Ухвала

від 30.11.2023 по справі 947/30463/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/30463/23

Провадження № 1-кс/947/15333/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023160000000240 від 13.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, 263 ч.1 КК України.

Як вбачається з клопотання, в ході досудового розслідування, 21.11.2023 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено мобільний телефон Galaxy Z Fold35E imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 . Вказаний телефон визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому слідчий наполягала на задоволенні клопотання, посилаючись на викладені в клопотанні доводи, надавши копію постанови про призначення комп`ютерно-технічної експертизи зазначеного телефону.

Представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 заперечував на задоволенні клопотання, посилаючись на те, що слідчим був оглянутий телефон, та відсутність у зазначеного майна ознак речових доказів.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч.2 п.1 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно до ст.170 ч.3 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Вилучене майно, зазначене у клопотанні, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям зазначеним в ст.98 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АGОSІ" проти Сполученого Королівства" (АGОSІ v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Під час розгляду клопотання, встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Приймаючи до уваги, правову підставу для арешту майна тобто виключення можливості втрати слідів злочину, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, необхідність проведення експертних досліджень, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб, вважаю доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованих підстав для арешту зазначеного слідчим у клопотанні майна.

Керуючись ст. ст. 98, 172, 173, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони розпорядження та користування, на предмети, вилучені в ході провдення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-мобільний телефон Galaxy Z Fold35E imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .

Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1