Рішення

від 05.12.2023 по справі 910/14676/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2023Справа № 910/14676/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 31, ідентифікаційний код: 38567233)

до Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

про зобов`язання повернути майно, що передавалось у безоплатне користування

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни про зобов`язання повернути майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання сторонами своїх зобов`язань за договорами поставки №50 від 18.03.2019, №154 від 01.03.2020, №39 від 01.01.2021, позивачем на підставі актів прийому-передачі було передано відповідачу у користування майно (холодильні прилавки у кількості 22 шт.) для збереження температурного режиму поставлених товарів. 29.08.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення майна, що передавалось у безоплатне користування, яка втім залишена останнім без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

29.09.2023 до відділу діловодства суду від Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позов у повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки у відповідача наявна продукція, що на даний час зберігається у переданому холодильному обладнанні. При цьому, позивач не зазначає у позові, що окрім згаданих договорів поставки позивачем також укладено договір від 03.01.2022 №110 про надання консультаційних послуг, за умовами якого виконавець надає замовнику (позивачу) консультаційні послуги, та за яким передбачена, зокрема, і оплата за розміщення холодильного обладнання. Відтак, у зв`язку неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань по договору від 03.01.2022 №110 про надання консультаційних послуг, відповідач скористався своїм правом на притримання, передбаченим ст. 594 Цивільного кодексу України.

04.10.2023 через підсистему "Електронинй суд" Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про необґрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві, оскільки відповідачем не підтверджено належними та допустимим доказами факт зберігання поставленої продукції у холодильному обладнанні. При цьому, договір від 03.01.2022 №110 про надання консультаційних послуг укладено позивачем з іншою особою (ФОП Мельник Альоною Сергіївною), яка не має відношення до передачі відповідачу холодильного обладнання у безоплатне користування, отже ст. 594 Цивільного кодексу України не може бути застосована до спірних правовідносин.

04.10.2023 до відділу діловодства суду представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких останнім зазначено про наявність нереалізованого товару за договором поставки №39 від 01.01.2021, що за власний рахунок має бути повернутий позивачем, однак на сьогоднішній день зберігається в холодильному обладнані позивача.

10.11.2023 до відділу діловодства суду від позивача надійшло клопотання про врахування витрат на професійну правничу допомогу.

16.11.2023 аналогічне за змістом клопотання про стягнення судових витрат подано позивачем через підсистему "Електронний суд".

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» як постачальником та Фізичною особою-підприємцем Мельник Інною Володимирівни як покупцем укладено договір поставки №50, за умовами якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товар згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід`ємну частину цього договору, на умовах цього договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами та діючої на дату замовлення, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни. Цей договір укладений строком до 28.02.2020 (пункт 8.1. договору поставки від 18.03.2019 №50).

01.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» як постачальником та Фізичною особою-підприємцем Мельник Інною Володимирівни як покупцем укладено договір поставки №154 укладено за умовами якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід`ємну частину цього договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами та діючої на дату замовлення, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання з дати, зазначеній в правому верхньому куті першої сторінки цього договору (01.03.2020) та його скріплення відповідними печатками сторін на останній сторінці цього договору (п. 9.1. договору поставки від 01.03.2020 №154). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору, та закінчується « 31» грудня 2020 року, але в будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 9.2. договору поставки від 01.03.2020 №154). Після підписання цього договору будь-які інші попередні договори поставки, заяви, листи, домовленості втрачають чинність (п. 9.4. договору поставки від 01.03.2020 №154).

01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» як постачальником та Фізичною особою-підприємцем Мельник Інною Володимирівни як покупцем укладено договір поставки №39, згідно умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід`ємну частину цього договору. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання з дати, зазначеній в правому верхньому куті першої сторінки цього договору (01.01.2021) та його скріплення відповідними печатками сторін на останній сторінці цього договору (п. 9.1. договору поставки від 01.01.2021 №39). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору, та закінчується « 31» грудня 2021 року, але в будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 9.2. договору поставки від 01.01.2021 №39). Після підписання цього договору будь-які інші попередні договори поставки, заяви, листи, домовленості втрачають чинність (п. 9.4. договору поставки від 01.01.2021 №39).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання умов вищевказаних договорів позивачем поставлено, а відповідачем прийнято узгоджений товар згідно видаткових накладних: №ЛС-0004594 від 26.03.2019, №ЛС-0014050 від 05.07.2019, №ЛС-0016698 від 02.08.2019, №ЛС-0019352 від 03.09.2019, №ЛС-0020198 від 16.10.2020, №ЛС-0020199 від 16.10.2020, №ЛС-0020342 від 20.10.2020, №ЛС-0020333 від 20.10.2020, №ЛС-0010461 від 14.06.2021, №ЛС-0010505 від 15.06.2021, №ЛС-0010910 від 17.06.2021.

Між сторонами відсутній спір щодо належного виконання зобов`язань за укладеними договорами поставки в частині поставки, прийняття та оплати обумовленого товару.

Разом з цим, як зазначає позивач, з метою належного пропонування покупцям у магазинах роздрібної торгівлі товарів, що постачались Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» відповідачу було надано холодильне обладнання (прилавки) у кількості 22 шт. загальною оціночною вартістю 330 000, 00 грн.

Так, відповідно до акту прийому-передачі №513248785 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400S №0416243428 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Москаленка, б.25/1.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248779 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400S №0412241868 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Небесної сотні, б.5.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248782 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400SH №01172410996 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Небесної сотні, б. 228.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248780 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400SB №0515841714 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Небесної сотні, б. 228.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248792 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400SH №12162413428 оціночною вартістю 15 000,00 грн. для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. В.Савченка, б.1.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248781 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400SH №0615244397 оціночною вартістю 15 000,00 грн. для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Київська, б. 228.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248791 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400SH №05184042120 оціночною вартістю 15 000, 00 грн. для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Короленко, б.60.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248790 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400SH №01172410987 оціночною вартістю 15 000,00 грн. для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Короленко, б.60.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248789 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA М 800 D №0216680209 оціночною вартістю 15 000, 00 грн для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Короленко, б.60.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248794 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400SH №11172417045 оціночною вартістю 15 000,00 грн, для встановлення за адресою: Броварський район, с. Богданівка, вул.Б.Хмельницького, б.130-А.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248783 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400S №1015247685 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Незалежності, б.17.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248774 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок UGUR 400 №110404000149021604421301020144 оціночною вартістю 15 000,00 грн. для встановлення за адресою: Броварський район, с.Рожни, вул. Свободи, б.41-Б.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248773 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400SH №04172412724 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: Броварський район, с. Рожни, вул. Свободи, б.41-Б.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248776 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок Клімасан / 500АС №182892090600134 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Героїв УПА, б.17-В.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248777 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок SD-659 №38567233А10 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Героїв УПА, б.17-В.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248778 від 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок Клімасан / 200АС №182916110500708 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: м. Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні, б. 5.

Відповідно до акту прийому-передачі №513248321 від 14.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400SH №2162413446 оціночною вартістю 15 000,00 грн. для встановлення за адресою: Броварський район, с. Богданівна, вул. Б. Хмельницького, б.130-А.

Відповідно до акту прийому-передачі №513249735 від 07.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок JUKA M400SH №05194043294 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: Броварський район, с. Пухівка, вул. Центральна, б.116.

Відповідно до акту прийому-передачі №513249733 від 07.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок FrostStream NIX 400 №3445919017 оціночною вартістю 15 000,00 грн для встановлення за адресою: Броварський район, с. Пухівка, вул. Центральна, б.116.

Відповідно до акту прийому-передачі №513250562 від 16.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок FrostStream NIX 400 №01182410543 оціночною вартістю 15 000, 00 грн для встановлення за адресою: Броварський район, с. Пухівка, вул.Москаленка, б. 25/1.

Відповідно до акту прийому-передачі №513250559 від 16.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок ЮКА-400SH №10184044171 оціночною вартістю 15 000, 00 грн для встановлення за адресою: Броварський район, с. Пухівка, вул. Москаленка, б. 25/1.

Відповідно до акту прийому-передачі №513250660 від 14.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» передало у користування Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні холодильний прилавок ЮКА-400SH №10184044171 оціночною вартістю 15 000, 00 грн для встановлення за адресою: Броварський район, с. Пухівка, вул. Москаленка, б. 25/1.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплені печатками.

29.08.2023 позивач направив відповідачу вимогу про повернення майна, що передавалось у безоплатне користування, в якій з посиланням на закінчення терміну дії договору поставки №39 від 01.01.2021 31.12.2021 просив протягом розумного строку повернути передане у користування майно.

Вказана вимога отримана відповідачем 05.09.2023, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" - "Трекінг" про поштового відправлення №0408033897595, однак залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про зобов`язання повернути на користь позивача передане у безоплатне користування майно.

Відповідач, в свою чергу, заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на ті обставини, що в наданому у користування холодильному обладнанні на даний час зберігається нереалізована продукція. Окрім того у позивача наявна заборгованість по договору від 03.01.2022 №110 про надання консультаційних послуг, у зв`язку з чим відповідач скористався своїм правом на притримання, передбаченим ст. 594 Цивільного кодексу України. Водночас, за умовами пункту 4.6. договору поставки №39 від 01.01.2021 позивач зобов`язаний протягом 5 робочих днів з моменту направлення покупцем повідомлення про повернення товару, вивезти товар, вказаний у повідомленні покупця, а згідно з пунктом 4.7. зазначеного договору сплатити вартість товару, що повертається, однак відповідні обов`язки за договором позивачем не виконуються.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За приписами частини 1 статті 181 Господарського кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 1 статті 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (частина 2 статті 827 ЦК України).

Частиною другою ст. 828 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі.

Суд зазначає, що сам факт відсутності підписаного сторонами договору позички, як окремого документа, не спростовує факту існування між сторонами договірних відносин з передачі майна (речей) у користування.

Факт передачі позивачем майна у користування відповідачу підтверджується актами приймання-передачі, які підписані уповноваженими представниками сторін, а відсутність у вказаних актах умов щодо оплати за користування майном свідчить про те, що сторони вважали таке користування безоплатним.

Отже, як встановлено судом, між сторонами виникли договірні зобов`язальні відносини щодо передачі майна позивачем відповідачу у безоплатне користування.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 833 ЦК України передбачено, що користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування. Користувач зобов`язаний: 1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі; 2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; 3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

За приписами статті 831 Цивільного кодексу України якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

Отже, строк користування не є істотною умовою договору позички, а річ за таким договором може передаватися у користування без визначення строку.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, зазначене в актах приймання-передачі майно (холодильні прилавки) передавалося останньому з метою належного зберігання продукції (за певного температурного режиму) під час виконання сторонами своїх зобов`язань за договорами поставки №50 від 18.03.2019, №154 від 01.03.2020 та №39 від 01.01.2021.

Пунктом 9.2. договору поставки №39 від 01.01.2021 визначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору, та закінчується « 31» грудня 2021 року, але в будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. В той же час, умовами пунктів 9.4. договору №154 від 01.03.2020 та №39 від 01.01.2021 передбачено, що після підписання вказаних договорів будь-які інші попередні договори поставки, заяви, листи, домовленості втрачають чинність.

Відтак, у зв`язку з закінченням терміну дії вказаних договорів поставки, для забезпечення належного виконання умов яких позивачем передано у безоплатне користування відповідачу майно (речі), суд дійшов висновку про одночасне припинення договірних зобов`язань щодо безоплатного користування майном.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у статті 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

У той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить звернути увагу на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конституції України закріплений обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Водночас власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317; частина 1 статті 319 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Звідси власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання його іншим особам, а також вилучення цього майна у відповідних суб`єктів.

За таких обставин, у зв`язку з припиненням між сторонами договірних зобов`язань щодо передачі майна у безоплатне користування, вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути передане майно на свою користь є обґрунтованою та такою, що спрямована на ефективний захист позивачем свого права власності.

Разом з цим, суд не враховує заперечення відповідача щодо наявності нереалізованої продукції, яка на даний час зберігається холодильному обладнанні позивача, позаяк відповідачем не доведено, а судом не встановлено існування будь-яких інших правових підстав для продовження користування відповідачем спірним майном, в тому числі для зберігання вже переданого у власність відповідачу товару.

При цьому, безпідставними є посилання відповідача на неналежне виконання позивачем умов договору від 03.01.2022 №110 про надання консультаційних послуг, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» та Фізичною особою-підприємцем Мельник Альоною Сергіївною, оскільки відповідач не є кредитором у зобов`язанні за вказаним договором, а отже в останнього відсутнє право притримання, передбачене ст. 594 Цивільного кодексу України.

Також, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем своїх зобов`язань за договором поставки №39 від 01.01.2021 в частині самостійного вивезення нереалізованого товару, оскільки наведені обставини не стосуються правовідносин, які виникли між сторонами з договору позички, та жодним чином не спростовують висновків суду про відсутність підстав для подальшого користування відповідачем холодильним обранням.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку з повернення переданого у безоплатне користування майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правової допомоги №14/09-20 від 14.09.2020, укладеним між адвокатом Раілко Сергієм Вікторовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» (далі - клієнт).

Згідно до п. 1.1. даного договору адвокат на умовах цього договору, за винагороду та на користь клієнта зобов`язується надавати правову допомогу клієнту та здійснювати представництво його інтересів, зокрема, в судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних та інших спеціалізованих судах, в місцевих, апеляційних та Верховному Суді у справах, де стороною є клієнт. Клієнт зобов`язується прийняти надану правову допомогу та сплатити адвокату гонорар.

Відповідно до пункту 1.2. договору конкретний вид правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору.

Надання та отримання правової допомоги підтверджується шляхом складання актів про надані послуги у відповідності до умов цього договору (п. 1.3. договору про надання правової допомоги №14/09-20 від 14.09.2020).

Пунктом 2 додаткової угоди №5 до договору про надання правової допомоги №14/09-20 від 14.09.2020 сторони погодили що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги визначається наступним чином: 2 000,00 грн за ознайомлення з матеріалами справи, консультування клієнта щодо підстав та порядку примусового повернення майна, що було передане у користування, формування правової позиції за наданими матеріалами. Зазначена винагорода сплачується на користь адвоката одноразово (п.п. 2.1.); 8000, 00 грн за підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, необхідних для обґрунтування правової позиції клієнта за відповідними позовними вимогами до ФОП Мельник І.В., збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази у господарській справі, здійснення правового аналізу судових рішень Верховного Суду у подібних правовідносинах. Зазначена винагорода сплачується на користь адвоката одноразово (п.п. 2.2.).

За умовами пункту 3 додаткової угоди №5 від 12.09.2023 до договору про надання правової допомоги №14/09-20 від 14.09.2020 клієнт зобов`язується сплатити на користь адвоката аванс у розмірі 10 000, 00 грн в будь-якому разі не пізніше 20 вересня 2023. Остаточний розмір гонорару адвоката розраховується після ухвалення судом рішення першої інстанції у відповідній господарській справі та підлягає перерахуванню на поточний рахунок адвоката у семиденний строк з моменту ухвалення такого рішення.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг за договором №14/09-20 від 14.09.2020 (Додаткова угода №5 від 12.09.2023) сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги за договором від 14.09.2020 та додатковою угодою №5 від 12.09.2023 складає 2000, 00 грн (за ознайомлення з матеріалами справи, консультування клієнта щодо підстав та порядку примусового повернення майна, що було передане у користування, формування правової позиції за наданими матеріалами) + 8000, 00 грн (за підготовку до позовної заяви та інших процесуальних документів, необхідних для обґрунтування правової позиції клієнта за відповідними позовними вимогами до Мельник І.В., збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази у господарській справі) = 10 000, 00 грн. Сплата гонорару адвоката здійснена клієнтом у повному обсязі.

13.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» перерахувало на користь адвоката Раілко Сергія Вікторовича 10 000, 00 грн в якості гонорару за договором №14/09-20 про надання правової допомоги від 14.09.2020; додаткова угода №5 від 12.09.2023, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку адвоката.

Судом встановлено, що Раілко С. В. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №2542/10 від 25.03.2004 та інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України.

Таким чином, загальний розмір винагороди за договором про надання правової допомоги №14/09-20 від 14.09.2020 склав 10 000,00 грн.

Частиною 4-5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не подавалось.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Мельник Інну Володимирівну ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 31, ідентифікаційний код: 38567233) холодильні прилавки загальною оціночною вартістю 300 000,00 грн., а саме:

- холодильний прилавок JUKA M400S №0416243428, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248785 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400S №0412241868, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248779 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400SH №01172410996, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248782 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400SB №0515841714, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248780 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400SH №12162413428, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248792 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400S №0615244397, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248781 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400SH №05184042120, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248791 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400SH №01172410987, який передавався відповідно до акту прийому- передачі №513248790 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA М 800 D №0216680209, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248789 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400SH №11172417045, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248794 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400S №1015247685, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248783 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок UGUR 400 №110404000149021604421301020144, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248774 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400SH №04172412724, який передавався відповідно до акту прийому- передачі №513248773 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок Клімасан/500АС №182892090600134, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248776 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок SD-659 №38567233А10, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248777 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок Клімасан 200/АС №182916110500708, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248778 від 26.03.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400SH №2162413446, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513248321 від 14.05.2019;

- холодильний прилавок JUKA M400SH №05194043294, який передавався відповідно до акту прийому-передачі № 513249735 від 07.05.2020;

- холодильний прилавок FrostStream NIX 400 №3445919017, який передавався відповідно до акту прийому-передачі № 513249733 від 07.05.2020;

- холодильний прилавок JUKA M400SH №01182410543, який передавався відповідно до акту прийому-передачі № 513250562 від 16.11.2020;

- холодильний прилавок ЮKA-400SH №10184044171, який передавався відповідно до акту прийому-передачі № 513250559 від 16.11.2020;

- холодильний прилавок UBC - 400 №3802620195, який передавався відповідно до акту прийому-передачі №513250660 від 14.04.2021.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 31, ідентифікаційний код: 38567233) витрати зі сплати судового збору у сумі 4 950, 00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.12.2023

Суддя Пукшин Л.Г.