Рішення

від 04.12.2023 по справі 160/24009/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року Справа № 160/24009/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняДивнич Д.І. за участі: представника позивача представника відповідача Борисенко В. А. Овсяникова Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альгір" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення 21.07.2023 року № 0007060401, складене відповідачем на підставі Акту камеральної перевірки від 19.06.2023 року № 654/32-00-04-04-01-10-42616474.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач не зміг своєчасно виконати свій податковий обов`язок стосовно своєчасної реєстрації податкових накладних своїх контрагентів через воєнний стан запроваджений на території України. Позивач звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області від заявою про неможливість вчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 року у справі № 280/2576/23 в т.ч. зобов`язано ГУ ДПС у Запорізькій області прийняти рішення про неможливість своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку щодо складання на дату виникнення податкових зобов`язань податкових накладних та їх реєстрації у ЄРПН. Таким чином, у позивача відсутня вина, яка є обов`язковою підставою для притягнення платника податків до відповідальності. Крім того, ПК України передбачено, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01.03.2020 року і до останнього дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовується.

Ухвалою суду від 20.09.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не виконав свого обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Стосовно позивача податковим органом не приймалось рішення про неможливість своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку на момент проведення камеральної перевірки. Податкове повідомлення рішення винесено після закінчення карантину.

Ухвалою суду від 04.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та повідомив суд про зміну назви позивачем на ТОВ «Альгір» (попередня назва ТОВ «Ексон Юк»).

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Відповідач провів камеральну перевірку, за наслідками якої складено Акт від 19.06.2023 року № 654/32-00-04-04-01-10-42616474, у висновках якого зазначено про несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних у ЄРПН, які складені під час дії воєнного стану починаючи з травня 2022 року по лютий 2023 року та зареєстровані у ЄРПН у період з липня 2022 року по травень 2023 року; позивач до ГУ ДПС у Запорізькій області (попереднє місце податкового обліку) подав заяву про неможливість своєчасного виконання свого податкового обов`язку щодо складання на дату виникнення податкових зобов`язань податкових накладних та їх реєстрації у ЄРПН; за результатами розгляду заяви позивача ГУ ДПС у Запорізькій області прийняло рішення від 29.11.2022 року № 31389/6/08-01-04-05-03 щодо можливості виконання позивачем свого податкового обов`язку.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення рішення 21.07.2023 року № 0007060401 на суму 18764621,58 грн.

Судом під час розгляду справи встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 року у справі № 280/2576/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 29.11.2022 №31389/6/08-01-04-05-03 та зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСОН ЮК» свого податкового обов`язку щодо складання на дату виникнення податкових зобов`язань податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами взаємовідносин з ПП «АМІК УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 30603572), ПП «МІРО» (код за ЄДРПОУ 14339469), ПП «ГРАНД ЕНЕРЖИ ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 44279450), ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» (код за ЄДРПОУ 00388932), ПП «ЮГ ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 37586166), ПП «ВЛАХОС» (код за ЄДРПОУ 36384981), ПП «ЕСКОН» (код за ЄДРПОУ 13322107), ПП «КАРГО ОІЛ» (код за ЄДРПОУ 42665045), ПП «КОНКРІТ ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40936987), ПП «КОМПАНІЯ «АГРОЛЮКС» (код за ЄДРПОУ 40936987), ПП «СЕЛЯНСЬКА СПІЛКА ПРИВАТНИХ ПАЇВ «КУЙБИШЕВА» (код за ЄДРПОУ 03765513), ПП «ТАУРУС-ЛТД» (код за ЄДРПОУ 33903303), ПП «ТРІМ» (код за ЄДРПОУ 23107396), ПП «ЧЕРНІГІВНАФТОПРОДУКТ» (код за ЄДРПОУ 43940577), ПОП «ВІКТОРІЯ» (код за ЄДРПОУ 30899766), Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» (код за ЄДРПОУ 30875436), СТОВ «АГРОФІРМА НИВА» (код за ЄДРПОУ 03757459), ТОВ «ТК ДЕЛЬТА СЕРВИС» (код за ЄДРПОУ 43677800), ТОВ «АТП 929» (код за ЄДРПОУ 42545179), ТОВ «ТОРУМ» (код за ЄДРПОУ 41367994), ТОВ «ВСЕСВІТ-ОЙЛ-ГРУП» (код за ЄДРПОУ 41051402), ТОВ «КАПІТАЛ ІМІДЖ ГРУП» (код за ЄДРПОУ 36813710), ТОВ «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 41007704), ТОВ «ДАЙТЕРІЯ» (код за ЄДРПОУ 43587340), ТОВ «НТВ Інтерпрайсіз» (код за ЄДРПОУ 21865342), ТОВ «ІДЖІ ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40257915), ТОВ «ІНОВАТОР ГРУП» (код за ЄДРПОУ 39440850), ТОВ «АВТОТЕХПРОМ» (код за ЄДРПОУ 24709453), ТОВ «АГРО-ТЕХНОЛОДЖИ» (код за ЄДРПОУ 39898404), ТОВ «АГРОНАФТАТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 43561359), ТОВ «АКТАКОР» (код за ЄДРПОУ 36778415), ТОВ «АЛЕКС ПЕТРОЛЕУМ» (код за ЄДРПОУ 41054251), ТОВ «АЛМА ВІН» (код за ЄДРПОУ 43488390), ТОВ «АЛМА РІТЕЙЛ» (код за ЄДРПОУ 43523554), ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 34531124), ТОВ «АПЕКС ГАЗ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 41416428), ТОВ «АТЛАНТИК ТЕРРА» (код за ЄДРПОУ 40895438), ТОВ «АУЛЬСЬКА ХЛОРОПЕРЕЛИВНА СТАНЦІЯ» (код за ЄДРПОУ 33075701), ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42179263), ТОВ «БІЧКРАФТ» (код за ЄДРПОУ 44434628), ТОВ «БОГДАНІВСЬКЕ» (код за ЄДРПОУ 32298323), ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» (код за ЄДРПОУ 31501553), ТОВ «ВАРРИОР» (код за ЄДРПОУ 40232089), ТОВ «ВВК ДТ» (код за ЄДРПОУ 44286117), ТОВ «ВПК ЕКОТЕХ» (код за ЄДРПОУ 43030740), ТОВ «ГАЗТОРГ НК» (код за ЄДРПОУ 41308462), ТОВ «ГЛОБАЛ ОЙЛ ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 44755017), ТОВ «ДЕПОТ ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 41745454), ТОВ «ДНІПРОСТАТОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 44058835), ТОВ «ДОКА-НАФТА» (код за ЄДРПОУ 38350446), ТОВ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ» (код за ЄДРПОУ 41180498), ТОВ «ЕКОЙЛТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 40738268), ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ» (код за ЄДРПОУ 43096382), ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 43288553), ТОВ «КАПІТАЛ ЮГ» (код за ЄДРПОУ 38115895), ТОВ «КБ ЮКОН» (код за ЄДРПОУ 39723756), ТОВ «КВАЛІТЕТ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 43547617), ТОВ «КЕНЕКСІ УЛЬТРА» (код за ЄДРПОУ 42185649), ТОВ «КМК ХОРС» (код за ЄДРПОУ 41818951), ТОВ «КОЛОТРЕЙДІНГ» (код за ЄДРПОУ 44513437), ТОВ «КОМПАНІЯ ОРТУС» (код за ЄДРПОУ 37834815), ТОВ «КРЕМРЕСУРС» (код за ЄДРПОУ 40983890), ТОВ «КРОПІВНИЦЬКА НАФТО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 42182229), ТОВ «КСМ ПРОТЕК» (код за ЄДРПОУ 37838186), ТОВ «ЛІО ТРАСТ» (код за ЄДРПОУ 43672556), ТОВ «ЛАНК» (код за ЄДРПОУ 36503843), ТОВ «ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС» (код за ЄДРПОУ 43691830), ТОВ «МЕГАЛАЙН-АВТО» (код за ЄДРПОУ 43284098). ТОВ «НАФТА ОІЛ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 44382250), ТОВ «НАФТО-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 32812383), ТОВ «НАФТОБІЗНЕС КОНТРАКТ» (код за ЄДРПОУ 43185964), ТОВ «НЕОН ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42012940), ТОВ «НК ПРЕМІУМ РЕСУРС» (код за ЄДРПОУ 41069949), ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 39470271), ТОВ «НОВОПОДІЛЬСЬКЕ» (код за ЄДРПОУ 38551841), ТОВ «НОРДГАЗ» (код за ЄДРПОУ 41174573), ТОВ «НПО ЕНЕРГІЯ» (код за ЄДРПОУ 37375794), ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» (код за ЄДРПОУ 35048670), ТОВ «ОІЛ ПІВДЕНЬ» (код за ЄДРПОУ 43177272), ТОВ «ОЙЛ ВІТО» (код за ЄДРПОУ 39219468), ТОВ «ОКТАН» (код за ЄДРПОУ 22506013), ТОВ «ОЛЕУМ ГАЗ» (код за ЄДРПОУ 42151502), ТОВ «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ «СЕРІОЛ-ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 30599933), TOB «ПАНАСАМІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 43016946), ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» (код за ЄДРПОУ 24316073), ТОВ «ПЕТРОЛЕУМ 2020» (код за ЄДРПОУ 43386741), ТОВ «ПЕТРОМАРК ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37417677), ТОВ «ПЛУТОС ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 38458761), ТОВ «ПОЛТАВА-ПЕТРОЛ» (код за ЄДРПОУ 43938971), ТОВ «ПОРТАГРОТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 44250300), ТОВ «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА» (код за ЄДРПОУ 43431254), ТОВ «ПРЕМЬЕРА-ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 32612133), ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» (код за ЄДРПОУ 42729255), ТОВ «РЕГІОН-ЮГ» (код за ЄДРПОУ 37758389), ТОВ «РОЯЛ РЕСУРС» (код за ЄДРПОУ 40136228), ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» (код за ЄДРПОУ 40511614), ТОВ «СВІТАНОК-ОДЕСА» (код за ЄДРПОУ 44172081), ТОВ «СК АЛЬЯНС 2006» (код за ЄДРПОУ 39142102), ТОВ «СОЛАР ОІЛ» (код за ЄДРПОУ 40151529), ТОВ «ТЕКТОНС» (код за ЄДРПОУ 44529007), ТОВ «ТОПГРУПП» (код за ЄДРПОУ 43300491), ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛГІРА» (код за ЄДРПОУ 34705233), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІЗНЕС-ЛОГІКА» (код за ЄДРПОУ 39384324), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ГРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 43738779), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ КРЕМЕНЧУК» (код за ЄДРПОУ 43772977), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІДЕРПАРТС» (код за ЄДРПОУ 44031808), ТОВ «ТРАНС АВТО ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 44631437), ТОВ «ТРАНСНЕФТЬ ГРУПП» (код за ЄДРПОУ 43651803), ТОВ «ТРЕЙД ОІЛ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 40618889), ТОВ «УКРАЛЬЯНСТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 43337280), ТОВ «УКРБУДТРАНС» (код за ЄДРПОУ 30317087), ТОВ «УКРТРАНЗИТ» (код за ЄДРПОУ 30010945), ТОВ «ФОРТУНА 2013» (код за ЄДРПОУ 38476885), TOB «ЧЕРКАСИ АГРОСФЕРА» (код за ЄДРПОУ 36391323), ТОВ «ЧОРНИЙ ЛЕВ ІМ» (код за ЄДРПОУ 43285861), ТОВ «ШІППІНГ-ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 43339026), ТОВ «ЮГНЕФТЕПРОДУКТ» (код за ЄДРПОУ 41110499), ТОВ «ЮЖНАЯ ТОПЛІВНАЯ КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 40056284), ТОВ «ЮНІВЕРС ТАЙМ» (код за ЄДРПОУ 41187082), ТОВ «ЯГУАР» (код за ЄДРПОУ 31571594), ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ЗЕЛЕНА ДОЛИНА» (код за ЄДРПОУ 32721857), ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ), ФГ «ДІНЕКС-АГРО» (код за ЄДРПОУ 32653803), ФГ «ПЕРЛИНА ПМС» (код за ЄДРПОУ 35622961), ФГ «Петренко О.С» (код за ЄДРПОУ 19212710).

Однак рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 року у справі № 280/2576/23 не набрало законної сили станом на день розгляду справи через подання апеляційної скарги податковим органом.

Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи визначені у статті 112 ПК України.

Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п.112.1 ПК України).

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання (112.2 ПК України).

Згідно п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема:

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ГУ ДПС у Запорізькій області станом на день розгляду справи не приймало рішення щодо неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСОН ЮК» (ТОВ «Альгір») свого податкового обов`язку щодо складання на дату виникнення податкових зобов`язань податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами взаємовідносин з контрагентами позивача, які перераховано у резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 року у справі № 280/2576/23.

Таким чином, позивач не довів належними засобами доказування станом на день розгляду справи факт неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку під час дії воєнного стану на всій території України.

Стосовно інших доводів позивача та відповідача, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до п. 187.1 с. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які викладені в акті камеральної перевірки.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (підпункт 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнанняакцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 № 58/2023 (затверджений Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX) були внесені зміни у статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX , Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, та Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX), та продовжено строк дії воєнного стану в Україні 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Разом з цим, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) з 19.12.2020 до 30.04.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і до 01.07.2023 року не застосовуються.

Правове значення у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Такий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX були внесені зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якими було дозволено в період дії воєнного стану проведення камеральних перевірок щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та інших видів перевірок та встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

При цьому 27.05.2022 набули чинності зміни, що були внесені Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX в редакцію підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким передбачалося, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX набув чинності з 27.05.2022 і платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що виражається у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 69.1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022 незважаючи на випадки незастосування відповідальності зазначені у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Суд зазначає про порушення принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким встановлено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли товариство не мало можливості виконати свої обов`язки своєчасно з метою запобігання негативних наслідків.

Окрім зазначеного вище, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, був порушений принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX було скасовано право, яким товариство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасної реєстрації податкових накладних за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й «виправданих очікувань» від ефективного використання права власності. У рішенні ЄСПЛ у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства» від 24.06.2003 майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції (встановлює право особи на мирне володіння своїм майном) вважається, зокрема, «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».

Підпункт 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України породжує у платників податків обґрунтовані «законні очікування» щодо податку або пільг, які застосовуються до такого платника.

За аналогією закону до правовідносин щодо мораторію на застосування штрафних санкцій на період карантину мають застосовуватися положення підпункту 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким передбачено стабільність законодавства, в тому числі щодо наданих звільнень від відповідальності.

Суд також зазначає, що Законом № 2260-IX не скасовано пункт 52-1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначена норма є самостійною підставою звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків корегування до податкових накладних, навіть незважаючи на зміни правового регулювання спірних правовідносин. При цьому якщо законодавець мав намір зупинити дію положень пункт 52-1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, за правилами юридичної техніки він повинен був внести зміни також в зазначений пункт та прямо визначити обмежене застосування положень пункт 52-1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України на час дії воєнного стану. Однак цього зроблено не було, як і не була скасована дія вказаної норми.

Оцінюючи дії відповідача в частині прийняття податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що останній зробив висновок, що норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України превалюють над нормами пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Суд критично ставиться до таких тверджень з огляду на те, що станом на час проведення перевірки, винесення спірного податкового повідомлення-рішення діяли обидві норми, так як з 24.02.2022 до 01.07.2023 року воєнний стан та карантин діяли паралельно.

Суд звертає увагу на те, що згідно положень підпункту 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України платник податків має право обирати найбільш сприятливу норму Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовний орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права. Конституційний Суд України зазначає, що елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010).

Як вказав Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Ольссон проти Швеції», норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини поняття "якість закону" означає, щонаціональне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії»). Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).

Вимога щодо «якості закону» та обов`язок суду застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону, який не відповідає визначеним критеріям якості закону, ґрунтуються передусім на положеннях ч. 1 ст. 57 Конституції України, яка встановлює, що кожному гарантується право знати свої права і обов`язки.

Із цієї конституційної норми вбачається те, що у випадку встановлення судом того факту, що закон сформульований у спосіб, який не дозволяє особі знати свої права і обов`язки, застосування (тлумачення) такого закону повинно відбуватися судом на користь особи, яку позбавили (звузили) на підставі цього закону певного права або встановили (розширили) для неї нові обов`язки.

На час проведення камеральної перевірки ТОВ, винесення спірного податкового повідомлення-рішення та розгляду справи в суді першої інстанції одночасно діяли дві норми, які звільняють від відповідальності за одні й ті ж порушення вимог Податкового кодексу України, але мали місце під час дії різних обставин.

Відтак, за критеріями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому прийняте рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи спірне податкове-повідомлення рішення, діяв з порушенням презумпції правомірності рішення платника податків, встановленої в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, який повинен був бути застосований беручи до уваги наявність правової колізії між нормами Податкового кодексу України.

Згідно приписів статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з абзацом 3 п.112.7 ст. 112 Податкового кодексу України усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності та фактів які мали місце, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки в умовах дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, з огляду на діюче станом на час реєстрації податкових накладних законодавство, позивач опинився в ситуації правової невизначеності, хоча свій податковий обов`язок виконав.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18 липня 2023 року у справі № 140/2123/23 (ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження).

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» (код ЄДРПОУ 42616474; місцезнаходження: 28006, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр-т. Будівельників, 37) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079; місцезнаходження: 49031, м. Дніпро, пр-т. Олександра Поля, буд. 57) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення 21.07.2023 року № 0007060401, складене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі Акту камеральної перевірки від 19.06.2023 року № 654/32-00-04-04-01-10-42616474.

Стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» сплачену суму судового збору у розмірі 26840 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 04 грудня 2023 року.

Суддя С.В. Златін