Ухвала

від 04.12.2023 по справі 160/15039/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 160/15039/22

адміністративне провадження № К/990/39519/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 160/15039/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобум» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

28 вересня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобум», в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02 вересня 2022 року № 0069620703 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 906 867,50 грн (дев`ятсот шість тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 50 копійок), у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 725 494,00 грн (сімсот двадцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 181 373,50 грн. (сто вісімдесят одна тисяча триста сімдесят три гривні 50 копійок);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02 вересня 2022 року № 0069640703 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 468 287,50 грн (один мільйон чотириста шістдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 50 копійок), у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 174 630,00 грн (один мільйон сто сімдесят чотири тисячі шістсот тридцять гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 293 657,50 грн (двісті дев`яносто три тисячі шістсот п`ятдесят сім гривень 50 копійок);

- податкове повідомлення-рішення форми «П» від 02 вересня 2022 року № 0069650703 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток: за декларацією від 20 лютого 2018 року №9298912580 за 2017 рік на суму 1 380 563,00 грн; за декларацією від 18 лютого 2019 року №9310538752 за 2017 рік на суму 1 842 636,00 грн; за декларацією від 21 лютого 2019 року №9334570771 за 2019 рік на суму 8 642 636,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 02 вересня 2022 року №90069660703 (далі - ППР №0069660703) про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2022 року на суму 9 433,00 грн (дев`ять тисяч чотириста тридцять три гривень 00 копійок);

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 22 серпня 2022 року №0067000703 (далі - ППР №0067000703) про застосування штрафних санкцій в розмірі 340,00 грн (триста сорок гривень 00 копійок);

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 22 серпня 2022 року №0066990703 (далі - ППР №0066990703) про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме: пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 6, 241 КАС України.

Скаржник також наголошує, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постанові Верховного Суду від 24 травня 2019 року у справі № 816/4537/14.

Так, скаржник цитує висновки Верховного Суду про те, які обставини можуть свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій та які докази мають це підтверджувати. Відповідач вважає, що обставини справи досліджені в неповному обсязі, без надання оцінки кожному окремому доказу та їх сукупності.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на висновки, викладені в зазначеній постанові Верховного Суду, оскільки висновки судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведеному скаржником судовому рішенні суду касаційної інстанції свідчать про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Подібність правовідносин між цією справою та наведеними в касаційній скарзі скаржник не доводить.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

На обґрунтування зазначеної підстави скаржник виклав обставини справи, цитати нормативних актів з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 160/15039/22 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Дашутін