Постанова

від 29.11.2023 по справі 320/347/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/347/22 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача Саленка В.Ю., представника відповідача Вишневського Б.В., апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелском" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

14.01.2022 ТОВ "ПЕЛСКОМ" звернулось до суду з вимогою до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 30.12.2021 №0327870705 про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98 400,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 9 840 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Пелском" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування від 30.08.2021 №14250/10-36-07-0537323170.

Проте, позивач зазначив, що дійсно в Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» допустив одрук та навпроти суми 98 400,00 грн і замість ІПН ТОВ «УКРХАРЧОПРОМКОМПЛЕКС» 304798110301, помилково зазначив ІПН іншого суб`єкта господарювання - 301090115015, що не призвело до завищення від`ємного значення ПДВ за декларацією, адже всі суми ПДВ віднесені платником податків до податкового кредиту (рядок 17 Декларації), сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними /розрахунками коригування до таких податкових накладних або підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), або іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Внаслідок зазначено позивач вважає спірне рішення протиправним.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.12.2021 №0327870705.

Приймаючи у справі рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, а доводи викладені позивачем у позові знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що в ході перевірки відповідачем було встановлено, що в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» Додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року в рядку 9 по контрагенту ІПН « 301090115015» в графі 7 "в тому числі сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України» зазначалась сума до годування в розмірі 98 400 грн за період червень 2021 року. Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних та додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» відповідачем було встановлено відсутність виписаних та зареєстрованих податкових накладних та відображення взаємовідносин в додатку 1 по контрагенту з ІПН 115015» за період червень 2021 року.

Отже, апелянт вважає, що в порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 І. п.200.4, п.200.7, п.200.8, п.200.9, п.200.14 ст. 200 ПК України, позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за період виникнення від`ємного значення Додатку 3 до декларації за червень 2021 року на суму 98 400 грн., внаслідок чого спірне рішення є правомірним.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано на правильність висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представники позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини, встановлені судом.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Пелском», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.07.2021 № 9198193459 від`ємного значення датку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 30.08.2021 №14250/10-36-07-05/37323170 (т.1 а.с.8).

В акті вказано, що в ході перевірки достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) в сумі 4 606 723 грн було встановлено його завищення на загальну суму 98 400 гривень. В ході аналізу Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (далі - Додаток 3) до податкової декларації з ПДВ за червень 2021 року в рядку 9 по контрагенту ІПН "301090115015" в графі 7 "в тому числі сплачено постачальником товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України" значиться сума до відшкодування в розмірі 98 400 грн за період червень 2021 року. Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних та додатку 1 "Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)" встановлено відсутність виписаних та зареєстрованих податкових накладних та відображення взаємовідносин в додатку 1 по контрагенту з ІПН "30109115015" за період червень 2021 року.

Отже, в акті перевірки викладено висновок про те, що позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Пелском" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 98 400 грн, у тому числі заявленого до відшкодування бюджету наявні порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням №0228680705 від 28.09.2021 позивач оскаржив його до Державної податкової служби України (скарга від 20.10.2021).

Рішенням Державної податкової служби України № 28143/6/99-00-06-01-03-06 від 14.12.2021 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №0228680705 скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 39 360 грн., а скаргу задоволено частково.

ТОВ "Пелском" отримано нове податкове повідомлення - рішення форми "В1" №0327870705 від 30.12.2021 про визначення податкового зобов`язання з ПДВ та зобов`язання сплатити суму податку у розмірі 108 240 грн.

Податковим повідомленням - рішенням ГУ ДПС у Київській області від 30.12.2021 №0327870705 на підставі рішення ДПС України від 14.12.2021 №28143/6/99-00-06-01-03-06 було встановлено порушення ТОВ "Пелском" вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9, п. 200.14, ст. 200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунку платника у банку за червень 2021.

Вищенаведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200,4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.7 зазначеної статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.14. статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254).

Підпунктом 2 пункту 1 розділу II Порядку встановлено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або .зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми бюджетного відшкодування платника податків, що заявлена у податковій (митній) декларації, уточнюючих розрахунках.

За змістом пункту 2 розділу II Порядку податкові повідомлення-рішення складаються зокрема за формами: "В1" - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 6); "ВЗ" - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додаток 7).

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

Висновки суду.

Отже, з аналізу положень пункту 58.1 статті 58 та пунктів 200.4, 200.14 статті 200 ПК України можна зробити висновок, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми перевищення бюджетного відшкодування є встановлення факту завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до розділу V цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що мало місце описка в документації, а саме Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» допустив одрук та навпроти суми 98 400,00 грн і замість ІПН ТОВ «УКРХАРЧОПРОМКОМПЛЕКС» 304798110301, помилково зазначив ІПН іншого суб`єкта господарювання - 301090115015, що не призвело до завищення від`ємного значення ПДВ за декларацією, адже всі суми ПДВ віднесені платником податків до податкового кредиту (рядок 17 Декларації), сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними /розрахунками коригування до таких податкових накладних або підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), або іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Вказане апелянтом не заперечувалось й не спростовано.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що спірне рішення підлягає скасуванню як протиправне, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення. Так, 98400,00 грн. не були отримані платником податків у складі бюджетного відшкодування, а тому ця сума не може бути у вигляді податкового зобов`язання навіть у випадку встановлення відсутності права на отримання платником податку бюджетного відшкодування цієї суми за такою декларацією

Крім того, має значення те, що кредит суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, підтверджено зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладним про що зазначено в Акті перевірки, у т.ч. в частині взаєморозрахунків з ТОВ «УКРХАРЧОПРОМКОМПЛЕКС» на суму ПДВ 98 400,00 грн.

Щодо доводів апелянта про те, що п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України у випадку виправлення допущених помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до додаткової накладної, то суд першої інстанції правильно зазначив, що це не заслуговує уваги, оскільки позивачем допущено помилку при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування у додатку.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст виготовлено 04.12.2023

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелском" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель