Постанова

від 04.12.2023 по справі 240/14623/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14623/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

04 грудня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В травні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило:

1.1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0074170712 від 08.05.2023 Головного управління ДПС у Житомирській області в повному обсязі, а саме щодо встановлення завищення бюджетного відшкодування на суму 186737,00 грн та штрафу у розмірі 18674,00 грн.

2. Позивач вказує, що угоди укладені з його контрагентами ПП "Сталь Торг Захід" та ТОВ "Продмаркетпром" мали реальний характер, що підтверджується первинними документами, наданими для перевірки, тому позивачем правомірно сформований податковий кредит, відтак податкове повідомлення-рішення № 0074170712 є протиправними та підлягає скасуванню.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0074170712 від 08.05.2023 винесене Головним управлінням ДПС у Житомирській області.

3.2. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2801,06 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

3.3. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт ГУ ДПС у Житомирській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що контролюючим органом встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами; позивачем не підтверджено правомірність включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів. Відповідач посилається на відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

6. Вказує, що в ході проведення перевірки зібрано інформацію та встановлено факти, з яких вбачається відсутність фактичного здійснення взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей від спірного постачальника та їх подальше використання в господарській діяльності.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10.04.2023 по 14.04.2023, на підставі направлень від 30.03.2023 № 1276, № 1278, № 1280 та наказу від 15.02.2023 № 387-п, ГУ ДПС України в Житомирській області провело позапланову виїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від"ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

8. За результатами перевірки складено акт від 20.04.2023 № 5501/06-30-07-12/00238167, яким зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, яким встановлено, що у Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" завищено бюджетне відшкодування, яке заявлено у рядку 20.2.1 Декларації за січень 2023 року у сумі 186737,00 грн.

9. Дані висновки ґрунтуються на відсутності підтвердження реально вчиненої господарської операції Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" по взаємовідносинах з ПП "Сталь Торг Захід" (завищено податковий кредит з ПДВ на суму 130 699,00 грн) та ТОВ "Продмаркетпром" (завищено податковий кредит з ПДВ на суму 56038,00 грн).

10. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2023 №0074170712, яким визначено Приватному акціонерному товариству "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 186737,00 грн та наклало штраф у розмірі 18674,00 грн.

11. Вважаючи вказане рішення контролюючого органу безпідставними, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

12. Позивач зазначив, що що за наслідком проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, складено акт, згідно висновків якого встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 186737,00 грн. В подальшому, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму грошових зобов`язань за платежем податку на додану вартість та нараховано штрафні (фінансові) санкції. На думку позивача, угоди укладені з його контрагентами ПП "Сталь Торг Захід" та ТОВ "Продмаркетпром" мали реальний характер, що підтверджується первинними документами, наданими для перевірки, тому позивачем правомірно сформований податковий кредит, відтак податкове повідомлення-рішення № 0074170712 є протиправними та підлягає скасуванню.

13. Також позивач вказує, що висновки акту ґрунтуються виключно на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно аналітичних базах ДПС відносно контрагентів позивача, однак така інформація не може бути єдиною підставою для визнання операцій не реальними. Крім того вказав, що за наявності доказів фактичного отримання товару та його використання в господарській діяльності, не може позбавляти такого платника права на формування податкового кредиту за відповідними господарськими операціями, оскільки податкове законодавство не пов`язує таке право з наявністю у платника податку сертифікатів якості товару.

14. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 4-6 цієї постанови.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

17. Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

18. Згідно з пунктом 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

19. Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України).

20. Відповідно до підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

21. Під витратами, відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

22. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

23. Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

24. Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

25. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

26. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

27. Згідно з вимогами пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

28. Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

29. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

30. Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

31. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

32. Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

33. Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

34. Згідно положень статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

35. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

36. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

37. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

38. З вищенаведених правових норм вбачається, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

39. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

40. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

41. Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-XIV), підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини другої статті 3 Закону №996-XIV на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

42. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

43. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

44. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

45. Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

46. Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

47. З матеріалів справи встановлено, що 25.10.2022 між Приватним акціонерним товариством "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" (Покупець) та ПП "Сталь Торг Захід" (Постачальник) було укладено договір № 01-25/10/22.

48. Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов"язується передати у власність покупця металопродукцію в терміни і на умовах, встановлених в Договорі або Специфікації, а покупець зобов`язується сплатити вартість товару і прийняти його відповідно до умов договору або специфікації.

49. Так, ПП "Сталь Торг Захід" на виконання умов договору передав у власність позивача металопродукцію на загальну суму 1084538,04 грн, що підтверджується видатковими накладними № 3 від 02.01.2023 на суму 234055,80 грн, № 4 від 02.01.2023 на суму 698652,76 грн, № 35 від 16.01.2023 на суму 151829,48 грн.

50. У свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" прийняло у власність вказаний товар та сплатило його вартість, що підтверджується витягом з реєстру документів надходження товарів і послуг на склад, прибутковими накладними № 35 від 02.01.2023, № 36 від 02.01.2023 та № 80 від 12.01.2023 та платіжними інструкціями № 8473 від 13.01.2023, № 8474 від 13.01.2023, № 8549 від 20.01.2023, № 8614 від 26.01.2023.

51. Також встановлено, що усі податкові накладні ПП "Сталь Торг Захід", що виписані за господарською операцією на підставі договору від 25.10.2022 № 01-25/10/22 були зареєстровані відповідним податковим органом.

52. Щодо правовідносин з контрагентом ТОВ "Продмаркетпром" встановлено, що 01.06.2022 між Приватним акціонерним товариством "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" (Покупець) та ТОВ "Продмаркетпром" (Постачальник) було укладено договір поставки № 04/06-22/П.

53. Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов`язується поставити та передати покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити на умовах, передбачених договором, вироби з металу та металопрокат.

54. Так, ТОВ "Продмаркетпром" здійснив на адресу позивача поставку товару на загальну суму 1041337,85 грн, що підтверджується видатковими накладними № 40 від 03.01.2023 на суму 10614,00 грн, № 51 від 05.01.2023 на суму 911143,12 грн, № 56 від 09.01.2023 на суму 119580,73 грн.

55. У свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" прийняло у власність вказаний товар та сплатило його вартість, що підтверджується витягом з реєстру документів надходження товарів і послуг на склад, прибутковими накладними № 234 від 03.01.2023, № 45 від 05.01.2023 та № 44 від 09.01.2023 та платіжними інструкціями № 8481 від 13.01.2023, № 8577 від 23.01.2023, № 8576 від 23.01.2023.

56. Також встановлено, що усі податкові накладні ТОВ "Продмаркетпром", що виписані за господарською операцією на підставі договору поставки від 01.06.2022 № 04/06-22/П. були зареєстровані відповідним податковим органом.

57. В свою чергу, контролюючий орган в акті від 20.04.2023 № 5501/06-30-07-12/00238167 прийшов до висновку про відсутність реально вчинених господарських операцій Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" по взаємовідносинах з ПП "Сталь Торг Захід" та ТОВ "Продмаркетпром", в результаті неможливості відслідкування по ланцюгу постачання матеріалів, відсутності первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт приймання-передачі матеріалів, первинних документів, які б підтверджували фактичне використання матеріалів під час виробництва, враховуючи умови пункту 44.1 ПК України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку, незалежно від спрямованості умислу платника податків учасника відповідної операції.

58. З приводу вказаних висновків контролюючого органу, слід зазначити наступне.

59. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

60. Частина друга статті 9 Закону передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

61. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

62. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 лютого 2018 року по справі № 220118 (адміністративне провадження № К/9901/4256/17).

63. Відповідно факт здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

64. Первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договорів, а також формування позивачем податкового кредиту , які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.

65. Про такий висновок суду додатково свідчить правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 28.05.2021 року у справі №804/5965/16, згідно якої, податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як доказ нереальності здійснення господарських операцій, є безпідставною, оскільки остання носить виключно інформативний характер, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

66. Також, суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19, у якій, зокрема, зазначено про те, що якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. З огляду на положення статті 90 КАС України відповідні обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

67. У цій же постанові Великою Палатою Верховного Суду висловлено про те, що аналіз норми частини восьмої статті 9 Закону №996-XIV дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

68. Доказів того, що контролюючий орган провів зустрічну перевірку ПП "Сталь Торг Захід" та ТОВ "Продмаркетпром", останній не надав, а тому такі висновки не можуть бути покладені в основу судового рішення та нести негативних наслідків для Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський завод сільгоспмашин" у вигляді відсутності права на бюджетне відшкодування та наявної накладеної фінансової санкції.

69. В ході судового розгляду було встановлено розбіжності у заповнених товаро-транспортних накладних № Р3 від 02.01.2023 та № Р4 від 02.01.2023, копії яких було долучено позивачем до матеріалів справи та оглянутих оригіналів товаро-транспортних накладних під час судового засідання.

70. Однак, у постанові Верховного Суду від 31.08.2023 року по справі № 814/2804/14 викладено правовий висновок, що ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, саме по собі, не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару. Зазначеними транспортними документами підтверджуються витрати на перевезення вантажів, а не на придбання товару.

71. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

72. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом також в постановах від 30.09.20р. у справі №820/1120/16, від 15.09.20р. у справі №826/22614/15, від 11.09.20р. у справі №826/15911/15, від 27.02.20р. у справі №813/7081/14, від 27.02.20р. у справі №814/120/15, від 03.10.19р. у справі №813/4079/15, від 10.09.19р. у справі №814/2412/17.

73. З огляду на викладене, колегія суддів не може покласти в основу висновку про відсутність реальної господарської операції позивача з ПП "Сталь Торг Захід", факт виявлених розбіжностей у товарно - транспортних накладних.

74. Також оцінюючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 18 червня 2021 року у справі № 320/7061/19, згідно якої, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

75. Апелянтом не встановлено наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, а тому позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

76. При цьому, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

77. За таких обставин, досліджені докази у справі вказують на те, що ціллю господарських операцій між контрагентами ПП "Сталь Торг Захід" та ТОВ "Продмаркетпром" було реальне настання наслідків, обумовлених діловою метою. Умови господарських угод виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар, який придбавав позивач, притаманний його господарській діяльності та використовувався ним за для отримання прибутку, тому формування позивачем податкового кредиту та витрат за результатами господарської діяльності з зазначеними вище контрагентами є правомірним.

78. Окремо суд вказує й на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

79. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

80. Аналогічного правового висновку щодо застосування до даної категорії справи позиції Європейського суду з прав людини дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 у справі № 808/3513/16.

81. Доводи апелянта в частині обґрунтування нереальності господарської операції не знайшли свого підтвердження. Відтак, спірне податкове повідомлення - рішення прийняті за відсутності на те правових підстав, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

82. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача слід було задовольнити.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

83. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

84. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

85. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

86. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

87. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

88. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.