ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 357/6882/22
провадження № 61-9655св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Опера 2»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Малиневським Павлом Петровичем, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року у складі судді Бондаренко О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Опера 2» (далі - ОК «ЖБК «Опера 2») про захист прав споживачів.
Позовна заява мотивована тим, що 08 листопада 2017 року з метою придбання для особистих потреб квартири він уклав з ОК «ЖБК «Опера 2» договір № 12. За умовами договору ОК «ЖБК «Опера 2» взяв на себе зобов`язання щодо організації будівництва багатоповерхового житлового будинку на АДРЕСА_1 . ОК «ЖБК «Опера 2» також зобов`язався здати об`єкт в експлуатацію до 31 березня 2018 року та передати йому квартиру, будівельний номер АДРЕСА_2 , що знаходиться на другому поверсі, проектною площею 40,35 кв. м, а також всі документи необхідні для реєстрації права власності.
Зі свого боку він взяв на себе зобов`язання не пізніше 09 листопада 2017 року сплатити 480 165,00 грн, з яких 9 603,30 грн - вступний внесок розміром 2 %, 14 404,95 грн - цільовий внесок розміром 3 % та 456 156,75 грн - майновий внесок (пай) за будівництво приміщення.
09 листопада 2017 року він оплатив на користь відповідача суму у розмірі 480 165 грн. На підставі повідомлення відповідача 31 липня 2020 він здійснив доплату за 1,45 кв. м різниці між фактичною площею за результатами технічної інвентаризації та проектною площею приміщення на суму 17 255 грн. Загальна сума внесених коштів за будівництво приміщення склала 473 411,75 грн.
Згідно з пунктом 4.2.2. договору відповідач зобов`язався не пізніше 15 календарних днів з моменту введення будинку в експлуатацію, отримання документу, що підтверджує присвоєння адреси будинку та сплати внеску (за наслідками технічної інвентаризації) передати йому за актом прийому-передачі приміщення.
02 липня 2020 року житловий будинок був введений в експлуатацію про що Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради виданий сертифікат серії КС №162201842326. Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 18 серпня 2020 року № 474 житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . Вказане рішення відповідач одержав 26 серпня 2020 року, а тому приміщення мало бути передане йому не пізніше 10 вересня 2020 року. Для цього відповідач повинен був надати на підписання акт приймання-передачі, а також документи для реєстрації права власності, зокрема, довідку про внесення пайового внеску у повному обсязі, про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, технічний паспорт на приміщення, про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Проекти актів приймання-передачі приміщення, без підписів відповідача, були надані йому 05 серпня 2020 року. Будь-яких інших документів відповідачем не надавалося. У пункті 3 наданого відповідачем проекту акту приймання-передачі вказано, що: «З підписанням цього акту учасник підтверджує, що в нього немає претензій до ЖБК стосовно виконання умов договору, у тому числі до якості об`єкта нерухомості». Не погоджуючись із тим, що з відповідача знімається вся відповідальність за неналежне виконання умов договору він своїми листами від 11 серпня 2020 року та від 09 жовтня 2020 року інформував останнього про свій варіант вказаного пункту: «Підписанням цього акту учасник підтверджує, що в нього немає претензій до ЖБК стосовно якості об`єкта нерухомості». Перший лист відповідач одержав 14 серпня 2020 року, від одержання другого листа відповідач відмовився. У відповіді на перший лист від 16 вересня 2020 року № 16/09 відповідач повідомив про готовність передати об`єкт та готовність до розгляду будь-яких варіантів актів прийому-передачі приміщення.
Листами від 30 листопада 2021 року та від 13 грудня 2021 року він додатково направив відповідачу заяви про підписання актів приймання-передачі, про повернення одного примірника акту разом з іншими належним чином оформленими для реєстрації права власності документами та надав акти приймання-передачі, в запропонованій позивачем редакції. Від одержання цих документів відповідач також відмовився, приміщення та документи необхідні для реєстрації за позивачем права власності до цього часу так і не передав. При цьому, він від одержання приміщення ніколи не відмовлявся, зацікавлений саме у фактичному одержанні квартири. Згідно з умовами договору обов`язок по передачі приміщення, акту приймання-передачі та документів необхідних для реєстрації права власності покладено на відповідача. На нього ж покладено лише кореспондуючий обов`язок їх прийняти. Своїми діями, відповідач намагається створити оманливе враження, що він нібито не заперечує проти передачі приміщення йому, але свідомо створює штучні перешкоди для реалізації його прав. Сама по собі заява відповідача про готовність передати приміщення, без реального вчинення відповідних дій, не може бути підтвердженням належного виконання зобов`язання.
Вважав, що його права підлягають захисту згідно із законодавством про захист справ споживачів, він має право на стягнення пені відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Розмір пені за несвоєчасну передачу приміщення за період з 18 грудня 2021 року до 09 серпня 2022 року складає 3 309 148,13 грн.
Вказував, що вважає за необхідне пред`явити позов лише на частину належних йому вимог, а саме на суму пені у розмірі 500 000 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОК «ЖБК «Опера 2» виконати умови договору про сплату внесків від 08 листопада 2017 року № 12, а саме, передати йому квартиру, будівельний номер АДРЕСА_2 , яка знаходиться на другому поверсі, загальною площею 41,8 кв. м, а також всі належним чином оформлені документи необхідні для реєстрації права власності, у тому числі, акт приймання-передачі квартири, довідку про внесення пайового внеску у повному обсязі, про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, технічний паспорт на об`єкт нерухомості, про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, надати йому можливість попереднього огляду і перевірки стану квартири, а також стягнути з ОК «ЖБК «Опера 2» на його користь за несвоєчасну передачу квартири пеню за договором за період з 18 грудня 2021 року до 09 серпня 2022 року у розмірі 500 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що ОК «ЖБК Опера 2» виконав свої зобов`язання щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 , 02 липня 2020 року ввів житловий будинок в експлуатацію та 18 серпня 2020 року житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями було присвоєно адресу. Позивач не довів ухилення відповідача від передачі йому квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться на другому поверсі, загальною площею 41,8 кв. м, підписання акту та документів для реєстрації права власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Малиневський П. П., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанційскасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно надана оцінка доказам у справі. Вказує, що відповідач створив оманливе враження про те, що готовий виконати обов`язок з передачі квартири, проте, всіляко ухилявся від цього. Суди не надали належної правової оцінки недобросовісній поведінці ОК «ЖБК «Опера 2» при виконання зобов`язань за договором.
Зазначає, що на спірні правовідносини поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки між сторонами існують договірні відносини, відповідно до яких відповідач зобов`язався надати йому послуги з будівництва нерухомого майна.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
26 липня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 листопада 2017 року ОК «ЖБК «Опера 2» та ОСОБА_1 уклали договір № 12. Умовами договору передбачено, що ОК «ЖБК «Опера 2» бере на себе зобов`язання щодо організації будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок внесків власника та внесків асоційованих членів ЖБК, здати об`єкт в експлуатацію та передати учаснику приміщення в об`єкті будівництва, обумовленого цим договором, квартиру АДРЕСА_2 , що знаходиться на другому поверсі, проектною площею 40,35 кв. м, а також всі документи необхідні для реєстрації права власності.
Пунктом 4.2.1. договору визначено, що ЖБК зобов`язаний організувати будівництво об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у строк до 31 березня 2018 року при умові дотримання учасниками порядку та строків сплати внесків.
Згідно з пунктом 4.2.2. договору ЖБК зобов`язаний не пізніше 15 календарних днів з моменту введення об`єкту будівництва в експлуатацію, отримання документу, що підтверджує присвоєння адреси об`єкту будівництва та сплати внеску (за наслідками технічної інвентаризації) передати учаснику за Актом прийому-передачі об`єкт нерухомості.
Разом з обов`язком передачі квартири ЖБК ОСОБА_1 договір передбачає обов`язок останнього не пізніше 15 календарних днів після отримання ЖБК документу, що підтверджує присвоєння адреси об`єкту будівництва та повної оплати внеску, прийняти від ЖБК житлове приміщення за актом прийому-передачі на підставі пункту 4.1.13 договору.
Відповідно до пункту 1.4 договору та додатку № 1 ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання не пізніше 09 листопада 2017 року сплатити 480 165 грн, з яких 9 603,30 грн - вступний внесок розміром 2 %, 14 404,95 грн - пайовий внесок розміром 3 % та 456 156,75 грн - майновий внесок (пай) за будівництво самої квартири.
09 листопада 2017 року ОСОБА_1 оплатив на користь ОК «ЖБК «Опера 2» внесок у розмірі 480 165 грн. На підставі повідомлення ОК «ЖБК «Опера 2» від 22 липня 2020 року № 22/07, ОСОБА_1 31 липня 2020 року здійснив доплату за 1,45 кв. м різниці між фактичною площею (за результатами технічної інвентаризації) та проектною площею квартири на суму 17 255 грн.
Житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями па АДРЕСА_1 був введений в експлуатацію 02 липня 2020 року, про що Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради виданий сертифікат серії КС № 162201842326.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 474 від 18 серпня 2020 року новозбудованому десятиповерховому багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (сертифікат серії КС № 162201842326 ) присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Наданий ОК «ЖБК «Опера 2» ОСОБА_1 акт приймання-передачі житлового приміщення за договором про сплату внесків, який був отриманий ОСОБА_1 05 серпня 2020 року, не був ним підписаний.
11 серпня 2020 року ОСОБА_1 направив на адресу ЖБК вимогу передати йому за актом приймання-передачі квартиру АДРЕСА_3 та виконати інші умови договору. Вимогу відповідач отримав 14 серпня 2020 року.
Листом від 16 вересня 2020 року № 16/09 ОК «ЖБК Опера 2» повідомив ОСОБА_1 про готовність передати квартиру та виконати умови договору, про готовність передати нежитлове приміщення. У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 підписати запропоновані ЖБК акти приймання-передачі, просив надати свої проекти актів приймання-передачі для погодження ЖБК.
09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повторно направив на адресу ЖБК листа-вимогу в якому зазначив, що не погоджується із запропонованими ОК «ЖБК Опера 2» проектами актів приймання-передачі та повторно вимагає передати йому квартиру, а також усі необхідні документи необхідні для реєстрації права власності, включаючи довідку про внесення пайових внесків у повному обсязі.
30 листопада 2021 року та 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив на адресу ОК «ЖБК Опера 2» заяви про підписання актів приймання-передачі та про повернення одного примірника акту разом з іншими належним чином оформленими для реєстрації права власності документами та до заяв було надано проекти актів приймання-передачі у запропонованій позивачем редакції. Разом з тим, вказані листи ОСОБА_1 не були отримані ОК «ЖБК Опера 2» і повернулися без вручення адресату за закінченням терміну зберігання.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Малиневський П. П. зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 921/311/7-г/7, від 29 січня 2019 року у справі № 922/705/18, від 12 березня 2019 року у справі № 923/1432/15, від 04 вересня 2019 року у справі № 361/5893/16-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 643/14382/16-ц, від 23 січня 2020 року у справі № 922/1124/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/3509/18, від 04 лютого 2021 року у справі № 607/1579/19, від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, від 20 травня 2021 року у справі № 607/1569/19 та від 04 листопада 2021 року у справі № 357/10155/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Малиневського П. П., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Повно та всебічно встановивши обставини справи, врахувавши та надавши оцінку їм та наданим доказам, зокрема, й поведінці сторін при виконання умов договору щодо передачі майна, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки він не довів, що ОК «ЖБК Опера 2» ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором від 08 листопада 2017 року № 12.
Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що ОК «ЖБК Опера 2»вчинив дії, спрямовані на передачу житлового приміщення і всіх відповідних документів, та не заперечує проти підписання акта приймання-передачі та передання всіх документів та ключів ОСОБА_1 , але з його боку не були запропоновані свої варіанти актів приймання-передачі, що було встановлено в преюдиційній справі й зазначено у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2021 у справі № 357/10155/20 за позовом ОСОБА_1 до ОК «ЖБК Опера 2» про захист прав споживачів.
Посилання заявника на те, що він направив свої варіанти актів приймання-передачі квартири на адресу ОК «ЖБК Опера 2», але відповідач ухиляється від їх підписання, є безпідставними, оскільки судами було встановлено, що такі листи повернулися без вручення, за закінченням терміну зберігання.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 не довів обґрунтованості своїх позовних вимог щодо ухилення відповідача від виконання зобов`язань за договором, що було саме його процесуальним обов`язком відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України.
Колегія судді не бере до уваги доводи заявника з посиланням на те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вони не мають правового значення для правильного вирішення спору в цьому випадку, так як ним не доведено самого факту порушення договірних відносин.
Посилання заявника на неврахування судами правових висновків Верховного Суду в раніше прийнятих постановах, є необґрунтованими, оскільки у справах були встановлені різні фактичні обставини.
Отже, наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться виключно до необхідності переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Малиневським Павлом Петровичем - залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 05.12.2023 |
Номер документу | 115376887 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні