т. 1, а.с. 48-49).

В межах виконавчого провадження №56875125 приватним виконавцем Кісельовою В.В. 27.07.2018 року винесено постанову про арешт майна боржника, у тому числі стосовно спірного нежитлового приміщення прибудованого офісного блоку (Т. 1, а.с. 80-81).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 27.07.2018 року, приватним виконавцем Кісельовою В.В. 27.07.2018 року внесено запис про арешт майна (нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 з № 1 по № 11 (групи приміщень № 4), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б), загальною площею 2431,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ) на підставі постанови про арешт майна боржника у ВП №56875125 від 27.07.2018 року. Особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_1 (Т. 1, а.с. 21-22).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2019 року у справі №755/10918/18 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя залишено без розгляду та скасовані заходи забезпечення позову, у тому числі скасований арешт накладений на нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 з № 1 по № 11 (групи приміщень № 4), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б), загальною площею 2431,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 3, а.с. 57-61).

Як вбачається з матеріалів справи, у 2018 році позивач звернувся до суду із позовом до державного реєстратора ОСОБА_3, третя особа: АТ «БАНК СІЧ» про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено (Т. 1, а.с. 60-63).

Постановою Київського апеляційного суду від 11.06.2020 року у справі №755/16537/18 змінено мотивувальну частину рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2019 року, в решті рішення залишене без змін.

У цій постанові суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив таке: У зв`язку з порушенням боржником ТОВ «Телесистеми України» зобов`язань за кредитним договором, банк направляв боржнику та іпотекодавцю ОСОБА_1 вимоги від 22 січня 2018 року та від 20 червня 2018 року щодо погашення заборгованості за кредитним договором, які залишені боржником та іпотекодавцем без задоволення. Також, судом встановлено, що 08 серпня 2018 року державним реєстратором ОСОБА_3 (Київська філія Комунального підприємства Березанської сільської ради Бляївського району Одеської області «Центр реєстрації») здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки у вигляді спірного нежилого приміщення загальною площею 2431,2 кв.м. за АТ «Банк Січ» в порядку звернення стягнення на іпотечне майно на підставі іпотечного договору від 12 серпня 2013 року. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42452955 від 08 серпня 2018 року. Згідно п. 6 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року у справі № 755/10918/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в порядку забезпечення позову накладено арешт на ряд об`єктів нерухомого майна, в тому числі на нежилі приміщення прибудованого офісного блоку загальною площею 2431,20 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1 . Вказана ухвала суду у встановленому законом порядку виконана приватним виконавцем Кісельовою В.В., яка своєю постановою від 27 липня 2018 року наклала арешт на нерухоме майно у вигляді нежилого приміщення прибудованого офісного блоку загальною площею 2431,20 кв.м. по АДРЕСА_1 та в цей же день внесла до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження вказаного майна № 27239196 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження від 27 липня 2018 року індексний номер 42273133, який був чинним на момент реєстрації права власності на це нежитлове приміщення і в судовому чи іншому порядку не скасовувався. У постанові від 03 квітня 2019 року у справі №755/5072/17 Велика Палата, залишаючи без змін судові рішення у справі про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки у вигляді квартири за іпотекодержателем, вказала, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна, внесеного виконавцем на виконання ухвали суду про накладення арешту, приватний нотаріус не мав права здійснювати реєстраційних дій поки таке обтяження не буде зняте. В той же час колегія суддів вважає, що неправильність висновків суду щодо підстав відмови у позові не призвела до неправильного вирішення спору. Зміст і характер правовідносин між учасниками даної справи засвідчують, що спір виник саме між позивачем і третьою особою АТ «Банк Січ» з приводу порушення права позивача на нежитлові приміщення внаслідок дій третьої особи щодо реєстрації за нею такого права. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до цього відповідача, який не є належним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц). Враховуючи те, що позов у цій справі пред`явлений до неналежного відповідача, яким має бути АТ «Банк Січ», позов задоволенню не підлягає (Т. 1, а.с. 37-45).

Відповідно до змісту протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 20.10.2021 року у кримінальному провадженні №12021100040001201, остання має середню освіту та надала наступні покази: Весною 2018 року знайома свідка ОСОБА_6 запропонувала свідку приїхати до м. Києва та повчитись на державного реєстратора і, отримавши ключ державного реєстратора на флеш носій, передати його іншій особі, тим самим заробивши грошей, на що свідок погодилась у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. Для цього ОСОБА_6 попросила копію паспорту та ідентифікаційного коду, яку свідок їй надала. Через кілька днів ОСОБА_6 сказала свідку прибути на автовокзал «Южний» у м. Донецьк для того щоб поїхати до м. Волноваха разом з іншими особами, які також будуть навчатись на державних реєстраторів. Так свідок зустрілась з гр. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на автовокзалі «Южний» м. Донецьк (точну дату не пам`ятає), які в ході бесіди повідомили, що також їдуть до м. Києва для навчання на державного реєстратора, щоб отримати флеш носій з ключем доступу до державних реєстрів та в подальшому передати їх іншій особі за грошову винагороду. В подальшому свідок та вказані особи сіли в таксі з номерними знаками НОМЕР_3 та поїхали до м. Волноваха. Приїхавши до ж/д вокзалу в м. Волноваха, свідку дала білет ОСОБА_6 , де приблизно о 09 годині вечора свідок та інші особи сіли в потяг і поїхали до м. Києва. Після прибуття в м. Київ на ж/д вокзалі їх зустріли гр. ОСОБА_11 та особа на ім`я ОСОБА_12 . В подальшому свідок з іншими особами сіли в таксі та поїхали до квартири за адресою: АДРЕСА_5 , квартира на 17 поверсі. В квартирі залишилась свідок, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та особа на ім`я ОСОБА_12 . Протягом тижня у супроводі ОСОБА_12 свідок та інші особи відвідували навчальні курси державних реєстраторів у будівлі, яка знаходиться неподалік від станції метро Золоті Ворота, точну адресу не пам`ятає. Проходивши навчання ОСОБА_11 повідомив свідку та іншим особам, що навчатись непотрібно, просто слід пасивно посидіти в класі. Коли завершилось навчання свідку та іншим особам видали паперові корішки на яких був написаний якийсь текст, з якими вони мали піти у сусіднє приміщення, де свідок віддала виданий їй паперовий корішок у вікно №1, після чого їй дали клавіатуру для введення паролю (№000w). В подальшому коли члени групи отримали флеш-носії, на виході з будівлі, передали їх гр. ОСОБА_11 , за що отримали грошову винагороду. Особисто свідку було надано гроші у розмірі 600 доларів США. Потім свідок, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 поїхали в кафе, а ОСОБА_6 та ОСОБА_12 поїхали в квартиру за речами. В подальшому перебуваючи у кафе ОСОБА_11 хтось зателефонував та повідомив, що флешка ОСОБА_8 не працює. Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_11 поїхали міняти флешку. Через деякий час свідка, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на таксі ОСОБА_12 завіз до автовокзалу де всі вони поїхали додому. Свідок зазначила, що розуміла для чого потрібні ключі державних реєстраторів та усвідомлювала, що інша особа маючи флеш носій та пароль може вчиняти реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. На питання слідчого свідок повідомила, що може впізнати особу якій вона віддала флеш-носій з ключем державного реєстратора. Свідок також показала, що у серпні 2018 року вона перебувала на тимчасово окупованій території у м. Донецьк, на території України перебувала з 19.05.2018 по 26.05.2018, коли отримувала доступ та передала флеш-носій, після цього на території України перебувала з 26.08.2018 по 30.08.2018, та більше на території України не перебувала. Службові особи АТ «Банк Січ» не звертались до свідка для проведення реєстраційних дій з переоформлення нежитлових приміщень прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 з № 1 по № 11 (групи приміщень № 4), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б), за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки фактично ніяких реєстраційних дій свідок не проводила, так як передала свій флеш-накопичувач ОСОБА_11 . Свідку не відомо про проведення реєстраційних дій стосовно вище вказаного об`єкта. Службовими особами АТ «Банк Січ» свідку не надавались документи для проведення реєстраційної дії з переоформлення зазначених приміщень прибудованого офісного блоку (Т. 2, а.с. 50-54).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області від 23.02.2018 року вирішено створити комунальне підприємство Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» (Т. 3, а.с. 78).

Наказом КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» №1 від 23.04.2018 року створено відокремлений підрозділ - філію «Київська філія Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» (Т. 3, а.с. 79).

Листом від 27.04.2018 року КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» на адресу Міністерства юстиції України, КП керуючись п. 11-1 Порядку акредитації суб`єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації, поінформувало Міністерство юстиції України про утворення 11.04.2018 року КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» (Т. 3, а.с. 76-77).

За змістом листа Міністерства юстиції України від 05.05.2018 року на адресу ДП «Національні інформаційні системи», Міністерство направляє копію наказу від 04.05.2018 року «Про акредитацію комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації», як суб`єкта державної реєстрації», а також повідомило, що «Київською філією комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» (м. Київ) на посади державних реєстраторів прийнято осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам до державного реєстратора встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Міністерством юстиції України, зокрема і ОСОБА_3 (Т. 3, а.с. 69-70).

Згідно наказу КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» №8 від 23.07.2018 року «Про переведення»: у зв`язку з виробничою необхідністю перевести, за згодою, на постійно з 23.07.2018 року з Київської філії КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» до КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_3 на посаду державного реєстратора. Підстава: заява ОСОБА_3 від 20.07.2018 року (Т. 3, а.с. 73).

Відповідно листа КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» від 24.07.2018 року на адресу Міністерства юстиції України, керуючись п. 12 Порядку акредитації суб`єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації, в рамках моніторингу КП інформує Мінюст про переведення від 23.07.2018 року на посаду державного реєстратора КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_3 (Наказ №8) для здійснення повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців у повному обсязі. Додаток: належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факт перебування з КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» у трудових відносинах державного реєстратора - ОСОБА_3 (копія трудових книжок, дипломів та наказів про призначення) (Т. 3, а.с. 72).

В матеріалах справи міститься копія трудової книжки на ім`я ОСОБА_3 про її роботу з 24.04.2018 року у КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» та її переведення 23.07.2018 року (Т. 3, а.с. 74-75).

Також в матеріалах справи наявна копія диплому на ім`я ОСОБА_3 про здобуття нею у 2002 році повної вищої юридичної освіти (Т. 3, а.с. 80).

Згідно листа Міністерства юстиції України від 09.08.2018 року на адресу ДП «Національні інформаційні системи», Міністерство отримало лист №18 від 24.07.2018 року КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації», акредитованого як суб`єкт державної реєстрації, яким повідомляється про прийняття на посаду державного реєстратора, який відповідає кваліфікаційний вимогам до державного реєстратора, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Міністерством юстиції України, а саме: ОСОБА_3 (Т. 3, а.с. 71).

Наказом Міністерства юстиції України від 17.09.2018 року вирішено провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Київської філії КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_3 з дати реєстрації цього наказу (Т. 3, а.с. 119).

Відповідно до Довідки за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Київської філії КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_3 від 25.09.2018 року, комісією запропоновано анулювати доступ державного реєстратора Київської філії КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Т. 3, а.с. 113-118).

Наказом Міністерства юстиції України №3120/5 від 03.10.2018 року анульовано доступ державного реєстратора Київської філії КП Березанської СР Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Т. 3, а.с. 123).

Згідно вироку Святошинського районного суду м. Києва від 16.12.2022 року у справі №759/17035/22, який набрав законної сили 17.01.2023 року, ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції Закону від 02.08.2018 року, підстава - 2505-VIII) та призначене їй узгоджене покарання за даною статтею у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади державних реєстраторів на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки (Т. 5, а.с. 64-69).

За змістом вказаного вироку суду: ОСОБА_3 , наказом директора Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» (код ЄДРПОУ 42062724) ОСОБА_19, вiд 23.04.2018 №1, призначено на посаду директором державним реєстратором відокремленого підрозділу філії «Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації». Так, відповідно до замовлення Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації», ДП «Національні інформаційні системи» 10.05.2018 державному реєстратору Київської філії Комунального підприємства Берзiльської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_3, надано логін та пароль доступу до Єдиних та Державних реєстрів, з метою здійснення відповідних дій у межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами, що регламентують їх функціонування. В подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи на території м. Києва в проміжок часу не раніше 19.05.2018 та не пізніше 26.05.2018, діючи умисно, з метою отримання неправомірної грошової винагороди та сприяння вчиненню несанкціонованих дій з інформацією, яка обробляється в автоматизованих системах, шляхом надання засобів та порад, вступила в попередню змову з невстановленою слідством особою. Так, ОСОБА_3 відповідно до відведеної їй ролі пособника, більш точний час в ході дізнання не встановлено) зустрілася з невстановленою особою біля виходу зі станції метро «Святошин» в місті Києві за адресою: АДРЕСА_6 , та при невстановлених слідством обставинах, будучи ознайомленою та погодившись з умовами Договору про надання послуг електронного цифрового підпису та, зобов`язавшись їх виконувати, всупереч Регламенту роботи Акредитованого центру сертифікації ключів органів юстиції України, відповідно до якого вона зобов`язана зберігати в таємниці особистий ключ та приймати всі можливі заходи для запобігання його втрати, розкриття, копіювання, перекручування та несанкціонованого використання, надала невстановленій особі особистий ключ, а також свої логiн та пароль для несанкціонованого доступу до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, для несанкціонованого доступу до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, при цьому розуміючи про можливе заподіяння шкоди будь-якій фізичній або юридичній особі діями невстановленої слідством особи. Після чого, 08.08.2018 о 18:48:58 невстановлена слідством особа, керуючись спільним умислом з ОСОБА_3 , від імені державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_3, використовуючи її ключ доступу до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порушення вимог ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою України №868 від 17 жовтня 2013 року, достовірно знаючи про наявність обтяжень нерухомого майна, а саме обтяжень у вигляді арешту нерухомого майна, зареєстрованого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кісельовою Віталіною Володимирівною на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва (№755/10918/18 від 24.07.2018) щодо об`єкту нерухомого майна №72329880000, а саме нежилих приміщень прибудованого офісного блоку № № 1, 2, 3 з № 1 по № 11 (групи приміщень № 4), № № I, II, III підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), № № I, II першого поверху з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) ( в літ. Б), загальною площею 2431.2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 42452955, номер запису 27407198) про припинення та перехід права власності від громадянина ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_4 ) до АТ «Банк Січ» на підставі іпотечного договору №106, засвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. В подальшому, невстановлена слідством особа, продовжуючи свої злочинні дії, 09.08.2018 у нічний час, о 00 год. 07 хв., внесла вказані відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про припинення та перехід права власності за вищевказаним об`єктом, в той час коли ОСОБА_3 перебувала на тимчасово окупованій території України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Так, невстановлена слідством особа за пособництвом ОСОБА_3 , зареєструвала перехід права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від ОСОБА_1 до АТ «Банк Січ». Суд дійшов висновку, що мало місце діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченої ОСОБА_3 надана правильна правова кваліфікація за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України - вчинення пособництва у несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислюваних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж, чи мереж електрозв`язку, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2022 року між АТ «Банк Січ» та ТОВ «Кевін Прайм» укладений договір №153/22 про надання овердрафту за поточним рахунком з максимальним лімітом 9000000,00 грн. (Т. 3, а.с. 37-47).

На забезпечення виконання вказаного кредитного договору між АТ «Банк Січ» та КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» укладений іпотечний договір предметом якого стало нежитлове приміщення, загальною площею 2431,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Опис: нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 з № 1 по № 11 (групи приміщень № 4), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б) (Т. 3, а.с. 27-36).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст. 546 ЦК України).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 572, 574 ЦК України).

Статтею 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (тут і надалі в редакції закону на час звернення стягнення на предмет іпотеки), іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ст. 35 Закону України «Про іпотеку»).

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки . Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Статтею 37 Закону України встановлено, що , Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання . Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі в редакції чинній на час здійснення державної реєстрації права власності на майно за банком), дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 1) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 5) обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору; 9) реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

За змістом ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори) (ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав. Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав . Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Слід відмітити, що наведена норма закону в редакції на час здійснення реєстраційних дій за спірним майном на користь банку, не мала такого виключення як теперішня редакція цієї статті, якою передбачено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку", за умови що інші обтяження на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, провадження № 12-15гс19).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №640/9380/19 (провадження №61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21).

При розгляді справи судом на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які викладені вище, встановлено, що ОСОБА_3 , як державний реєстратор Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» не приймала 08.08.2018 року (як і в будь-яку іншу дату) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер - 42452955 та не вносила до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності №27407198 АТ «Банк Січ» на нежитлове приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 з № 1 по № 11 (групи приміщень № 4), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) (в літ. Б), загальною площею 2431,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, вказані дії були здійснені іншою не встановленою особою.

Оскільки відповідного рішення державним реєстратором ОСОБА_3 не приймалось, нею не вносились записи про право власності банку на спірне нерухоме майно, не проводились жодні реєстраційні дії щодо такого майна, оспорювані позивачем рішення та запис не мають жодного юридичного значення та законної сили.

За наведених обставин, у юридичній площині сфери державної реєстрації прав на нерухоме майно, рішення про державну реєстрацію та запис про право власності банку на майно є такими, що не приймались та відповідно не здійснювались.

Суд вважає, що поскільки рішення від 08.08.2018 року та відповідний запис про право власності фактично не приймались, це означає, що державної реєстрації переходу права власності від позивача до банку не відбулось.

Вимоги позивача про визнання такого рішення незаконним та скасування відповідного рішення і запису про право власності, не є у даному випадку належним та ефективним способом захисту й загалом такі вимоги можуть стосуватись лише ситуації коли суд оцінює законність реєстраційних дій, які дійсно були проведені державним реєстратором, на предмет дотримання при цьому вимог законодавства щодо наданих для реєстрації переліку документів, перевірки державним реєстратором даних реєстру тощо, а у цій справі встановлено неприйняття державним реєстратором оспорюваного рішення та не внесення ним оскаржуваного запису.

Відсутні правові підстави для надання оцінки змістовної законності наведеним рішенню та запису за їх фактичного неприйняття, тобто за їх відсутності, а тому такі вимоги позивача задоволенню не підлягають.

За змістом ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Встановивши що рішення державним реєстратором ОСОБА_3 не приймалось та нею не вносились записи про право власності банку на спірне нерухоме майно, суд дійшов висновку, що АТ «Банк Січ» не набуло право власності на спірне нерухоме майно, а відтак не мало право на його подальше відчуження, адже згідно ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Стосовно наявності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на час внесення до нього даних про перехід права власності на майно від позивача до банку обтяження майна у вигляді арешту, суд звертає увагу на таке.

У своїй постанові від 13.07.2022 року у справі №199/8324/19 Велика Палата Верховного Суду виклала наступні висновки та відповідні їм обставини:

- Стаття 24 Закону № 1952-IV в редакції на час прийняття державним реєстратором оскаржуваних рішень від 13 та 20 жовтня 2018 року чітко передбачала таку підставу для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, як наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно.

- У статті 48 Закону № 1404-VIIІ вказано, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

- Відповідно до частин четвертої та сьомої статті 51 Закону № 1404-VIII реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону № 898-IV.

- Порядок реалізації майна, на яке звернуто стягнення, закріплений у статті 61 Закону № 1404-VIII, у частині першій якої вказано, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

- З наведеного можна зробити висновок, що виняток, який міститься в пункті 3 частини четвертої статті 24 Закону № 1952-IV, стосується саме випадків державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набувається у результаті його примусової реалізації на торгах чи аукціонах відповідно до Закону № 1404-VIII.

- Разом з тим у цій справі підставою виникнення права власності АТ «Укрсоцбанк» на спірне нерухоме майно є іпотечний договір та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки № 13-08/84 від 22 лютого 2018 року, тобто іпотекодержатель скористався позасудовим способом звернення стягнення та за ним зареєстровано право власності на предмет іпотеки на підставі статті 37 Закону № 898-IV

- Також слід зазначити, що 03 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2478-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (далі - Закон № 2478-VIII). Згідно з пунктом 10 розділу І цього Закону частину четверту статті 24 Закону № 1952-IV доповнено пунктом 7 про те, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону №898-IV. Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

- У пунктах 1, 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2478-VIII передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону № 898-IV, що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

- Закон № 2478-VIII опублікований 03 листопада 2018 року, набрав чинності 04 листопада 2018 року та введений в дію 04 лютого 2019 року, тому його приписи не застосовуються до спірних правовідносин.

- Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що законодавство України, складаючись з окремих законодавчих актів, становить єдину цілісну систему. Тому законодавчий акт та його окремі положення мають застосовуватись не окремо, а в сукупності як з іншими положеннями того ж законодавчого акта, так і з положеннями інших законодавчих актів. Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). Національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18 (провадження № 11-1206апп19, пункт 80)).

- Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Державна реєстрація речових прав виконує важливу функцію інформування третіх осіб про права та обтяження на майно, а у випадках, встановлених законом, з такою реєстрацією пов`язується виникнення прав на нерухоме майно (абзац третій частини другої статті 331 ЦК України). Хоча державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)).

- Тому загальна спрямованість Закону № 1952-ІV полягає у забезпеченні достовірності та несуперечливості відомостей Державного реєстру прав. Механізм реалізації цього фундаментального підходу закріплений, зокрема, у пункті 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV, яким встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Отже, інші положення цього Закону повинні застосовуватись у сукупності з нормою цього пункту.

- Наприклад, якщо зареєстроване право іпотеки на нерухоме майно, але власник майна вважає іпотеку нечинною і звернувся до суду з позовом про визнання права іпотеки відсутнім з метою подальшої державної реєстрації припинення права іпотеки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.14)), а суд наклав арешт на таке майно на забезпечення цього позову, то такий арешт накладений на користь власника майна. За таких умов звернення стягнення на це майно (у тому числі державна реєстрація права власності за іпотекодержателем) суперечило б зареєстрованому обтяженню - арешту майна на користь власника майна, а тому така реєстрація згідно з пунктом 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV не допускається.

- Наявна зареєстрована заборона відчуження майна, здійснена на користь самого іпотекодержателя, не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем, адже в такому випадку державна реєстрація права власності за іпотекодержателем не свідчить про суперечність уже зареєстрованому обтяженню (подібні висновки містяться у пункті 5.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 916/5073/15).

- При ухваленні рішення, яке є підставою для державної реєстрації, суд вирішує питання щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Це положення кореспондує положенням ЦПК України і Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до яких під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин (пункт 3 частини першої статті 264 ЦПК України), яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин (пункт 4 частини першої статті 264 ЦПК України, пункт 3 частини першої статті 237 ГПК України). У мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, зміст спірних правовідносин (пункт 1 частини четвертої статті 265 ЦПК України), чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду (пункт 4 частини четвертої статті 265 ЦПК України, пункт 6 частини четвертої статті 238 ГПК України)

- Відповідно при вирішенні такого спору судам насамперед необхідно з`ясувати питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться та чи порушені ці права.

Разом з цим, у цій справі за встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що фактично рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за банком не приймалось, юридичної чинності таке рішення і відповідний запис про право власності здійснений на його підставі, не мають, натомість надання оцінки можливості звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності в державному реєстрі обтяження у вигляді арешту можливе лише у разі наявності дійсного рішення державного реєстратора про перереєстрацію права власності.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача права володіння майном; відсутність або наявність в особи права володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

У даному випадку вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає до задоволення, оскільки майно вибуло з власності позивача поза його волею шляхом здійснення несанкціонованого втручання у дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та подальшого відчуження банком нерухомості за договором купівлі-продажу, при тому, що банк не мав права відчужувати майно не будучи його власником в розумінні вимог законодавства України.

Майно підлягає витребуванню у останнього його набувача - ТзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» без необхідності визнання будь-яких правочинів недійсними, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду, адже суд встановив, що воно вибуло з власності позивача поза його волею у непередбачений законодавством спосіб, шляхом несанкціонованого втручання у відомості Державного реєстру речових прав не нерухоме майно.

При цьому, неналежним та неефективним способом захисту є вимоги позивача про визнання рішення державного реєстратора (приватного нотаріуса) про державну реєстрацію права власності за ТзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» протиправним та його скасування, а також скасування відповідного запису про право власності, внесеного на виконання зазначеного рішення, адже аналогічно до судової практики стосовно правочинів, установивши обставину вибуття майна з володіння власника поза його волею відповідно до положень ст. 388 ЦК України, суд має витребувати таке майно у останнього власника без необхідності заявлення та задоволення додаткових позовних вимог.

У своїй постанові від 13.07.2022 року в справі №199/8324/19 ВПВС зазначила, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)). Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги частково, лише в частині витребування майна з незаконного володіння відповідача КзВОА «Аргостейдж Холдінг ЛТД» на користь позивача, і відповідно здійснює розподіл судових витрат за правилами, передбаченими ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 33, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 316, 321, 328, 387, 388, 526, 546, 572, 574, 575, 658, 1054 ЦК України, Законами України «Про іпотеку», «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Компанії з відповідальністю обмеженою акціями «Аргостейдж Холдінг ЛТД», Акціонерного товариства «Банк Січ», треті особи: Міністерство юстиції України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єременко Людмила Олексіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕВІНС ПРАЙМ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про скасування рішень державних реєстраторів та записів про реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Витребувати від Компанії з відповідальністю обмеженою акціями «Аргостейдж Холдінг ЛТД» на користь ОСОБА_1 нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1, 2, 3 (один, два, три) з № 1 (один) по № 11 (одинадцять) (групи приміщень № 4 (чотири), №№ І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 (один) по № 24 (двадцять чотири) (групи приміщень № 5 (п`ять), з № 1 (один) по № 7 (сім) (групи приміщень № 6 (шість), №№ І, ІІ першого поверху, з № 1 (один) по № 28 (двадцять вісім) (групи приміщень № 7 (сім), з № 1 (один) по № 28 (двадцять вісім) (групи приміщень № 8 (вісім), з № 1 (один) по № 7 (сім) (групи приміщень № 9 (дев`ять) (в літ. Б), загальною площею 2431,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Компанії з відповідальністю обмеженою акціями «Аргостейдж Холдінг ЛТД» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 11350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 01.12.2023 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач - Компанія з відповідальністю обмеженою акціями «Аргостейдж Холдінг ЛТД» (Кіпр 3026, м. Лімассол, вул. Арх. Макаріу Авеню, 155, Протеас Хаус);

Відповідач - Акціонерне товариство «Банк Січ» (м. Київ, вул. Володимирська, 63, код ЄДРПОУ 37716841);

Третя особа - Міністерство юстиції України (м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622);

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єременко Людмила Олексіївна (м. Київ, пр-т. Оболонський, 30, приміщення 400);

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕВІНС ПРАЙМ» (м. Київ, вул. Володимирська, 61-Б, код ЄДРПОУ 44531608);

Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 21708016).

Суддя -


Дата ухвалення рішення	21.11.2023
Оприлюднено	06.12.2023
Номер документу	115376484
Судочинство	Цивільне
Суть	реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння

Карпенко Світлана Олексіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 21.11.2023 по справі 755/4981/21ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —755/4981/21

Рішення від 21.11.2023

Рішення
від 21.11.2023 по справі 755/4981/21
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА