Рішення

від 29.11.2023 по справі 481/1608/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1608/23

Провадж.№ 2/481/343/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

29.11.2023 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Уманської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новий Буг в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області Кармазиновського К. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю « Ім.Чкалова-2020» про конфіскацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2023 року перший заступник керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області Кармазиновський К. звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю « Ім.Чкалова-2020», у якому просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 1/2 земельної ділянки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровим номером: 4824581000:02:000:0088, площею 8,04 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області. Крім того стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури 2684грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення цього позову та 1342 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації на підставі свідоцтва про право на спадщину, серії ВКС №089754, р.№2-850, виданого 26.12.2007 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, набула право власності на 1/2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення із кадастровим номером: 4824581000:02:000:0088, площею 8,04 га, яка знаходиться на території Новобузької міської ТГ Баштанського району Миколаївської області. 06.08.2021 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вищевказана земельна ділянка використовується ТОВ «Ім.Чкалова-2020» на підставі договору оренди від 06.08.2021 року. Строк дії договору визначено до 06.08.2031 року. ОСОБА_2 являється співвласницею вищевказаної земельної ділянки.

Окружною прокуратурою виявлено порушення ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки. Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 2007 року по даний час) не відчужила її, тому є підстави для її конфіскації у власність держави.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 року матеріали справи передані до провадження судді Уманської О.В.

Ухвалою суду від 05.09.2023 року заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито. Призначено справу в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 26.09.2023 року о 11:00 годині.

У зв`язку з зайнятістю головуючого судді в іншому кримінальному провадженні підготовче судове засідання відкладене до 09.11.2023 року.

Ухвалою суду від 09.11.2023 року закрите підготовче провадження, а справа призначена до розгляду на 29.11.2023 року.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 09.11.2023 року через канцелярію суду від прокурора Філіпського О. надійшла заява, в якій останній враховуючи неявку учасників, не заперечував щодо проведення судового розгляду за його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 03.10.2023 року на електронну адресу суду від представника С.Масюткіна надійшла заява, в якій останній позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу розглядати без його участі. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 26.09.2023 року, 09.11.2023 року та 29.11.2023 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомила, відзив на позов до суду не подала.

Треті особі які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2 та ТОВ «Ім.Чкалова-2020» в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомили та письмових пояснень не надали.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача та третіх осіб, судом, зі згоди прокурора, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, за заповітом серії ВКС№ 089754, р. № 2-850, виданого 26.12.2007 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, набула право власності на 1/2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення із кадастровим номером: 4824581000:02:000:0088, площею 8,04 га, яка знаходиться на території Новобузької міської ради Миколаївської області. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на іншу 1/2 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення із кадастровим номером: 4824581000:02:000:0088 видано ОСОБА_2 (а.с.20).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 328867544 від 12.04.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 06.08.2021 року зареєструвала право власності на 1/2 земельної ділянки із кадастровим номером: 4824581000:02:000:0088, площею 8,0359 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.12-14).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-4805028152018 від 15.08.2018 року розмір земельної ділянки з кадастровим номером 4824581000:02:000:0088 становить 8,0359 га (а.с.15-19)

З фотокопії договору оренди землі від 06.08.2021 року встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4824581000:02:000:0088 площею 8,0359 га, яка розташована в межах Новобузької міської ради, Новобузького району, Миколаївської області надана орендодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у строкове платне користування ТОВ «Ім.Чкалова-2020» в особі директора ОСОБА_3 , строком на 10 років ( а.с.21-29)

Разом із цим виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Частиною 5 ст. 22 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам не можуть передаватись землі сільськогосподарського призначення.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України).

За змістом ч. 4 ст.81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч.2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Пунктом 10 ч. 1 ст.346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зі ст. 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття у порядку спадкування права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 2007 року по даний час) не відчужила її, є підстави для її конфіскації .

Вказані порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_1 , є триваючими, пов`язаними з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_1 характеризується тим, що не відчуження успадкованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення з 2007 року по цей час та їх фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року, визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності (підпункт 33).

Підпунктом 42 пункту 3 цього Положення визначено, що Держгеокадастр подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Держгеокадастр реалізує надані йому повноваження самостійно та через територіальні органи. Таким органом на території Миколаївської області є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 21.05.2021 № 248, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі Управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Відповідно до підпункту 34 пункту 4 даного Положення, Управління подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Наведене свідчить, що Управління наділене повноваженнями щодо подання до суду позову про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (ч. 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Так, за п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно із п.80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81 вказаної вище постанови).

Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Баштанською окружною прокуратурою Миколаївської області Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області надіслано запит від 13.04.2023 за вих. № 52/2-1920 вих-23 про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку.

Разом із тим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, лише листом №10-14-0.165-1218/2-23 від 27.04.2023 повідомлено окружну прокуратуру про відсутність коштів на сплату судового збору як причину невжиття заходів. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області у листі №10-14-0.6-1324/2-23 від 10.05.2023 просить вжити заходи представницького характеру, спрямовані на захист інтересів держави.

Враховуючи зазначене, подання Баштанською окружною прокуратурою позову в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області повністю узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

Аналогічні висновки щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладено у постановах Верховного Суду від 17.10.2018у справі № 910/11919/17, від 17.03.2021 у справі № 264/7493/18.

Відповідно до ч. 1 ст.75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом зокрема, якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України.

Відповідно до ч. 1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно зі ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 4824581000:02:000:0088, площею 8,0359 (рілля) знаходяться на території Новобузької міської ради Новобузького району Миколаївської області (а.с.15-19).

Відповідно до приписів пункту 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України, припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (підпункт 1). Сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади (підпункт 4).

Новобузька об`єднана територіальна громада Баштанськогоо району Миколаївської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Новобузької міської ради Новобузького району Миколаївської області.

Отже, враховуючи, що на даний час оспорювана земельна ділянка з кадастровим номером 4824581000:02:000:0088, площею 8,0359 (рілля) з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського господарства», розташована на території Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, дана справа підсудна Новобузькому районному суду Миколаївської області.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК України витрати по сплаті судового збору, перерахованого за пред`явлення позову, в сумі 2684 гривні, та судового збору, перерахованого за пред`явлення заяви про забезпечення позову в сумі 1342 гривні, слід стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-267, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

позов першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області Кармазиновського К. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю « Ім.Чкалова-2020» про конфіскацію земельної ділянки, задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 1/2 земельної ділянки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровим номером: 4824581000:02:000:0088, площею 8,04 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури 2 684,00 гривень судового збору, сплаченого за пред`явлення позову та 1342,00 гривні судового збору, сплаченого за пред`явлення заяви про забезпечення позову.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: Баштанська окружна прокуратура Миколаївської області, адреса: 56101, Миколаївська область, місто Баштанка, провулок Пожежний, 3, код ЄДРПОУ 02910048, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, адреса: 54004, місто Миколаїв, проспект Миру, 34, код ЄДРПОУ 39825404.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 04.12.2023 року.

Суддя