Рішення

від 22.11.2023 по справі 914/2296/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 Справа № 914/2296/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Воробель Руслана Михайловича, с. Лавриків, Львівська область

до відповідача Відділу освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, с. Добросин, Львівський район, Львівська область

про стягнення 317464,30 грн заборгованості за договором №39 від 15.11.2022 року

за участю представників:

від позивача: Гавриченко Ж.В.;

від відповідача: Смолинець М.М.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Воробель Руслана Михайловича до відповідача Відділу освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про стягнення 317464,30 грн заборгованості за договором №39 від 15.11.2022 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023, справу №914/2296/23 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Ухвалою суду від 31.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.09.2023.

22.08.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№20434/23).

06.09.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 06.09.2023) від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача, у якому представник позивача не заперечує про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду (вх.№21617/23).

Ухвалою від 06.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 06.09.2023, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 04.10.2023.

Ухвалою від 04.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 04.10.2023, суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 08.11.2023.

23.10.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх.№25556/23).

Ухвалою від 08.11.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 08.11.2023, суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.11.2023.

У судове засідання 22.11.2023 з`явився представник позивача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такі.

У судове засідання 22.11.2023 з`явився представник відповідача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував. Щодо заявлених позовних вимог повідомив суд, що в частині основного боргу не заперечує. В іншій частині заявлених позовних вимог просить суд відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 22.11.2023 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 22.11.2023, після повернення з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтуванні позовних вимог, позивач повідомляє про те, що за результатами проведеної закупівлі UA-2022-10-13-003682-a Відділом освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області було оголошено переможцем фізичну особу-підприємця Воробель Руслана Михайловича.

На підставі результатів проведеної закупівлі, 15.11.2022 року між Відділом освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області (далі - замовник; відповідач) та фізичною особою-підприємцем Воробель Русланом Михайловичем (далі - підрядник; позивач) було укладено договір №39 (далі договір.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов`язання за договором №39 від 15.11.2022 року виконав у повному обсязі, однак, відповідач не здійснив оплату виконаних робіт, через що в останнього виникла заборгованість у розмірі 298793,00 грн.

Відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2022-10-13-003682-a, 25.01.2023 року між відповідачем та ФОП Воробель Р.М. було укладено додаткову угоду №1 до договору №39 від 15.11.2022 року про розірвання договору №39 від 15.11.2022 року.

Враховуючи прострочення виконання зобов`язання відповідачем, позивач на основну суму заборгованості здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат, покликаючись на те, що строк оплати наданих послуг минув 28.12.2022 року.

Враховуючи вищенаведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 317464,30 грн, з яких: 298793,00 грн основна заборгованість, 4985,34 грн - 3% річних та 13685,96 грн інфляційні втрати.

Аргументи відповідача.

Відповідач 22.08.2023скерував до суду відзив на позовну заяву за вх.№20434/23, у якому зазначив, що Відділ освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради частково визнає позовні вимоги ФОП Воробля Руслана Михайловича, а саме в частині заборгованості за виконані роботи згідно з договором №39 від 15.11.2022 у розмірі 298793,00 грн.

Щодо заявлених 3% річних та інфляційних втрат відповідач заперечив, покликаючись на те, що згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022 розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18. Відтак, відповідач зазначає про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, відповідач просить суд позовні вимоги задовольнити частково, а в частини нарахування 3% річних та інфляційних втрат відмовити.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

За результатами проведеної закупівлі UA-2022-10-13-003682-a Відділом освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області було оголошено переможцем фізичну особу-підприємця Воробель Руслана Михайловича.

15.11.2022 року між Відділом освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області (далі замовник; відповідач) та фізичною особою-підприємцем Воробель Русланом Михайловичем (далі підрядник; позивач) укладено договір №39 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник забезпечує виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації та у встановлений цим договором строк закупівлю робіт: Поточний ремонт м`якої покрівлі нежитлової будівлі Бишківського ЗЗСО І-ІІІ ст. по вул. Центральна, 18 с. Бишків, Львівського району Львівської області Добросинсько-Магерівської сільської ради (згідно код ДК 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи по об`єкту в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.2. договору підрядник зобов`язаний виконувати роботи по об`єкту у відповідності з вимогами будівельних норм та правил календарного графіку виконання робіт та положень загальних умов, а також має відповідний ресурс для виконання робіт. В випадку залучення підрядником до виконання робіт третіх осіб за письмовою згодою замовника, залишається відповідальним перед замовником за результати їх робіт.

Договором сторони погодили, що строк (термін) виконання робіт до 31.12.2022 року (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 2.1.2. договору датою закінчення робіт по об`єкту вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт по об`єкту може бути закінчено достроково тільки за письмовою згодою замовника.

Строки виконання робіт по об`єкту можуть змінюватися відповідно до п.19 загальних умов та Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 2.2. договору).

Замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт по об`єкту, їх зупинення або прискорення виконання робіт із внесенням відповідних змін у цей договір.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна цього договору відповідає договірній ціні, яка визначена як динамічна на підставі зведеного кошторисного розрахунку робіт по об`єкту та згідно нормативів ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та складає 298793,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. договору, ціна даного договору підлягає зміні у випадках, що передбачені ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника:

збільшення ціни за одиницю товару до 10 (десять) відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 (дев`яносто) днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин. що спричинили таке продовження. у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

У разі виникнення підстав для змінення та уточнення договірної ціни Підрядник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виникнення таких підстав повідомляє про них замовника, та подає замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання таких пропозицій з відповідними обґрунтованими розрахунками, розглядає такі пропозиції та приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту прийняття рішення (п. 3.3. договору).

Розділом 4 договору сторони зазначили про те, що відповідно до Указу президента про ведення військового стану і ПКМ 169 від 28.02.2022 року, можлива затримка оплати на не визначений термін.

Відтак, сторони зазначили, що джерелом фінансування робіт є кошти місцевого бюджету (п. 4.1. договору).

Розрахунок між сторонами здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на розрахункові рахунки сторін (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що розрахунки проводяться замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту (форми - КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по об`єкту (форми - КБ-3), відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293, згідно фактично виконаних робіт по об`єкту.

Відповідно до п. 4.4. договору акти приймання виконаних будівельних робіт приймаються та підписуються замовником тільки в межах коштів, що є в наявності на реєстраційному рахунку замовника. Такі умови фінансування виключають пред`явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.

Оплата здійснюється на умовах цього договору, після підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (п. 4.5. договору).

Відповідно до п. 4.8. договору кінцеві розрахунки між замовником та підрядником здійснюються у термін 20 (п`ятнадцяти) банківських днів після виконання і приймання передбачених цим договором робіт.

Відповідно до п. 5.2.5. договору замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість виконаних робіт в межах виділених кошторисних призначень.

Згідно з п. 5.3.2. договору підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи в межах фінансування замовника.

Пунктом 8.4. договору сторони погодили що підписання актів приймання виконаних робіт по об`єкту (форми КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по об`єкту (форми КБ-3) є підставо для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 9.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Пунктом 9.2. договору сторони дійшли згоди, щодо визначення видів порушень та санкції за них, установлені цим договором, а саме:

за прострочення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості робіт, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення;

у випадку неякісного виконання робіт по даному договору підрядник протягом гарантійного строку, передбаченого чинним законодавством України за власний рахунок усуває недоліки, що були спричинені неякісно виконаними роботами.

Відповідно до п. 12.1. договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

Якщо спір неможливо вирішити шляхом взаємних переговорів, він вирішується в судовому порядку, згідно чинного законодавства У країни (п. 12.2. договору).

Згідно з п. 13.1. договору внесення змін у цей договір чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено цим договором або чинним законодавством України. У разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду.

Внесення змін у цей договір оформлюється додатковою угодою, яка стає невід`ємною частиною цього договору (п.13.2. договору).

Відповідно до п. 13.4. договору замовник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, надіславши письмове повідомлення підряднику, у разі: прийняття рішення про припинення робіт за відсутності коштів на казначейському рахунку замовника; прийняття судом постанови про визнання підрядника банкрутом.

Згідно з п. 14.1. договору, такий набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Необхідною умовою зупинки дії цього Договору є здійснення взаємних розрахунків по ньому і додаткових угодах до нього, якщо такі будуть оформлені (п. 14.3. договору).

Відповідно до п. 16.1. договору невід`ємною частиною такого є: додаток №l «Договірна ціна»; додаток №2 «Локальний кошторис»; додаток №3 «Зведений кошторисний розрахунок»; додаток №4 «Дефектний акт»; додаток №5 «Календарний графік».

Сторони підписали додаток №1 до договору, яким визначалась договірна ціна поточного ремонту за об`єктом, що здійснюється у 2022 році та розрахована у поточних цінах, станом на жовтень 2022 року. Згідно до погодженої ціни, вартість витрат за договором складає 298793,00 грн.

Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01, складений в поточних цінах станом на 1 жовтня 2022 року визначає, що кошторисна вартість становить 286948 грн.

Сторонами підписано відомість ресурсів до локального кошторису №02-01-01, а також розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №02-01-01 на поточний ремонт об`єкта на суму 15819 грн.

Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва станом на жовтень 2022 року у сумі 298793,00 грн, складений та підписаний в односторонньому порядку позивачем.

Згідно з погодженим календарним графіком виконання послуг, що є додатком №5 до договору, сторони погодили, що початком надання послуг є листопад 2022 року, а датою завершення надання послуг грудень 2022 року.

13.12.2022 року сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 (форма №КБ-3), згідно якої вартість виконаних будівельних робіт становить 298793,00 грн.

13.12.2022 року сторони підписали акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року №1 (форма - №КБ-2в) вартістю 298793,00 грн.

25.01.2023 року між Відділом освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області та фізичною особою-підприємцем Воробель Русланом Михайловичем було укладено додаткову угоду №1 до договору №39 від 15.11.2022 року про розірвання договору №39 від 15.11.2022 року, відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2022-10-13-003682-a.

Пунктом 1 додаткової угоди №1 передбачено, що відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2022-10-13-003682-а замовник і виконавець дійшли згоди розірвати договір №39 від 15.11.2023 року , укладений між замовником та виконавцем (надалі іменується «договір»).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1 сторони дійшли згоди, що з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди №l зобов`язання сторін, що виникли за договором, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договором, жодна із сторін не має претензій до іншої сторони.

Сторони не мають права вимагати повернення того. що було виконане ними за Договором, до моменту його розірвання (п. 3 додаткової угоди №1).

Відповідно до п. п. 4-5 додаткової угоди №1, така вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення її печатками сторін. Ця додаткова угода №l складена при повному розумінні сторонами її умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін і становлять невід`ємну частину договору №39 від 15.11.2022 року та набирає чинності з моменту його підписання.

27.04.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 27.04.2023 за вих.№27-04-32/02, у якій зазначив, що станом на 27.04.2023 року заборгованість Відділу освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області перед ФОП Воробель Р.М. за договором №39 від 15.11.2022 року становить 298793,00 грн. Відтак, позивач просить відповідача протягом п`яти календарних днів з моменту отримання цієї претензії перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за договором №39 у розмірі 298793,00 грн.

Зазначено поштовому відправленню присвоєно унікальний трек-номер №7902900344847. Згідно з офіційного сайту Укрпошта на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №7902900344847, претензія від 27.04.2023 за вих.№27-04-32/02 була вручена особисто відповідачу 28.04.2023 року. Докази надіслання містяться у матеріалах справи. Однак, така претензія залишилась без розгляду та задоволення зі сторони Відділу освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області

Станом на дату винесення рішення, відповідач суму основного боргу не сплатив, доказів погашення заборгованості до суду не подав.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. Одностороння відмова від виконання не допускається.

Відповідно до положень ст. 509 Цивільного процесуального кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно із ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами частиною 1 статті 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 статті 642 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина 2 статті 642 Цивільного кодексу України).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Згідно норм статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (частина 8 статті 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Судом встановлено, між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов`язання на підставі укладеного договору №39 від 15.11.2022 року.

Згідно з предметом договору, а саме пункту 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник забезпечує виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації та у встановлений цим договором строк закупівлю робіт: Поточний ремонт м`якої покрівлі нежитлової будівлі Бишківського ЗЗСО І-ІІІ ст. по вул. Центральна, 18 с. Бишків, Львівського району Львівської області Добросинсько-Магерівської сільської ради (згідно код ДК 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи по об`єкту в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення Цивільного Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути ї і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з частино1 статті 854 Цивільного кодексу України у випадку, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до пункту 4.3. договору сторони погодили, що розрахунки проводяться замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту (форми - КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по об`єкту (форми - КБ-3), відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293, згідно фактично виконаних робіт по об`єкту.

Судом вбачається, що 13.12.2022 року сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 (форма №КБ-3), згідно якої вартість виконаних будівельних робіт становить 298793,00 грн.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (ч. ч. 1-2 ст. 877 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті він підписується другою стороною.

Відповідно до п. 4.4. договору акти приймання виконаних будівельних робіт приймаються та підписуються замовником тільки в межах коштів, що є в наявності на реєстраційному рахунку замовника. Такі умови фінансування виключають пред`явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.

Сторони дійшли згоди про те, що оплата здійснюється на умовах цього договору, після підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (п. 4.5. договору).

Пунктом 8.4. договору сторони погодили що підписання актів приймання виконаних робіт по об`єкту (форми КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по об`єкту (форми КБ-3) є підставо для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відтак, судом встановлено, що у матеріалах справи міститься акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року №1 (форма - №КБ-2в) вартістю 298793,00 грн від 13.12.2022 року, підписаний відповідачем без зауважень та заперечень. Також судом не встановлено наявності відповідних заяв замовника щодо якості та/або обсягу виконаних робіт за вказаними актами приймання, що були ним виявлено вже після прийняття робіт (приховані недоліки).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов вищевказаного договору, а саме у пункті 3.1. передбачено, що ціна цього договору відповідає договірній ціні, яка визначена як динамічна на підставі зведеного кошторисного розрахунку робіт по об`єкту та згідно нормативів ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та складає 298793,00 грн без ПДВ.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до норм статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 12.1. договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору, позивач 27.04.2023 надіслав на адресу відповідача претензію від 27.04.2023 за вих.№27-04-32/02, у якій зазначив, що станом на 27.04.2023 року заборгованість Відділу освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області перед ФОП Воробель Р.М. за договором №39 від 15.11.2022 року становить 298793,00 грн. Відтак, позивач просив відповідача протягом п`яти календарних днів з моменту отримання цієї претензії перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за договором №39 у розмірі 298793,00 грн. 28.04.2023 відповідач отримав особисто зазначену претензію, однак залишив таку без розгляду та задоволення.

Відповідач не заперечує щодо виникнення основної заборгованості у розмірі 298793,00 грн за договором №39 від 15.11.2022 року. З пояснень, наданих у судовому засіданні, відповідач не заперечив про задоволення позовних вимог ФОП Воробель Руслана Михайловича в цій частині, підвередивши про дійсність існування такої заборгованості у Відділу освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області. Докази погашення заборгованості відповідач на момент винесення рішення суду не надав.

Враховуючи наведене, з урахуванням того, що відповідач визнає та не заперечує в частині позовних вимог щодо основної суми заборгованості, суд приходить до переконання, що у Відділу освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області виникло зобов`язання по перед фізичною особо-підприємця Воробель Русланом Михайловичем щодо сплати грошових коштів у розмірі 298793,00 грн за договором №39 від 15.11.2022 року.

Відповідно до ч .2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що сторонами погоджено у пункті 8.4. договору, що підписання актів приймання виконаних робіт по об`єкту (форми КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по об`єкту (форми КБ-3) є підставо для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Так як вже було судом встановлено, акт приймання виконаних робіт підписаний сторонами 13.12.2022 року.

Відповідно до п. 4.8. договору кінцеві розрахунки між замовником та підрядником здійснюються у термін 20 (п`ятнадцяти) банківських днів після виконання і приймання передбачених цим договором робіт.

Відтак, строк оплати наданих послуг минув 03.01.2023 року, отже, відповідачем порушено строк на оплату грошових коштів, визначений договором №39 від 15.11.2022 року.

Відтак, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача на суму боргу 298793,00 грн 3% річних у розмірі 4985,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 13685,96 грн.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

14.01.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в рамках справи №924/532/19, досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, та встановлено, що сума 3 % річних - 4985,34 грн є арифметично вірною.

Отже, позовна вимога в частині стягнення 3% річних у розмірі 4985,34 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція)

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, як сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Водночас, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат. З огляду на прострочення виконання зобов`язання зі сторони відповідача, інфляційне збільшення на основну суму заборгованості у розмірі 298793,00 грн підлягає до задоволення у сумі 11811,09 грн.

Відтак, заявлена позовна вимога про стягнення 13685,96 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню на суму 11811,09 грн.

Отже, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 11811,09 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про застосування Закону №2120-ІХ від 15.03.2022, яким внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України та доповнено пунктом 18. згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зазначає, що відповідні положення застосовуються у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. З огляду на те, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором підряду, суд не застосовує зазначені положення законодавства, а відтак, доводи відповідача є хибними та не беруться судом до уваги.

Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не подано будь-яких доказів, які б спростували наведені позивачем аргументи та доводи, не заперечив щодо існування зазначеної заборгованості, доказів сплати такої суду не надав.

На підставі наданих суду доказів, аналізуючи усі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, здійснивши перерахунок правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пп.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3809,57 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями №88 від 05.05.2023 на суму 3731,30 грн та №58 від 25.07.2023 на суму 78,40 грн.

Відтак, з огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено частково, з відповідача підлягає до стягнення 3787,07 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділу освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області (80337, Львівська область, село Добросин, площа Свободи, будинок 3-А; ідентифікаційний код 44047556) на користь фізичної особи-підприємця Воробель Руслана Михайловича (80335, Львівська область, село Лавриків; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 315589,43 грн заборгованості з яких: 298793,00 грн основної заборгованості, 4985,34 грн - 3% річних, 11811,09 грн інфляційних втрат та 3787,07 грн судового збору.

3.В частині стягнення 1874,87 грн інфляційних втрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2023.

Суддя Гоменюк З.П.