Рішення

від 27.11.2023 по справі 908/2434/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/227/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2023 Справа № 908/2434/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (електронна пошта: office.kamet-steel@metinvestholding.com; вул. Соборна, буд. 18-Б, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925; код ЄДРПОУ 05393085)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод нестандартного обладнання" (електронна пошта: zavodskoe.nso@gmail.com; пр. Маяковського, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 40484062)

про стягнення 658 173,90 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

28.07.2023 до Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод нестандартного обладнання" про стягнення 658 173,90 грн.

28.07.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2434/23 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.08.2023 об 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнано обов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії. Ухвалами суду від 31.08.2023 та 10.10.2023 № 908/2434/23 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладався.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 № 908/2434/23 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.10.2023 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції та запропоновано відповідачу виконати вимоги ухвали суду від 07.08.2023 та здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду 31.10.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 27.11.2023 о 10год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Призначене судове вирішено проводити в режимі відеоконференції.

24.11.2023 від Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" через систему «Електронний суд» надійшло клопотання № б/н від 23.11.2023 (вх. № 25202/08-08/23 від 24.11.2023), в якому позивач зазначив що станом на 23.11.2023 від відповідача не надходило заперечень проти позовних вимог у зв`язку з чим просить суд розгляд справи здійснити за відсутністю повноважного представника ПрАТ "Камет-Сталь". Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 27.11.2023 не з`явились.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 09.12.2020 між Приватним акціонерним товариством «Дніпровський коксохімічний завод» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод нестандартного обладнання» (Постачальник) укладено Договір поставки № 20/1312 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати, а Покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором. У зв`язку зі зміною найменування Приватного акціонерного товариства «Дніпровський коксохімічний завод», додатковою угодою № 1 від 08.09.2022 до договору №20/1312 від 19.12.2020 сторони змінили у тексті договору та всіх додатків найменування Покупця та виклали в новій редакції - Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь". Відповідно до специфікації № 4 від 15.07.2022 до договору, загальна вартість поставки товару складає 368 640,00 грн. з ПДВ. На виконання умов договору та специфікації № 4, 05.08.2022 ПрАТ "Камет-Сталь" на розрахунковий рахунок ТОВ «ЗЗНО» здійснено попередню оплату за товар у розмірі 184 320,00 грн. Проте, в порушення умов договору ТОВ «ЗЗНО» поставку товару у визначений специфікацією строк (до 03.11.2022 включно) не здійснив. У зв`язку з порушенням строків поставки товару, на підставі п. 7.3. договору позивачем нараховано неустойку в розмірі 0,5% від вартості непоставленого в строк товару за період з 04.11.2022 по 30.06.2023 на суму 440 524,80 грн. та 20 % річних за користування грошовими коштами згідно з п. 7.7. договору за період з 05.08.2022 по 30.06.2023 у розмірі 33 329,10 грн. Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись вимоги про повернення попередньої оплати та сплати неустойки за порушення зобов`язання. Проте, вказані вимоги залишені без задоволення. На підставі викладеного, посилаючись на умови договору поставки № 20/1312 від 09.12.2020, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629, 663, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 184 320,00 грн., неустойку в розмірі 440 524,80 грн. та 20 % річних за користування грошовими коштами на суму 33 329,10 грн.

Представник відповідача у жодне судове засідання як на стадії підготовчого провадження так і під час розгляду справи по суті вкотре не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Станом на 27.11.2023 документи запропоновані ухвалами відповідачем до суду не направлені. Про дату, час та місце призначених судових засідань повідомлений належним чином шляхом направлення на його поштову та електронну адреси відповідних ухвал суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Запорізької області повернулась копія ухвали суду від 07.08.2023 про відкриття провадження у справі № 908/2434/23, яка направлена на адресу реєстрації ТОВ "Запорізький завод нестандартного обладнання" (код ЄДРПОУ 40484062): пр. Маяковського, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035 з зазначенням АТ "Укрпошта" причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою»

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі №910/15442/17).

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.

В судовому засіданні 27.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2020 між Приватним акціонерним товариством «Дніпровський коксохімічний завод» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод нестандартного обладнання» (Постачальник) укладено Договір поставки № 20/1312 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язався передати, а Покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором.

У зв`язку зі зміною найменування Приватного акціонерного товариства «Дніпровський коксохімічний завод», додатковою угодою № 1 від 08.09.2022 до договору № 20/1312 від 19.12.2020 сторони змінили у тексті договору та всіх додатків найменування Покупця та виклали в новій редакції - Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь" (код ЄДРПОУ 05393085).

Пунктом 2.1. договору визначено, що кількість, номенклатура товару вказуються в специфікаціях (додатках) до цього договору, що є невід`ємною частиною договору (Специфікація).

Відповідно до п. 2.2. договору, покупець має право в односторонньому порядку відмовитись вiд придбання всього або частини Товару, шляхом направлення Постачальнику вiдповiдного повідомлення з переліком Товару, вiд поставки якого Покупець відмовляється, не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днiв до планованої дати поставки Товару зазначеної в повiдомленнi про відмову вiд придбання Товару. З дати відправлення Покупцем Постачальнику повідомлення про відмову вiд придбання всього або частини Товару, цей договір втрачає силу в частині, що стосується Товару, вказаного в повiдомленнi, але зберігає силу в частині, що стосується Товару, не вказаного в повiдомленнi про відмову вiд придбання Товару.

Розділом 3 договору сторони визначили умови і строки поставки.

3.1. Поставка Товару здійснюється видами транспорту, зазначеними в специфікаціях.

3.2. Постачальник зобов`язується поставити Товар на умовах поставки, зазначених в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «lнкотермс» в редакції 2020 року.

3.3. Строки поставки Товару вказується в специфікаціях.

3.4. Постачальник мас право здійснити поставку Товару в інші терміни виключно на підставі попередньої письмової згоди Покупця.

3.5. Постачальник зобов`язаний повідомити письмово Покупця про передбачувану дату поставки Товару не пізніше ніж за З (три) календарних дні до дати поставки.

3.6. Право власності на Товар та ризик випадкового знищення або пошкодження Товару переходить вiд Постачальника до Покупця з дати поставки Товару.

Згідно з п. 4.1. договору, поставка Товару здійснюється за цинами, які визначені відповідно до умов поставки, зазначених в специфікаціях i включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника пов`язані з постачанням Товару.

Відповідно до п. 4.2. договору, ціна на Товар може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін до цього договору або специфікації. Зміна ціни після підписання договору Сторонами не допускається, якщо інше не зазначено в специфікації.

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до доданих до неї специфікацій (п. 4.3. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому договорі.

Відповідно до п. 7.1. договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 7.3. договору, у випадку порушення термінів або обсягів поставок Товару більш ніж на 5 (п`ять) календарних днiв, постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,5% вiд вартості не поставленого в строк Товару за кожен календарний день прострочення строків поставки Товару, при цьому неустойка нараховується постачальник починаючи з першого календарного дня порушення термінів або обсягів поставок Товару.

Пунктом 7.4. договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів поставки Товару більш ніж на 14 (чотирнадцять) календарних днiв Покупець має право відмовитись вiд подальшого приймання i оплати Товару, а також вимагати повернення раніше сплачених за Товар грошових коштів, які Постачальник зобов`язаний повернути протягом 3 (трьох) банківських днiв з дати отримання такого повідомлення Покупця, яке вважається отриманим Постачальником після закінчення 3 (трьох) робочих днiв з дати відправлення повідомлення Покупцем за адресою Постачальника, вказаною в цьому договорі.

У випадку порушення Постачальником термінів поставки Товару, передбачених ним договором, за яке Покупцем внесена повна або часткова попередня оплата, Постачальник за користування грошовими коштами Покупця зобов`язаний сплатити Покупцеві 20% (двадцять відсотків) річних, вiд суми грошових коштів, сплачених Покупцем, за період з дня оплати i до дня фактичної поставки Товару або дати повернення грошових коштів (п. 7.7. договору).

У п. 8.2. договору зазначено, що сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов`язана без необґрунтованих затримок повідомити у письмовій формі іншу Сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені в повiдомленнi про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 (двадцятого) календарного дня з дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється стороною, для якої наступили форс-мажорні обставини, іншій стороні.

Згідно з п. 8.3. у випадку якщо форс-мажорні обставини тривають більше 60 (шістдесят) календарних днiв, Сторони можуть виступити з ініціативою про розірвання договору.

Відповідно до п. 8.4. договору, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання Сторонами зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.

Цей Договір діє до 08.12.2020 року, але в будь-якому випадку до повного і належного виконання Сторонами всіх взятих на себе зобов`язань, в тому числі гарантійних, за цим договором (п. 10.5).

На виконання умов договору, 15.07.2022 між сторонами укладено Специфікацію № 4 для здійснення поставки Товару (Колесо К1Р-400 кр. 188-19750 (12 шт.)) загальною вартістю 368 640,00 грн. (з ПДВ)

Відповідно до п.2 Специфікації № 4, товар поставляється на умовах поставки СPТ - склад покупця у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2020 року.

Умовами Специфікації № 4 передбачено наступний порядок здійснення оплати: 50% попередньої оплати на підставі виставленого рахунку на попередню оплату та оформлення специфікації, 50% оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з дати поставки Товару на склад Покупця на підставі виставленого фактичного рахунку (п.4).

Згідно з п. 5 Специфікації № 4, строк поставки - 90 календарних днів з дати перерахування 50% попередньої оплати на підставі виставленого рахунку на попередню оплату та оформлення специфікації, з правом дострокової поставки і обов`язковим письмовим повідомленням Покупця про готовність Товару до відвантаження.

Право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить в місці передачі Товару на склад Покупця, м. Кам`янське. Датою відвантаження вважається дата вказана в товаротранспортній та/або видатковій накладній на товар. Датою поставки вважається дата поставки на склад ПрАТ «Камет-Сталь» з позначкою представника покупця у видатковій накладній, але не більш ніж 2 (два) календарних дні від дати відвантаження (п.10 Специфікації № 4).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору та специфікації № 4 - платіжною інструкцією № 4500041436 від 05.08.2022 ПрАТ «Камет-Сталь» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Запорізький завод нестандартного обладнання» попередню оплату за товар в розмірі 184 320,00 грн. (з ПДВ) (призначення платежу: передоплата за колеса по дог. № 20/1312 від 09.12.2020 та рах. № 11 від 26.07.2022, в т.ч. ПДВ - 30 720,00 грн.

Враховуючи п. 5 Специфікації № 4, строк поставки товару - 03.11.2022 включно.

В порушення умов договору відповідач поставку товару у визначений строк не здійснив, у зв`язку з чим 16.02.2023 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 01/МД-26 з вимогою сплатити неустойку за порушення строків поставки згідно п.п. 7.3 та 7.7. договору в розмірі 197 676,89 грн.

У відповідь на вказану претензію, листом № 16/33 від 10.03.2023 відповідач зазначив про порушення строків поставки товару внаслідок форс-мажорних обставин, а саме систематичним відключенням електричної енергії у період з жовтня 2022 по лютий 2023 та повідомив ПрАТ «Камет-Сталь» про здійснення поставки 6 (шести) коліс у строк до 17.03.2023 з проханням не застосовувати штрафні санкції. Строк поставки залишку товару буде повідомлено додатково у строк до 15.03.2023.

У зв`язку з відсутністю поставки товару, 27.06.2023 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № 05/1-1385 від 27.06.2023 про повернення попередньої оплати за договором № 20/1312 від 09.12.2020 (специфікація № 4) у розмірі 184 320,00 грн.

У відповідь на вказану вимогу, листом № 11/09-1 від 29.06.2023 відповідач повідомив позивача про неможливість повернення попередньої оплати за специфікацією № 4 до договору № 20/1312 від 09.12.2020 внаслідок відсутності грошових коштів на розрахункових рахунках та зазначив про готовність відвантаження товару за вказаною специфікацією у кількості 6 (шести) коліс.

В свою чергу листом № 05/1-1427 від 03.07.2023 позивач повідомив відповідача про розірвання між сторонами договору поставки № 20/1312 від 09.12.2020 внаслідок його порушення з боку відповідача та вимагав терміново повернути суму передоплати у розмірі 184 320,00 грн.

Проте, вказана вимога залишена ТОВ "Запорізький завод нестандартного обладнання" без відповіді та задоволення.

Таким чином, предметом розгляду справи є стягнення попередньої оплати у розмірі 184 320,00 грн., неустойки в розмірі 0,5% від вартості непоставленого в строк товару за період з 04.11.2022 по 30.06.2023 на підставі п. 7.3. договору на суму 440 524,80 грн. та 20 % річних за користування грошовими коштами згідно з п. 7.7 договору за період з 05.08.2022 по 30.06.2023 у розмірі 33 329,10 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, платіжною інструкцією № 4500041436 від 05.08.2022 позивач здійснив на користь відповідача попередню оплату у розмірі 50% вартості товару на суму 184 320,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не виконав умови Договору в частині поставки продукції та повернення передоплати вартості товару у розмірі 184 320,00 грн., факт виконання зобов`язань в повному обсязі за Договором відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 184 320,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доказів повернення попередньої оплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору, позивачем нараховано неустойку підставі п. 7.3. договору в розмірі 0,5% від вартості непоставленого в строк товару за період з 04.11.2022 по 30.06.2023 на суму 440 524,80 грн. та 20 % річних згідно з п. 7.7. договору за користування грошовими коштами за період з 04.11.2022 по 30.06.2023 на суму 33 329,10 грн.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки в розмірі 0,5% від вартості непоставленого в строк товару за кожен календарний день прострочення у період з 04.11.2022 по 30.06.2023 включно на суму 440 524,80 грн., керуючись ч. 6 ст. 232 ГК України суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача у частині стягнення неустойки в розмірі 0,5% за період з 04.11.2022 по 04.05.2023 включно у розмірі 335 462,40 грн., з відмовою у стягненні 105 062,40 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.7. договору сторони визначили, що у випадку порушення Постачальником термінів поставки Товару, передбачених ним договором, за яке Покупцем внесена повна або часткова попередня оплата, Постачальник за користування грошовими коштами Покупця зобов`язаний сплатити Покупцеві 20% (двадцять відсотків) річних, вiд суми грошових коштів, сплачених Покупцем, за період з дня оплати i до дня фактичної поставки Товару або дати повернення грошових коштів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 20% річних за користування грошовими коштами у період з 05.08.2022 по 30.06.2023 включно на суму 33 329,10 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача у частині стягнення 20% річних за період з 06.08.2022 по 30.06.2023 у розмірі на 33 228,10 грн., з відмовою у стягненні 1,00 грн.

Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 8 295,16 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод нестандартного обладнання" (пр. Маяковського, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 40484062) на користь Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (вул. Соборна, буд. 18-Б, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925; код ЄДРПОУ 05393085) суму попередньої оплати у розмірі 184 320 (сто вісімдесят чотири тисячі триста двадцять) грн. 00 коп., неустойку на суму 335 462 (триста тридцять п`ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 40 коп., 20% річних на суму 33 228 (тридцять три тисячі двісті двадцять вісім) грн. 10 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 295 (вісім тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн. 16 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2023.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.