Рішення

від 04.12.2023 по справі 620/14017/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/14017/23

Чернігівський окружний адміністративний суд, під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом Фермерського господарства «ВІТЯЗЬ АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від16.11.2023 позов Фермерського господарства «ВІТЯЗЬ АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу.

Представником відповідача у відзиві на позовну заяву було подано заперечення про стягнення витрат на правничу допомогу, у якому зазначив, що розмір до відшкодування витрат на правничу допомогу (20000,00 грн) у даній справі, не є розумним. Дана справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмета спору, змісту порушення, предмета доказування, аналізу наведених доказів, щоб супроводження стягувати гонорар в сумі 20000,00 грн.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд враховує таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) суд, що ухвалив судове рішення, може, в тому числі, за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.3 ст.252 КАСУ).

Вирішуючи вказану заяву, суд враховує таке.

Так, право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від16.11.2000 №13-рп/2000, від30.09.2009 №23-рп/2009 та від11.07.2013 №6-рп/2013.

У рішенні Конституційного Суду України від30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

За змістом ст.134 КАСУ, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, суд не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (висновок Об`єднаної Палати Верховного Суду усправі №922/445/19, викладений у постанові від03.10.2019).

Так, відповідно до ч.7 та ч.9 ст.139 КАСУ розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що заява разом з доказами понесення витрат подана позивачем відповідно до ч.9 ст.139 КАСУ протягом 5 днів з дня проголошення рішення суду.

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного суду, наприклад усправах №923/560/17,№329/766/18,№178/1522/18.

Так, в питанні надання доказів суд звертає увагу на позиції Верховного Суду в постанові від20.07.2021 усправі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Також, Верховний Суд у постанові від05.05.2018 у справі №821/1594/17 наголосив на необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним. Верховним Судом у постанові від19.02.2019 у справі №803/1032/18 (касаційне провадження №К/9901/69188/18) підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Відповідно до договору від 27.06.2023 №1/23-ВА, адвокатське бюро «ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР РУСТАМА СААДІ» зобов`язалось за винагороду забезпечити надання правничої допомоги, пов`язану з веденням у суді адміністративної справи по позову про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з пунктом 1.2. цього Договору, безпосереднє надання правничої допомоги доручається адвокату адвокатського бюро «ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР РУСТАМА СААДІ» Сааді Рустаму Мохаммедовичу. При цьому, за згодою позивача Адвокатське бюро може залучати до надання правничої допомоги іншого адвоката на договірних засадах.

Відповідно до пункту 3.1. договору, за послуги по наданню правової допомоги, передбаченої пунктами 1.3, 1.3.1 - 1.5. Договору, Клієнт (позивач) зобов`язується сплатити гонорар, у строк визначений домовленістю сторін та/або не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату.

Також, відповідно до пункту 6.1. договору, Клієнт (позивач) оплачує адвокатському бюро гонорар у сумі за домовленістю сторін, розмір якого визначається додатковою угодою сторін, яка є невід`ємною частиною цього договору, але не менше ніж 1000,00 грн за одну годину роботи адвоката на стадії підготовки і подачі позову до суду та не менше ніж 2000,00 грн за одну годину роботи адвоката на стадії судового розгляду.

Відповідно до пункту 1. Додаткової угоди від 01.09.2023 до договору №1/23-ВА про надання правничої допомоги від 27.06.2023, адвокатське бюро «ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР РУСТАМА СААДІ» про встановлення розміру гонорару, який підлягає сплаті Клієнтом (позивач) на користь Адвокатського бюро за підготовку позовних заяв, зазначених у пп 1.3.1. п. 1.3. Договору, їх подачу до адміністративного суду та представництво інтересів у адміністративному суді першої інстанції у 20000,00 грн за кожен позов та представництво інтересів Клієнта за таким позовом у адміністративному суді першої інстанції, а всього 200000,00 за 10 позовів.

Пунктом 2. Додаткової угоди встановлено строк сплати Клієнтом на користь Адвокатського бюро гонорару, - у три місяці з моменту ухвалення судового рішення у справі за відповідним позовом, зазначеному у пп.1.3.1. п. 1.3. Договору.

Загалом, адвокатом Сааді Р. М. у період з 27.06.2023 по 26.11.2023 виконав такі роботи:

зустріч з Клієнтом та обговорення підстав позову та необхідних доказів для подачі позову до адміністративного суду, на що адвокатом було витрачено 1 год. 30 хв.;

підготовка позову, на що адвокатом було витрачено 12 год. 00 хв.;

копіювання та роздруківка додатків (в кількості 1047 аркушів) до позовної заяви, на що адвокатом було витрачено 7 год. 00 хв.;

засвідчення копій документів (додатків до позовної заяви (в кількості 1047 аркушів), на що адвокатом було витрачено 2 год. 00 хв.;

подача (відправка засобами АТ «Укрпошта»)) адміністративного позову, на що адвокатом було витрачено 0 год. 30 хв.;

підготовка та подача 16.10.2023 через підсистему «Електронний Суд» відповіді на відзив, на що адвокатом було витрачено 2 год. 30 хв.;

підготовка та подача 25.10.2023 через підсистему «Електронний Суд» заяви про стягнення судових витрат з відповідача, на що адвокатом було витрачено 0 год. 40 хв.;

аналіз документів, що надходять до підсистеми «Електронний Суд» на стадії розгляду у справі №620/14017/23 в Чернігівському окружному адміністративному суді, на що адвокатом було витрачено 1 год. 00 хв.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від16.11.2023 позов у справі №620/14017/23 було задоволено повністю.

Всього в адміністративній справі №620/14017/23, у період з 27.06.2023 по 16.11.2023, адвокатом витрачено часу на надання правничої допомоги 27 год. 10 хв.

Отже, за правничу допомогу у справі №620/14017/23 за період з 27.06.2023 по 16.11.2023 згідно Договору нараховується на користь Адвокатського бюро гонорар 20000,00 грн зі строком сплати до 17.02.2024 (включно).

Відповідно позивач має оплатити (понести) в майбутньому витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20000,00 грн, - до 17.02.2024.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу надано договір від27.06.2023 №1/23-ВА, додаткову угоду від 01.09.2023 до договору для надання правничої допомоги від 27.06.2023 №1/23-ВА, акт здачі-приймання послуг від17.11.2023 №5 та детальний опис робіт (надання послуг).

Відповідачем подані заперечення, в яких останній не погоджується з розміром витрат на правову допомогу, у якому зазначив, що розмір до відшкодування витрат на правничу допомогу (20000,00 грн) у даній справі, не є розумним. Дана справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмета спору, змісту порушення, предмета доказування, аналізу наведених доказів, щоб супроводження стягувати гонорар в сумі 20000,00 грн.

Суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від17.09.2019 (справа №810/3806/18).

Враховуючи наведене, визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи. Крім того суд враховує, що як слідує з додаткової угоди від 01.09.2023, позивач звернувся до суду з десятьма аналогічними позовами, предметом оскарження в яких є аналогічні за змістом рішення ГУ ДПС у Чернігівській області. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про завищення адвокатом часу, на надання такої послуги як підготовка позовної заяви.

Суд, оцінюючи обсяг наданої позивачу правової допомоги, враховуючи складність справи з урахуванням її фактичних обставин та предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів, приходить до висновку про неспівмірність понесених позивачем витрат, а тому вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з рішення суду від16.11.2023, судом не вирішувалось питання відшкодування витрат позивача на правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області та Державної податкової служби України на користь позивача солідарно слід стягнути 10000,00 грн витрат на правову допомоги, скільки на думку суду такий розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 229, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Прийняти додаткове рішення суду у справі за позовом Фермерського господарства «ВІТЯЗЬ-АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фермерського господарства «ВІТЯЗЬ-АГРО» 5000,00грн. (п`ять тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства «ВІТЯЗЬ-АГРО» 5000,00грн(п`ять тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Фермерське господарство «ВІТЯЗЬ-АГРО» (вул. Соборності, буд.2, смт Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 39746705).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП - 44094124).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393).

Повне додаткове рішення суду складено 04.12.2023.

Суддя Л.О. Житняк