Ухвала

від 05.12.2023 по справі 761/24227/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 761/24227/23

Провадження № 2-о/947/583/23

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

05.12.2023 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2023 року представник заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Бузанов Д.В. звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу, якою просить встановити факт реєстрації шлюбу, який зареєстрований 25 липня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції у м.Севастополь, актовий запис № 400 між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м.Севастополь та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Находка, Приморський край, Російська Федерація, та прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_1 », дружини « ОСОБА_2 ».

Також, в заяві зазначено, що оригінали письмових доказів, що додаються, знаходяться у заявників. Заходи до судового врегулювання спору не проводилися. Справу просить розглянути за відсутності заявників та їх представника.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 10.10.2023 року передано цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) про встановлення факту реєстрації шлюбу, за територіальною підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.

01.12.2023 року на адресу Київського районного суду м.Одеси надійшла вказана цивільна справа № 761/24227/23.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.

Відповідно до положень статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України.

Пунктом 4 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 (провадження №61-434св19), зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу 25.07.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції у м.Севастополі, заявники посилаються на те, що реєстрацію шлюбу було здійснено на тимчасово окупованій території України, а тому підставою для проведення державної реєстрації акту цивільного стану є рішення суду про встановлення факту реєстрації шлюбу/а.с.10/.

У нормативно-правовому обґрунтуванні заявлених вимог представник заявників посилається на частину третю статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Як встановлено, до матеріалів справи не додано висновок органу реєстрації актів цивільного стану щодо розгляду за зверненням заявників питання про здійснення реєстрації шлюбу на підставі наявних та поданих заявниками документів.

Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду, була викладена позиція в інформаційному листі від 22.04.2021 вих. № 985-О-208-21 щодо положень цивільного процесуального закону, які не вимагають від осіб, що звертаються до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.

Однак, положення частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазнали змін. При цьому лист Верховного Суду № 985/0/208-21 від 22.04.2021 містить методичні рекомендації, виходячи з норм діючого на той час законодавства та без урахування відповідних змін у законодавстві станом на день звернення з вказаною заявою.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Згідно з положення частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами, внесеними згідно із Законом № 2217-IX від 21 квітня 2022 року, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Тобто, на момент звернення заявників з даною заявою, чинною редакцією частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено порядок встановлення факту народження особи на окупованих територіях та визначено компетентний орган, на який покладено такі повноваження.

На підтвердження факту реєстрації шлюбу, представником заявників надано суду, зокрема, копію свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 від 25.07.2014 року, та копію повторного свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 21.03.2017 року, які були видані органом та особою на тимчасово окупованій території України.

Вказані документи у відповідності до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

До заяви адвокатом не надано доказів звернення із відповідною заявою до органів, що здійснюють державну реєстрацію актів цивільного стану, беручи до уваги той факт, що оригінали свідоцтв про укладення шлюбу знаходяться у заявників, що вбачається із прохальної частини заяви./а.с.4/

З огляду на викладене, звернення до суду з даною заявою є передчасним, оскільки законом визначено позасудовий порядок встановлення факту, про який просять заявники.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

У даному випадку чинним законодавством передбачено інший порядок встановлення вказаного факту, та встановлення факту не пов`язано через втрату або знищення документу, архіву тощо.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Згідно пункту 14 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України (від 18 жовтня 2000 року № 52/5 із змінами та доповненнями), у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.

Отже, підставою для проведення державної реєстрації укладення шлюбу відповідно до вищезазначеного закону є звернення заявника до органу державної реєстрації актів цивільного стану. У разі відмови компетентного органу проведення державної реєстрації шлюбу, така відмова (бездіяльність) може бути оскаржена в адміністративному порядку.

З часу внесення змін до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами, внесеними згідно із Законом №2217-IX від 21 квітня 2022 року проведення реєстрації факту реєстрації укладення шлюбу в органах РАЦС можливе за документами виданими на тимчасово окупованих територіях.

У разі відмови компетентного органу проведення державної реєстрації факту реєстрації шлюбу, така відмова (бездіяльність) може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Отже, держава з метою захисту прав осіб, якими зареєстровано шлюб на тимчасово окупованих територіях, на законодавчому рівні врегулювала можливість проведення реєстрації факту реєстрації шлюбу на підставі документів, виданих на тимчасово окупованих територіях.

Суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, а також те, що порядок державної реєстрації шлюбу віднесено до повноважень органів державної реєстрації актів цивільного стану, дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі, визначені п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,

Керуючись ст.ст.186, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту реєстрації шлюбу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.12.2023 року.

Суддя Гниличенко М. В.