Постанова

від 08.11.2007 по справі 13/288-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

08 листопада 2007 р.                                                                                  

№ 13/288-06 

Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:  Дерепи В.І.

-головуючого (доповідача), Рибака В.В., Стратієнко Л.В.,

за участю повноважних

представників: позивача -

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського

суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2006 року та постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 липня 2007 року у

справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до

ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі

Нікопольського управління газового господарства про визнання неправомірними

дій,

ВСТАНОВИВ:

          У жовтні 2006

року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з

позовом до відповідача про визнання неправомірними дій відповідача по

нарахуванню виробничо-технологічних витрат природного газу та виставленню

рахунків на оплату виробничо-технологічних втрат природного газу.

          Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 16 листопада 2006 року (суддя Рудь І.А.) в позові

відмовлено.

Постановою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 23 липня 2007 року рішення суду залишене

без змін.

          Не погоджуючись з судовими рішеннями,

відповідач просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами

норм матеріального і процесуального права.

          Обговоривши доводи касаційної скарги,

вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що

між сторонами у справі були укладені договір №112067-06П на постачання

природного газу від 01.01.2006 року, договір купівлі-продажу природного газу

від 01.04.2006 року №112067 К, договір на транспортування природного газу від 31.12.2005

року №112067-06 та договір на технічне обслуговування газопроводів від

01.01.2006 року №21.

Умовами укладених договорів сторони

узгодили місячні обсяги поставок природного газу, його вартість, порядок, умови

постачання та приймання газу, порядок обліку газу, порядок та умови проведення

розрахунків за поставлений газ, за транспортування газу та технічне

обслуговування газопроводу, газових приладів та обладнання.

Відповідно до п.3.2 на

транспортування природного газу №112067-06, споживач, яким є позивач,

зобов'язався технологічні втрати, обраховані згідно наказу Міністерства палива

та енергетики України від 30.05.2003 року №264, додавати до свого фактичного

щомісячного споживання у разі, якщо прилад обліку газу встановлений після

газорегулюючого обладнання споживача.

Вказаний пункт договору відповідає

вимогам п.5.17 Правил обліку природного газу під час його транспортування

газорозподільчими мережами, постачання та споживання, затвердженим наказом

Міністерства палива та енергетики України від 27. 12.2005 року. Дія цих Правил

поширюються як на суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську

діяльність з постачання та транспортування природного газу розподільчими

мережами, так і на споживачів газу, які використовують газ у

господарсько-виробничій діяльності.

Як правильно встановлено судами,

факт розташування замірного вузла споживання газу після газорегулюючого

обладнання позивачем не заперечувався.

Розрахунок технологічних втрат та

витрат проводився згідно відповідних Методик, затверджених наказом Міністерства

палива та енергетики України від 30.05.2003 року №264, норми яких

використовувалися відповідачем при здійсненні розрахунку втрат природного газу

по об'єкту "Автодом ПП ОСОБА_1".

Виходячи з викладеного, місцевий

суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного

висновку про те, що твердження відповідача щодо оплати виробничо-технологічних

втрат газу відповідають умовам договору та нормам діючого законодавства.

На підставі ст.33 ГПК України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу

своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України,

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.34 ГПК України,

господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Приймаючи рішення, залишене без

змін постановою суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд вірно

визнав такими, що не можуть вважатись належними та допустимими доказами

документи, надані позивачем в підтвердження позовних вимог та обгрунтовано відмовив

в позові.

Крім того, слід зазначити, що є

безпідставними посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що розгляд справи

за участю судді Дмитренко Г.К. вважається проведеним у незаконному складі

судової колегії, так як судовою колегією Дніпропетровського апеляційного

господарського суду у складі вказаного судді апеляційна скарга була повернена

позивачеві без розгляду ухвалою суду від 19 лютого 2007 року і яка була

скасована постановою Вищого господарського суду України від 26 квітня 2007

року.

Вказана обставина не може бути

підставою для визнання незаконним складу судової колегії, оскільки скасування

касаційною інстанцією ухвали про повернення скарги передбачає, що справа

передається не на новий розгляд, а для розгляду справи по суті.

За таких обставин, оскаржувані

судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав

для їх зміни немає.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, суд

                           П О С Т А Н О В И

В:

Рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 16 листопада 2006 року та постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 липня 2007 року

залишити без змін, а касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності

фізичної особи ОСОБА_1 -без задоволення.

Головуючий, суддя                                                 

В.Дерепа

Судді                                                                         

В.Рибак  

Л.Стратієнко