УХВАЛА
04 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/7400/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенко І.С. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергоресурс"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 320 919,56 грн,
ВСТАНОВИВ:
13.11.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/7400/22 в частині:
1. винесення/залишення без змін протокольної ухвали про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення;
2. стягнення 72 293,74 грн (3% річних).
За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 910/7400/22, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Так, за змістом пункту 1 частини першої статті 293 ГПК, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За приписами частини першої статті 304 ГПК ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Однак, ухвали щодо відстрочки виконання судового рішення до переліку таких ухвал не входять, а тому, відповідно, не підлягають касаційному оскарженню.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Оскільки ціна позову становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 240 500,00 грн станом на 2022 рік), то у розумінні положень ГПК ця справа підлягає касаційному оскарженню лише у разі наявності виключень, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу.
Підставою для оскарження рішень судів попередніх інстанцій в частині стягнення 3% річних Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» вважає підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, однак обґрунтування касаційної скарги в цій частині зводиться до незгоди із прийнятими постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 і рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 по суті.
Суд зазначає, учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, тому що в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
У подібних правовідносинах заявникам слід враховувати, що Верховний Суд є судом права і використання ним оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "виняткове значення", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя з огляду на високий статус касаційного суду.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Отже передбачений процесуальним законом перелік судових рішень, які не підлягають касаційному оскарженню, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Таким чином, оскільки ухвала про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення не підлягає касаційному оскарженню, а доводи скаржника щодо наявності передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/7400/22 є необґрунтованими, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 ГПК, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/7400/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2023 |
Оприлюднено | 06.12.2023 |
Номер документу | 115408941 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Міщенко І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні