Постанова

від 04.12.2023 по справі 360/1240/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року справа №360/1240/20

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (головуючий суддя І інстанції Тихонов І.В.), складеного у повному обсязі 30 листопада 2020 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області у справі № 360/1240/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», в якій просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93191, Луганська область, м. Лисичанськ, м. Привілля, вул. Каштанова, буд. 3 «А», до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93191, Луганська область, м. Лисичанськ, м. Привілля, вул. Каштанова, буд. 3 «А», до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Актах перевірки від 27 грудня 2019 року № 90 та від 29 жовтня 2020 року № 227.

Не погодившись з судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 360/1240/20 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що порушення, виявлені при проведенні перевірки будуть усунені при стабілізації фінансового становища підприємства.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстровано як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 32359108, підписантом та керівником є Малишевський Ігор Володимирович (арк.спр. 25, 172), «Шахта імені Г.Г.Капустіна» зареєстровано за кодом ЄДРПОУ 26349214 як його відокремлений підрозділ (а.с. 173).

Відповідно до Статуту відповідача, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23.05.2012 № 319, акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» засновано відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 12.02.2004 № 91 (арк.спр. 74-81).

Згідно із Положенням про ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна», затвердженого наказом генерального директора від 28.06.2012, Шахта ім. Г.Г. Капустіна є відокремленим підрозділом ПАТ «Лисичанськвугілля» (а.с.82-87).

Дошкільний навчальний заклад ясла/сад «Калінушка» є окремими підрозділом шахти ім. Г.Г. Капустіна, про що зазначень в положенні про сад. Головною метою дошкільного навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти (а.с.88-92)

На підставі наказу ГУ ДСНС України в Луганській області від 13.12.2019 № 405-НОПро проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) (арк.спр. 9-11) та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 26.12.2019 № 100 (арк.спр. 8) посадовими особами Лисичанського міського відділу ГУ ДСНС у Луганській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Дошкільного навчального закладу ясла/сад «Калінушка» ВП «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» АТ «Лисичанськвугілля» за адресою: 93191, Луганська область, м. Лисичанськ, м. Привілля, вул. Каштанова, буд. 3 «А», за наслідками якої складено акт від 27.12.2019 № 90 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (арк.спр. 12-21).

Вищезазначеним актом перевірки виявлено наступні порушення:

1)розділ V Пункт 1.2 ППБУ; Розділ VI Пункт 6 Правил - будинки, приміщення та споруди об`єкта не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

2)ППБУ Розділ IV п. 1.24 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - не виконано захист будівлі та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

3)пункт 2.28 Розділ III ППБУ - килимові доріжки актового залу .коридорів, групах, сходових клітин не в повному обсязі закріплені до підлоги;

4)пункт 2.28 Розділ 111 ППБУ - не надано підтверджуючі матеріали на килимові доріжки, лінолеум покриття підлоги коридорів щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я;

5)пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допущено улаштування у сходових клітках (під сходами) вбудованих приміщень;

6)розділ V Пункт. 3.6 ППБУ - приміщення не в повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно Наказу МВС України від 15.01.2018 № 25 « Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»;

7)розділ V Пункт 3.10. 3.16 ППБУ - розміщення та експлуатація наявних на об`єктах вогнегасників здійснюється з порушенням вимог Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників затверджених наказом Наказу МВС України від 15.01.2018 №25 пожежа (більшість з наявних на об`єктах вогнегасників експлуатуються без раструбів, не забезпечено навішування наявних вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах для можливості прочитування маркувальних написів на корпусі);

8)пункт 3.6 глави 3 розділу ППБУ - територію, будинки, споруди, приміщення не забезпечено у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

9)пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - на об`єкті не в повному обсязі встановлені вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, які повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2- 2.5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями;

10)пункт 8 розділу 11 ППБУ - територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не в повному обсязі забезпечені відповідними знаками безпеки;

11)пункти 5 розділу ІІ ППБУ; Розділ ІІ Пункт І Правил - не надано орієнтовний план евакуації вихованців та викладачів у разі виникнення пожежі та порядок оповіщення учасників навчально-виховного процесу, що встановлюють обов`язки і дії працівників на випадок виникнення пожежі, які повинні переглядатися один раз на три роки;

12)пункти 5, 6 розділу II ППБУ - на об`єкті плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не відкориговані та не оновлені для розміщення їх на видимих місцях;

13)підпункт 8 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклик) пожежно-рятувальні їх підрозділів;

14)підпункт 1. пункт 2.3. глави 2. розділу V. ППБУ - відсутня загальна схема протипожежного водопостачання приміщенні;

15)пункт 2.3, підпункт 3, глави 2, розділу V. ППБУ - не пофарбовано у відповідний колір трубопроводи приміщенні;

16)пункт 2.31 глави 2 розділу 111 ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, світильники якого повинні вмикатися з настанням сутінків;

17)пункти 1.16, глави 1 розділу IV ППБУ - електрощити, групові електрощитки не в повному обсязі оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

18)розділ II Пункт4 ППБУ - для приміщень, об`єктів та споруд, які не експлуатуються, не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки та порядок їх утримання;

19)пункти 4 розділу 11 ППБУ: Розділ 111 Пункт 8 Правил - не в повному обсязі (не в кожному приміщенні) забезпечено розміщення таблички, на якій указано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчого пожежно-рятувального підрозділу, а також інструкція з пожежної безпеки;

20)пункт 2.37. глави 2. розділу 111 ППБУ - не надано підтверджуючі документи на скло у дверях коридорів щодо унеможливлення утворювання скалок при руйнуванні;

21)пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - у приміщеннях з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

22)пункт 1.17. глави 1. розділу IV. ППБУ - в порушення норм допущено встановлення на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 метра електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів в будівлі;

23)пункти 1.18. глави 1 розділу IV ППБУ - допущено використання в пожежонебезпечних зонах (підвальні приміщення) світильників з лампою розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);

24)абзац 3 Пункти 2 розділу 111 ПТБ, пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - не забезпечено суб`єктом господарювання своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту відповідно до законодавства, терміни та умови зберігання, яких дотримано. надзвичайна ситуація;

25)пункт 10 розділу II ППБУ - для працівників охорони (сторожів, вахтерів) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі;

26)пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - приміщення з комп`ютерною технікою не забезпечено вуглекислотним и вогнегасниками;

27)пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ - не розроблені інформаційно - довідкові куточки щодо дій персоналу об`єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації;

28)пункти 21, розділу 11 ППБУ - не надано проектної документації на будівництво котельні підприємства;

29)пункти 15, 16, 20 розділу 11 ППБУ - керівник та уповноважена ним посадова особа не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

30)пункт 2.3. глави 2 розділу III ППБУ - дверний проріз приміщення електричної щитової не обладнано протипожежними дверима;

31)Розділ IV Пункт 1.1 ППБУ, Розділ V Пункти 1. 5 Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених - експлуатація електроустановок та освітлювальної електромережі, електричні мережі та електрообладнання, що використовуються в приміщеннях будівлі дитячого садка не відповідає вимогам ПУЕ;

32)пункт 3 розділу 11 ППБУ - на об`єкті відсутні відповідні накази, інструкції, тощо якими повинен бу ти встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації: порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних пожежа приладів: порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території: порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі: порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення: порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів проти пожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні: порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежнорятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів. застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації люде й та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки;

33)пункт 2.28 глави 2 розділу III ППБУ - не надано підтверджуючі матеріали на покриття стелі у приміщенні всього дитячого садка (дитячі ігрові групи, спальні приміщення, коридори, актова зала, спортивна зала тощо, щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я;

34)пункт 2.37 розділу III ППБУ - відсутні в повному обсязі пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів закладу;

35)наказ МВС №1417 Правила пожежної безпеки в Україні, пункти 3.11 розділу III - не забезпечено освітленням зовнішні пожежні драбини на території об`єкта;

36)наказ МВС №1417 «Правила пожежної безпеки в Україні», розділ 111 пункт 1.10 - зовнішні стаціонарні пожежні сходи на даху закладу не пофарбовані на перепадах висот та не утримуються належним чином відповідно до вимогу;

37)ППБУ №1417, розділ 111, пункт 2.1 - допускається складування горючих матеріалів (дерев`яних елементів.) у підвальному приміщенні будівлі.

Акт підписано в.о. завідуючою я/с «Калінушка» Гуменниковою К.М., зауважень до перевірки не має, зауваження відсутні (арк.спр. 21 зв.).

Станом на дату розгляду справи в суді першої інстанції - 30.11.2020 - заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, вищезазначених в Акті № 90 від 27.12.2019, були частково усунуті.

Відповідно до Акту № 227 від 29 жовтня 2020 року складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу ясла/сад «Калінушка» ВП «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» АТ «Лисичанськвугілля» (арк.спр. 164-171), виявлені наступні порушення:

1)Розділ V Пункт 1.2 ППБУ; Розділ VI Пункт 6 Правил - будинки, приміщення та споруди об`єкта не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

2)пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - територію, будинки, споруди, приміщення не забезпечено у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

3)пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, світильники якого повинні вмикатися з настанням сутінків;

4)абзац 3 Пункти 2 розділу III ПТБ, Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - не забезпечено суб`єктом господарювання своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту відповідно до законодавства, терміни та умови зберігання, яких дотримано;

5)пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - приміщення з комп`ютерною технікою не забезпечено вуглекислотними вогнегасниками;

6)пункти 21, розділу II ППБУ - не надано проектної документації на будівництво котельні підприємства;

7)пункт 2.3, глави 2 розділу III ППБУ - дверний проріз приміщення електричної щитової не обладнано протипожежними дверима;

8)пункт 2.37 розділу III ППБУ - відсутні в повному обсязі пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів закладу;

9)наказ МВС №1417 (правила пожежної безпеки в Україні), Пункти 3.11 розділу III - не забезпечено освітленням зовнішні пожежні драбини на території об`єкта.

Зважаючи, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`я людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Предметом судового контролю у цій справі є правомірність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів відповідача шляхом заборони їх експлуатації до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зазначені у акті перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Правомірність заявлених вимог про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів шляхом повного зупинення роботи будівлі відповідача є спірним питанням даної справи.

Задовольняючи позовні вимоги та зупиняючи роботу будівлі закладу (щодо вищевказаних об`єктів відповідача), суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про повне усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та існує загроза життю та здоров`ю людей.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзац перший частини 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частина 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частина 2 статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Пункти 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України: об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Пункти 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України: цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Пункт 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України: до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частини перша та друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлює, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно із п.п. 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Визначення небезпечного чинника міститься у п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Частиною 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пункт 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки): ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки: пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки: посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Підпункт 2.5 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки: У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Підпункт 1.2 пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки: будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт) (пункт 1 розділу 1 Правил).

У відповідності до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відтак, факт усунення підконтрольною установою порушень вимог пожежної безпеки перевіряється уповноваженим органом на підставі заяви підконтрольної установи та додатково поданих документів, за наслідками такої перевірки складається акт, який свідчить про усунення або не усунення порушень пожежної безпеки, які були виявлені раніше.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо повного виконання відповідачем порушень, встановлених актом перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відсутнє повідомлення про усунення порушень та акт про їх усунення.

Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, вихователів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо недоцільності застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту, встановлених актом перевірки, оскільки матеріалами це не підтверджено письмово та суд не повідомлений про їх не виконання з поважних причин.

При цьому, апелянт не конкретизує та не наводить обставин в апеляційній скарзі порушення допущені судом першої інстанції під час прийняття рішення по справі, що позбавляє можливості суду апеляційної інстанції перевірку доводів апелянта.

Апелянтом наводяться тільки посилання на законодавство, не наводяться обставини, які не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів з реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 360/1240/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Т.Г.Гаврищук

Е.Г.Казначеєв