Рішення

від 04.12.2023 по справі 490/10065/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/619/2023 Справа № 490/10065/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Позднякову Є.В., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Динамо» про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідачки на її користь суму коштів в розмірі 170 335, 00 грн., в якості відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої внаслідок залиття її квартири водою, з яких: 142 820,00 грн. вартість ремонтно-будівельних робіт пошкодженої квартири, 20 000 грн. компенсація завданої моральної шкоди, 3600,00 грн. витрати на складання кошторисної документації, 23 915,00 грн. сума, яка необхідна для відновлення кухонних меблів, а також відшкодування судових витрат з оплати судового збору та правничої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що є власницею кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №9526 від 24.12.1998року, зареєстрованого в КП ММБТІ за реєстровим № 181139 від 28.12.1998 року. Квартира позивачки знаходиться на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку, складається з трьох житлових кімнат, її загальна площа становить 61, 7 кв. м., житлова площа 37, 1 кв. м. На другому поверсі, над квартирою позивачки, розміщена кв. АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить відповідачці ОСОБА_2

11.07.2021 року з вини відповідачки відбулось затоплення кв. АДРЕСА_1 .

З метою фіксування наслідків затопления позивачка звернулась до голови правління ОСББ «Динамо» Кожуховського О.А.

Головою правління ОСББ «Динамо» Кожуховським О.О. та мешканцями кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_4 в присутності позивачки, її чоловіка ОСОБА_5 дочки ОСОБА_6 проведено обстеження кв. АДРЕСА_5 у зв`язку з її залиттям. Було встановлено, що 11.07.2021 р. приблизно о 15:00 год. відбулось залиття кв. АДРЕСА_6 , яка розташована поверхом вище. Обстеження здійснено приблизно о 17:00 год. Були залиті стеля, стіни, підлога, меблі, побутові речі. Вода на підлозі стояла шаром 5 см, виливалась на сходову клітину та просочувалась в підвал будинку. Найбільш інтенсивне залиття відбулось в кутовій кімнаті, вікно якої виходять на АДРЕСА_7 . В цій кімнаті у підвісній стелі утворився пузир розміром 50х50х50 см. В прилеглому до неї коридорі також у натяжній стелі утворився пузир розміром 50х50х50 см. Вода мала запах миючих засобів, в ній була присутня піна. При огляді кухні було встановлено, що стеля кухні та прилеглої до неї комори, а також речі, що знаходились на стінах комори були сухі.

В цей же день, після 20:00 год. головою правління ОСББ «Динамо» ОСОБА_7 та мешканцями кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_8 кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_5 в присутності власниці кв. АДРЕСА_2 відповідачки ОСОБА_2 була обстежена кв. АДРЕСА_2 у зв`язку із залиттям кв. АДРЕСА_5 . В ході обстеження встановлено, що підлога квартири залита шаром води товщиною до 5 см. Вода витікала на сходову клітину та просочувалась в розташовану поверхом нижче кв. АДРЕСА_5 . Основна маса води знаходилась в коридорі квартири та вітальні. При огляді системи водопостачання встановлено, що одна з житлових кімнат переобладнана в технічну, де змонтована душова кабіна та пральна машина. Будь-яких дозвільних документів чи проект на переобладнання кімнати власник кв. АДРЕСА_2 не пред`явила. При огляді кухні встановлено, що подача води в раковину здійснюється від стояка через відгалуження Ф1/2», на кінці якого був встановлений кульовий вентиль. Цей кульовий вентиль був у від`єднаному від відводу стані та знаходився у відсіку кухонних меблів під раковиною. Частина підлоги під секцією кухонної стінки, де знаходиться відвід від стояка була сухою зі слідами пилу. Також встановлено, що кульовий вентиль був встановлений самостійно власницею кв. АДРЕСА_2 без погодження чи проекту замість бронзового, який був встановлений згідно проекту.

13.07.2021 року на засіданні правління ОСББ «Динамо» було вирішено створити комісію для повторного обстеження кв. АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_2 та встановлення причин їх залиття в складі члена правління ОСОБА_2 , члена ревізійної комісії ОСОБА_4 , власника кв. АДРЕСА_9 ОСОБА_9 , мешканця кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_10 та голови правління ОСОБА_7 .

Після повторного обстеження, 18 липня 2021 року комісією в складі члена правління ОСОБА_2 , члена ревізійної комісії Левицького Є.М., власника кв. АДРЕСА_10 ОСОБА_3 та голови правління ОСОБА_7 було складено Акт про залиття квартири, згідно якого встановлено, що причиною залиття кв. АДРЕСА_1 стало несанкціоноване втручання власниці кв. АДРЕСА_2 в систему водопостачання холодної води, а саме самовільне переобладнання житлової кімнати в душову без проекту та будь-яких дозвільних документів, що і призвело до прориву та залиття.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_5 , сукупна вартість ремонту, який необхідно провести для усунення наслідків залиття, складає 142 820,00 грн, яку слід стягнути з відповідача як відшкодування майнової шкоди. Крім того, зазначила, що неправомірними діями відповідачки позивачці завдана моральна шкода, яка виразилась у тривалих негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження її майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Заподіяну моральну шкоду позивачка оцінює у грошовому розмірі 20 000 грн. Відповідачка добровільно завдану шкоду відшкодовувати не бажає, у зв`язку з чим для захисту та відновлення своїх порушених прав позивачка вимушена звернутися до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2021 року головуючого по справі визначено суддю Гуденко О.А.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.01.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Судові засідання неодноразово відкладалися в зв`язку з особливостями роботи суду у воєнний час та за клопотаннями представника позивачки.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник адвокат Скотников О.М. надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, вимоги позову підтримали та просили їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідачка в судове засідання неодноразово не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідачки до суду не надійшло, розгляд справи відкладався в тому числі за клопотанням відповідачки з наданням їй можливості звернутися за правовою допомогою. Відзив на позов та будь-які пояснення від відповідача не надходили.

Представник третьої особи ОСББ «Динамо» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачка не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що позивачка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_11 , що підтверджується копією біржового договору купівлі продажу № 9526 від 24.12.1998 року, зареєстрованого в КП МММБТІ за реєстровим № 181139 від 28.12.1998 року. Зазначена квартира знаходиться на першому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку і являє собою трикімнатну квартиру загальною площею 61,7 кв.м., що підтверджується копією технічного паспорта квартири.

Відповідачка є власником квартири АДРЕСА_2 в цьому будинку і її квартира знаходиться поверхом вище над квартирою позивачки.

11 липня 2021 року в будинку АДРЕСА_7 сталося залиття квартири АДРЕСА_5 .

Згідно акту про залиття від 18.07.2021 року, складеного комісією ОСББ «Динамо», до складу якої увійшли член правління ОСОБА_2 , член ревізійної комісії ОСОБА_4 , власник кв. АДРЕСА_10 ОСОБА_3 та голова правління ОСОБА_7 , при обстеженні квартири АДРЕСА_5 з приводу залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_12 виявлено, що залиття квартири сталося із системи водопостачання холодної води. Вода поступала в кв. АДРЕСА_6 . Були залиті натяжні стелі, стіни, підлога, меблі. побутові речі. Підлога квартири залита шаром води товщиною до 5 см, яка виливалась на сходову клітину та просочувалась в підвал будинку. Найбільш інтенсивне залиття відбулось в кутовій кімнаті, вікно якої виходить на АДРЕСА_7 . В цій кімнаті та у прилеглому до неї коридорі у підвісній стелі утворилися пузирі розміром 50х50х50 см. При огляді кухні було встановлено, що стеля кухні та прилеглої до неї комори, а також речі, що знаходились на стінах комори були сухі.

При обстеженні системи водопостачання кв. АДРЕСА_2 встановлено, що одна з житлових кімнат (кутова, вікно якої виходить на АДРЕСА_7 ) переобладнана в технічну, де змонтована душова кабіна пральна машина. Душова кабіна була частково розібрана. Будь-яких дозвільних документів чи проекту на переобладнання житлової кімнати в душову власниця кв. АДРЕСА_2 не пред`явила. При обстежені кухні встановлено, що вода в раковину подається зі стояка через відгалуження труби «Ф1/2», на кінці якого був встановлений кульовий вентиль. Він був у від`єднаному від відводу стані, з залишками різьбового з`єднання всередині та знаходився відсіку кухонних меблів під раковиною. Комісією встановлено, що цей кульовий вентиль був встановлений самостійно власницею кв. АДРЕСА_2 без погодження чи проекту замість бронзового, який був встановлений згідно проекту. Частина підлоги під секцією кухонної стінки, де знаходиться відвід від стояка була сухою зі слідами пилу. В ході роботи комісією та власницею кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_2 з метою подачі води в стояк, вирішили обрізати частину відгалуження, нарізати різьбу та встановити заглушку.

Тобто, причиною залиття, яке сталось 11 липня 2021 року стало несанкціоноване втручання власниці кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_2 в систему водопостачання холодної води, а саме самовільне переобладнання житлової кімнати в душову без проекту та будь-яких дозвільних документів, що і призвело до прориву та залиття.

З метою визначення вартості завданого позивачам матеріального збитку, позивачка ОСОБА_1 звернулася до спеціалістів Регіональної торгово промислової палати Миколаївської області.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку від 03.08.2021 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усуненя пошкоджень в квартирі АДРЕСА_5 становить 142 820,00 грн. разом з ПДВ.

Відповідно до Акту здавання-приймання послуги №120-684 від 13.07.2021 року РТПП Миколаївської області на замовлення ОСОБА_1 проведені роботи з оцінки вартості матеріального збитку, завданого після залиття кв. АДРЕСА_1 на загальну суму 3600,00 грн.

Згідно рахунку до сплати № 07 ФОП ОСОБА_11 від 26.07.2021 року задля відновлення кухонних меблів та приведення їх в придатний до користування стан позивачка має понести витрати в сумі 23 915,00 грн.

Позивачка звернувшись до суду з вказаним позовом, просить стягнути з відповідачки на її користь суму коштів в розмірі 170 335, 00 грн., в якості відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої внаслідок залиття її квартири водою, з яких: 142 820,00 грн. вартість ремонтно-будівельних робіт пошкодженої квартири, 20 000 грн. компенсація завданої моральної шкоди, 3600,00 грн. витрати на складання кошторисної документації, 23 915,00 грн. сума, яка необхідна для відновлення кухонних меблів, а також відшкодування судових витрат з оплати судового збору та правничої допомоги.

Вирішуючи спір що виник між сторонами суд дійшов таких висновків.

Положеннями статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Згідно зі статтею 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність.

Відповідно до статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно з п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24 січня 2006 року №45, власник квартири зобов`язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приладів та обладнання будинку.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Факт залиття квартири, власником якої є позивачка, з вини відповідачки підтверджується актом про залиття квартири від 18 липня 2021 року, а також зведеного кошторисного розрахунку про вартість ремонтно-будівельних робіт від 03.08.2021 року, які є належними і допустимими доказами.

Підстав для звільнення відповідачки ОСОБА_2 від відшкодування шкоди, завданої позивачці залиттям квартири, суд не вбачає, оскільки відповідачкою не надано жодних доказів на підтвердження того, що шкоду завдано не з її вини.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пленум Верховного Суду України і своїй постанові №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 2 роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її задала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, суд вважає обґрунтованими і доведеними вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Відповідно до Акту здавання-приймання послуги №120-684 від 13.07.2021 року РТПП Миколаївської області на замовлення ОСОБА_1 проведені роботи з оцінки вартості матеріального збитку, завданого після залиття кв. АДРЕСА_1 на загальну суму 3600,00 грн.

Згідно рахунку до сплати № 07 ФОП ОСОБА_11 від 26.07.2021 року задля відновлення кухонних меблів та приведення їх в придатний до користування стан позивачка має понести витрати в сумі 23 915,00 грн.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідачкою не надано жодних доказів на спростування розміру витрат, які необхідно провести для усунення пошкоджень в квартирі АДРЕСА_13 , в тому числі витрат на відновлення кухонних меблів та приведення їх в придатний до користування стан.

Таким чином, встановивши, що позивачка довела розмір завданої шкоди, а також протиправність дій відповідачки, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивачки, суд дійшов висновку, що завдана позиваці матеріальна шкода в повному розмірі підлягає відшкодуванню відповідачкою.

При цьому суд враховує, що відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз не заявляла та не надала інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

За таких обставин з відповідачки ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивачки ОСОБА_1 166 735, 00 грн. матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.з яких: 142 820,00 грн. вартість ремонтно-будівельних робіт пошкодженої квартири та 23 915,00 грн. сума, яка необхідна для відновлення кухонних меблів.

Стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи моральна шкода, завдана позивачці полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із пошкодженням належного їй майна, а тому підлягає відшкодуванню.

За змістом статті 23 ЦК моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, про що було роз`яснено в п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Слід звернути увагу, що моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивачка зазначила, що в даному випадку моральна шкода полягає у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири. Також позивачка вказує, що через залиття квартири було порушено її звичний та розмірений спосіб життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання власного часу для вирішення проблем, пов`язаних з усуненням наслідків залиття та пошкодження квартири, яка стала непридатною для проживання без проведення ремонту.

Надаючи оцінку вимогам про відшкодування моральної шкоди суд враховує, що пошкодження майна завжди породжує негативні емоції у людини і можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я.

Разом з тим, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а змістом моральних страждань потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

Враховуючи доводи позивачки щодо змісту моральної шкоди та обсяг доказів на її підтвердження, ступень пошкодження квартири та його особливості (негативний вплив надмірного зволоження приміщення квартири), розмір матеріальних збитків, завданих залиттям квартири, значення пошкодженої квартири для позивачки (постійне місце проживання), поведінку відповідачки (відсутність будь-якого добровільного відшкодування шкоди), суд дійшов висновку про визначення грошової компенсації за завдану позивачці моральну шкоду на рівні 10 000 грн., яка підлягає компенсації за рахунок відповідачки.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог та встановлених судом обставин спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки судових витрат, суд зазначає таке.

У своїй позовній заяві позивачка просить стягнути на його користь витрати на складання кошторисної документації в сумі 3600 грн, витрати на правову допомогу та на сплату судового збору.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

За приписами ст. ст.137, 141 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також, розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018р. у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.

За матеріалами справи встановлено, що 29.11.2021 року між адвокатами Секкер К.С., та позивачкою ОСОБА_1 укладено договір №б/н про надання правової допомоги, вартість наданих послуг складає 10500,00 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт від 06.12.2021 року .Як вбачається з вказаного Акту, у розмір витрат на правничу допомогу входить участь у судових засіданнях адвокатат в період після 06.12.2021 року у розмірі 5500 грн- прот е вказаний адвокат участі у сдуових засіданнях не приймав та до суду будь-яких клопотань , крім про відкладення судового засідання, не подавав. Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати, пов`язані з правничою допомогою в сумі 5 000,00 грн.

Також судом враховано висновки, викладені в Постанові ВС від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, згідно яких види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги,положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» іпроцесуального закону. Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача необхідно стягнути судовий збір з відповідачки в розмірі 1908,02 грн.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду, спричинену залиттям квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 166 735, 00 грн. та 10 000,00 грн. в якості компенсації моральної шкоди та 3600,00 грн. вартості кошторисної документації.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 5000,00 грн. витрат на правову допомогу та 1908,02 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складений 05 грудня 2023 року.

Інформація про сторін:

позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_14 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_11 .

відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомо, адреса проживання: АДРЕСА_15 .

третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Динамо», код ЄДРПОУ 23612467, місцезнаходження: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Наваринська, буд. 17.

Суддя О.А. Гуденко