Ухвала

від 01.04.2024 по справі 160/15039/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2024 року

м. Київ

справа №160/15039/22

адміністративне провадження №К/990/10764/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №160/15039/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобум" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобум" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 02 вересня 2022 року № 0069620703 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 906 867,50 грн (дев`ятсот шість тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 50 копійок), у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 725 494,00 грн (сімсот двадцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 181 373,50 грн. (сто вісімдесят одна тисяча триста сімдесят три гривні 50 копійок);

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 02 вересня 2022 року № 0069640703 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 468 287,50 грн (один мільйон чотириста шістдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 50 копійок), у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 174 630,00 грн (один мільйон сто сімдесят чотири тисячі шістсот тридцять гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 293 657,50 грн (двісті дев`яносто три тисячі шістсот п`ятдесят сім гривень 50 копійок);

- податкове повідомлення-рішення форми "П" від 02 вересня 2022 року № 0069650703 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток: за декларацією від 20 лютого 2018 року №9298912580 за 2017 рік на суму 1 380 563,00 грн; за декларацією від 18 лютого 2019 року №9310538752 за 2017 рік на суму 1 842 636,00 грн; за декларацією від 21 лютого 2019 року №9334570771 за 2019 рік на суму 8 642 636,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 02 вересня 2022 року №90069660703 (далі - ППР №0069660703) про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2022 року на суму 9 433,00 грн (дев`ять тисяч чотириста тридцять три гривень 00 копійок);

- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 22 серпня 2022 року №0067000703 (далі - ППР №0067000703) про застосування штрафних санкцій в розмірі 340,00 грн (триста сорок гривень 00 копійок);

- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 22 серпня 2022 року №0066990703 (далі - ППР №0066990703) про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 14.03.2024 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 була розглянута в судовому засіданні. Повний текст постанови складений 18.10.2023.

Отже останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 20.11.2023, в той час, як касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 14.03.2024, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що податковий орган вже звертався з касаційними скаргами до Верховного Суду, однак ухвалою від 04.12.2023 касаційну скаргу було повернуто скаржнику, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вдруге 14.03.2024 подало касаційну скаргу у справі №160/15039/22 з пропуском встановленого КАС України строку касаційного оскарження судових рішень.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (зазначення підстав касаційного оскарження), дотримання процесуальних строків при первинному зверненні до суду касаційної інстанції є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційної провадження.

На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Крім того, відповідач зазначає, що звернення з касаційною вперше в межах строку на касаційне оскарження та повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою в найкоротший термін є підставою для поновлення процесуального строку.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Повернення касаційної скарги (з причин неналежного її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Разом з тим, у заяві про поновлення строку касаційного оскарження податковим органом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення Верховним Судом ухвали від 04.12.2023 про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №160/15039/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобум" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова ,

Судді Верховного Суду