Постанова

від 27.11.2023 по справі 760/32591/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/32591/19 Головуючий в суді І інстанції Букіна О.М.

Провадження № 33/824/4974/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 08 вересня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату переміщення товарів - керівника ТОВ «ВІАДУК» (ЄДРПОУ 31581382), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 08 вересня 2023 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись із цією постановою, представник Київської митниці подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує зокрема на те, що 27.08.2016 товари «меблева тканина та трикотажне полотно», загальною вагою брутто 20 388,40 кг, вартістю 148 505,92 доларів США або 3 761 538,38 гривень переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника товарів, ваги, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

Відповідно до інформації, наявної в ІТС «Податковий блок», на дату переміщення вищезазначених товарів через митний кордон України, на посаді керівника ПП «ВІАДУК» (ЄДРПОУ 31581382) перебувала громадянка України ОСОБА_1 .

Тобто, вважає, що перебуваючи на посаді керівника підприємства, ОСОБА_1 відповідала за фінансово-господарську діяльність підприємства і була зобов`язана надавати до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією, таким чином, дії громадянки України ОСОБА_1 призвели до переміщення товарів загальною вартістю 3 761 538,38 гривень через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника товарів, ваги, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України, суд першої інстанції, виходив з того, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення

Суд апеляційної інстанції повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено у протоколі № 0735/10000/19 від 10.10.2023 року, 27.08.2016 в зоні діяльності Одеської митниці ДФС (пункт пропуску «Іллічівський морський торговельний порт») через митний кордон України з території Турецької Республіки транспортним засобом комерційного призначення з р.н.з. НОМЕР_2 (вантажний автомобіль на морському судні) на підставі міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 25.08.2016 № б/н та рахунку-фактури (інвойсу) від 25.08.2016 № СІІ-07 за попередньою митною декларацією від 27.08.2016 № 100000000/2016/851114 на адресу ПП «ВІАДУК» (ЄДРПОУ 31581382) переміщено товари «синтетична тканина» у кількості 745 вантажних місць вагою брутто 18 388,40 кг, нетто - 17 009,00 кг, вартістю 30 616,20 доларів США на умовах поставки DAP м. Іллічівськ, згідно із зазначеними вище міжнародною автомобільною накладною (CMR) та рахунком-фактурою (інвойсом).28.08.2016 зазначені вище товари доставлено до Київської міської митниці ДФС та 29.08.2016 керівником ПП «ВІАДУК» (ЄДРПОУ 31581382) - ОСОБА_1 заявлені до митного контролю та оформлення шляхом електронного декларування до ВМО № 1 м/п «Столичний» (СТЗ ТОВ «Автомобільні Інтелектуальні Технології», м. Київ, вул. Новопирогівська, 58) та оформлені за тимчасовою митною декларацією № 100270001/2016/267462, а їх випуск у вільний обіг здійснено за додатковою декларацією від 22.02.2017 № 100270001/2017/083307.

При цьому, оформлення вказаних вище товарів за тимчасовою митною декларацією № 100270001/2016/267462 та їх випуск у вільний обіг за додатковою декларацією від 22.02.2017 № 100270001/2017/083307 здійснено на підставі скоригованого відправником/продавцем - «CANER ITHALAT IHRACAT A.S.» (Туреччнина) рахунка-фактури (інвойсу) від 29.08.2016 № СІІ-07/01, вартість товарів, згідно з яким, складала 38 031,40 доларів США на умовах поставки DAP м. Іллічівськ.

Листом Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Державної фіскальної служби України від 02.10.2019 № 29430/7/99-99-19-06-02-17 (вх. № 3912/8-АІС від 02.10.2019) на адресу Київської міської митниці ДФС надійшли матеріали відповіді митної адміністрації Турецької Республіки на запит щодо перевірки автентичності документів, на підставі яких здійснено митне оформлення та випуск у вільний обіг вказаних вище товарів.

З матеріалів відповіді митної адміністрації Турецької Республіки слідує, що вищезазначені товари були вивезені за межі митної території Турецької Республіки транспортним засобом комерційного призначення з р.н.з. НОМЕР_2 за транзитною декларацією від 25.08.2016 № 16TR34130000919197, як дві окремі партії товарів, оформлених аз експортними деклараціями від 23.08.2016 № 16341300EX498943 та від 25.08.2016 № 16341300ЕХ503330.При цьому, за результатами опрацювання наданих митною адміністрацією Турецької Республіки копій документів, встановлено, що за експортною декларацією від 23.08.2016 № 16341300EX498943 відправником/продавцем - «YILMAR DIS TICARET LIMITED SIRKETI» (Туреччина) до одержувача/покупця - ПП «ВІАДУК» (ЄДРПОУ 31581382) експортовано товар «меблева тканина» у кількості 4 вантажних місць вагою брутто 85,40 кг, вартістю 903,84 доларів США на умовах поставки FOB м. Стамбул, згідно з Інкотермс, а за експортною декларацією від 25.08.2016 № 16341300ЕХ503330 відправником/продавцем - «EKVATOR TEKSTIL KUMAS SAN. VE DIS TIC LTD. STI» (Туреччина) до одержувача/покупця - ПП «ВІАДУК» (ЄДРПОУ 31581382) експортовано товар «меблева тканина та трикотажне полотно» у кількості 741 вантажного місця вагою брутто 20 303,00 кг, вартістю 147 602,08 доларів США на умовах поставки FCA м. Стамбул, згідно з Інкотермс.

Тобто, фактична загальна вартість експортованих з території Республіки Туреччина товарів складала 148 505,92 доларів США, їх загальна вага брутто - 20 388,40 кг, а їх відправниками/продавцями виступали компанії «YILMAR DIS TICARET LIMITED SIRKETI» (Туреччина) та «EKVATOR TEKSTIL KUMAS SAN. VE DIS TIC LTD. STI» (Туреччина), що не відповідає цим же відомостям комерційних та товаросупровідних документів, на підставі яких товари переміщено через митний кордон України.

Як встановлено судом, підставою для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України, стало те, що під час співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Туреччини, з даними, вказаними у матеріалах митного оформлення товарів за ДМД від 22.02.2017 № 100270001/2017/083307, встановлено, що співпадають відомості щодо найменування товарів, кількості пакувальних місць та одержувача. Відмінність встановлено у вартості товарів та його відправнику.

Разом з тим, з наявних у справі доказів встановлено, що оформлення вказаних вище товарів за тимчасовою митною декларацією № 100270001/2016/267462 та їх випуск у вільний обіг за додатковою декларацією від 22.02.2017 № 100270001/2017/083307 здійснено на підставі скоригованого відправником/продавцем - «CANER ITHALAT IHRACAT A.S.» (Туреччнина) рахунка-фактури (інвойсу) від 29.08.2016 № СІІ-07/01, вартість товарів, згідно з яким, складала 38 031,40 доларів США на умовах поставки DAP м. Іллічівськ.

Відправником товару виступало «CANER ITHALAT IHRACAT A.S.» (Туреччнина), отримувачем - ПП «ВІАДУК» (ЄДРПОУ 31581382).

Документи, які стали підставою для митного оформлення товару були виготовлені та надані ПП «ВІАДУК» саме компанією «CANER ITHALAT IHRACAT A.S.» (Туреччнина).

Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 458 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно вимог, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 491 МК України, однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Порушення митних правил, як це передбачено ч. 1 ст. 458 МК України, є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил, як це передбачено ч. 2 ст. 459 МК України, можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Доказами у справі про порушення митних правил, згідно приписів ч. 1 ст. 495 МК України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Разом з тим, як вважає суд апеляційної інстанції, викликає сумнів сам факт наявності такої підстави для порушення справи про порушення митних правил, як відповідь митних органів Туреччини.

За вимогами ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Отже, суддя може надати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.

В даному випадку слід враховувати положення ст. 503 МК України, яка чітко визначає, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

У матеріалах справи міститься лист митних органів Туреччини викладений турецькою мовою.

Крім того, листи з відповіддю від митних органів Туреччини мають неофіційний переклад на українську мову, здійснений Якимчук Л.Л. , про що свідчить відповідна відмітка на вказаних документах.

Однак жодних відомостей щодо цієї особи, в частині відповідності її вимогам ст. 503 МК України, матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , крім протоколу про порушення митних правил, не містять у собі будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б, поза розумним сумнівом, дозволили зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.

Що ж стосується протоколу про порушення митних правил, то сам по собі він не може вважатися беззаперечним доказом вини особи у порушенні митних правил, якщо викладені в ньому обставини не підтверджуються іншими доказами, належність та достовірність яких не викликає будь-яких сумнівів.

Як зазначено в п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» N 8 від 03.06.2005 року судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Таким чином, протокол має містити чіткі обґрунтування об`єктивної сторони складу правопорушення з посиланням на належні докази.

Як було зазначено вище, до протоколу не додано будь-яких належних доказів, які б свідчили про подання ОСОБА_1 митному органу документів одержаних незаконним шляхом чи документів, що містять ознаки підробки. В установленому законом порядку недійсним контракт не визнався.

Також, порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Тому, в даному випадку, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбувалося. Товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликали сумніву під час розмитнення.

Отже, матеріали справи не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчиняла будь-які умисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять ознаки підробки, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України підлягає закриттю, з огляду на те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та зводяться лише до власного тлумачення апелянтом норм законодавства.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 08 вересня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: Ярослав МЕЛЬНИК