КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
апеляційне провадження №22-ц/824/15464/2023
справа №755/12931/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Мережко М.В., Невідомої Т.О.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою адвоката Дрофич Юлії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року, постановлену під головуванням судді Катющенко В.П.,
у справі за заявою ОСОБА_2 , відповідач: ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.
Вимоги заяви мотивує тим, що 24 вересня 2019 року ОСОБА_3 позичив громадянину ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 57 500,00 доларів США під розвиток ТОВ "АЗПЕТРОЛ", строком до 07 вересня 2022 року, на підтвердження чого первісному кредитору видана письмова розписка від 24 вересня 2021 року.
Згідно договору про відступлення права вимоги від 20 серпня 2023 року первісний кредитор відступив права вимоги до відповідача, які належали первісному кредиторові згідно усного договору позики, укладеного між первісним кредитором і відповідачем, на підтвердження чого первісному кредитору видана письмова розписка від 24 вересня 2021 року на суму 57 500,00 доларів США.
Станом на день звернення до суду із заявою відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на погашення вказаної заборгованості, однак почав вчиняти дії, спрямовані на приховування свого майна, корпоративних прав та інших прав, на які можна звернути стягнення, з метою уникнення цивільно-правової відповідальності. Зазначає, що у відповідача є велика кількість заборгованості перед іншими особами.
Вказує, що 22 серпня 2023 року відповідач придбав транспортний засіб Mercedes S500 2021 року випуску. За відповідачем не зареєстровано будь-якого нерухомого майна, проте відповідачу належать частки у статутному капіталі в таких компаніях: ТОВ "АБШЕРОН" (100%, що становить 1000,00 гривень); ТОВ "ДНІПРО 1" (100%, що становить 1000,00 гривень); ТОВ "ФІРМА ГРІНВЕЙ" (25%, що становить 75 000,00 гривень); ТОВ "АЗПЕТРОЛ" (45%, що становить 4500,00 гривень).
Стверджує, що відповідач почав вчиняти дії щодо відчуження своїх корпоративних прав на користь інших осіб, а саме вчинив фраудаторні, на думку заявниці, правочини.
Вказує, що на наступний місяць після спливу строку погашення заборгованості, з метою приховування своїх активів від кредитора, боржником 31 жовтня 2022 року передано контрольну частку ТОВ "АЗПЕТРОЛ" на користь ОСОБА_4 .
Мотивуючи наведеним, просить суд вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 57 500,00 доларів США, що станом на дату звернення до суду із заявою еквівалентно 2 102 694,50 гривень, шляхом:
накладення арешту корпоративні права відповідача:
- ТОВ "АБШЕРОН" (100%, що становить 1000,00 гривень);
- ТОВ "ДНІПРО 1" (100%, що становить 1000,00 гривень);
- ТОВ "ФІРМА ГРІНВЕЙ" (25%, що становить 75 000,00 гривень);
- ТОВ "АЗПЕТРОЛ" (45%, що становить 4500,00 гривень), у розмірі ціни позову 57 500,00 доларів США, що станом на дату подачі цієї заяви еквівалентно 2 102 694,50 гривень;
накладення арешту на транспортний засіб марки Mercedes S500, 2021 року випуску, VIN НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_1 .
Заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії щодо експлуатації транспортного засобу Mercedes S500, 2021 року випуску, що зареєстрований за ОСОБА_1 .
Накласти арешт на всі банківські рахунки відповідача та на все належне на праві приватної власності нерухоме майно та на рухоме майно відповідача у розмірі ціни позову 57 500,00 доларів США, що станом на дату подачі цієї заяви еквівалентно 2 102 694,50 гривень.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року заяву задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на:
- корпоративні права (частки у статутному капіталі) відповідача - ОСОБА_1 у ТОВ «АБШЕРОН» - код ЄДРПОУ 43322452 (100%, що становить 1 000,00 грн);
- ТОВ «ДНІПРО 1» - код ЄДРПОУ 42852815 (100%, що становить 1 000,00 грн);
- ТОВ «ФІРМА ГРІНВЕЙ» - код ЄДРПОУ 45373582 (25%, що становить 75 000,00 грн);
- ТОВ «АЗПЕТРОЛ» - код ЄДРПОУ 43456407 (45%, що становить 4 500,00 грн);
- на транспортний засіб марки MERCEDES S 500, 2021 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 ;
- на всі банківські рахунки відповідача та на все належне на праві приватної власності нерухоме майно та рухоме майно відповідача - у розмірі ціни позову 57 500,00 доларів США, що станом на дату подачі заяви еквівалентно 2 102 694,50 грн.
В іншій частині вимог - відмовлено.
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, адвокатом Дрофич Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення правил підсудності. Зазначає, що до заяви про забезпечення позову не були долучені жодні належні та допустимі докази, які свідчили б про місце проживання відповідача саме за адресою, вказаною позивачкою у заяві. Стверджує, що ніколи не проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що з 11 вересня 2019 року офіційно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки жодному доказу, яким підтверджуються обставини, на які посилається позивачка у заяві про забезпечення позову. Оскаржувана ухвала містить лише зазначені заявником обставини та захід, який просить вжити позивачка.
Стверджує, що обставини, викладені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову є лише припущеннями, які не підтверджуються жодними достатніми, належними та допустимими доказами.
Вказує, що в оскаржуваній ухвалі суд не обґрунтував співмірності виду забезпечення із вимогами позивача, які планувались бути заявленими при поданні позовної заяви.
Стверджує, що обраний захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на корпоративні права та транспортний засіб, зареєстрований за відповідачем, є не співмірними із ціною позову, який планувався бути поданим позивачкою.
Позивачкою не доведено, а судом не обґрунтовано, що обраний спосіб забезпечення позову зможе ефективно поновити права позивачки у разі задоволення позову, та що існують реальні ризики щодо утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду.
Вказує, що у цій справі відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду; відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження того, що взагалі між сторонами виникли спірні правовідносини; що відповідач вчиняє чи може вчинити якісь дії, що спрямовані на уникнення цивільно-правової відповідальності останнім; не обґрунтовано та не доведено, що ініційований позивачем вид забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами, які планувались бути заявленими. Звертає увагу, що не застосування судом зустрічного заходу забезпечення позову взагалі є грубим порушенням законних прав відповідача.
Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Мазур І.О. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 ,. про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в повному обсязі.
03 листопада 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Мазур І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на апеляційну скаргу.
Вказує, що заява про вжиття заходів забезпечення позову подана до суду першої інстанції за останньою відомою адресою реєстрації відповідача. Вказує, що довідка про реєстрацію місця проживання відповідача не є належним доказом зареєстрованого місця проживання відповідача, оскільки беззаперечним підтвердженням відомостей про місце проживання (перебування) особи, може слугувати витяг з Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки саме в цьому документі вказують відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання особи.
Вказує, що позивачкою надано належні та допустимі докази, які підтверджують наявність підстав для забезпечення позову, зокрема розписка, яка міститься в матеріалах справи, договір про відступлення права вимоги, а також інформація, згідно з якої відповідач вже вчинив дії, що можуть ускладнити виконання зобов`язання перед позивачем.
Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача - адвокат Гапонець А.А. доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.
Представник позивача - адвокат Мазур І.О. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила суд відмовити у її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольнивши частково заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що заявлені вимоги є співмірними із вимогами майбутнього позову, а невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі його задоволення, а також такі заходи забезпечення позову направлені на ефективний захист прав та інтересів заявниці, за захистом яких вона звернеться до суду з позовною заявою. Суд вказав, що до заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви представницею заявниці долучено відповідні належні, допустимі та достовірні доказів на підтвердження доводів, викладених у заяві, що дають змогу суду пересвідчитися у тому, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
З матеріалів справи убачається, що 24 вересня 2021 року складено розписку, згідно якої ОСОБА_1 взяв у борг у ОСОБА_3 57 000 доларів США під розвиток ТОВ "Азпетрол". Вказану суму (57 500 доларів США) зобов`язався повернути до 07 вересня 2022 року, що підтверджується даними розписки від 24 вересня 2021 року (а.с. 6).
20 серпня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, що належать первісному кредитору до боржника згідно договору позики, укладеного усно між первісним кредитором і боржником, на підтвердження чого боржником видана первісному кредитору письмова розписка від 24 вересня 2021 року на суму 57 500,00 доларів США із строком повернення коштів до 07 вересня 2022 року (а.с.7).
23 серпня 2023 року на ім`я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , направлено повідомлення про зміну кредитора у зобов`язанні з додатками: копія розписки від 24 вересня 2021 року; копія договору про відступлення права вимоги від 20 серпня 2023 року (а.с. 8-9).
З даних відповіді головного сервісного центру МВС на адвокатський запит убачається, що 22 серпня 2023 року територіальним сервісним центром №8046 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві здійснено перереєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz S500, 2021 року, на нового власника ОСОБА_1 на підставі укладеного у суб`єкта господарювання ТОВ "БРИЗ" договору купівлі-продажу транспортного засобу (а.с. 11).
Згідно даних відомостей із сайту Міністерства юстиції України убачається, що ОСОБА_1 значиться як засновник ТОВ "АБШЕРОН", ТОВ "ДНІПРО 1", ТОВ "ФІРМА ГРІНВЕЙ", ТОВ "АЗПЕТРОЛ".
Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як роз`яснено у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Правова природа арешту майна, вчиненого у зв`язку із провадженням по цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову до подачі позову, заявниці вказує про намір подати позов про стягнення коштів згідно договору позики у розмірі 57 500,00 доларів США.
Оскільки такий спір є майновим, є доцільним вирішення питання про його забезпечення. Виконання в майбутньому судового рішення у справі у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане із стягнення грошових коштів. Арешт майна, що накладається судом для забезпечення такого позову має на меті вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачці реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивачки.
За таких умов вимога скаржника надання доказів щодо очевидних речей (право відповідача у будь-який момент відчужити майно) свідчить про застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Щодо місця реєстрації відповідача, апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні інші актуальні дані щодо перебування відповідача на реєстраційному обліку, аніж за адресою, вказаною у заяві про забезпечення позову, станом на час звернення із такою заявою.
Доводи апеляційної скарги щодо реєстрації відповідача з 11 вересня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 з посиланням на дані довідки (а.с. 77), відхиляються апеляційним судом, оскільки така довідка не містить дати її видачі.
При цьому, з даних, що містяться у вільному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, убачається, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Із змісту ухвали убачається, що предметом позову у справі є стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 57 500,00 доларів США, та 3% річних у розмірі 1743,90 доларів США, а всього 59 243,90 доларів США.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги в частині не дотримання критерію співмірності.
З урахуванням даних розписки, апеляційний суд уважає, що накладення арешту на транспортний засіб марки Mercedes S500, 2021 року випуску, VIN НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_1 , є достатнім для забезпечення виконання можливого рішеннята такийвид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.
Разом з тим, апеляційний суд уважає безпідставним накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_1 в ТОВ «АБШЕРОН», ТОВ «ДНІПРО 1», ТОВ «ФІРМА ГРІНВЕЙ», ТОВ «АЗПЕТРОЛ», а також на всі банківські рахунки відповідача та все належне на праві приватної власності нерухоме майно та рухоме майно відповідача, та в цій частині ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Зокрема, накладення арешту на невизначений обсяг майна не може уважатися співмірним із позовними вимогами, які визначила заявниця, та може призвести до порушення законних прав відповідача.
Щодо доцільності накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_1 в ТОВ «АБШЕРОН», ТОВ «ДНІПРО 1», ТОВ «ФІРМА ГРІНВЕЙ», ТОВ «АЗПЕТРОЛ», апеляційний суд зазначає , що такий спосіб забезпечення позову може узгоджуватися, зокрема, із вимогою майнового характеру, пов`язаного, зокрема, із стягненням (витребуванням) з відповідача частки у статутному капіталі.
Проте, у цій справі накладення арешту на корпоративні права не узгоджується з предметом і підставами позову, відтак відсутня доцільність у застосування такого заходу.
З огляду на наведене, апеляційний суд робить висновок про скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року в частині накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_1 в ТОВ «АБШЕРОН», ТОВ «ДНІПРО 1», ТОВ «ФІРМА ГРІНВЕЙ», ТОВ «АЗПЕТРОЛ», а також на всі банківські рахунки відповідача та все належне на праві приватної власності нерухоме майно та рухоме майно відповідача.
В іншій частині ухвала місцевого суду відповідає вимогам закону та підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не убачається.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Дрофич Юлії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року скасувати в частині накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_1 в ТОВ «АБШЕРОН», ТОВ «ДНІПРО 1», ТОВ «ФІРМА ГРІНВЕЙ», ТОВ «АЗПЕТРОЛ», а також на всі банківські рахунки відповідача та все належне на праві приватної власності нерухоме майно та рухоме майно відповідача.
В іншій частині ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 01 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді М.В. Мережко
Т.О. Невідома
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2023 |
Оприлюднено | 05.12.2023 |
Номер документу | 115383080 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Поліщук Наталія Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні