Постанова

від 04.11.2024 по справі 490/10065/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

04.11.24

22-ц/812/1379/24

Справа №490/10065/21

Провадження № 22-ц/812/1379/24

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

представника ОСОБА_3

адвоката Баженова Дмитра Вікторовича

на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 09 липня 2024року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Гуденко О.А., повний текст складено 11 липня 2024 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Динамо», про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Динамо», про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що вона є власницею кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №9526 від 24 грудня 1998 року, зареєстрованого в КП ММБТІ за реєстровим № 181139 від 28 грудня 1998 року.

Квартира знаходиться на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку, складається з трьох житлових кімнат, її загальна площа становить 61, 7 кв. м., житлова площа 37, 1 кв. м.

На другому поверсі, над квартирою позивачки, розміщена квартира АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить відповідачці ОСОБА_3

11 липня 2021 року з вини відповідачки відбулось затоплення квартири АДРЕСА_1 .

З метою фіксування наслідків затоплення позивачка звернулась до голови правління ОСББ «Динамо» ОСОБА_5 .

Головою правління ОСББ «Динамо» Кожуховським О.О. та мешканцями кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_6 , кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_7 в присутності позивачки, її чоловіка ОСОБА_8 та дочки ОСОБА_9 проведено обстеження кв. АДРЕСА_5 у зв`язку з її залиттям. Було встановлено, що 11 липня 2021 року приблизно о 15:00 год. відбулось залиття кв. АДРЕСА_5 з системи холодного водопостачання кв. АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище. Обстеження здійснено приблизно о 17:00 год. Були залиті стеля, стіни, підлога, меблі, побутові речі. Вода на підлозі стояла шаром 5 см, виливалась на сходову клітину та просочувалась в підвал будинку. Найбільш інтенсивне залиття відбулось в кутовій кімнаті, вікно якої виходять на вул. Наваринську. В цій кімнаті у підвісній стелі утворився пузир розміром 50х50х50 см. В прилеглому до неї коридорі також у натяжній стелі утворився пузир розміром 50х50х50 см. Вода мала запах миючих засобів, в ній була присутня піна. При огляді кухні було встановлено, що стеля кухні та прилеглої до неї комори, а також речі, що знаходились на стінах комори були сухі.

В цей же день, після 20:00 год. головою правління ОСББ «Динамо» ОСОБА_10 та мешканцями кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_11 кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_8 в присутності власниці кв. АДРЕСА_2 відповідачки ОСОБА_3 була обстежена кв. АДРЕСА_2 у зв`язку із залиттям кв. АДРЕСА_5 . В ході обстеження встановлено, що підлога квартири залита шаром води товщиною до 5 см. Вода витікала на сходову клітину та просочувалась в розташовану поверхом нижче кв. АДРЕСА_5 . Основна маса води знаходилась в коридорі квартири та вітальні. При огляді системи водопостачання встановлено, що одна з житлових кімнат переобладнана в технічну, де змонтована душова кабіна та пральна машина. Будь-яких дозвільних документів чи проект на переобладнання кімнати власник кв. АДРЕСА_2 не пред`явила. При огляді кухні встановлено, що подача води в раковину здійснюється від стояка через відгалуження Ф1/2», на кінці якого був встановлений кульовий вентиль. Цей кульовий вентиль був у від`єднаному від відводу стані та знаходився у відсіку кухонних меблів під раковиною. Частина підлоги під секцією кухонної стінки, де знаходиться відвід від стояка була сухою зі слідами пилу. Також встановлено, що кульовий вентиль був встановлений самостійно власницею кв. АДРЕСА_2 без погодження чи проекту замість бронзового, який був встановлений згідно проекту.

13 липня 2021 року на засіданні правління ОСББ «Динамо» було вирішено створити комісію для повторного обстеження кв. АДРЕСА_5 , 40, 43 та встановлення причин їх залиття в складі члена правління ОСОБА_3 , члена ревізійної комісії ОСОБА_7 , власника кв. АДРЕСА_6 ОСОБА_12 , мешканця кв. 38 ОСОБА_13 та голови правління ОСОБА_10 .

Після повторного обстеження, 18 липня 2021 року комісією в складі члена правління ОСОБА_3 , члена ревізійної комісії ОСОБА_7 , власника кв. АДРЕСА_7 ОСОБА_6 та голови правління ОСОБА_10 було складено Акт про залиття квартири, згідно якого встановлено, що причиною залиття кв. АДРЕСА_1 стало несанкціоноване втручання власниці кв. АДРЕСА_2 в систему водопостачання холодної води, а саме самовільне переобладнання житлової кімнати в душову без проекту та будь-яких дозвільних документів, що і призвело до прориву та залиття.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_5 , сукупна вартість ремонту, який необхідно провести для усунення наслідків залиття, складає 142 820,00 грн, яку слід стягнути з відповідача як відшкодування майнової шкоди. Крім того, зазначила, що неправомірними діями відповідачки позивачці завдана моральна шкода, яка виразилась у тривалих негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження її майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Заподіяну моральну шкоду позивачка оцінює у грошовому розмірі 20 000 грн. Відповідачка добровільно завдану шкоду відшкодовувати не бажає, у зв`язку з чим для захисту та відновлення своїх порушених прав позивачка вимушена звернутися до суду.

Враховуючи вищевикладене, просила стягнути з відповідачки на її користь суму коштів в розмірі 170 335, 00 грн., в якості відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої внаслідок залиття її квартири водою, з яких: 142 820,00 грн. вартість ремонтно-будівельних робіт пошкодженої квартири, 20 000 грн. компенсація завданої моральної шкоди, 3600,00 грн. витрати на складання кошторисної документації, 23 915,00 грн. сума, яка необхідна для відновлення кухонних меблів, а також відшкодування судових витрат з оплати судового збору та правничої допомоги.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено частково, яке ухвалою суду від 25 січня 2024 року за заявою адвоката Баженова Д.В., скасовано.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2024 року позов ОСОБА_4 - задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_3 матеріальну шкоду, спричинену залиттям квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 166 735, 00 грн. та 10 000,00 грн. в якості компенсації моральної шкоди та 3600,00 грн. вартості кошторисної документації, 5000,00 грн. витрат на правову допомогу та 1908,02 грн. судового збору.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановивши, що позивачка довела розмір завданої шкоди, а також протиправність дій відповідачки, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивачки, суд дійшов висновку, що завдана позиваці матеріальна шкода в повному розмірі підлягає відшкодуванню відповідачкою.

При цьому суд врахував, що відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз не заявляла та не надала інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Щодо моральної шкоди, то суд враховуючи доводи позивачки щодо змісту моральної шкоди та обсяг доказів на її підтвердження, ступень пошкодження квартири та його особливості (негативний вплив надмірного зволоження приміщення квартири), розмір матеріальних збитків, завданих залиттям квартири, значення пошкодженої квартири для позивачки (постійне місце проживання), поведінку відповідачки (відсутність будь-якого добровільного відшкодування шкоди та взагалі відмова від будь-якого відшкодування), суд дійшов висновку про визначення грошової компенсації за завдану позивачці моральну шкоду на рівні 10 000 грн., яка підлягає компенсації за рахунок відповідачки.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Баженов Д.В. вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив оскаржуване рішення скасувати та постановити ухвалу, якою визнати ОСОБА_3 неналежним відповідачем.

Так, зазначив, що наявні в матеріалах справи докази вважає неналежними та недопустимими через відсутність в справі доказів передбачених процесуальним законодавством.

Матеріали справи, підтверджують факт залиття квартири, яка належить позивачеві та відповідач не заперечує проти них, але не підтверджують місце прориву та що саме відбулось. Відповідна будівельно-технічна експертиза не проводилась.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, при обстеженні системи водопостачання квартири АДРЕСА_2 встановлено, що одна з житлових кімнат (кутова) переобладнана в технічну, де змонтована душова кабіна і пральна машина та причиною залиття стало несанкціоноване втручання власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 в систему водопостачання холодної води. Також зазначено, що душова кабіна була частково розібрана та не приєднана до водопостачання.

Вважає, що таке твердження є помилковим, оскільки профільними спеціалістами у висновку судової експертизи це не підтверджувалось через відсутність звернення позивача до експертної установи. Наявність в кімнаті напіврозібраної душової кабіни та не приєднаної до водопостачання пральної машині не може вважатися доказом переобладнання житлової кімнати в технічне приміщення (ванну кімнату).

Крім того, вважають, що суд першої інстанції не залучив третю особу в якості співвідповідача, оскільки фактично присутній причинно наслідковий зв`язок, який виражений в неналежному контролі з боку керуючої компанії за мережами водопостачання і безпосередньо до квартири кінцевого споживача.

Правом на подачу відзиву позивач та третя особа не скористалися.

Від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Баженовим Д.В. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з погіршення його самопочуття, але будь-яких письмових доказів щодо стану свого здоров`я не надав. Колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для її розгляду, ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи апеляційну скаргу не визнали, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Позивач та відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з`явилися,що в силу приписів частини2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією біржового договору купівлі - продажу № 9526 від 24.12.1998 року, зареєстрованого в КП МММБТІ за реєстровим № 181139 від 28.12.1998 року. Зазначена квартира знаходиться на першому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку і являє собою трикімнатну квартиру загальною площею 61,7 кв.м., що підтверджується копією технічного паспорта квартири.

ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 в цьому будинку і її квартира знаходиться поверхом вище над квартирою позивачки.

11 липня 2021 року в будинку АДРЕСА_8 сталося залиття квартири АДРЕСА_5 .

Згідно акту про залиття від 18 липня 2021 року, складеного комісією ОСББ «Динамо», до складу якої увійшли член правління ОСОБА_3 , член ревізійної комісії ОСОБА_7 , власник кв. АДРЕСА_7 ОСОБА_6 та голова правління ОСОБА_10 , при обстеженні квартири АДРЕСА_5 з приводу залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_9 виявлено, що залиття квартири сталося із системи водопостачання холодної води. Вода поступала в кв. АДРЕСА_5 із розташованої поверхом вище кв. АДРЕСА_2 . Були залиті натяжні стелі, стіни, підлога, меблі. побутові речі. Підлога квартири залита шаром води товщиною до 5 см, яка виливалась на сходову клітину та просочувалась в підвал будинку. Найбільш інтенсивне залиття відбулось в кутовій кімнаті, вікно якої виходить на АДРЕСА_8 . В цій кімнаті та у прилеглому до неї коридорі у підвісній стелі утворилися пузирі розміром 50х50х50 см. При огляді кухні було встановлено, що стеля кухні та прилеглої до неї комори, а також речі, що знаходились на стінах комори були сухі.

При обстеженні системи водопостачання кв. АДРЕСА_2 встановлено, що одна з житлових кімнат (кутова, вікно якої виходить на вул. Наваринську) переобладнана в технічну, де змонтована душова кабіна пральна машина. Душова кабіна була частково розібрана. Будь-яких дозвільних документів чи проекту на переобладнання житлової кімнати в душову власниця кв. АДРЕСА_2 не пред`явила. При обстежені кухні встановлено, що вода в раковину подається зі стояка через відгалуження труби «Ф1/2», на кінці якого був встановлений кульовий вентиль. Він був у відєднаному від відводу стані, з залишками різьбового з`єднання всередині та знаходився у відсіку кухонних меблів під раковиною. Комісією встановлено, що цей кульовий вентиль був встановлений самостійно власницею квартири АДРЕСА_2 без погодження чи проекту замість бронзового, який був встановлений згідно проекту. Частина підлоги під секцією кухонної стінки, де знаходиться відвід від стояка була сухою зі слідами пилу. В ході роботи комісією та власницею квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 з метою подачі води в стояк, вирішили обрізати частину відгалуження, нарізати різьбу та встановити заглушку.

Тобто, причиною залиття, яке сталось 11 липня 2021 року стало несанкціоноване втручання власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 в систему водопостачання холодної води, а саме самовільне переобладнання житлової кімнати в душову без проекту та будь-яких дозвільних документів, що і призвело до прориву та залиття.

Згідно акту про залиття від 11 липня 2021 року, складеного комісією ОСББ «Динамо», до складу якої увійшли голова правління ОСББ ОСОБА_10 , член правління ОСОБА_14 , власник кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_6 та голова правління ОСОБА_10 , при обстеженні квартири АДРЕСА_1 виявлено, що залиття квартири сталося із системи водопостачання холодної води. В кожній із кімнат трикімнатної квратири були залиті натяжні стелі, стіни, підлога, меблі, побутові речі. Підлога квартири залита шаром води товщиною до 5 см, яка просочувалась в підвал будинку.

Причиною залиття стало те, що в розташованій поверхом вище квартирі АДРЕСА_2 на кухні трапився прорив труби відводу від стояка холодного водопостачання в квартиру АДРЕСА_2 .Цей прорив стався в місці установки перекриваючого подачу води в квартири43 вентиля. При огляді місця прориву встановлено, що стінки труби значно зменшилися внаслідок корозії , а в місці встановлення вентиля ще й товщина стінок труби зменшена внаслідок корозії різьби. Внаслідок прориву квартира АДРЕСА_2 залита водою і вода через підлогу мав місця проходження труб стояків опалення, каналізації, водопостачання потрапила в квартиру

АДРЕСА_5 прийшла до висновку, що прорив труби в квартирі АДРЕСА_2 стався внаслідок відсутності належного контролю за станом труб системи водопостачання з боку власника квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_3 та не проведення своєчасних заходів для їх ремонту та заміни.

З цим актом ознайомлені під підпис як власник квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_4 , так і власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 .

З метою визначення вартості завданого позивачам матеріального збитку, позивачка ОСОБА_4 звернулася до спеціалістів Регіональної торгово промислової палати Миколаївської області.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку від 03 серпня 2021 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усунення пошкоджень в квартирі АДРЕСА_5 становить 142 820,00 грн. разом з ПДВ.

Відповідно до Акту здавання-приймання послуги №120-684 від 13 липня 2021 року РТПП Миколаївської області на замовлення ОСОБА_4 проведені роботи з оцінки вартості матеріального збитку, завданого після залиття , на загальну суму 3600,00 грн.

Згідно рахунку до сплати № 07 ФОП ОСОБА_15 від 26 липня 2021 року задля відновлення кухонних меблів та приведення їх в придатний до користування стан позивачка має понести витрати в сумі 23 915,00 грн.

Позивачка звернувшись до суду з вказаним позовом, просить стягнути з відповідачки на її користь суму коштів в розмірі 170 335, 00 грн., в якості відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої внаслідок залиття її квартири водою, з яких: 142 820,00 грн. вартість ремонтно-будівельних робіт пошкодженої квартири, 20 000 грн. компенсація завданої моральної шкоди, 3600 грн. витрати на складання кошторисної документації, 23 915,00 грн. сума, яка необхідна для відновлення кухонних меблів, а також відшкодування судових витрат з оплати судового збору та правничої допомоги.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про їх доведеність.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів Миколаївського апеляційного суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування заданої йому майнової та моральної шкоди.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідно до презумпції вини особи, яка завдала шкоди (стаття 1166 ЦК України), не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини. Позивач доводить наявність шкоди,її розмір, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Зазначений висновок у такій категорії справ підтримано у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 711/7670/16-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 754/16146/17.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що власник (наймач) квартири зобов`язаний утримувати дане майно, у тому числі інженерно-технічне обладнання, у належному стані і своєчасно усувати недоліки у його роботі. Майнова шкода, завдана іншим особам у зв`язку з невиконанням таких обов`язків, підлягає відшкодуванню власником.

Відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року у справі №643/19078/15 вказав на те, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.

Додатком 4 до вказаних Правил встановлено форму акта, з якої вбачається, що в ньому повинно бути відображено: дату складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників організації обслуговуючої компанії.

Як встановлено судом, у матеріалах справи наявний акт про залиття від 11 липня 2021року, складений комісією ОСББ «Динамо».

З огляду на вищевикладені вимоги закону, суд першої інстанції належним чином оцінив подані сторонами докази і встановив, що залиття квартири квартири АДРЕСА_1 відбулося з вини відповідачки ОСОБА_3 , як власниці квартири АДРЕСА_2 , з якої відбулося залиття квартири позивача.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про недоведеність вини відповідачки у залитті квартири позивача у зв`язку з тим, що на її думку залиття квартири відбулося внаслідок неналежного контролю з боку керуючої компанії за мережами водопостачання і безпосередньо до квартири кінцевого споживача.

Так, відповідно до вимог статті 177 ЖК України громадяни зобов`язані бережно ставитись до санітарно-технічного обладнання. Із змісту даної норми слідує, що особи, які є власниками житла або такі, які проживають у такому, повинні стежити за належним станом сантехприладів.

Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади, пристрої, обладнання, що вийшли із ладу з його вини.

Відтак саме на власника квартири покладається обов`язок щодо підтримання належного стану свого житла та сантехприладів.

Так, приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку від 03 серпня 2021 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усунення пошкоджень в квартирі АДРЕСА_5 становить 142 820,00 грн. разом з ПДВ.

Вимоги ЦПК України не передбачають, що розмір збитків у справі про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири може підтверджуватися виключно висновком експерта, обмежень у засобах доказування для сторін не встановлено. Завдана матеріальна шкода (збитки) власнику майна може бути визначена як оцінювачем, так і експертом. Збитки та розмір відшкодування можуть бути визначені на підставі звіту про оцінку майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності з урахуванням встановлених положеннями (національними стандартами) вимог.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що факт спричинення позивачу шкоди внаслідок залиття її квартири водою, що потрапила з квартири відповідачки, підтверджена належними та достатніми доказами.

Будь-яких доказів на спростування зазначених у акті відомостей про події залиття, причини та обсяги пошкоджень відповідачка суду не надала. З огляду на викладене, її доводи про не підтвердження вини у залитті належної позивачу квартири є помилковими.

Розмір витрат позивача на складання зазначеного звіту в сумі 3600,00 грн також підтверджується матеріалами справи і ця сума відноситься до збитків, оскільки такі витрати перебувають у причинному зв`язку із залиттям.

З огляду на фактичні обставини даної справи та те, що презумпцію вини у залитті квартири АДРЕСА_5 , відповідачкою як в ході розгляду справи судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом не спростовано, клопотань про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для встановлення причин залиття вона не заявляла, тому правильним є висновок суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_3 у затопленні вищезгаданої квартири. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що майнова шкода, завдана квартирі позивача через залиття, підлягає відшкодуванню відповідачкою.

Доводів щодо невірного визначення розміру майнової шкоди апеляційна скарга не містить.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Оскільки квартира позивача пошкоджена з вини відповідача, яка у добровільному порядку вирішити питання відшкодування шкоди відмовилася, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди.

Суд першої інстанції встановивши факт завдання шкоди позивачеві, вимушені зміни у її житті через пошкодження майна і необхідність проведення ремонтних робіт, обґрунтовано визначив розмір грошової компенсації моральної шкоди -10000 грн. Такий висновок суду цілком відповідає обставинам справи, тривалості порушення прав позивача, глибині її страждань та засадам розумності і справедливості.

Аргументів щодо невірного визначення судом розміру моральної шкоди апеляційна скарга не містить.

Отже, суд першої інстанції вирішив справу згідно з нормами матеріального права, які підлягали застосуванню за даними правовідносинами, та прийшов до правильного висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятоїстатті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судового збору, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Баженова Дмитра Вікторовича залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 04 листопада 2024 року.