Рішення

від 04.12.2023 по справі 620/4976/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/4976/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського міського центру зайнятості, Чернігівського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівського міського центру зайнятості, Чернігівського обласного центру зайнятості, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Чернігівського міського центру зайнятості від 14.12.2022 № НТ221214 про припинення виплати допомоги по безробіттю, в частинні що стосується ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Чернігівський обласний центр зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю за період з 28.11.2022 по 12.04.2023 (включно).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до частини четвертої статті 22 Закону № 1533-ІІІ (в редакції, яка діяла на момент набуття позивачем статусу безробітного) набув права на виплату допомоги по безробіттю протягом 720 календарних днів, оскільки був особою передпенсійного віку. Вказує, що навіть після внесення змін згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» позивач є особою передпенсійного віку та має право на отримання допомоги по безробіттю до 12.04.2023 включно. Також зазначає, що оскільки зміни до пункту 3-3 Розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» набрали чинності після того, як позивачу, на підставі наказу № НТ220708 від 08.07.2022, встановлено статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю тривалістю 720 календарних днів, внесені зміни є такими, що погіршують становище позивача, а відтак не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Тому вважає, що Чернігівський міський центр зайнятості, приймаючи оскаржуваний наказ від 14.12.2022 № НТ221214, в частині що стосується припинення позивачу виплати допомоги по безробіттю, не врахував всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), в зв`язку з чим даний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Чернігівський міський центр зайнятості подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що на момент надання статусу безробітної та призначення виплати допомоги по безробіттю позивач не визнавалася як особа передпенсійного віку та виплата допомоги по безробіттю призначена на загальних підставах тривалістю 270 календарних дні, відповідно до пункту 3-2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції, яка діяла на момент набуття Позивачем статусу безробітного). Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» від 21.09.2022 № 2622-ІХ (набрання чинності 29.10.2022) внесено зміни до пункту 3-2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким було передбачено, що під час дії воєнного стану: тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом. На виконання вказаних вимог Закону України від 21.09.2022 № 2622-ІХ, враховуючи, що станом на 29.10.2022 тривалість виплати допомоги по безробіттю позивачу складала 115 днів, наказом Чернігівського міського центру зайнятості від 14.12.2022 № НТ221214 позивачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 28.11.2022, у зв`язку з тим, що термін виплати допомоги по безробіттю перевищував 90 календарних днів.

Чернігівський обласний центр зайнятості надіслав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову з підстав, визначених у відзиві Чернігівського міського центру зайнятості.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому підтримав доводи позовної заяви.

Відповідачами були подані заперечення, в яких вони підтримали викладені у відзиві обставини і просили винести рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06.07.2022 позивач через портал «Дія» подав до Чернігівського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного та заяву про призначення виплати допомоги по безробіттю.

Наказом Чернігівського міського центру зайнятості від 08.07.2022 № НТ220708, на підставі частини першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» позивачу надано статус безробітного на загальних підставах з 07.07.2022 (а.с. 16).

Наказом Чернігівського міського центру зайнятості від 14.12.2022 № НТ221214 позивачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 28.11.2022 у зв`язку з тим, що на дату набуття чинності Законом № 2622 строк виплати допомоги по безробіттю перевищував 90 календарних днів (а.с. 16-зворот).

Вважаючи вказаний наказ протиправним позивач звернувся до суду з даною позовною заявою за захистом своїх прав.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначаються Законом України 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення».

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).

За приписами пункту 2 частини першої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1533-ІП допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

За змістом частини першої статті 22 Закону № 1533-ІІІ (в редакції станом на дату набуття позивачем статусу безробітного) право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною четвертою статті 22 Закону № 1533-ІІІ (в редакції станом на дату набуття позивачем статусу безробітного) визначено, що загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Вказані зміни набули чинності 29.10.2022.

Як вбачається з довідки Головного управляння Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.12.2022 № 283, страховий стаж ОСОБА_1 становить - 31 рік 6 місяців 24 дні, дата виходу - 60 років (а.с. 17).

Отже, з урахуванням дати народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 мала право вийти на пенсію 13.04.2023 та була особою передпенсійного віку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» від 21.09.2022 № 2622-ІХ Розділ VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» доповнено пунктом 3-3.

Так, відповідно до абзацу 5, 6 пункту 3-3 Розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 1533-ІІІ тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом. Для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів;

Враховуючи довідку Головного управляння Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.12.2022 № 283, страховий стаж позивача становить - 31 рік 6 місяців 24 дні, а дата виходу на пенсію відбудеться у 60 років, тобто 13.04.2023.

Таким чином, навіть після внесення змін згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» від 21.09.2022 № 2622-ІХ позивач, яка була особою передпенсійного віку, мала право на отримання допомоги по безробіттю до 12.04.2023 включно.

Отже, відповідач, приймаючи наказ від 14.12.2022 № НТ221214 про припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , не врахував всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв`язку з чим вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, як вбачається з відповіді на адвокатський запит, яка була надана Чернігівською філією Чернігівського обласного центру зайнятості від 27.03.2023 № 16 4/689 відповідно до наказу Міністерства економіки України від 18.10.2022 № 3902 Чернігівський міський центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Чернігівського обласного центру зайнятості.

Отже, на момент звернення позовом до суду відбувся перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) від Чернігівського міського центру зайнятості до Чернігівського обласного центру зайнятості, в зв`язку з чим Чернігівський міський центр зайнятості втратив повноваження здійснювати публічно-владні управлінські функції.

Отже, обов`язок по нарахуванню та виплаті позивачу допомоги по безробіттю за період з 28.11.2022 по 12.04.2023 (включно), повинен бути покладений на Чернігівський обласний центр зайнятості.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправним та скасування наказу Чернігівського міського центру зайнятості від 14.12.2022 № НТ221214 про припинення виплати допомоги по безробіттю, в частинні що стосується ОСОБА_1 ; зобов`язання Чернігівського обласного центру зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю за період з 28.11.2022 по 12.04.2023 (включно).

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 5000,00 грн. суду було надано копію договору про надання правової допомоги від 21.03.2023, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1048566 від 21.03.2023, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000274, детальний опис робіт (наданих послуг) від 24.04.2023, квитанцію до прибуткового касового ордера № 14 від 19.04.2023 на суму 5000,00 грн. (а.с. 19-22, 24).

Так, дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідач, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

Дана справа є справою незначної складності, цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.

Враховуючи наведене, визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, виходячи із конкретних обставин типової справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 3000,00 грн.

Також, враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2147,20 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чернігівського міського центру зайнятості (вул. Попудренка, 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 21395273), Чернігівського обласного центру зайнятості (вул. Коцюбинського, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03491464) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Чернігівського міського центру зайнятості від 14.12.2022 № НТ221214 про припинення виплати допомоги по безробіттю, в частинні що стосується ОСОБА_1 .

Зобов`язати Чернігівський обласний центр зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю за період з 28.11.2022 по 12.04.2023 (включно).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2147,20 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.12.2023.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ