Постанова

від 07.08.2024 по справі 620/14017/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/14017/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "ВІТЯЗЬ-АГРО" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ВІТЯЗЬ-АГРО" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, ДПС України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2023 №8853192/39746705 про відмову позивачу в реєстрації податкової накладної від 27.03.2023 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.03.2023 №6 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позов задоволено.

Додатково позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на його користь судові витрати, що включають витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Додатковим Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фермерського господарства "ВІТЯЗЬ-АГРО" 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства "ВІТЯЗЬ-АГРО" 5000,00 грн(п`ять тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду про розподіл судових витрат, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою судові витрати по розгляду справи залишити за позивачем, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Станом на 07 серпня 2024 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до норм частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до норм пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Колегія суддів наголошує на тому, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу у якій таку допомогу надано.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн представник позивача надав суду: договір від 27.06.2023 №1/23-ВА, додаткову угоду від 01.09.2023 до договору для надання правничої допомоги від 27.06.2023 №1/23-ВА, акт здачі-приймання послуг від 17.11.2023 №5 та детальний опис робіт (надання послуг).

Відповідно до пункту 1. Додаткової угоди від 01.09.2023 до договору №1/23-ВА про надання правничої допомоги від 27.06.2023, адвокатське бюро "ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР РУСТАМА СААДІ" про встановлення розміру гонорару, який підлягає сплаті Клієнтом (позивач) на користь Адвокатського бюро за підготовку позовних заяв, зазначених у пп 1.3.1. п. 1.3. Договору, їх подачу до адміністративного суду та представництво інтересів у адміністративному суді першої інстанції у 20 000,00 грн за кожен позов та представництво інтересів Клієнта за таким позовом у адміністративному суді першої інстанції, а всього 200 000,00 за 10 позовів.

Пунктом 2. Додаткової угоди встановлено строк сплати Клієнтом на користь Адвокатського бюро гонорару, - у три місяці з моменту ухвалення судового рішення у справі за відповідним позовом, зазначеному у пп.1.3.1. п. 1.3. Договору.

Загалом, адвокатом Сааді Р. М. у період з 27.06.2023 по 26.11.2023 виконав такі роботи:

зустріч з Клієнтом та обговорення підстав позову та необхідних доказів для подачі позову до адміністративного суду, на що адвокатом було витрачено 1 год. 30 хв.;

підготовка позову, на що адвокатом було витрачено 12 год. 00 хв.;

копіювання та роздруківка додатків (в кількості 1047 аркушів) до позовної заяви, на що адвокатом було витрачено 7 год. 00 хв.;

засвідчення копій документів (додатків до позовної заяви (в кількості 1047 аркушів), на що адвокатом було витрачено 2 год. 00 хв.;

подача (відправка засобами АТ "Укрпошта")) адміністративного позову, на що адвокатом було витрачено 0 год. 30 хв.;

підготовка та подача 16.10.2023 через підсистему "Електронний Суд" відповіді на відзив, на що адвокатом було витрачено 2 год. 30 хв.;

підготовка та подача 25.10.2023 через підсистему "Електронний Суд" заяви про стягнення судових витрат з відповідача, на що адвокатом було витрачено 0 год. 40 хв.;

аналіз документів, що надходять до підсистеми "Електронний Суд" на стадії розгляду у справі №620/14017/23 в Чернігівському окружному адміністративному суді, на що адвокатом було витрачено 1 год. 00 хв.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18 виклав висновки, згідно яких: "…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг".

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Крім того, наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи. Крім того суд враховує, що як слідує з додаткової угоди від 01.09.2023, позивач звернувся до суду з десятьма аналогічними позовами, предметом оскарження в яких є аналогічні за змістом рішення ГУ ДПС у Чернігівській області. Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. є необґрунтованим, оскільки, очевидно не є співмірним та пропорційним із заявленим адвокатом розміром відшкодування витрат на правничу допомогу з обсягом виконаних ним робіт.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача частково, виходив з того, що характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та наявністю сталої судової практики з розгляду такої категорії справ, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума 20 00,00 грн підлягає зменшенню до 10 000 грн. Вказаний розмір витрат обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу цієї справи у суді першої інстанції, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду даної справи.

Отже, до стягнення підлягають витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн з відповідачів на користь позивача.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Додаткове Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.