Постанова

від 05.10.2023 по справі 761/19072/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 761/19072/22

Провадження №22-ц/824/10669/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року та за апеляційними скаргами Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук і ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук про визнання незаконним наказу про звільнення, заміни формулювання причин звільнення, стягнення коштів заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року позивач звернулась до суду з позовом про визнання незаконним наказу про звільнення, заміни формулювання причин звільнення, стягнення коштів заробітної плати та моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук про визнання незаконним наказу про звільнення, заміни формулювання причин звільнення, стягнення коштів заробітної плати та моральної шкоди, - задоволено частково. Визнано незаконним наказ Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук №39-к від 05 серпня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 », стягнуто з Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук на користь ОСОБА_1 кошти моральної шкоди в розмірі - 5000 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі - 1984 грн. 80 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 про заміну формулювання причин звільнення, стягнення коштів заробітної плати та моральної шкоди, - відмовлено.

У квітні 2023 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме: стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 48519,80 грн.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 36 509 гривень 90 коп.

У квітні 2023 позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме: стягнення з Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук на користь ОСОБА_1 кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 9000 гривень 00 коп.

Не погоджуючись з Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року, позивач та відповідач направили апеляційні скарги в яких зазначили, що оскаржуване рішення вважають незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказують на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим позивач просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про залишення вищевказаної заяви без задоволення; відповідач просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви в повному обсязі.

Не погоджуючись з Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року, відповідач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

11.07.2023 року до Київського апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 05.10.2023 року відповідач не з`явився, про розгляд справи належним повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, що не з`явились.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішень суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було ухвалено два додаткових рішення.

При ухваленні додаткового рішення від 24 квітня 2023 року суд першої інстанції зазначав, що з урахуванням складності справи та об`єму виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), беручи до уваги те, що позовну заяву задоволено частково, суд першої інстанції вважав можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 36509 гривень 90 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (12250 грн. - за одну вимогу немайнового характеру та 24259,90 грн. - за позовні вимоги майнового характеру, які залишені без задоволення), а в задоволені іншої частини вимог заяви суд вважав, що слід відмовити.

При ухваленні додаткового рішення від 10 травня 2023 року суд першої інстанції зазначав, що з урахуванням складності справи та об`єму виконання адвокатських робіт (наданих послуг), та з урахування часткового задоволення вимог позивача, беручи до уваги наявність клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції вважав можливим стягнути з Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук на користь ОСОБА_1 кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 9000 гривень 00 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в задоволені іншої частини вимог заяви слід відмовити.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із вищевказаними висновками суду першої інстанції.

Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року в справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Суть апеляційних скарг позивача та відповідача полягає в тому, що ними невірно трактується положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При ухвалені обох додаткових рішень суд першої інстанції детально регламентував, що було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру та дві позовні вимоги майнового характеру. Саме пропорційно до співвідношення задоволених та відхилених позовних вимог, суд першої інстанції і розподілив судові витрати по справі. При цьому, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись із доводами позивача щодо необхідності врахування при розподілу важливості позовних вимог, оскільки дана позиція не ґрунтується на вимогах закону. Не є вірним і трактування відповідача , відповідно до якого він вважає, що в разі задоволення і відхилення позовних вимог, такі вимоги нівелюють одна одну і не мають взагалі враховуватися при розгляді судових витрат.

Апеляційний суд зазначає, що судові витрати розподіляються пропорційно до розміру задоволених і відхилених позовних вимог і передбачає здійснення врахування всіх вимог, а залік зустрічних зобов`язань сторін з цього приводу відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України здійснюється вже після визначення конкретних сум, які мають бути сплачені сторонами одна одній в залежності від кількості задоволених та відхилених позовних вимог та конкретної вартості витрат, понесених сторонами.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційна скарга Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року та апеляційні скарги Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук і ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року не підлягають до задоволення.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем було подано заяву про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

У відповідності до положень ст.. 133 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розподіл таких витрат, згідно ст.. 141 ЦПК України здійснюється за результатом розгляду позовних вимог по суті. За таких умов, оскільки питання щодо розгляду позовних вимог в даному випадку не вирішувалося, заявлені відповідачем витрати не підлягають до стягнення з позивача.

Додатково обґрунтовуючи свою позицію, колегія суддів апеляційного суду зазначає про те, що звертаючись до суду із апеляційними скаргами лише щодо розподілу судових витрат, відповідачем навіть не сплачувався судовий збір, оскільки він також розподіляється відповідно до результатів розгляду справи по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами розгляду справи апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни додаткових рішень суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року, а також апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року залишити без задоволення.

Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року залишити без змін.

В задоволенні заяв відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько