Постанова

від 26.12.2024 по справі 761/24227/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3818/24

Справа № 761/24227/23

Головуючий у першій інстанції Гниличенко М. В.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бузанов Дмитро Вікторович на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2023 року про відмову у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2023 представник заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Бузанов Д.В. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу, якою просить встановити факт реєстрації шлюбу, який зареєстрований 25 липня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополь, актовий запис № 400 між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Севастополь та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Находка, Приморський край, Російська Федерація, та прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_3 », дружини « ОСОБА_3 ». Також, в заяві зазначено, що оригінали письмових доказів, що додаються, знаходяться у заявників. Заходи до судового врегулювання спору не проводилися. Справу просить розглянути за відсутності заявників та їх представника (а.с. 1-26).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2023 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту реєстрації шлюбу було передано за територіальною підсудністю до Київського районного суду м. Одеси (а.с. 30-31). 01.12.2023 року на адресу Київського районного суду м. Одеси надійшла вказана цивільна справа № 761/24227/23 (а.с. 33).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 було відмовлено у відкритті провадження по справі за заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу (а.с. 35-38).

26.12.2023 на адресу суду надійшла апеляційна скарга адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження по справі, в якій просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на ігнорування судом першої інстанції висновків, наведених у листі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21 та відповідно помилковість висновків суду про те, що сам по собі факт реєстрації шлюбу в АР Крим та відсутність на теперішній час на території АР Крим функціонуючого органу РАЦС не є перешкодою для здійснення державної реєстрації шлюбу у будь-якому РАЦС та є не є достатньою підставою для звернення до суду (а.с. 42-51).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження (а.с. 67) та ухвалою від 29.02.2024 призначено до розгляду (а.с. 72) (головуюча суддя - ОСОБА_4).

У зв`язку зі звільненням у відставку з посади судді ОСОБА_4 , згідно рішення Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 20.08.2024, протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.09.2024, цивільну справу було розподілено на колегії суддів під головуванням судді Дришлюка А.І.

Ухвалою від 18.09.2024 справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10) щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Учасники справи в судове засідання не з`явились. Про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що порядок державної реєстрації шлюбу віднесено до повноважень органів державної реєстрації актів цивільного стану, заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі, визначені п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, тому суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

Тобто, законом прямо передбачена можливість звернення до суду з заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу та відповідно повноваження суду на розгляд такої заяви.

Вимоги до заяви та порядок розгляду заяви судом встановлений ст.ст. 315-319 ЦПК України.

Апеляційний суд зауважує, що положення діючого цивільного процесуального законодавства не містять вимоги подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації відповідних фактів, зокрема, й факту реєстрації шлюбу.

Вказане узгоджується з позицією КЦС ВС в постанові від 23.11.2022 в справі № 759/7001/22.

Невизначеність норм процесуального права не може тлумачитись проти заявника і обмежувати його право на судовий захист, у тому числі у справах окремого провадження, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір (постанова КЦС ВС від 16.11.2022 в справі № 759/1443/22).

Крім того, висновок про можливість розгляду заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу в окремому провадженні викладено у постановах Верховного Суду, зокрема від 10.12.2018 у справі № 2-о-48/10, від 17.04.2019 у справі № 694/332/17, від 08.09.2021 у справі № 752/18540/20.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про те, що подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є безпідставним. Правова оцінка документам, поданим заявником на підтвердження факту, що має юридичне значення на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту. Тобто, за результатами розгляду справи та дослідження поданих заявником доказів, суд має задовольнити або відмовити в задоволенні заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу.

Таким чином, враховуючи вище наведене, апеляційний суд на підставі ст. 379 ЦПК України скасовує оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бузанов Дмитро Вікторович - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2023 року про відмову у відкритті провадження - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький