Рішення

від 30.11.2023 по справі 340/3233/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3233/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., розглянув у порядку загального позовного письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ» (27652, вул. Шахтарська, 3, с. Неопалимівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ - 37981029)

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Державної служби України (код ЄДРПОУ 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ» звернулося до суду з позовом, у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2021 року № 00017160702 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 95638,00 грн. прийняте Головним управління ДПС у Кіровоградській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2021 року № 00017150702 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2199083,00 грн, прийняте ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Позивач мотивує свою позицію тим, що контролюючий орган при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ не взяв до уваги належно оформленні первинні бухгалтерські документи позивача та дійшов необгрунтованого висновку про завищення позивачем податкового кредиту за наслідками господарських взаємовідносин з рядом контрагентів. Воднораз, представник позивача наголошує, що до перевірки були надані усі необхідні документи, що підтверджують придбання Товариством будівельних послуг та обгрунтованість формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Відповідач позовних вимог не визнав та у поданому відзиві на позовну заяву покликався на те, що перевіркою встановлено укладення позивачем договорів із рядом контрагентів без реальних правових наслідків та з метою отримання податкової вигоди. На переконання відповідача, контрагенти Товариства - ТОВ «БА ЛІДЕРБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42373396), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БУДСЕРВІСГРУП» (код ЄДРПОУ 42545226), ТОВ «ТАЙРОН БІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 42671750), ТОВ «ЛЗК «РЕЙЛВЕЙ» (код ЄДРПОУ 42142846), ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42550770), ТОВ «ЛАЙФ ПАРАДАЙС» (код ЄДРПОУ 41851428), ТОВ «АКОРД КОРПОРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 43117187) фактично не підтвердили можливість здійснення господарських операцій з постачання будівельних робіт, зазначених в договорах та первинних документах, наданих позивачем. Крім того, в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3); номенклатурі будівельних робіт, вказаних в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) опис виконаних контрагентами будівельних робіт «нове будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим адміністративно-торговельним комплексом по вул.. Вокзальній, 74 в м. Кропивницькому Кіровоградської області», не відповідає номенклатурі робіт, зазначеній позивачем у зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних «виконання будівельних робіт». За наведених обставин, вважає відповідач, позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 759 266,0 грн, а отже- податкові повідомлення-рішення є законними та обгрунтованими.

Обмінюючись іншими заявами по суті справи та виступивши у судовому засіданні із вступним словом і додатковими поясненнями, представники сторін підтримали раніше заявлені позиції.

Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті клопотання сторін у справі:

- ухвалою судді від 23 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху;

- ухвалою судді від 15 липня 2021 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні;

- ухвалою від 31 серпня 2021 року 15 березня 2023 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні;

- на підставі ухвали від 16 грудня 2021 року, за визначених частиною дев?ятою статті 205 КАС України обставин, суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши у загальному позовному провадженні подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши інші докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 07.04.2021 року № 404-п "Про проведення відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БПК «БУДРЕСУРС-ВГ» (код ЄДРПОУ 37981029)", проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «БПК «БУДРЕСУРС-ВГ» (код ЄДРПОУ 37981029) (далі - ТОВ «БПК «БУДРЕСУРС-ВГ») з питань дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «БА ЛІДЕРБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42373396) за липень 2019 року, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БУДСЕРВІСГРУП» (код ЄДРПОУ 42545226) за липень 2019 року, ТОВ «ТАЙРОН БІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 42671750) за серпень 2019 року, ТОВ «ЛЗК «РЕЙЛВЕЙ» (код ЄДРПОУ 42142846) за вересень 2019 року, ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42550770) за жовтень-листопад 2019 року, ТОВ «ЛАЙФ ПАРАДАЙС» (код ЄДРПОУ 41851428) за листопад 2019 року, ТОВ «АКОРД КОРПОРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 43117187) за грудень 2019 року показників декларацій з податку на додану вартість за липень 2019, серпень 2019, вересень 2019, жовтень 2019, листопад 2019, грудень 2019 року.

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «БПК «БУДРЕСУРС-ВГ»: п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну 1 759 266,0 грн., в тому числі за наступні податкові періоди:

-за липень 2019 року на суму 214961,0 грн.

-за серпень 2019 року на суму 229399,0 грн.

-за вересень 2019 року на суму 56087,0 грн.

-за жовтень 2019 року на суму 312999,0 грн.

-за листопад 2019 року на суму 644838,0 грн.

-за грудень 2019 року на суму 300982,0 грн.

-завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації") на загальну суму 94638,0 грн., в т.ч.:

-за грудень 2019 року на суму 94638,0 грн.На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області було винесено, податкові повідомлення-рішення:

- від 25.05.2021 року № 00017160702 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 95638,00 грн.;

- від 25.05.2021 року № 00017150702 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2199083,00 грн.

Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 41.1 статті 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є зокрема: 41.1.1. податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль визначається як система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, за пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок унормований статтею 77 ПК України.

Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (пункт 77.1. статті 77 ПК України)

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Разом з тим, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції, чинній на момент видання Наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ») установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №1236 від 09.12.2020 року установлено з 19 грудня 2020 року на території України карантин.

Цей карантин відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27 червня 2023 року.

Отже, на момент призначення документальної планової виїзної перевірки Товариства та видання наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 07.04.2021 року № 404-п "Про проведення відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БПК «БУДРЕСУРС-ВГ» (код ЄДРПОУ 37981029)" дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак - діяв і мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок платників податків (за виключенням окремих видів документальних позапланових та фактичних перевірок, наведених у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).

Зміст Наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 07.04.2021 року № 404-п "Про проведення відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БПК «БУДРЕСУРС-ВГ» (код ЄДРПОУ 37981029)" свідчить, що документальна планова перевірка позивача була призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України відповідно до плану-графіка перевірок.

Отже, ця перевірка не підпадала під винятки, наведені у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

За таких умов, відповідно до вимог вказаного положення у сув`язі із приписами абзацу восьмого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, документальна планова перевірка позивача мала бути перенесена та включена до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, перевірка була проведена відповідачем в період запровадження законодавчим органом влади мораторію на проведення такої.

За наведених обставин суду належить звернути увагу на те, що відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 лютого 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши, зокрема, проведення таких видів перевірок юридичних осіб: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Воднораз, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України; вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України - з іншого, застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 17 травня 2022 року у справі №520/592/21, від 15 квітня 2022 року у справі №160/5267/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 та від 6 липня 2022 року у справі №360/1182/21.

Крім того, на час судового розгляду справи зазначена Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26.01.2022, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 (справа №640/18314/21). Суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України).

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, суд не може переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року по справі № 815/94/16.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 також сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

У спірному випадку доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправним рішення, прийнятого за її наслідками. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21 та від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що оскільки проведена перевірка стосовно позивача відбулась усупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. У зв`язку з чим суд вказує про відсутність необхідності переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21.

Враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, суд визнає протиправними та скасовує податкові повідомлення-рішення від 25.05.2021 року № 00017160702 та № 00017150702 як такі, що прийняті на підставі незаконної перевірки, та не вдається до дослідження правомірності висновків ГУ ДПС у Кіровоградській області про допущені позивачем порушення вимог законодавства, які стали підставою для нарахування йому податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Встановлені судом порушення відповідачем вимог закону щодо призначення документальної планової виїзної перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про протиправність спірних рішень контролюючого органу.

Принагідно суд зауважує, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. Суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15, від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17, від 08.06.2021 року у справі №662/397/15-ц.

У цих постановах Велика Палата Верховного Суду висловила позицію, за змістом якої у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("Суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Верховний Суд також неодноразово звертав увагу, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини 4 статті 9 КАС України.

Отже висновок суду у цій справі про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з інших підстав та мотивів, ніж наведені у позовній заяві, та застосування судом при вирішенні справи норм Податкового кодексу України та висновків Верховного Суду, на які позивач не посилався у позовній заяві, не є виходом за межі позовних вимог, не потребує дотримання правил зміни позовних вимог, наведених у статті 47 КАС України, та не є порушенням принципів змагальності та диспозитивності.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні до суду адміністративного позову позивач сплатив відповідно до Закону України Про судовий збір 22700,00 грн судового збору, що обумовлює висновок суду про стягнення на користь Товариства означеної суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Докази понесення позивачем інших судових витрат наразі суду не подані.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ» (27652, вул. Шахтарська, 3, с. Неопалимівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ - 37981029) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 25.05.2021 року № 00017160702 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 95638,00 грн. прийняте Головним управління ДПС у Кіровоградській області;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 25.05.2021 року № 00017150702 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2199083,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Промислова компанія «Будресурс-ВГ» (код ЄДРПОУ - 37981029) понесені судові витрати в розмірі 22700,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК