Справа № 293/909/23
Провадження № 2-др/293/9/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участісекретаря судового засідання Артемчук Т.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в смт Черняхів заяву представника відповідача Дорофєєва Д.О. про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанковий Промінь"
про визнання договору оренди землі недійсним
ВСТАНОВИВ:
20.11.2023 представник Товариства зобмеженою відповідальністю«Світанковий Промінь» Дорофєєв ДмитроОлександрович звернувся до суду з заявою про розподіл судових витрат за змістом якої просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» 6000 (шість тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заяви зазначає, що у провадженні Черняхівського районного суду Житомирської області знаходиться справа №293/909/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанковий промінь" про визнання недійсним Договору оренди землі №б/н від 01 червня 2014 року.
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2023 року суд за заявою позивача залишив позовну заяву без розгляду.
В судовому засіданні від 14.11.2023 представник відповідача заявив про намір подання заяви про розподіл судових витрат на підставі частини 5 статті 142 ЦПК України.
Відповідач доводить, що поніс судові витрати на послуги адвоката, розмір яких складає 6000 гривень, що підтверджує договором про надання правової допомоги та актом про надання юридичних послуг від 15.11.2023 та просить покласти такі витрати на позивача на підставі частини 5 статті 142 ЦПК України.
Ухвалою від 23.11.2023 суд прийяв заяву представника відповідача адвоката Дорофєєва Д.О. про розподіл судових витрат до розгляду та призначив судове засіданння на 30 листопада 2023 року об 15:40 год.
Сторони в судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи своєчасно та надежним чином.
30.11.2023 від представника позивача надійшла заява, за змістом якої просить розгляд справи за заявою ТОВ "Світанковий Промінь" про стягнення витрат на правову допомогу здійснювати без його участі. В задоволенні заяви просить відмовити у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення, оскільки представником ТОВ "Світанковий Промінь" не доведено, що витрати понесені відповідачем є витратами понесеними внаслідок необґрунтованих дій позивача (а.с.106).
Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (документ доставлено до електронного кабінету 23.11.2023 15:07 (а.с.104).
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст. 270 ЦПК України).
Дослідивши заяву представника відповідача про розподіл судових витрат та матеріали цивільнохї справи №93/909/23, суд дійшов такого висновку.
Ухвалою від 14.11.2023 суд позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанковий Промінь" про визнаннядоговору орендиземлі недійсним залишив без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Питання розподілу між сторонами судових витрат даною ухвалою суд не вирішував.
Про компенсацію таких витрат та подання доказів їх понесення відповідач заявив в судовому засіданні 14.11.2023 та подав заяву про їх розподіл протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно із частиною шостою ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави вважати, що у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необгрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони.
Тобто, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Одночасно суд зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов. ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.
Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема,частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55, ст. 124 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, незалежно від обґрунтованості позову.
Разом з тим в відповідно до положень частини 1 статті 44 ЦПК України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок саме необґрунтованих дій позивача.
Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок позивача відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
Сам по собі факт залишення позивачем позову без розгляду за заявою позивача не може бути підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі N 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі N 619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі N 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі N 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі N 521/3011/18.
Процесуальні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.
Серед іншого слід зауважити, що у цій справі суд не встановлював зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь - яких заходів у зв`язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою позивача, а не через зловживання ним процесуальними правами.
Отже, підстав для констатування факту необгрунтованості дій позивача у зв`язку із зверненням до суду з цим позовом та із заявою про залишення її позову без розгляду не встановлено. Зворотного відповідачем не доведено.
Жодних доказів, які вказували на необгрунтованість дій позивача відповідачем не надані.
У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 6 000,00 грн, пов`язаних із правовою допомогою, заявник не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із залишенням позову без розгляду. У заяві вказано лише на норми ЦПК України та про наявність в матеріалах справи договору про надання правової допомоги, а також долучено до заяви акт про надання юридичних послуг.
Суд зазначає, що наявний відзив у матеріалах справи не є тим належним та достатнім доказом, який підтверджує необґрунтовані дії позивача при звернені до суду. Відзив по своїй суті містить лише виклад заперечень проти позову.
З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.
Відповідно до положень частини третьої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст.5,12,13,79,81,258,259,263-265,268,272,273,354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені заяви представника відповідача Дорофєєва Д.О. про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанковий промінь" про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/.
Повний текст ухвали складений 05.12.2023
Суддя Людмила ЛОСЬ
Суд | Черняхівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2023 |
Оприлюднено | 06.12.2023 |
Номер документу | 115392953 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Черняхівський районний суд Житомирської області
Лось Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні