Постанова

від 04.12.2023 по справі 560/12497/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12497/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

04 грудня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради, в якому просив:

1.1. Визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки оформленої повідомленням від 09.06.2023 №В/02-01-89/2-23 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва ВР01-1170-4545-2655-9925;

1.2. Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт за забудову земельної ділянки площею 0,0910 га, кадастровий номер 6810500000:01:003:0147, яка розташована по АДРЕСА_1 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

4. Апелянт вказує, що 06.06.2023 звернувся до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорту щодо забудови земельної ділянки, яка йому належить за її цільовим призначенням. Відповідач відмовив йому у видачі будівельного паспорту повідомленням від 09.06.2023 з підстави невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам та правилам.

5. Апелянт вважає цю відмову протиправною, покликаючись на Конституцію України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до договору дарування земельної ділянки від 17.01.2023 дарувальник ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 (обдарований) земельну ділянку площею 0,0910 га, яка розташована в АДРЕСА_1 і передана дарувальнику та має цільове призначення - 01.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810500000:01:003:0147 (арк. спр.9 - 10).

7. Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.01.2023 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:01:003:0147 (арк. спр.15).

8. Позивач звертався до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради із заявою від 05.06.2023, яка зареєстрована 06.06.2023 за №13/31-02-01/2023 в якій просив видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:01:003:0147 відповідно до ескізу намірів забудови (арк. спр.62).

9. 09.06.2023 відповідач надіслав позивачу Повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорту №В/02-01-89/2-23 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва ВР01-1170-4545-2655-9925). Вказав, що відмовляє у наданні будівельного паспорту забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.11.2011. Також зазначив, що: "Відповідно до Схеми планувальних обмежень, що входять до складу містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану м. Нетішин Хмельницької області" затвердженої рішенням Нетішинської міської ради 23 грудня 2016 № 22/1122, земельна ділянка, яка планується забудовуватися, потрапляє в СЗЗ виробничо-складських об`єктів ІУ-У класів небезпеки та СЗЗ кладовищ, де діє заборона розміщення житлових будинків з прибудинковими територіями. Також, ескізи фасадів та планів та поверхів не відповідають ДБН В.2.2-15:2019 "житлові будинки. Основні положення", а саме: запланована будівля не відповідає вимогам до індивідуального житлового будинку." (арк. спр.68).

10. Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

11. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 3-5 цієї постанови.

12. Відповідач вказує, що відповідно до Плану зонування території м. Нетішин, затвердженого рішенням 39-ї сесії Нетішинської міської ради 7 скликання від 02.03.2018 №39/2295 земельна ділянка, що планується до забудови знаходиться у зоні Ж-1 (зона розміщення котеджної (садибної) забудови) але потрапляє у санітарно - захисну зону виробничо-складських об`єктів 4 - 5 класів небезпеки та санітарно захисну зону кладовища, де діє заборона на розміщення житлових будинків з прибудинковими територіями. Крім цього, при проектуванні будинку потрібно враховувати ДСанПІН та ДБН, зокрема ДБН в.2.2-152019 "Житлові будинки. Основні положення".

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

15. Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі у тексті цієї постанови в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

16. Пунктом 2 частини 3 вищевказаної статті визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

17. Згідно з пп. 6, 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:

- контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;

- надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

18. Положеннями ч. ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

19. Суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватись містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

20. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

21. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку, зокрема: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

22. Право на виконання будівельних робіт регламентовано ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 1 якої замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

23. Зазначені у ч. 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

24. Частинами 4, 5 цієї ж статті передбачено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

25. Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

26. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

27. Згідно з положеннями частини першої статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

28. Відповідно до п.4.1 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 N 290, рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

29. Отже, Нетішинська міська рада розробляє містобудівну документацію, якою, зокрема, є генеральний план, план зонування території, детального плану території, та має право вносити до них зміни.

30. Відтак, при вирішенні заяви позивача потрібно враховувати зміни до Генерального плану м. Нетішин, затверджених рішенням Нетішинської міської ради №22/1122 від 23.12.2018 (арк. спр.51) та Схему зонування території, затвердженої рішенням Нетішинської міської ради №39/2295 від 02.03.2018 (арк. спр.48), відповідно до яких земельна ділянка, яка належить позивачу, відноситься до зони котеджної (садибної) забудови (Ж-1).

31. Статтею 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

32. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

33. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

34. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

35. Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

36. Відповідно до п.1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 N 103 (далі - Порядок №103), будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

37. Згідно з п.2.3. Порядку №103, уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

38. Відповідно до пп.2 п.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року N 127, будинок садибного типу - це житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень. Будинки садибного типу належать, як правило, до малоповерхової забудови.

39. Статтею 380 ЦК України визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

40. З наданого позивачем відповідачу та суду Ескізу намірів забудови житлового будинку садибного типу забудовника ОСОБА_1 (арк. спр.11-14), видно відсутність дійсного наміру позивача будувати житловий будинок. Адже, на думку суду, на цьому ескізі, очевидно зображено складське чи інше нежитлове приміщення (споруда), а не житловий будинок садибного типу. Тобто, не можна вважати житловим будинком приміщення (споруду), в якому планується одна кімната площею 188,99 м кв. та кухня 12 м кв. та іншого зображеного на ескізі (зовнішній вигляд, інше), що відповідно, також вказує на порушення вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами для житлового будинку призначеному для постійного у ньому проживанні, зокрема, ДБН Б.2.2-15:2019.

41. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів позовні вимоги, так як суб`єкт владних повноважень правомірно встановив невідповідність намірів забудови земельної ділянка з кадастровим номером 6810500000:01:003:0147 забудовника ОСОБА_1 , тому правомірно відмовив у видачі позивачу будівельного паспорту Повідомленням про відмову в наданні будівельного паспорту №В/02-01-89/2-23 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва ВР01-1170-4545-2655-9925), що підтверджено доказами перевіреними судом. При цьому, потрібно враховувати, що позивач має право на забудову цієї земельної ділянки, відповідно до її цільового призначення - 01.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у випадку дотримання вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами для житлового будинку, що не спростовує Примітка до Повідомлення.

42. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

43. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

44. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

45. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

46. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

48. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.