Ухвала

від 05.12.2023 по справі 915/1807/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

05 грудня 2023 року Справа № 915/1807/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,

розглянувши матеріали справи за заявою

кредитора: Головного управління ДПС у Миколаївській області (м. Миколаїв вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 44104027)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська біоенергетична компанія» (м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38751410)

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

встановив:

Кредитор звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою від 30.11.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська біоенергетична компанія», визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 23858204,15 грн та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Прохорова В.С.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1807/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху з наступних підстав.

Відповідно до частин другої та третьої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені приписами статті 34 КУзПБ.

Водночас, законодавцем (абзац 6 частини другої статті 34 КУзПБ) встановлені особливі вимоги до заяви контролюючого органу, а також умови ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство з огляду на його повноваження, як органу стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, до заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає органу доходів і зборів, наряду з заставними кредиторами, пріоритет в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника.

Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, статтями 87, 95-99 ПК України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України)

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 статті 95 ПК України).

Водночас спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 пункту 87.5 статті 87 ПК України).

Так, згідно з п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Тільки вжиття всіх передбачених податковим законодавством заходів у сукупності, якщо вони не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання органом доходів і зборів справи про банкрутство боржника на загальних підставах.

Аналогічний правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №917/1234/21.

Подібний за змістом висновок щодо застосування частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17, від 20.02.2020 у справі № 910/19276/16 та не втратив своєї актуальності із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, оскільки зазначена норма містила аналогічну абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ вимогу щодо подання контролюючим органом доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Таку ж правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 30.09.2021 у справі № 910/410/21 та підстав для відступу від такої позиції колегія суддів не вбачає.

Відсутність або неповнота таких доказів досліджується господарським судом станом на час ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство та відповідно до частини третьої статті 37 КУзПБ можуть бути підставою для залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Судом встановлено, що в поданій заяві кредитором в обґрунтування заяви про відкриття провадження у справі щодо неможливості застосування механізму стягнення податкового боргу з дебіторів платника податків, останній посилається на обставини, які не відносяться до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська біоенергетична компанія», зазначаючи про обставини неможливості встановлення наявності дебіторів іншого суб`єкта господарювання, а саме: ПП «ПАНАС».

При цьому кредитором до заяви не додано жодних доказів щодо наведених обставин, зокрема, що останню фінансову звітність подано у листопаді 2018 року, на теперішній час підприємство не звітує, а отже не доведено відсутності отримання відомостей про наявність документально підтвердженої дебіторської заборгованості боржника, що в свою чергу унеможливлює здійснення заходів зі стягнення заборгованості, передбачених п. 95.22 ст. 95 Податкового кодексу України.

За умови відсутності наведених доказів, господарський суд не може встановити як обставини наявності помилки в поданій заяві в частині найменування боржника так і обставин повноти доказів вжиття контролюючим органом заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку в зазначеній частині.

Згідно п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою ст. 34, частиною другою ст.116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою ст. 28 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Кодексу, розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів;

(Пункт 4 частини третьої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023)

(Пункт 5 частини третьої статті 28 виключено на підставі Закону № 2971-IX від 20.03.2023)

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

Заява кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство містить пропозицію кредитора щодо кандидатури арбітражного керуючого Прохорова Володимира Сергійовича (свідоцтво № 1450 від 08.07.2013) для виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська біоенергетична компанія» (код ЄДРПОУ 38751410).

Разом з тим, кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано заяву арбітражного керуючого Прохорова В.С. про участь у справі, яка не відповідає вимогам, встановленим частиною третьою ст. 28 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Заява кредитора про відкриття провадження у справі не містить відомостей, визначених законом, про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету.

Частиною 3 ст. 37 Кодексу встановлено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху із встановленням строку для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду заяви про усунення недоліків заяви, які зазначено у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст. ст. 34, 37, п. 2.1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області від 30.11.2023 залишити без руху.

2. Встановити заявнику 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, які зазначено у мотивувальній частині ухвали.

3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Копію ухвали направити кредитору.

5. Ухвала набрала законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Ржепецький