Постанова

від 30.11.2023 по справі 372/1364/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 372/1364/21

провадження № 61-6745св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАТИШНЕ»,

відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП»,

треті особи: Київська обласна державна адміністрація, Головне Управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТИШНЕ» на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Писаної Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАТИШНЕ» (далі - ТОВ «ЗАТИШНЕ») звернулося до суду із позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» (далі - ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП») про визнання незаконними та скасування розпоряджень, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання права користування земельною ділянкою.

Позов мотивований тим, що 16 січня 2009 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 36 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 2 га кожна у власність семи громадянам: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області. Зазначеними особами були отримані державні акти на право власності на земельні ділянки. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі договорів-купівлі продажу відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_10 . На підставі заяви ОСОБА_10 розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 588 від 13 травня 2009 року змінено цільове призначення земельної ділянки площею 8 га з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району. ОСОБА_10 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 8 га (кадастровий номер 3223155400:03:031:0319) серії ЯЖ № 460936. 11 червня 2015 року протоколом загальних зборів № 003/2015 ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» вказану земельну ділянку зараховано до статутного фонду зазначеного товариства.

Водночас рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області № 8 від 29 серпня 2002 року «Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки в довгострокове користування (на умовах оренди)» вирішено затвердити розроблений проект відведення земельної ділянки та надано ТОВ «ЗАТИШНЕ» земельну ділянку площею 36,60 га в довгострокове користування без зміни цільового призначення, яка знаходиться у межах смт Козин; земельна ділянка надається на умовах оренди терміном 49 років. 05 вересня 2002 року між виконкомом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та ТОВ «ЗАТИШНЕ» укладено договір оренди з подальшими змінами. Об`єктом оренди є земельна ділянка розміром 28,641 га, що знаходиться у власності орендодавця, в смт Козин, Обухівського району Київської області, та земельна ділянка 11,6 га, кадастровий номер 3223155400:03:031:0134, розташована в селищі Козин Обухівського району Київської області ж/м «Конча-Заспа» для розміщення індивідуальних забудовників. Зазначений Договір оренди земельної ділянки від 05 вересня 2002 року є чинним та діючим, не визнаний недійсним у судовому порядку.

При цьому з`ясувалося, що земельна ділянка площею 8 га, кадастровий номер 3223155400:03:031:0319, яка зареєстрована за ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП», повністю накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:031:0134. Отже, станом на час прийняття Обухівською районною державною адміністрацією Київської області розпорядження від 16 січня 2009 року № 36, розпорядження від 13 травня 2009 року № 588, передачі до статутного фонду ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» цієї земельної ділянки площею 8 га, ТОВ «ЗАТИШНЕ» було та є законним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:031:0134. Таким чином, Обухівська районна державна адміністрація Київської області, приймаючи оскаржувані розпорядження, діяла незаконно, оскільки фактично розпорядилась земельною ділянкою, яка знаходиться у законному користуванні ТОВ «ЗАТИШНЕ», чим порушила права орендаря.

ТОВ «ЗАТИШНЕ» просило суд:

визнати незаконним та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16 січня 2009 року № 36 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області;

визнати незаконним та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 13 травня 2009 року № 588 «Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок громадянки ОСОБА_10 з «ведення особистого селянського господарства на» на «ведення індивідуального садівництва» в адміністративних межах Козинської селищної ради»;

усунути перешкоди ТОВ «ЗАТИШНЕ» з боку ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» у користуванні земельною ділянкою площею 11,6113 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0134 шляхом скасування державної реєстрації права власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 627436932231, на земельну ділянку площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 за адресою: Київська область, Обухівський район, селищна рада Козинська, та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 у Державному земельному кадастрі;

визнати за ТОВ «ЗАТИШНЕ» право користування земельною ділянкою площею 11,6113 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0134;

припинити право власності ИРВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянкою площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня 2021 року позовні вимоги ТОВ «ЗАТИШНЕ» задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16 січня 2009 року № 36 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Визнано незаконним та скасовано Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 13 травня 2009 року № 588 «Про затвердження технічної документації щодо цільового використання земельних ділянок громадянки ОСОБА_10 з «ведення особистого селянського господарства на» на «ведення індивідуального садівництва» в адміністративних межах Козинської селищної ради».

Усунуто перешкоди ТОВ «ЗАТИШНЕ» з боку ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» у користуванні земельною ділянкою площею 11,6113 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0134 шляхом: скасування державної реєстрації права власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 627436932231, на земельну ділянку площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, за адресою: Київська область, Обухівський район, селищна рада Козинська; скасування державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 у Державному земельному кадастрі.

Припинено право власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянкою площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 36 від 16 січня 2009 року та розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 13 травня 2009 № 588 прийнято з перевищенням повноважень, всупереч статті 19 Конституції України, статей 12, 116, 118 ЗК України та статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування». Земельна ділянка площею 11,6113 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0134, на яку повністю накладається земельна ділянка площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «ЗАТИШНЕ», яке сплачує за неї відповідну орендну плату по день ухвалення судового рішення, що підтверджується письмовими доказами. Водночас, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянку площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, а також наявність даних щодо зазначеної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі створює ТОВ «ЗАТИШНЕ» перешкоди у реалізації в повному обсязі прав землекористувача, встановлених статтею 95 ЗК України, а саме породжує юридичну невизначеність. Спірна земельна ділянка не вилучалась із користування позивача, право користування не припинялось.

Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями. Суд відхиляє доводи відповідача про обрання позивачем невірного способу захисту у вигляді звернення із негаторним позовом замість віндикаційного. Реєстрація права власності за відповідачем фактично не перервала право користування позивача, а лише створила ситуацію правої невизначеності, за якою держава визнавала взаємовиключні майнові права на один й той самий об`єкт нерухомості за різними суб`єктами. При цьому на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існує правовідносини та правопорушення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в цьому цивільному провадженні суд не надає оцінку правовому режиму спірної земельної ділянки, тому залишає без перевірки доводи третьої особи Київської обласної державної адміністрації про належність земельної ділянки до земель водного фонду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року № 906/516/19, від 03 вересня 2020 року № 914/1201/19 та ін. Таким чином, суд погоджується із заявленими позивачем способами захисту цивільних прав, викладених в п. п. 1-3, 5 позовних вимог.

Крім того, стаття 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює статус відомостей Державного земельного кадастру та передбачає, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковими. Частина десята статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює, що Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання не чинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання не чинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Проте, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання за ним права користування спірною земельною ділянкою, оскільки задоволення вимог про скасування права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем із похідними вимогами вже усуває обставини, які перешкоджали позивачеві повноцінно реалізовувати право користування, створювали ситуацію правової невизначеності. На момент ухвалення судового рішення в суду немає будь-яких підстав вважати, що договір оренди, який породив право користування позивача, не визнається, оспорюється чи ставиться під сумнів іншим шляхом. Договір оренди є чинним, зареєстрований у встановленому законом порядку.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» задоволено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнуто з ТОВ «ЗАТИШНЕ» на користь ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 13 620,00 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що договір оренди земельної ділянки від 05 вересня 2002 року не припинив свою дію у зв`язку зі зміною власника земельної ділянки, у таких правовідносинах фактично відбулася заміна орендодавця - Козинської селищної ради Обухівського району Київської області на ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП». Згідно з п. 11.1.2 договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2002 року перехід права власності на об`єкт оренди до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору. Даних про розірвання чи припинення договору оренди новим власником матеріали справи не містять.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Зазначаючи як підставу позову створення новим власником перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин. Судом встановлено та не спростовано сторонами, що спірна земельна ділянка перебуває в користуванні позивача. Колегія суддів апеляційного суду вважає помилковими висновки суду першої інстанції судом першої інстанції про те, що реєстрація права власності за відповідачем створила ситуацію правої невизначеності. Обсяг прав орендаря земельної ділянки визначений умовами договору оренди та відповідними нормами Закону України «Про оренду землі». Реєстрація права власності на земельну ділянку, яка передана в оренду, за іншою особою, не впливає на обсяг цих прав та не є підставою для припинення договору оренди землі, що прямо передбачено нормою частини третьої статті 9 указаного Закону. У частині четвертій статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Аналогічні умови визначені у вказаному договорі оренди земельної ділянки від 05 вересня 2002 року. При цьому, позивачем не доведено, що зміна власника земельної ділянки, порушує його права як орендаря за вказаним договором оренди земельної ділянки та унеможливлює користування землею на умовах, передбачених договором.

Аргументи учасників справи

У травні 2023 року ТОВ «ЗАТИШНЕ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що передача фізичним особам земельних ділянок у власність в порядку безоплатної приватизації можлива виключно щодо вільних земельних ділянок. Судами не було встановлено, що ТОВ «ЗАТИШНЕ» надавало засвідчену нотаріально письмову згоду на вилучення орендованої земельної ділянки та приймалося відповідне рішення уповноваженим органом на вилучення земельної ділянки та припинення орендних відносин шляхом розірвання договору оренди. Вказане свідчить про беззаперечне порушення прав ТОВ «ЗАТИШНЕ». Апеляційна скарга ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» не містила доводів щодо відсутності порушення прав ТОВ «ЗАТИШНЕ» у зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку, яка передана в оренду, до іншої особи.

Крім того, в своїх поясненнях від 09 листопада 2021 року щодо позову Козинська селищна рада звертала увагу суду, що станом на 16 січня 2009 року Перехідними положеннями ЗК України (п. 12) було встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Спірна земельна ділянка перебувала у 2009 році і на цей час перебуває в межах населеного пункту - смт Козин, в зв`язку з чим Обухівська РДА перевищила свої повноваження при прийнятті оскаржуваного розпорядження. Порівняння цих земельних ділянок дозволяє прийняти до висновку, що вказані земельні ділянки є різними по категоріям, площі, цільового позначення, адресі, кадастровому номеру та не могли бути утворені одна з одної. Тому у цій справі не відбувалось переходу права власності на земельну ділянку, яка перебуває в оренді у ТОВ « ЗАТИШНЕ». Вказана земельна ділянка була і залишається у розпорядженні Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, тобто у комунальній власності. Як встановлено судом першої інстанції - розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 36 від 16 січня 2009 року та розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 13 травня 2009 року № 588 прийнято з перевищенням повноважень, всупереч статті 19 Конституції України, статей 12, 116, 118 ЗК України та статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Позивач вважає правильно обраний спосіб захисту порушеного права - подання негаторного позову виходячи з правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/10847/19, від 08 лютого 2023 року у справі № 904/6943/20, від 14 червня 2022 року у справі № 903/1173/15, від 31 січня 2023 у справі № 924/504/20.

У червні 2023 року ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП»подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Зазначає, що ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» є власником земельної ділянки 3223155400:03:031:0319. Вказана земельна ділянка була утворена шляхом об`єднання земельних ділянок, які належали відповідачам 2-5, при цьому на неї видано державний акт серії ЛЖ № 460936, який не визнавався судом недійсним, був чинним на момент подальшого переходу права власності на земельну ділянку. Земельна ділянка площею 8 га, кадастровий номер 3223155400:03:031:0319, зареєстровано 22 вересня 2015 року на праві власності за ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП». За ТОВ «Затишне» земельна ділянка у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрована.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності порушеного права позивача.

Визнання оскаржуваних розпоряджень, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки у ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на користь Козинської селищної ради вже було предметом розгляду судів. Рішенням Господарського суду у справі № 911/799/16 від 13 травня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2016 року, постановою Вищого господарського суду України від 26 грудня 2016 року, за позовом прокурора в інтересах територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області та ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» про визнання незаконним та скасування вказаних розпоряджень, скасування рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянку, витребування з незаконного володіння ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку відмовлено.

Помилковим є твердження касаційної скарги щодо правильно обраного позивачем способу захисту у цій справі шляхом заявлення негаторного позову. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року (пункт 146) у справі № 359/3373/16-ц вказала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Отже, ТОВ «ЗАТИШНЕ» обрало неправильний спосіб захисту. Звернення із негаторним позовом здійснено в тому числі задля уникнення наслідків спливу строків позовної давності.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 357/12524/18, від 14 червня 2022 року у справі № 903/1173/15, від 29 червня 2022 року у справі №702/1026/18, від 30 червня 2022 року у справі № 452/1079/17, від 06 липня 2022 року у справі № 372/1335/16, від 21 липня 2022 року у справі №278/3424/18, від 18 січня 2023 року у справі № 369/10847/19, від 31 січня 2023 року у справі № 924/504/20; від 08 лютого 2023 року у справі №904/6943/20, від 22 березня 2023 року у справі № 686/10612/15, від 28 березня 2023 року у справі № 922/2961/20; необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладено у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №378/94/19, від 08 березня 2023 року № 378/572/19).

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року клопотання ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» про продовження строку на подання відзиву задоволено. Продовжено ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «ЗАТИШНЕ» на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова суду апеляційної інстанцій оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЗАТИШНЕ» про:

визнання незаконними та скасування розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та про затвердження технічної документації щодо цільового використання земельних ділянок громадянки ОСОБА_10 ;

усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП»на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

припинення права власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянку.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини

Суди встановили, що рішенням виконкому Козинської селищної ради Обухівського району Київської області № 8 від 29 серпня 2002 року «Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки в довгострокове користування (на умовах оренди)» вирішено затвердити розроблений проект відведення земельної ділянки та надано ТОВ «ЗАТИШНЕ» земельну ділянку площею 36,60 га в довгострокове користування без зміни цільового призначення на умовах оренди терміном 49 років у межах смт Козин.

05 вересня 2002 року між виконкомом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та ТОВ «ЗАТИШНЕ» укладено договір оренди, об`єктом якого є земельна ділянка розміром 366 000 кв. м, що знаходиться у власності орендодавця в АДРЕСА_1 . Вказаний договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу 05 вересня 2002 року, зареєстровано в реєстрі за № 3497, а також зареєстровано в Обухівському районному відділі земельних ресурсів за № 170 від 06 вересня 2002 року.

Рішенням Козинської селищної ради на засіданні четвертої сесії Козинської селищної ради ХХІV скликання № 24-39 від 06 лютого 2003 року «Про затвердження рішень виконкому Козинської селищної ради та затвердження договорів оренди земельних ділянок» вирішено затвердити рішення виконкому Козинської селищної ради № 8 від 29 серпня 2002 року про виділення ТОВ «ЗАТИШНЕ» земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди та схвалити договір згаданої земельної ділянки (пункт 3 рішення).

Між Козинською селищною радою та ТОВ «ЗАТИШНЕ» 08 лютого 2007 року укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2002 року, зареєстрованого в Обухівському районному відділі земельних ресурсів за № 170 від 06 вересня 2002 року, відповідно до умов якої сторони погодились внести зміни в умови договору оренди, зокрема: - виклали підпункт «д» пункту 1.1 в такій редакції: об`єкт оренди є земельні ділянки розміром 28,641 га, що знаходиться у власності орендодавця, смт Козин Обухівського району Київської області, на території житлово-рекреаційного комплексу « Конча-Заспа » та 11,6 га, що знаходиться у власності орендодавця; - виклали пункт 2.1 договору в такій редакції: орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у довгострокове, платне володіння і користування земельні ділянки загальною площею 28,641 га, розташовані на території житлово-рекреаційного комплексу «Конча-Заспа», Обухівського району Київської області, надані під забудову, в тому числі по ділянках: 0, 5946 га, кадастровий номер 3223155400:03:012:0007, 14,220 га, кадастровий номер 3223155400:03:011:0002, 4,693 га, кадастровий номер 3223155400:03:012:0008, 9,133 га, кадастровий номер 3223155400:03:010:0003, та земельної ділянки 11,6 га, кадастровий номер 3223155400:03:031:0134, розташованої у в селищі Козин Обухівського району Київської області ж/м «Коча-Заспа» для розміщення індивідуальних забудовників.

Рішенням від 06 червня 2014 року № 12 50 сесії Козинської селищної ради VI скликання «Про викладення договору оренди земельної ділянки в новій редакції та внесення змін до умов договору», викладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 40,241 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області на території ЖРК «Конча-Заспа» для розміщення товариства індивідуальних забудовників, що складається з наступних частин: 0,5946 га, кадастровий номер 3223155400:03:012:0007, 14,220 га, кадастровий номер 3223155400:03:011:0002, 4,693 га, кадастровий номер 3223155400:03:012:0008, 9,133 га, кадастровий номер 3223155400:03:010:0003, та земельної ділянки 11,6 га, кадастровий номер 3223155400:03:031:0134, укладений між Козинською селищною радою та ТОВ «ЗАТИШНЕ» від 05 вересня 2002 року, що зареєстрований у Обухівському районному відділі земельних ресурсів від 06 вересня 2002 року за № 170, в новій редакції; доручено селищному голові Гартіку В. В. укласти з ТОВ «ЗАТИШНЕ» в нотаріальній формі додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2002 року про викладення договору оренди в новій редакції на умовах, визначених цим рішенням.

16 січня 2009 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 36 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 2 га кожна у власність семи громадянам: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

На підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 16 січня 2009 року № 36 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 отримали державні акти. У подальшому вказані громадяни на підставі договорів-купівлі продажу від 30 квітня 2009 року № № 1933, 1940, 1947, 1954 відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_10 .

На підставі заяви ОСОБА_10 розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 588 від 13 травня 2009 року змінено цільове призначення земельної ділянки площею 8 га з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району.

ОСОБА_10 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 8 га (кадастровий номер 3223155400:03:031:0319) серії ЯЖ № 460936, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010991600491.

Відповідно до свідоцтва на право на спадщину за законом від 23 грудня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Ластівкою А. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1837, спадкоємцем земельної ділянки площею 8 га для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, є ОСОБА_5 про що на державному акті серії ЯЖ № 460936 зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_12 , який на підставі договору дарування № 778 від 28 квітня 2015 року, подарував земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 ОСОБА_6

11 червня 2015 року протоколом загальних зборів № 003/2015 ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» вказану земельну ділянку зараховано до статутного фонду зазначеного Товариства (Свідоцтво про право власності № 45436063 від 09 жовтня 2015 року).

Вказана земельна ділянка зареєстровано 22 вересня 2015 року на праві власності за ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП».

Позиція Верховного Суду

Щодо позовних вимог ТОВ «ЗАТИШНЕ» про визнання незаконними та скасування розпоряджень

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Диспозитивність - один з основних принципів судочинства, на підставі якого особа (зокрема, позивач чи відповідач), самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судове рішення в апеляційному порядку та в яких межах.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Належними відповідачами у справах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність є особа, якій передається земельна ділянка та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв відповідне рішення (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що у спорі з декількома належними відповідачами, у яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 139), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19, пункт 140).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 (провадження

№ 61-3480сво21) вказано, що:

«Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду відхиляє аргументи касаційної скарги в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо інших відповідачів (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), з таких мотивів. У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається, інші відповідачі (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) не реалізували своє право на подання касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка інших відповідачів свідчить про повну згоду з оскарженими судовими рішеннями в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо них».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 372/1073/20 (провадження № 61-3999св23) вказано, що «у справі, що переглядається: суди задовольнили позовні вимоги та усунули перешкоди у здійсненні Київською облдержадміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом визнання незаконними та скасування: розпорядженням Обухівської райдержадміністрації від 16 січня 2009 року № 36 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради; розпорядженням Обухівської райдержадміністрації Київської області від 13 травня 2009 року № 588 «Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок громадянки ОСОБА_10 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» в межах Козинської селищної ради»; Обухівська райдержадміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судові рішення не оскаржили, тобто фактично погодились з ними; ОСОБА_2 в касаційній скарзі не навела доводів, яким чином судові рішення в частині позовних вимог до Обухівської райдержадміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 порушують її права та інтереси».

У справі, що переглядається:

суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ТОВ «ЗАТИШНЕ» про визнання незаконними та скасування розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та про затвердження технічної документації щодо цільового використання земельних ділянок громадянки ОСОБА_10 . Аналіз матеріалів справи свідчить, що вказані учасники справи заперечень проти позову в цій частині не подавали, в судове засідання не з`явилися, про застосування позовної давності щодо пред`явлених вимог до вказаних відповідачів не заявляли;

рішення суду в апеляційному порядку оскаржене лише ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» вказуючи, що: позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права; суд першої інстанції незаконно відмовив в застосуванні позовної давності; не доведення позивачем обставин, які підтверджують факт порушення його права користування земельною ділянкою; рішення про передачу земельної ділянки у дострокову оренду позивачу прийнято виконкомом селищної ради із перевищенням своєї компетенції; суд порушив правила юрисдикції; штучну зміну підвідомчості справи у зв`язку із залучення позивачем до участі у справі як відповідачів фізичних осіб. Інші учасники справи рішення суду першої інстанції не оскаржували, заяв про приєднання до апеляційної скарги не заявляли, відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» не подавали;

апеляційний суд не звернув уваги, що Обухівська РДА, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судове рішення про задоволення пред`явлених до них позовних вимог в зазначеній частині не оскаржили, тобто фактично погодились з ним; ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» в апеляційній скарзі не навело доводів, яким чином судове рішення в цій частині позовних вимог до Обухівської РДА, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 порушує його права та інтереси.

За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції в зазначеній частині належить скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Щодо позовних вимог ТОВ «ЗАТИШНЕ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянку

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що:

«112. Прокурор просить, серед іншого, визнати недійсними свідоцтва на право власності, видані ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн»; визнати недійсними рішення Головного територіального управління юстиції в Київській області про державну реєстрацію за ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн» права власності на земельні ділянки; визнати недійсними договір іпотеки, укладений між ТОВ «Сілквей комунікейшн» і ТОВ «Зелена садиба», та договір іпотеки, укладений між ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Зелена садиба»; витребувати земельні ділянки на користь держави з незаконного володіння ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн».

116. Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав.

118. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

120. Отже, судові рішення в частині зазначених у цьому розділі вимог слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження

№ 61-361сво22) зазначено, що:

«тлумачення частини третьої статті 400, частини другої статті 414 ЦПК України свідчить, що: суд касаційної інстанції перевіряє дотримання загальними судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог. У разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим. Об`єднана палата відступає від висновку щодо застосування частин першої та другої статті 414 ЦПК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21)»,

«у справі, що переглядається, позовні вимоги прокурора, з урахуванням меж касаційного перегляду, про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування запису в Державному:-реєстрі речових прав-на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис від 17 березня 2018 року № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства».

У справі, що переглядається, позовні вимоги ТОВ «ЗАТИШНЕ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянку за суб`єктним складом повинні розглядатися в порядку господарського судочинства, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження

№ 61-361сво22), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22) та від 16 серпня 2023 року у справі № 372/1073/20 (провадження № 61-3999св23), дають підстави для висновку, що частково рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в оскарженій частині прийняті без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постановуапеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ТОВ «ЗАТИШНЕ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянку скасувати та закрити провадження у справі в цій частині, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ТОВ «ЗАТИШНЕ» про визнання незаконними та скасування розпоряджень - залишити в силі.

Оскільки Верховний Суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «ЗАТИШНЕ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкоюта припинення права власності ТОВ «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянку, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює ТОВ «ЗАТИШНЕ» його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 402, 413, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТИШНЕ» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року скасувати.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня 2021 року в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю«ЗАТИШНЕ» про визнання незаконними та скасування розпорядженьзалишити в силі.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня 2021 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТИШНЕ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкоюта припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянку скасувати, а провадження у справі № 372/1364/21 в зазначеній частині закрити.

Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю«ЗАТИШНЕ», що розгляд цієї справи в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» на земельну ділянку віднесений до юрисдикції господарського суду.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року в скасованих частинах втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. М. Коротун

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук