Рішення

від 14.11.2023 по справі 910/7131/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2023Справа № 910/7131/23

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (м. Запоріжжя)

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)

про стягнення 102 643 704,79 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Панов Д.І.

Від відповідача: Остапенко С.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 60 920 029,36 грн, з яких: 60 181 295,38 грн заборгованості за надані позивачем послуги за Договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 28.05.2020, 464 863,42 грн інфляційних втрат та 273 870,56 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

17.05.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.06.2023.

13.06.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 18.07.2023.

14.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості.

05.07.2023 від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 60 181 295,38 грн заборгованості у зв`язку з відсутністю предмета спору внаслідок підписання акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.06.2023.

10.07.2023 позивачем подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1 383 070,87 грн, з яких: 851 987,11 грн інфляційних втрат та 531 083,76 грн 3% річних.

18.07.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 08.08.2023.

04.08.2023 та 07.08.2023 представником позивача подано письмові пояснення щодо повернення судового збору.

08.08.2023 відповідачем подано пояснення по справі.

08.08.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 15.08.2023.

10.08.2023 позивачем подано заяву, відповідно до якої він просить суд заяву про зміну предмету позову від 10.07.2023 вважати заявою про збільшення позовних вимог; збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат - 851 987,11 грн та 3% річних - 531 083,76 грн, що загалом становить 1 383 070,87 грн.

14.08.2023 відповідачем подано додаткові пояснення по справі, в яких він просить повернути позивачу заяву від 10.08.2023.

15.08.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали: про відмову в задоволенні заяви позивача від 10.08.2023, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 03.10.2023.

04.09.2023 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 871 337,13 грн, з яких: 1 340 253,37 грн - інфляційні втрати, 531 083,76 грн - 3 % річних.

26.09.2023 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої заявлено вимоги про стягнення з відповідача 40 590 442,28 грн, з яких основний борг - 40 512 605,13 грн та 3% річних - 77 837,15 грн.

02.10.2023 від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог.

03.10.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали: про прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.11.2023.

20.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 40 512 605,13 грн заборгованості у зв`язку з її сплатою відповідачем.

02.11.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 14.11.2023.

06.11.2023 від позивача надійшла заява щодо судових витрат.

13.11.2023 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат.

14.11.2023 від відповідача надійшов відзив на заяву про стягнення судових витрат.

У судовому засіданні 14.11.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

14.11.2023 судом, по виходу з нарадчої кімнати, проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2020 ПрАТ «НЕК Укренерго» (оператор системи подачі, ОСП) акцептовано заяву - приєднання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (постачальник допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності, ПДП) до Договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності (далі - Договір). Договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за посиланням: https://ua.energy/.

Згідно з п. 1.2 Договору ПДП зобов`язується надавати допоміжні послуги з регулюванням частоти та активної потужності у частині забезпечення одного або більше резервів: резервів підтримки частоти (первинне регулювання), резервів відновлення частоти (вторинне регулювання) і резервів заміщення (третинне регулювання) відповідно до умов цього Договору, а ОСП зобов`язується здійснювати оплату за надані ДП відповідно до умов цього Договору і Правил ринку, затверджених Постановою НКРКП від 14 березня 2018 №307.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що ПДП складає та направляє ОСП два примірники підписаного зі свого боку Акта приймання - передачі наданих послуг з регулювання частоти та активної потужності до 8 числа місяця, наступного за тим у якому такі послуги надавались.

Відповідно до п. 6.3. Договору ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує Акт протягом трьох робочих днів з дати його отримання від ПДП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що повинні бути усунені.

Згідно із п. 6.4. Договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП протягом 10 робочих днів після підписання Сторонами Акта або направлення Акта ПДП на адресу ОСП.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вказує позивач, він направляв відповідачу акти приймання - передачі наданих послуг з регулювання частоти та активної потужності разом із рахунками:

- за грудень 2022 на загальну суму 12 289 748,38 грн (акт № 122022 рРВЧ від 31.12.2022 приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 31.12.2022 та рахунок-фактуру № 3112202200001 від 31.12.2022. Підписані кваліфікаційним електронним підписом (КЕП) акт за грудень 2022 року та рахунок - фактуру від 31.12.2022 № 3112202200001 позивач надіслав на електронну адресу відповідача супровідним листом №01/12 від 13.01.2023);

- за січень 2023 на загальну суму 12 879 902,03 грн (акт № 012023 рРВЧ від 31.01.2023 приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 31.01.2023 та рахунок-фактуру № 3101202300001 від 31.01.2023. Підписані кваліфікаційним електронним підписом (КЕП) акт за січень 2023 року та рахунок - фактуру від 31.01.2023 № 3101202300001 позивач надіслав на електронну адресу відповідача супровідним листом №01/48 від 14.02.2023);

- за лютий 2023 на загальну суму 16 103 243,35 грн (акт № 022023 рРВЧ від 28.02.2023 приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 28.02.2023 та рахунок-фактуру № 2802202300002 від 28.02.2023. Підписані кваліфікаційним електронним підписом (КЕП) акт за лютий 2023 року та рахунок - фактуру від 28.02.2023 №2802202300002 позивач надіслав на електронну адресу відповідача супровідним листом №01/83 від 08.03.2023);

- за березень 2023 на загальну суму 18 908 401,62 грн (акт № 022023 рРВЧ від 31.03.2023 приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 31.03.2023 та рахунок-фактуру № 3103202300003 від 31.03.2023. Підписані кваліфікаційним електронним підписом (КЕП): акт за березень 2023 року та рахунок-фактуру від 31.03.2023 № 3103202300003 позивач надіслав на електронну адресу відповідача супровідним листом №01/148 від 10.04.2023);

- за червень 2023 на загальну суму 10 106 880,53 грн (акт № 062023 рРВЧ від 30.06.2023 приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності та рахунок-фактуру № 3006202300006 від 30.06.2023. Підписані кваліфікаційним електронним підписом (КЕП) акт за червень 2023 року та рахунок-фактуру від № 3006202300006 від 30.06.2023 позивач надіслав на електронну адресу відповідача 14.07.2023);

- за липень 2023 на загальну суму 15 609 660,18 грн (акт № 072023 рРВЧ від 31.07.2023 приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності та рахунок-фактуру № 3107202300007 від 31.07.2023. Підписані кваліфікаційним електронним підписом (КЕП) акт за липень 2023 року та рахунок-фактура № 3107202300007 від 31.07.2023 позивач надіслав на електронну адресу відповідача 08.08.2023);

- за серпень 2023 на загальну суму 14 796 064,42 грн (акт № 082023 рРВЧ від 31.08.2023 приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності та рахунок-фактуру № 3108202300008 від 31.08.2023. Підписані кваліфікаційним електронним підписом (КЕП): акт за серпень 2023 року та рахунок-фактура № 3108202300008 від 31.08.2023 позивач надіслав на електронну адресу відповідача 11.09.2023).

У той же час відповідач свої зобов`язання зі сплати позивачу вартості наданих за Договором послуг належним чином та в установлені строки не виконував.

Так, 28.06.2023 між сторонами підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з Договором від 28.05.2020 № 0421-07113 та Договором від 04.05.2019 № 0421-03015, відповідно до якого зобов`язання на суму 73 925 338,00 грн за надані допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності за розрахунковий період з грудня 2022 по травень 2023, припиняється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки внаслідок підписання сторонами акту зарахування зустрічних однорідних вимог припинились, зокрема, зобов`язання зі сплати відповідачем вартості наданих позивачем допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності за розрахунковий період з грудня 2022 року по березень 2023 року в сумі 60 181 925,38 грн, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Далі, наданими відповідачем разом із заявою від 20.10.2023 про закриття провадження у справі копіями платіжних інструкцій №ДП_6322 від 22.09.2023, №000000366 від 04.10.2023, №000000365 від 04.10.2023, №000000432 від 18.10.2023 та №000000433 від 18.10.2023 підтверджується сплата відповідачем заборгованості за надані позивачем по Договору послуги за період з червня по серпень 2023 року в розмірі 40 512 605,13 грн.

З урахуванням наведеного провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 40 512 605,13 грн основного боргу також слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Отже, на час прийняття даного рішення відсутня заборгованість відповідача перед позивачем за надані по Договору послуги за періоди з грудня 2022 року по березень 2023 року та з червня по серпень 2023 року.

Крім того, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 531 083,76 грн 3% річних та 1 340 253,37 грн інфляційних втрат, які нараховані у зв`язку з порушенням строків розрахунків за надані послуги згідно з актами за грудень 2022 року та січень-березень 2023 року, а також 77 837,15 грн 3% річних, нарахованих у зв`язку з порушенням строків оплати наданих послуг згідно з актами за червень-серпень 2023 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність вимогам законодавства, тож позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 340 253,37 грн інфляційних втрат та 3 % річних в загальному розмірі 608 920,91 грн підлягають задоволенню.

Викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення проти позовних вимог суд відхиляє у зв`язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю встановленим вище обставинам справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 340 253,37 грн інфляційних втрат та 3 % річних в загальному розмірі 608 920,91 грн є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Позивачем до стягнення з відповідача заявлені також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 180 000,00 грн на підставі: Договору про надання правової допомоги № 1350-ДЭ від 05.05.2019, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Перший радник", Додаткової угоди від 28.12.2022, Додаткової угоди №1 від 01.05.2023 до цього договору, Акту наданих послуг №315 від 10.11.2023 на суму 180 000,00 грн.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З Акту приймання-передачі наданих послуг №315 від 10.11.2023 вбачається надання позивачу таких послуг:

- аналіз договірної документації, первинних документів (2 год., 20 000,00 грн);

- аналіз чинного законодавства з питань, що регулюють спірні відносини, аналіз судової практики в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних витрат; аналіз поточної практики Верховного Суду, з висновками щодо судової перспективи справи, розробка загальної стратегії ведення справи (2 год., 20 000,00 грн);

- підготовка позовної заяви, розрахунку 3% річних, інфляційних витрат, заяви про закриття провадження, заяви про зміну предмету позову (4 год., 40 000,00 грн);

- підготовка заяв про збільшення позовних вимог, розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, письмові пояснення (4 год., 40 000,00 грн);

- участь у судових засіданнях в Господарському суді міста Києва 13.06.2023, 18.07.2023, 08.08.2023, 15.08.2023, 03.10.2023, 02.11.2023 (по 10 000,00 грн за кожне засідання).

Заперечуючи проти стягнення 180 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідач зазначає про їх неспівмірність із сумою позову, складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт , та просить зменшити розмір таких витрат до 10 000,00 грн.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

Судом встановлено, що дана справа має незначну складність, об`єм зібраних та опрацьованих доказів є незначним, а фактичні обставини правовідносин між сторонами не потребували значних затрат часу для підготовки як позовної заяви, так і інших заяв.

Крім того, суд вважає, що послуга з підготовки позовної заяви включає в себе аналіз договірної документації, первинних документів, аналіз чинного законодавства з питань, що регулюють спірні відносини, аналіз судової практики в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних витрат; аналіз поточної практики Верховного Суду, з висновками щодо судової перспективи справи, підготовка розрахунку 3% річних, інфляційних витрат, тож виокремлення таких послуг окремо із визначенням вартості цих складових частин послуги з підготовки позовної заяви є необґрунтованим та безпідставним. Крім того, судом враховано постійну зміну позивачем його позовних вимог, і така зміна не має відбуватись за рахунок відповідача. Також судом враховано відкладення засідань суду у зв`язку із поданням позивачем заяв щодо предмета та розміру його позовних вимог та необхідністю надання відповідачем власної позиції з приводу таких документів, тож вартість участі представників позивача в 1 судовому засіданні в розмірі 10 000,00 грн, визначена за домовленістю між позивачем та АО "Перший радник", не підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Врахувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, ціну позову, значення справи для сторін, обсяг наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає розмір витрат позивача на правову допомогу в сумі 180 000,00 грн неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатами послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторони. З огляду на зазначені обставини суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/7131/23 в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 60 181 925,38 грн основного боргу.

2. Закрити провадження у справі №910/7131/23 в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 40 512 605,13 грн основного боргу.

3. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) 1 340 253 (один мільйон триста сорок тисяч двісті п`ятдесят три) грн 37 коп. інфляційних втрат, 608 920 (шістсот вісім тисяч дев`ятсот двадцять) грн 91 коп. 3 % річних, 29 237 (двадцять дев`ять тисяч двісті тридцять сім) грн 61 коп. судового збору та 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.12.2023.

Суддя Т.М. Ващенко