Постанова

від 28.11.2023 по справі 396/591/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2023 року м. Кропивницький

справа № 396/591/23

провадження № 22-ц/4809/1292/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Письменного О.А.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Україна»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Україна» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2023 рокуу складі судді Русіної А.А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувсядо СТОВ «Нова-Україна» з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за орендною платою.

В обґрунтування позову представник ОСОБА_1 - адвокат Степаненко А.І., зазначав, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3524010100:02:002:1219, площею 4,4587 га, яка розташована на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку від 12 грудня 2008 року серії КР №001277.

Вказував, що 01 жовтня 2013року між позивачем та СТОВ «Росія» (нова назва «Нова-Україна») був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки, право оренди зареєстровано 02 листопада 2013 року, номер запису про інше речове право в ДРРП: 3450523.

Згідно умов договору,нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 94092,00 гривні. Строк дії договору 49 років починаючи із терміну його державної реєстрації і закінчується 15 листопада 2062 року. Розмір орендної плати становить 3% (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земель, переданих в оренду. Для орендодавців, орендар за власні кошти надає допомогу в оранці городів на площі до 0.5 га. Орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно.

Проте, відповідач вказані умови договору не виконує, орендну плату протягом десяти років (2013-2022 р.р.) не сплачує, допомогу в оранці городу протягом того ж строку не надає, тому сторона позивача вважає, що несплата відповідачем орендної плати та ненаданнядопомоги в оранці городів протягом 10 років (2013-2022 роки) у строки, встановлені договором, є систематичною та відповідно істотним порушенням відповідачем договору, що є підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.

Зауважував, що відповідачем порушено умови договору оренди землі, в результаті чого перед позивачем виникла заборгованість з виплати орендної за 2020-2022 роки у розмірі 8 829,99 грн. Крім того, за не виконання умов договору по внесенні орендної плати за 2020-2022 роки, позивач має право на отримання від відповідача пені в розмірі 3028,00 грн та 3% річних в розмірі 329,76 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача.

Короткий зміст рішення суду

Ухвалою суду першої інстанції від 09.05.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

РішеннямНовоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2023 позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки укладений 01.10.2013 між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росія» (нова назва «Нова Україна»), відносно земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:02:002:1219 (номер запису інше речове право в ДРРП:3450523), площею 4,46 га, розташованої на території Новоукраїнської міської ради.

Стягнуто зі СТОВ «Нова Україна» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за 2020-2022 роки за договором оренди землі від 01.10.2013 у розмірі 8829 грн 99 коп.; пеню у розмірі 3028,00 грн.; 3 % річних у розмірі 329 грн 76 коп. Загальний розмір заборгованості складає - 12187 грн 75 коп.

Стягнуто зі СТОВ «Нова Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, судовий збір в розмірі 2147 грн 20 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Всього стягнуто 26 334 (двадцять шість тисяч триста тридцять чотири) грн 95 коп.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник відповідача зазначає, що рішення суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Зокрема, вказує, що ?суд першої інстанції невірно визначив природу правовідносин, що склались між учасниками справи та підтверджувались нотаріальною заявою. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами є правовідносинами представництва, а нотаріальна заява є довіреністю.

Посилаючись на висновки зроблені у постанові Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 6-15цс15 та в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 205/506/17, якими передбачено, що за змістом зазначених норм матеріального права зобов?язання боржника за його волею може бути покладено ним на іншу особу та у випадку виконання зобов?язання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обов?язки кредитора у зобов?язанні.

Звертає увагу апеляційного суду, що у нотаріальній заяві чітко зазначено, що позивач отримав від третьої особи саме орендну плату в розмірі 30 000 грн, вказано реквізити земельної ділянки, орендну плату щодо якої сплачено третьою особою та зазначено, що до останнього переходить право отримувати орендну плату від відповідача. При цьому, позивач не надав жодного доказу, який міг би підтвердити, що призначенням сплачених ОСОБА_2 та отриманих ним 30 000 грн, була премія за продаж спірної земельної ділянки.

Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.01.2020 у справі № 387/193/19, від 02.10.2019 у справі № 321/329/17 та від 20.11.2019 у справі № 704/236/17 зазначав, що сплата орендної плати за майбутні періоди не обов?язково має бути узгоджена у самому договорі оренди землі, це може бути врегульовано у договорі, однак може бути й узгоджено сторонами договору шляхом оформлення відповідних документів про виплату орендної плати.

Вказував, що умовами договору не передбачено, що зобов?язання зі сплати орендної плати, обов?язково мають виконуватись виключно відповідачем особисто.

Також звертав увагу суду, що в договорі оренди землі не визначено порядку, строку та місця надання позивачу безкоштовних послуг щодо проведення оранки городів, а тому суд мав враховувати норми ст. ст. 530, 532, 612, 613 ЦК України.

Не погоджуючись з розрахунком заборгованості, представник відповідача вважає, що суд розраховуючи кошти, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача не врахував сплачені ОСОБА_2 30 000 грн орендної плати.

Вказував, що орендна плата за 2022 рік відповідно до розрахунку суду становить 2 943,33 грн., отже прострочення відповідача по орендній платі, виходячи з розрахунку наведеного судом, становить 404,10 грн, що є меншим за розмір орендної плати, який підлягав сплаті позивачу у 2022 році, а отже таке порушення відповідача не є істотним і не може вважатися підставою для розірвання Договору оренди землі на підставі ст. 141 ЗК України, ядже систематичної несплати орендної плати у такому разі не відбувалося.

При цьому вважає, що за період з 2013 року по 2022 рік орендна плата третьою особою сплачена позивачу у повному обсязі, навіть з невеликою переплатою: 2 399,35 - 394,41 = 2004,94 грн (лишня орендна плата нарахована Позивачем за 2013 рік); 30 404,10 - 2004,94 = 28 399,16 грн (загальний розмірі орендної плати, що підлягав сплаті позивачу з 2013 року по 2022 року); 30 000 - 28 399,16 = 1600,84 грн (переплата станом на зараз по орендній платі).

Зауважує, що позивач не був позбавлений того, на що розраховував при укладенні спірного договору, а отже договір в такому разі не підлягає розірванню. Вважає поведінку позивача недобросовісною.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 зазначає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Вказував, що позивач не надавав згоди щодо заміни боржника у зобов?язанні по виплаті орендної плати. Договором оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2013 року не передбачалося отримання авансу позивачем від третьої особи, натомість згідно п.11 зазначеного договору вказано, що орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня щорічно.

ОСОБА_1 дійсно отримав 30 000 грн. від ОСОБА_2 як премію за майбутній продаж земельної ділянки з кадастровим номером 3524010100:02:002:1219, площею 4,46 га. Про отримання вказаної премії була складена нотаріально посвідчена заява від 28 листопада 2013 року №2259, у якій не зазначено за яким договором оренди ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 орендну плату в розмірі 30000 грн та яка свідчить тільки про існування правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і її зміст та форма не підтверджує правомірність сплати орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 01.10.2013 ОСОБА_2 замість СТОВ «Нова-Україна».

Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

Позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3524010100:02:002:1219, площею 4,4587 га, яка розташована на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку від 12 грудня 2008 року серії КР №001277 (а.с.9).

Між позивачемСТОВ «Росія» (після перейменування Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Україна») 01.10.2013 укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524010100:02:002:1219, право оренди по якому було зареєстровано Реєстраційною службою Новоукраїнського РУЮ Кіровоградської області від 02 листопада 2013 року, номер запису про інше речове право в ДРРП: 3450523.

Згідно пункту5Договору нормативнагрошова оцінкаорендованої земельноїділянки становить94092гривні.Строк йогодії складає49(сорокдев`ять)років починаючиіз термінуйого державноїреєстрації ізакінчується 15листопада 2062року,п.8Договору. Пунктом 9 визначено, що розмір орендної плати становить 3% (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земель, переданих в оренду. Для орендодавців, орендар за власні кошти надає допомогу в оранці городів на площі до 0.5 га. Положенням п. 10 визначено обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з обов`язковим урахуванням індексації визначених законодавством. Пунктом 11 передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня щорічно(а.с.7).

Згідно з актом приймання - передачі ОСОБА_1 передав, а СТОВ «Росія» в особі директора Галенок О.А. прийняв в оренду земельну ділянку площею 4,46 га, даний факт засвідчений підписами сторін у даному акті (а.с. 8).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 327754732 від 01.04.2023, інформація про державну реєстрацію іншого речового права № 3450523 від 02.11.2013 зареєстровано право оренди земельної ділянки за СТОВ «Росія» на підставі договору оренди землі, серія та номер : б/н, укладеного 01.10.2013 між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія», строк дії договору оренди 49 років (а.с. 11 - 12).

Як свідчить нотаріально посвідчена заява від 28.11.2013 року ОСОБА_1 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, з боку інших осіб, отримав від ОСОБА_2 орендну плату за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належну йому на підставі державного акту серії КР №001277 площею 4,46 га, виданого Новоукраїнською райдержадмінстрацією Новоукраїнського району Кіровоградської області 12.12.2008 року, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право приватної власності землю за №010837800359, в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень і будь-яких матеріальних (фінансових) претензій до ОСОБА_2 до 28 листопада 2062 він не матиме (а.с.58).

Цією ж заявою ОСОБА_1 дозволив ОСОБА_2 , до зняття мораторію на дію Закону України про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, отримувати орендну плату від СТОВ «Росія», юридична адреса якого м.Новоукраїнка, вул.40-років України, 1, Новоукраїнського району Кіровоградської області. В разі зняття мораторію на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, по першій вимозі ОСОБА_2 зобов`язався переоформити вказану земельну ділянку на нього або на вказану ним особу. Всі платежі, які виникнуть в процесі переоформлення вказаної земельної ділянки у приватну власність, сплачує ОСОБА_2 . Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М..

На підтвердження сплати податків СТОВ «Росія», як податковим агентом ОСОБА_1 , представником відповідача надано до суду форму №1 ДВ податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (а.с.106-187).

Згідно копії довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням покладено на контролюючи органи СТОВ «Нова-Україна» станом на 19.06.2023 року не має податкових боргів (а.с.188).

Згідно уточненого розрахунку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що станом на 01.01.2012 проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки № 1219 становила 94 092 грн (а.с.10).

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27 березня 2023 року № НВ-9916301102023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3524010100:02:002:1219 становить 121877,27 грн (а.с.15).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Тетеря І.А. підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача ОСОБА_3 висловив заперечення щодо скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Третя особа, яка належним чином була повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно дост.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені впостановах Верховного Суду.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Згідно пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24і25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦКУкраїни.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила, що «устатті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальнимзасадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 289/12204/17, (провадження 14-246 цс 19), від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, (провадження14-126цс19) вказувала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт «д» частини першоїстатті 141 ЗК України).

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі.

Вирішуючи позов, суд першої інстанції встановив, що нотаріально посвідчена заява, на яку посилається відповідач заперечуючи проти позову, не є довіреністю в розумінніГлави 17 ЦК Українита Розділу 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, від 03 березня 2004 року за № 283/8882 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), а за своєю юридичною природою є заявою, якою нотаріус 28.11.2013 посвідчив справжність підпису ОСОБА_1 , який підписав заяву.

У вищезазначеній заяві не зазначено за яким договором оренди позивач отримав від ОСОБА_2 орендну плату в розмірі 30 000 грн та за яким договором оренди землі останній має отримувати орендну плату в майбутньому.

При цьому, ОСОБА_1 не заперечував, що в 2013 році дійсно отримав 30 000 грн. від ОСОБА_2 , як премію за майбутній продаж земельної ділянки з кадастровим номером 3524010100:02:002:1219, площею 4,46 га, однак не доручав отримувати замість нього орендну плату, тому й звертався усно до СТОВ «Росія» для виплати орендної плати та надання допомоги по оранці городу.

Договором оренди від 01.10.2013 укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія», не передбачено отримання авансу позивачем від ОСОБА_2 чи отримання останнім замість позивача орендної плати, натомість згідно п.11 зазначеного договору вказано, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що згадана заява свідчить про існування зобов`язань, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і їх зміст не підтверджує правомірність сплати орендної плати СТОВ «Росія» (СТОВ «Нова-Україна») ОСОБА_2 замість ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про безпідставність вимог позивача щодо обов?язку орендаря проводити оранку городів, спростовуються умовами договору, а саме: у пункті 9 спірного договору оренди землі передбачено, що додаткові умови, які стосуються орендної плати, а саме: для орендодавців, орендар за власні кошти надає допомогу в оранці городів на площі до 0,5 га; у випадку смерті орендодавця надається разова допомога на поховання у вигляді ритуальних послуг.

Представник відповідача не заперечував, що орендар не здійснювало оранку городів орендодавця, посилаючись на те, що від останнього не було відповідного письмового звернення.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами виконання ним умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати у спосіб передбачений договором.

Таким чином, встановивши, що відповідач СТОВ «Росія» (СТОВ «Нова-Україна») не сплачувало орендну плату орендодавцю ОСОБА_1 , та належним чином не виконував умови спірного договору оренди земельної ділянки щодо оранки городу позивача протягом 2013-2019 років, доказів на спростування даних обставин суду не надано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати.

Враховуючи строк позовної давності, представник позивача просив стягнути заборгованість за орендною платою за 2020 - 2022 роки у розмірі 8 829,99 грн., виходячи із загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель та пунктів 9, 10, 11 договору оренди земельної ділянки.

Розрахунок заборгованості за орендною платою здійснений позивачем, був досліджений судом першої інстанції і доводи апеляційної скарги не спростовують його правильність.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені, розрахувавши її в межах строку передбаченого ст. 258 ЦК України (за рік) з 04.04.2022 по дату звернення до суду - 03.04.2023, у розмірі 3028,00 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 329,76 грн, чим здійснив судовий захист прав та інтересів орендодавця.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 грн. рішення суду не оскаржується, а відтак, в силу ст. 367 ЦПК України, судом апеляційної інстанції не переглядається.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах,ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Про судові витрати

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2023представник позивачаСтепаненко А.І.подав доапеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, до якого долучив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

24.11.2023 представник позивача подав заяву про стягнення судових витрат в розмірі 1500 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано договір про надання правничої допомоги № 18 від 13.10.2023, квитанція про сплату ОСОБА_1 1500 грн. послуг з надання правничої допомоги адвокату Степаненку С.А., опис робіт (наданих послуг) та докази направлення цієї заяви іншим учасникам справи.

Проаналізувавши надані відповідачем докази надання правничої допомоги із зазначенням вартості послуг наданих адвокатом, апеляційний суд вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та співмірності виконання відповідних робіт.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 381-383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Україна» залишити без задоволення.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 грудня 2023 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Дуковський

О.А. Письменний